Історія військового Дмитра Галюка – це про незламність українського народу та про бездушність наших ворогів.
Дмитро Галюк, 28-річний морський піхотинець із села Бариш на Тернопільщині, провів у російському полоні 1072 дні. Разом із побратимами він до останнього тримав оборону на металургійному комбінаті Ілліча в Маріуполі, а коли закінчилася зброя, отримав наказ здатися в полон. Майже три роки за його звільнення боролася родина – дружина, матір та п’ятирічна донька. Військовий повернувся додому 19 березня 2025 року. Про це повідомило “Суспільне Тернопіль”.
Коли Дмитро потрапив у російський полон, його донечці було 5 років. Чоловік розповідає про свою останню розмову із Маріуполя: “Я з дружиною говорю, вона плаче, я кажу: “Все, Кать, мабуть ми потрапляємо в полон, бо іншого виходу немає”. Вона каже: “Я йду розбуджу дитину”. Я кажу: “Та чого будеш її будити, хай спить”. Вона: “Ні, я розбуджу”. Вона розбудила, доця прокинулася, щось розмовляє, мудрує, сміється. Вона не знала, що відбувається”.
У квітні 36-та бригада морської піхоти опинилася в потрійному оточенні, і, за словами Дмитра, вони зрозуміли, що прорватися не вийде. Зброї не залишилося, і командування дало наказ: виходити в полон. Так, 12 квітня о 23:45 прийшла черга бригади Дмитра. Військових зустріли росіяни, вишикували в колону по чотири людини й почали розпитувати. Далі, за словами морпіха, українських військових КАМАЗами доправили в Сартану Донецької області, де добу утримували на фермі. Наступною зупинкою була Оленівка. Під’їжджаючи до місцевого СІЗО, військовий розповів, що вони чули крики українських захисників.
“Ми зрозуміли, що зараз буде “прийомка”. Ми почали виходити з автобусів і нас почали питати звання, посаду, підрозділ. Прийшла моя черга. Я кажу: “Старший сержант, головний сержант взводу радіаційного, хімічного та біологічного захисту “. А вони кажуть: “Это ты по нам фосфором стрелял?”. І почали кричати до своїх: “Принимай химаря”. Зробили живий коридор, десь близько 12 людей, і через нього треба було перебігати. Вони били ременями, пряжками, палицями резиновими. Пробігли, присіли, руки за голову й чекали, поки приймуть інших хлопців”, – розповідає Дмитро.
Також військовий розповів про те, як зустрів земляка по той бік барикад. За словами морпіха, росіяни роздягали українських бійців, шукаючи татуювання, а за патріотичні — били. Саме тоді Дмитра оглядав російський військовий, який виявився родом з Тернополя.
19 квітня Дмитра та інших українських військовополонених доставили на військовий аеродром у Таганрозі. Морпіх розповідає, що спершу з’явилася надія на обмін. Однак, коли літак приземлився, стало зрозуміло: обміну не буде. Військових посадили в автозаки й повезли до в’язниці в Костромській області РФ.
“Палицями били, заставляли нас вилазити товаришу на спину, обнімати його руками, брали дерев’яну киянку і били по сідницях, відбивали сідничний м’яз. Ягодиці були як сливки, такі сині. Ноги постійно сині були, побиті, й через те, що довго стояли, це все синє переходило на низ, набрякало й ходити не могли. Єдине, що коли сильно поб’ють, ти вже лежиш на ліжку й думаєш: “Добре, що цей день пережив”, а там може колись і той обмін буде. Лежиш, тебе трясе, тіло все синє. Але коли організм так відчував це все, то принаймні можна було виспатися, бо спав, як вбитий, бо була температура. Лежиш і думаєш: “Хоч би зранку вже били по інших місцях, а не по тих самих, бо не знаю, як витримати цей біль”, – ділиться військовий.
Дмитро розповідає, що пережиті в полоні травми спричинили тремор тіла, порушили сон, а бряжчання ключів досі викликає в нього страх.
“Коли чую, як десь дзвенять ключі чи звук електрошокера, аж така злість бере. Бо там все це чулося й ти нічого не міг зробити, бо вони б тебе просто вбили. Відкриваються двері на коридор, йдуть по коридору, чуємо — йде спецназ, йдуть співроітники СІЗО, починають чиркати електрошоком, все — йдуть по когось, зараз буде допит. У Маріуполі не було так страшно, як було в полоні. У Маріуполі вже звик, змирився з тим, що все може бути. Я там знав свою роботу, знав, чим займаюся. В мене була зброя, бронежилет. Єдине, що трішечки мені заважало в Маріуполі — усвідомлення того, що я тут, а моя сім’я далеко, а б’ють по всій Україні, а я нічим не можу допомогти, бо я мушу бути тут”, – розповідає Дмитро.
