Дно водойм області не розчищали понад 30 років, тож, потреба у придбанні земснаряду (судна, яке використовують для очищення водойм, поглиблення дна, видобутку піску, намивання дамб, пляжів, ділянок під будівництво, – прим. ред.) назріла давно. І ось диво-техніку придбали. Інформацію про це знаходимо на ресурсі про публічні закупівлі Prozorro. Тендер на придбання земснаряда провело комунальне підприємство облради “Тернопількомунінвест” у жовтні 2018 року. 13 листопада 2018 року КП «Тернопількомунінвест» в особі в.о. директора Віктора Власюка підписало договір з ФОПом Сергієм Шаргородським про придбання земснаряда вартістю 1 465 000 грн. З часу підписання договору минуло вже півроку. Проте інформація про придбання земснаряда наразі ніде не оприлюднювалася, про його роботу теж не чути. Що заважає користуватися земснарядом і де він зараз, дізнавалася журналістка “Терміново”.
Хочуть передати у оренду – небезкоштовну
Як повідомив голова заступник директора КП “Тернопількомунінвест” (покупець), голова тендерного комітету Павло Чуй, земснаряд вже придбаний і зберігається на базі. За детальнішою інформацією про цю техніку та її роботу на Тернопіллі пан Чуй порадив звернутися у Регіональний офіс водних ресурсів (далі – РОВР) у Тернопільській області, мовляв саме їм передали на баланс земснаряд. Як виявилося, не зовсім передали. Питання цієї техніки розглядали на сесії облради 4 червня. Зокрема, рішенням сесії визначено, на яких умовах КП “Тернопількомунінвест” може передати земснаряд в оренду РОВР у Тернопільській області. Далі цитуємо рішення сесії:
“Розглянувши клопотання Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області від 14 березня 2019 року №329, враховуючи пропозицію депутата облради Градового Василя Степановича, надати дозвіл КП облради “Тернопількомунінвест” на укладення договору оренди земснаряда УПМ-1 терміном на один рік з Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області. У разі, коли земснаряд не використовується, орендна плата становить 1 грн. Регіональному офісу водних ресурсів у Тернопільській області забезпечити плату КП “Тернопількомунінвест” за використання земснаряда УПМ-1 у розмірі 20% від суми, передбаченої в укладеному договорі. Укладення вказаного договору оренди здійснити відповідно до норм чинного законодавства України”.
Це незрозуміле рішення, вважає начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області Анатолій Качка. Він планує звертатися до голів облради та обладмінстрації, щоб на наступній сесії облради переглянули це рішення.
– Вони хочуть 20% від суми договору. А ми неприбуткова організація – нам потрібно заплатити ПДВ, зарплати, їм 20 %, а самі, що будемо робити? – каже пан Качка. – Планова рентабельність в межах 8-10%, якщо ми їх заробимо і заплатимо 20%, то для чого нам працювати? Це називається офіційний рекет або відкат. Ми пропонуємо давати компенсацію від вартості земснаряду. Наприклад, він коштує 1,5 млн, кожен рік виплачуємо 3% його вартості за те, що ми його використовуємо. Тобто це 45 тис грн щороку.
Земснаряд купили без додаткової техніки, а без неї ніяк
Поки Регіональний офіс водних ресурсів у області шукає компромісу з комунальним підприємством облради, земснаряд не працює. Він, за словами Анатолія Качки, зберігається на базі на вул. Текстильній.
– Перші роботи земснаряду заплановані і вже є охочі, але цього не можемо зробити через обласну раду, – каже Анатолій Качка. – Не можемо ні встановити ціни, ні укласти договори, тому що нереально працювати в тих умовах, які пропонує облрада.
До того ж для того, щоб земснаряд запрацював, його треба доукомплектувати обладнанням. Ще має бути пульпопровід, човни, допоміжна техніка – екскаватори, машини, додає начальник технічного відділу РОВР в Тернопільській області Петро Колосок. Це обладнання коштує третю частину вартості земснаряду.
