У 2021-2022 навчальному році “Основи сім’ї” ввійдуть до переліку предметів, які мають бути у шкільній програмі Тернопільської міської територіальної громади. Відповідне рішення ухвалили на сесії міськради наприкінці січня цього року. Хоча напередодні по Україні активісти, батьки та фахівці піддали курс нищівній критиці через наявність у підручнику спірних тез та засилля шаблонних, але не завжди підтверджених реаліями, некоректних висновків. Щоправда, до частини зауважень автор курсу все ж дослухався.
У Тернополі кінцеве рішення таки дали можливість приймати учням та їх батькам. Якщо вони вирішать, що ці уроки не є необхідними, на них можна буде не ходити. Оцінюватимуть предмет як кінцевий запис у табелі “зарах/незарах”.
Аби зрозуміти, про що саме цей курс, журналістка видання “Терміново” придбала робочі зошити для учнів 10-11 класів та проглянула їх із психологинею, директоркою Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги “Родина” Оленою Нагірною. Тут мусимо зробити уточнення: після численних звернень до Міністерства із зауваженнями до першого накладу підручників та робочих зошитів, у них внесли корективи. Перш за все правки стосувалися надмірної кількості звернень до вчень християнства, тем дошлюбних стосунків та абортів, а також згадкам про неповні сім’ї та “загрозу суспільству”, яку начебто становлять діти, яких в таких родинах виховують. Деякі зауваження врахували, дещо таки залишили, бо автор курсу Адріан Буковинський виправляти це не погодився.
Неповні сім’ї і “проблемні” родини
Два робочі зошити для учнів коштували на сайті курсу 250 грн. Коли ми робили замовлення, в доступі були лише примірники ще з першого тиражу. Про це на сайті повідомляли заздалегідь. До старого тиражу, щоправда, додають вкладки: на якій сторінці які речення, а подекуди й цілі абзаци, видалили чи переписали. Навпроти цих моментів вказані примітки “вилучено”, “доповнено” або й “замінено на”, як наприклад чимало речень про догми християнства (адже курс розрахований на всю Україну, де вчаться підлітки різних віросповідань – авт.), або “уточнено”, як поняття “сім’я” та “шлюб”. Тож є можливість порівняти: як було і як є.
Тепер на сайті можна придбати і комплект зошитів із нового тиражу. Вартує він 270 грн. Викладачі, котрі пройдуть навчання для викладання курсу, отримають підручники безкоштовно, – про це вказано на сайті. Аби ввести курс у програму шкіл Тернополя, з міського бюджету виділили 163 тисячі гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на зошити, які дітям видаватимуть безкоштовно. Оплату ж праці викладачів курсу здійснюватимуть з коштів, які закладені на викладання тих предметів, вивчення яких школа обирає на власний розсуд, – так пояснили у міськраді.
То яких же правок зазнав курс? У зошиті для десятикласників вилучили наступний абзац: “Чимало чинників, що, на жаль, сприяють формуванню непотрібності, закладено у неповній або проблемній сім’ї, яка має негативний вплив на виховання і формування дитини”.
Олена Нагірна скрушно зітхає, коли читає ці слова.
– Це такі ж домисли, як раніше говорили, що двієчники виростуть бандитами, – коментує психологиня. – Моральні характеристики не залежать від того, повна сім’я була чи ні. Зрештою, немає такого поняття як “проблемна сім’я”, вона буває кризовою. Але кризи минають, коли родина отримує підтримку чи потрібну допомогу.
“Зі словами варто бути обережнішими”
Насправді це не єдиний раз, коли “дісталося” дітям із неповних родин. Це одна із причин чому тернополянка Галина Н. спершу вирішила, що її син не відвідуватиме уроки “Основ сім’ї”. Каже, коли прочитала чимало критики на адресу підручників, вирішила поцікавитися на перспективу, що чекає на її дитину. Син тоді вчився у 8-му класі. Купила зошити. І жахнулася.
– Я виховую сина сама. Чоловік пішов із сім’ї, коли малому було півтора року, – розповідає жінка. – Звісно, я часто ловлю себе на думці, що ось такий формат сім’ї може нашкодити уявленню юнака про стосунки. Тим паче, коли в підручнику, за яким він буде навчатися, пишуть отакі речі.
“Отакі речі” – це, зокрема, думка, що, ”найбільшу загрозу для суспільства мають родини, в яких діти виховуються без рідного тата (55% сімей), що як підтверджують численні дослідження, має безпосередній вплив на формування поведінки молодих людей”. Задля справедливості додамо, що цього абзацу в новій редакції підручників уже немає.
