Минулими вихідними 80% тернополян повірили у “новину” в телеграм-каналах про наплив мігрантів на Тернопільщину. А все через поширюване відео, як іноземці грали на стадіоні 28 школи у крикет. Та мало хто знає, що вихідними у Тернополі відбувався всеукраїнський турнір з крікету (цей ігровий вид спорту дуже популярний в Індії). Для участі в ньому приїхали команди з різних міст України. Звичайно, крікет – це фактично національна гра в Індії. Команди також складалися зі студентів з Індії.
Напевно, ви вже бачили у TikTok відео із Зеленським, який нібито зустрічає індійців”, у Facebook – дописи про мігрантів у кожному місті.
Тема активно обговорюється – паніка росте, але реальність виявилась зовсім іншою. Соцмережі переповнені фейками про “мільйони мігрантів”, але цифри кажуть зовсім інше.
Про це повідомляє “Терміново” посиланням на матеріал hromadske.
Чи справді мігрантів побільшало
Хто і навіщо розганяє паніку
Чого бояться українці
hromadske опитало аудиторію у Facebook і Threads – і отримало понад 8,5 тисячі коментарів. Більшість – вкрай негативні.
Головні страхи такі:
- Конкуренція за роботу. “Хай наймають їх воювати, а працювати в нас є кому”, “Свої без роботи, голодують”, “Наші люди по заробітках роками, бо роботи не було, а от для чужоземців все і на тарілочці”.
- Культурні відмінності. “Навіщо вони в Україні? Інша мова, культура, генетика, інші інфекції”.
- Питання безпеки. “Чому ми маємо боятись за безпеку своїх дітей ще й щодо цього?”.
- Навантаження на соціальну систему. “Вони працювати не будуть, народять дітей… і будуть отримувати державну допомогу”.
Кандидатка психологічних наук, соціальна психологиня Ольга Духніч пояснює: це типові страхи для суспільства без досвіду масової імміграції.
“І в цей загрозливий кластер входить все: вони іншого кольору [шкіри], від них не так пахне, вони не такі чисті, вони точно мають кримінальні наміри, розповсюджують хвороби. Це все таке дуже стандартне й доволі архаїчне ставлення до інших”, – каже вона.
Що кажуть соціологи
Дослідження Інституту соціології НАН України, презентоване у грудні 2025 року, показало: 61% українців вважають, що іммігранти сприяють розвитку країни, 62% – що посилюють культурне різноманіття, 58% – що загалом приносять користь. Водночас 30% погодились з тезою про “відбирання робочих місць”, ще близько 40% – що мігранти збільшують кількість правопорушень.
У березні 2026 року група “Рейтинг” опублікувала дослідження: 37% українців вважають, що мігранти приносять користь, 27% – що шкодять. Решта мали нейтральну позицію. Молодші респонденти віком 18-35 років ставились до теми менш критично.
При цьому, за даними тієї ж групи “Рейтинг”, Україна входить до топ-10 країн Європи з найбільш негативним сприйняттям еміграції.
“На щастя, наше суспільство не є антимігрантським, але часто ми бачимо змішані й нестабільні настрої, які залежать від контексту, масштабів міграції та того, як цю тему подають політики, медіа та соцмережі”, – зазначає Паніотто.
Чому мігранти все одно потрібні
Україна зараз переживає дефіцит, а не надлишок робочої сили.
“Треба розуміти, що Україна переживає дефіцит, а не профіцит робочої сили. У нас нема кому будувати будинки, дороги, і це не тільки тому, що в нас багато людей мобілізовано на фронт. Це, зокрема, через те, що в нас у цілому небагато людей працездатного віку зараз в країні. І їхня кількість буде зменшуватися з часом, тому що наша демографія така, що ми народжуємо все менше й менше дітей”, – каже Ольга Духніч.
Воскобойник пояснює й іншу небезпеку поточної паніки.