– Це обладнання ми купимо лише тоді, коли нам передадуть земснаряд на нормальних умовах, – каже він. – Окрім того, якщо навіть земснаряд буде використовувати КП облради, то їм треба набирати людей, вчити. На це пройде ще пару років. У нас вже є навчені люди. Ми направили людей в Каховку в технічну школу на навчання, де вони здобувають досвід роботи на земснарядах. Якщо хочуть 20% від суми договору, нехай передадуть земснаряд комерційній організації і хай вона працює . Але в них немає спеціалістів, їх підготувати – це ще три роки. А взагалі, щоб почати працювати з земснарядом, потрібно його освоїти, потрібна практика, бо це нова техніка. Там треба пройти певний процес і боюсь, що той період може затягнутися орієнтовно на рік.
Потрібно виготовити проектну документацію
Окрім того, для роботи земснаряда необхідно виготовити проектну документацію та визначити земельні ділянки, куди скидати пульпу – грунт розведений у великій кількості води.
– Сам процес роботи земснаряду виглядає так – це забір грунту або донних відкладів у водних об’єктах і його транспортування на певну відстань за межі водойми, – пояснює Петро Колосок. – Земснаряд забирає грунт і трубопроводом його транспортує. Цей грунт розведений в консистенції приблизно 1:10 ( одна частина грунту і 9 води). Така рідка каша трубопроводом транспортується і виводиться на земельну ділянку, яка обгороджена валом. Бо якщо на берег це все вилити, то воно потече назад у воду. Ділянка обваловується з дамбою, проходить час, намули осідають на дно і там все назбируються. Далі воду зверху можна злити або вона сама фільтрується природним шляхом і знову попадає в нижні шари грунту. А цей осад лишається, відбувається намив. Таким чином будується Конча-Заспа і всі елітні мікрорайони в Києві. В Дніпрі є багато піску і таким чином його намивають і утворюються додаткові земельні ділянки. Земснарядом колись була намита частина в районі Білої, де зараз будується “Водна арена”. Там де болота, намивають і ті землі стають придатними для сільгоспвикористання, там родючі грунти.
Найперше треба взятись за Івачівське водосховище
Потреба у послугах земснаряду давно назріла на водоймах Тернопільської області.
– У області ставки побудовані в основному до 80-го року минулого століття і весь цей час відбувається процес їх постійного замулення, – пояснює Петро Колосок. – Тому що вода не є чиста субстанція. Вона несе в собі величезну кількість наносів після злив, весняних повеней. Вода несе велику кількість частин грунту, який осідає і відбувається природне замулення об’єктів. На сьогодні ця ситуація досягає рівня мало не катастрофічного. Десятки років цих водойм ніхто не чистив, бо зробити це практично неможливо. Якщо це робити класичним методом – треба спустити воду, щоб ставок не менше року простояв , тоді прочищати його за допомогою екскаваторів і бульдозерів . Це дуже дорогий процес. Земснаряд набагато дешевше це зробить. Проблема – має бути земельна ділянка, на яку можна складати цей грунт. Він має бути у прибережній або недалеко від прибережної смуги. Звичайно, на поле фермер не дозволить скидати. Хоч з іншого боку – це природне добриво. Колись ми вивчали в школі про долини Нілу, які затоплювало і там селяни вирощували дуже гарний врожай. Ніл приносив дуже родючий грунт.
Найзагрозливіший об’єкт у області, це Івачівське водосховище, тому найперше треба взятися за нього, продовжує Петро Колосок.
– Це пріоритет, на якому зосереджена дуже велика кількість проблемних питань, – каже він. – Воно дуже інтенсивно заростає, утворюється величезна кількість плавунів. З цього водосховища йде основний тернопільський водозабір і є загроза забруднення підземних вод малашівським сміттєзвалищем. Тай в Івачеві швидко до робіт земснаряд не приступить, бо ще навіть не вирішувало питання виготовлення проектно-кошторисної документації. Це великий об’єкт, понад 300 га. На виготовлення проекту треба не менше року. А спускати водосховище і чистити його класичним способом неможливо.
Чи зможе земснаряд розчистити Став?
Також є потреба і в очищенні земснарядом Тернопільського ставу. Але, на жаль, цього зробити неможливо, адже нема куди скидати пульпу, додає Петро Колосок. Нагадаємо, у 60-х роках минулого століття Тернопільський став поглиблював земснаряд, який спеціально для цього привезли з Єгипту. Цю техніку бачимо на ретро-фото Тернополя.