Фото – Суспільне Тернопіль
About the author
Головний архітектор Тернополя Василь Бесага залишив посаду
У Тернополі з посади начальника управління містобудування, архітектури та кадастру йде Василь Бесага. "Василь Йосифович присвятив багато років професійній діяльності на благо Тернопільської громади, зробивши вагомий внесок у розвиток міста, його архітектурного середовища та містобудівної галузі", - повідомили в Тернопільській міській раді. Багаторічний головний архітектор міста припинив свою роботу в п'ятницю, 12 червня 2026 року, написавши заяву за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію. Довідка. Василь Йосифович Бесага — багаторічний тернопільський чиновник та архітектор, який упродовж тривалого часу очолював Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, був головним архітектором міста. Народився 18 липня 1960 року, має вищу профільну освіту. За час перебування на посаді безпосередньо відповідав за формування архітектурного обличчя Тернополя, реалізацію генерального плану, регулювання забудови та видачу містобудівних умов і обмежень. Завершив свою кар'єру на державній службі 12 червня 2026 року, звільнившись за власним бажанням у […]
Корупційний “конвеєр” у лікарнях Тернополя: чотирьох лікарок викрили на хабарях
У Тернополі судитимуть чотирьох лікарок, які налагодили корупційну схему та брали хабарі за оформлення інвалідності. Організатору та учасницям "конвеєра" в медичних закладах Тернополя оголосили про підозру. За даними Тернопільської обласної прокуратури, у квітні 2026 року до однієї з міських лікарень звернувся чоловік, щоб оформити інвалідність для свого 70-річного батька. Літній пацієнт десять років тому переніс інсульт, не міг самостійно пересуватися і приїхав до закладу на візку, оскільки потребував постійного стороннього догляду. Читайте також: У Тернополі в ТЦК тримали людей з психічними розладами та інвалідністю: що відомо (відео) Попри важкий стан хворого, лікарка-невропатолог під час вивчення медичної справи натякнула на хабар за "пришвидшення процедури". Наприкінці квітня прямо у приміщенні лікарні вона взяла від сина пацієнта 10 тисяч гривень за підготовку первинних документів. Після цього до корупційного ланцюжка доєдналися інші медики. Вже у травні лікарка районної лікарні взяла у своєму кабінеті 100 […]
У Тернополі в ТЦК тримали людей з психічними розладами та інвалідністю: що відомо (відео)
У Тернопільському ТЦК та СП утримували людей із психічними розладами, довічною інвалідністю, а також чоловіків передпенсійного віку, які не підлягали призову. Факт чергового грубого порушення прав громадян під час так званої "бусифікації" виявили представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини під час раптового моніторингового візиту до міського та районного територіальних центрів комплектування. "Це чергова ситуація, яка показує: реформа мобілізації потрібна не завтра і не сьогодні — вона була потрібна ще вчора", - повідомив омбудсман Дмитро Лубінець. За результатами перевірки, у приміщенні ТЦК перебувало близько 28 мобілізованих, з яких 17 чоловіків письмово поскаржилися представникам Омбудсмана на порушення їхніх прав. Люди заявляли про незаконне утримання, неналежне оформлення документів та ігнорування процедур під час проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Також моніторингова група зафіксувала, що наглядач за мобілізованими перебував у стані значного алкогольного сп’яніння — рівень алкоголю в його крові майже у сім разів […]
У Тернополі за 11 мільйонів капітально відремонтують деякі школи: перелік
Понад 11,4 мільйона гривень із бюджету Тернополя спрямують на оновлення освітніх закладів громади у 2026 році. Відповідне рішення про виділення коштів на капітальні та реставраційні ремонти ухвалив виконавчий комітет міської ради. Усі гроші розподілили між двома освітніми ланками. На потреби дитячих садків передбачили 5 948 000 гривень, а на модернізацію шкіл — 5 496 829 гривень. Куди саме спрямують фінансування: Дитячі садки (ТЗДОЯС) №1, №14, №20 та №21 — кожен заклад отримає по 1 487 000 грн. Ці кошти підуть на капітальний ремонт територій із встановленням малих архітектурних форм (дитячих майданчиків, альтанок тощо). ТНВК ШПЛ №2 — 990 000 грн виділили на капітальний ремонт приміщень у корпусі початкової школи. ТНВК ШМЛ №15 ім. Лесі Українки та ТЗОШ №19 — обидва заклади отримають по 970 000 грн. За ці гроші відремонтують будівлі та створять нові освітні простори за стандартами реформи НУШ. […]
Нові тарифи на проїзд у Тернополі діятимуть з 13 червня: скільки коштуватиме поїздка
У Тернополі з 13 червня змінюється вартість проїзду в громадському транспорті. Відповідне рішення затвердив виконавчий комітет міської ради. Відтепер ціна поїздки буде однаковою як у комунальних тролейбусах та автобусах, так і в приватних маршрутках, проте її розмір залежатиме від розрахунку. Згідно з новими правилами, пасажири сплачуватимуть: 19 гривень — за умови використання електронного квитка "Соціальна карта тернополянина"; 23 гривні — у разі розрахунку неперсоніфікованим проїзним (загальним електронним квитком); 26 гривень — під час оплати звичайною банківською карткою або будь-яким пристроєм із технологією NFC. У міській раді пояснюють, що піти на такий крок змусило суттєве здорожчання електроенергії, пального, запчастин, а також зростання мінімальної заробітної плати. Попри підвищення, встановлені тарифи залишаються нижчими за реальну собівартість перевезень. Проведений незалежний аудит та розрахунки транспортників показали, що економічно обґрунтована ціна однієї поїздки в автобусах наразі становить 26,7 грн, а в тролейбусах — аж 31,6 грн. […]
Оцифрування трудової книжки: які ще документи необхідні
Щоб отримати пенсію в Україні, потрібно мати страховий стаж. Весь ваш стаж ділиться на два великі періоди — до 2004 року і після нього. Тут усе залежить від дат, адже правила підтвердження роботи суттєво відрізняються. Весь стаж, який ви заробили після 1 січня 2004 року, рахується автоматично. Держава бачить його в спеціальному електронному реєстрі. Якщо за вас платили податки, ці роки та місяці вже зараховані, й нічого доводити не треба, розповіли в Пенсійному фонді України. Періоди роботи до 1 січня 2004 року ПФУ автоматично не бачить. Головним доказом роботи за ті роки є звичайна паперова трудова книжка. Зараз в Україні працюють електронні трудові книжки. Щоб роки до 2004-го з'явились у стажі, туди треба завантажити скани документів. Окрім самої трудової, потрібно додати: диплом чи атестат про навчання (рахується лише денна форма); військовий квиток (всі сторінки, де є хоч якісь штампи про […]