“Мені телефонують роботодавці, які говорять, що немає робочих рук… А оцей весь “хайп”, який іде, якраз веде до того, що суспільство поляризується і виступає проти. І зрозуміло, що наші держслужбовці будуть робити все, аби уникнути цієї ситуації. І далі будуть скорочувати кількість виданих робочих віз… У такий спосіб погасять суспільне невдоволення, але це достатньо серйозно вдарить по нашій економіці”, – каже він.
Паніотто наголошує: навіть якщо війна закінчиться сьогодні, в Україні в кращому разі залишиться 25 мільйонів людей. А залучення мігрантів – це стандартна практика для країн ЄС, до якого Україна прагне вступити.
Що треба зробити
Експерти наголошують: держава має чітко визначити правила залучення трудових мігрантів. Зокрема:
- встановити квоти на кількість працівників або окремі професії – як це роблять країни ЄС;
- запровадити механізми адаптації: мовні курси, допомогу з документами;
- системно пояснювати суспільству, навіщо мігранти потрібні для відбудови країни.
Головна проблема зараз, на думку Воскобойника, – відсутність комунікації між державою і суспільством. Коли люди не отримують реальної інформації, з’являються чутки, а суспільство реагує образою й недовірою.
hromadske звернулося з запитом до Мінекономіки щодо масштабів дефіциту кадрів і сценаріїв залучення трудових мігрантів. Відповідь очікується.
About the author
Сором громаді: на Тернопільщині односельці не приїхали на супровід Героя (відео)
Під час супроводу полеглого Героя в Тернополі від Підгаєцької громади до рідного дому на зустріч ніхто не виїхав. Про це повідомили волонтери місії «На Щиті Тернопільщина». Як зазначають у місії, у Тернополі в цей час зупинився рух, щоб віддати шану захиснику. Місто зустрічало Героя, а от земляки, до яких він повертався, до колони не долучилися. На відео видно лише патрульний автомобіль поліції та автомобіль волонтерів «На Щиті», у якому перевозять тіло загиблого. Жодного автомобіля чи представника громади в колоні немає. "З Підгаєцької громади повернути до рідного дому не приїхав ніхто....", - йдеться у заяві. Волонтери раніше наголошували, що система супроводів не може триматися лише на кількох людях. Громади мають самі формувати колону, залучати своїх представників та офіцера громади й проводити земляка в останню дорогу. Автомобіль «На Щиті» та координацію надають волонтери. Нагадаємо, волонтери закликали громади самостійно організовувати супроводи. З 1 […]
Серйозна аварія на Тернопільщині: ЗІЛ врізався в автобус з пасажирами
На Чортківщині вантажівка ЗІЛ врізалася в пасажирський автобус Neoplan. Внаслідок аварії травми отримали двоє водіїв автобуса, пасажири не постраждали. Про це повідомили в поліції Тернопільської області. Аварія трапилася у п’ятницю, 9 жовтня, близько 13:40 поблизу села Комарівка Чортківського району. За попередніми даними правоохоронців, кермувальник вантажівки ЗІЛ виїжджав на головну дорогу. Під час маневру він не надав переваги в русі автобусу Neoplan та зіткнувся з ним. Автобус здійснював нерегулярне перевезення пасажирів. У момент зіткнення в салоні перебували 16 осіб. Усі пасажири залишилися неушкодженими, однак травми отримали два водії пасажирського транспорту. Наразі правоохоронці з'ясовують усі обставини ДТП. Слідчі вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Суд у Кременці повністю виправдав директорку гімназії через помилку в документі
У Кременецькому районному суді оголосили виправдувальний вирок директорці Сапанівської гімназії. Освітянку обвинувачували за статтею про службове підроблення документів. Про рішення суду повідомив адвокат обвинуваченої Віталій Сідоров. Що сталося Правоохоронці звинувачували керівницю навчального закладу за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Підставою для справи став тарифікаційний список. За версією слідства, директорка вказала в документі, що вихователь гімназії має вищу освіту. Слідчі розцінили це як видачу завідомо неправдивого офіційного документа. Під час судового розгляду склад кримінального правопорушення не підтвердився. В діях посадовиці не знайшли умислу, корисливої мети чи заподіяної шкоди. Зокрема, тарифний розряд працівника залишився десятим. Це означає, що бюджетні кошти не втрачено і незаконного збільшення виплат не відбулося. “Між помилкою в документі та злочином існує величезна юридична різниця”, - заявив адвокат Віталій Сідоров. Кременецький районний суд ухвалив повністю виправдати директорку гімназії та повернути їй добре ім'я.