“Озеро наше повністю заростало травою, воно було дуже мілке, зараз би його вже не було. В 60-тих його чистили земснарядом. Та машина перед Тернополем працювала в Єгипті, на Асуанскій плотині, вони там греблю робили на річці Ніл, – розповідав раніше одному із видань Павло Литвин, який у той час працював у міському виконкомі. – Там вони закінчили роботи і приїхали до нас в Тернопіль. Їм зразу всім квартири дали, і начальнику, і працівникам. Те все, що росло, той мул перекачували у парк, де було суцільне болото. Тоді зробили і озеро, і заодно – парк».
На Ставі справді треба розчистити ділянку шириною 20 метрів біля дамби, тому земснаряд там потрібен, підтверджує заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, який займається програмою Тернопільського ставу і навіть захистив магістерську на тему “Екологічний стан Тернопільського водосховища .
– Там є накопичено багато бруду, який продовжує заражати воду. Це ми можемо скидати рукавом або в парк «Топільче» або вивчаємо німецьку технологію про можливість зневоднення цього мулу – дегідратацію. Тому що він на 90% складається з води. Оскільки це дуже дрібна фракція, то її складно відсіяти фільтрами, її треба відстоювати або висушувати. Обидві технології затратні, по-друге нема площадки, де можна зробити дегідратацію. Нам також потрібен земснаряд, щоб вирівняти проблемні ділянки на Ставі. Але найбільші проблеми в Івачівському водосховищі. Тому має бути збудована спільна програма щодо води. Тому що стан Івачівського ставу впливає на стан Тернопільського.
Гроші на вітер?
Підсумовуючи, бачимо, що облрада зробила покупку, точно не знаючи, як нею розпоряджатись. Гроші витратили і що далі? І це тоді, коли в області катастрофічно не вистачає грошей. Сама влада постійно на це скаржиться: бракує грошей на дороги, зарплати бюджетників, ремонти шкіл та лікарень, закупівлю обладнання. А тут беруть і купують майже за півтора мільйона техніку, яка просто собі лежить і не приносить жодної користі. Як це часто буває у нас, – спершу купують, а потім думають як його застосувати. Виникає питання: КП облради купувало земснаряд для того, щоб здавати його в оренду? Що буде, якщо Регіональний офіс водних ресурсів відмовиться орендувати земснаряд на тих умовах, які їм запропонувала облрада? Чи може КП “Тернопількомунінвест”, яке купило земснаряд, саме з ним працювати? Все це ми запитали заступника директора цього підприємства, голову тендерного комітету Павла Чуя.
– Чому не можемо, можемо, але тільки мають бути працівники відповідної кваліфікації, які мають пройти навчання, а у Регіональному офісі водних ресурсів вже є такі фахівці, – каже він. – А нам треба розширювати штат і спеціально набирати працівників на цей земснаряд, які мають відповідну кваліфікацію. Коли ми купували земснаряд, то розглядали варіант, що самі з ним працюватимемо, але виник варіант, що Регіональний офіс водних ресурсів може це робити. Щодо умов оренди, то ми – КП облради і самі не можемо вирішувати цього питання. Це має вирішити сесія облради. Якщо в Регіональному офісі водних ресурсів не погодяться, можливо сесія піде на зменшення умов, будуть розглядати варіанти.
Також журналістка поцікавилася у голови тендерного комітету, чому земснаряд придбали недоукомплектованим? Адже без цього він не може запрацювати повноцінно.
– Так там треба додаткову техніку, – каже Павло Чуй. – Можуть і вони (РОВР) купити – це буде їх власність, якщо ми купимо – наша. Додаткових коштів на даний час ми на це не маємо, їх можуть виділити тільки рішенням сесії.
Ситуація із земснарядом, нагадує ще одну недешеву покупку облрадою у 2009 році – це сміттєсортувальна лінія за два мільйони гривень ( на той час близько 250 тис. доларів – ред.). Лінія, придбана на Львівщині за ініціативи тодішнього голови облради Олексія Кайди, жодного дня не працювала. В результаті обладнання вийшло з ладу, заржавіло. Те саме може очікувати земснаряд.
Журналісти “Терміново” разом з громадськими активістами відстежуватимуть подальшу долю земснаряда. Ми перевіримо за скільки часу з моменту придбання він врешті запрацює на водоймах області і чи запрацює взагалі…