ТОП-5 продуктів для сяючої та здорової шкіри: що додати до щоденного раціону
Краса та молодість шкіри починаються зсередини, і щоденне харчування відіграє в цьому вирішальну роль. Нутріціологи та дерматологи виділяють кілька продуктів, регулярне вживання яких допомагає підтримувати водний баланс, еластичність та природне сяйво шкіри. Ось п'ять головних продуктів для здоров'я та краси шкіри: Жирна риба (лосось, скумбрія, оселедець) Джерело омега-3 жирних кислот, які зменшують запалення, утримують вологу в клітинах та запобігають сухості шкіри. Збагачена вітаміном E та цинком. Авокадо Містить корисні жири, вітаміни C і E, які захищають клітини від окислювального стресу та впливу ультрафіолету, покращуючи пружність шкіри. Горіхи (зокрема волоські) Багаті на жирні кислоти, цинк, селен та вітамін E. Вони прискорюють регенерацію тканин і допомагають боротися з дрібними висипаннями. Ягоди (чорниця, полуниця, малина) Потужний заряд антиоксидантів та вітаміну C, який бере участь у природному синтезі колагену, підвищуючи тонус і гладкість епідермісу. Зелений чай Містить катехіни — речовини, що покращують мікроциркуляцію крові, […]
Малина по 200 гривень за кіло: хто заробляє на ягідному бумі на Тернопільщині
На Тернопільщині малина з домашніх городів дає родинам до 200 тисяч гривень за сезон завдяки рекордним цінам на експорт. Попит у Європі зріс через неврожай у Польщі, проте фахівці застерігають від швидкого падіння ринку. Про це повідомив голова правління ягідного кооперативу "Файна поляна" з Тернопільщини Тарас Андрійчук, також дані підтверджує статистика Євростату та асоціація "Ягідництво України", пише "Економічна правда". Цього сезону переробники купували свіжу малину за рекордними цінами - до 195 гривень за кілограм, а звичайні домогосподарства Тернопільщини заробляють на 10-20 сотках більше, ніж на основній роботі. Загалом за сезон 2025-2026 років Україна поставила до Євросоюзу замороженої малини на 250,8 мільйона євро, ставши одним із найбільших експортерів у Європі. Чому виросла ціна Стрибок цін стався не через зростання виробництва, а через проблеми в конкурентів. Польща втратила власний урожай через весняні морози й літню спеку, тому польські переробники масово скуповують українську […]
Гарбузи, хліб та допомога ЗСУ: яким був фестиваль гарбуза та хліба в “Агроленді” (фото)
Гарбузова каша, сотні відвідувачів, музика та благодійний аукціон – у селі Великий Ходачків відбувся фестиваль гарбуза та хліба. Розважальна програма для гостей була продумана до дрібниць: 3 сцени з концертами, ввечері запрошений гість – Роман Скорпіон, перегони на тачках з гарбузами, стрільба з лука, аніматори, дегустація 5-тьох видів хліба та сирів, розважальні атракціони для дітей та головна родзинка фестивалю – приготування близько 4000 кілограмів гарбузової каші. Подія відбувалася на території “Агроленду”. Як і повідомляли раніше у Благодійному фонді “Покрова”, під час події відбувалися заходи на підтримку українських захисників. О 14:00 – передача військовим спецпризначенцям спорядження, 18:30 – благодійний аукціон для потреб “Азову”. На подію можна було потрапити безкоштовним автобусом, який відправлявся з міста Тернопіль до локації. Курсував декілька разів. На фестивалі виступало багато артистів, музикантів, гість вечора – Роман Скорпіон, ведучим став – Гриць Драпак, також було багато блогерів. Функціонував […]