– Тобто, мою дитину мали морально калічити в школі на уроках і розповідати йому, що він становить загрозу для суспільства, а заодно таку думку мали вбити в голову його друзів із родин, де є мама і тато? Знаєте, дитиною йому і так було нелегко, коли хтось із однолітків розповідав щось про тата. А що міг розказати мій син? Що тато забув про нього і жодного разу не те що з днем народження не привітав, а навіть не платив аліментів? 55% родин? Та ця країна би вже мала потонути в криміналі, якби це справді так і було. Де ці численні дослідження? На кого посилається автор? – не розуміє жінка.
З її думкою погоджується і Олена Нагірна. Вона запевняє, що сам посил є хибним і створює абсолютно невірний стереотип, мовляв, те, що називають повною сім’єю, дорівнює поняттю “щаслива сім’я”. А ще тут, хоча начебто закликають до відповідального татівства, але самим формулюванням перекладають повну відповідальність на маму, “бо хто ж таким виховав, якщо немає тата?”, хоча у вихованні дітей, навіть після розлучення, мали б брати участь обоє батьків.
– Дивно, що таке взагалі доводиться пояснювати, але хіба сім’я, де зловживає алкоголем хтось із батьків, є щасливішою за ту, де була аналогічна ситуація, але подружжя вирішило розлучитися, аби не травмувати дитину і самих себе заодно? Або візьмемо іншу ситуацію: дитину виховує вітчим. І не просто виховує, а любить, показує на власному прикладі, як будувати стосунки, підтримує. Тут важко зрозуміти, що взагалі мав на увазі автор, коли писав це речення, але зі словами варто бути обережнішими і формулювати думку більш коректно, – вважає Олена Нагірна.
Читайте також: Від “не ходи сама” до “сама винна”: чому суспільство досі толерує насильство над жінками
Попри те, що ці абзаци з зошитів забрали, судячи зі вказаних змін, все ж залишили малюнок, який підтримує ту ж думку: якщо підліток краде, рано починає вести статеве життя або вже в дорослому віці не симпатизує людям, це все тому, що він ріс без тата.
Аборти та контрацепція
Дражлива і без того тема абортів також зазнала часткової цензури. Так, наприклад, у робочому зошиті для 11-класників забрали речення “використання більшості контрацептивів та виконання абортів є вбивством”, натомість у новому тиражі пропонують вчителям пояснити учням, як відбувається внутрішньоутробний розвиток людини впродовж 38-ми тижнів вагітності. Однак у висновках до теми про аборти все ж залишать фразу “… аборт є свідомим і прямим убивством людської істоти між її зачаттям і народженням, на стадії внутрішньоутробного розвитку”.
Твердження “якщо хлопець та дівчина вступають у дошлюбні стосунки, то за цим майже завжди настає розрив стосунків. Тут навіть не потрібно спиратися на якісь наукові дослідження” також заберуть, замість цього учням запропонують подискутувати на цю тему: вірною є така теза чи ні. Хоча у темі залишать думку: “Завдяки контрацепції сексуальність стає товаром, доступним тоді, коли тільки є бажання. Під питанням опиняється подружня вірність, почуття сенсу людської статевої зрілості стає дедалі поверхневішим.”
– По-перше, де статистика? Як це не треба спиратися на дослідження? Вступ до статевих відносин – це задоволення певних потреб і це лише частина стосунків, – коментує Олена Нагірна. – Тому проводити залежність між сексом і розривом не варто, для розриву є чимало інших причин. В 11-му класі треба розповідати про венеричні захворювання, про те, що контрацептивами треба користуватися обов’язково. Замість того, щоб пояснити підліткам, як безпечно займатися сексом, їм пояснюють, що цього не можна робити взагалі. По-друге, я не впевнена, що діти справді відкриються і активно візьмуть участь в обговоренні, аби це потім не донесли батькам. Тут потрібна чимала довіра до людини, яка проводитиме ці уроки.
Зрештою, мама 9-класника Галина Н. поспілкувалася із сином і вони домовилися, що на уроки “Основ сім’ї” він все ж піде.
замість того, щоб пояснити підліткам, як безпечно займатися сексом, їм пояснюють, що цього не можна робити взагалі
– Ми погортали ті робочі зошити, в нас обох виникло чимало питань, стало цікаво, як же це пояснять. Через один розділ навіть виникла шалена дискусія, це була тема про життєві цілі та місії, – каже жінка. – Тож категоричне “ні” спершу перетворилося на нечітке “можливо”, а потім і взагалі син висловив бажання на ці уроки ходити. Я не відмовляла, бо це його рішення. Зійшлися на тому, що будемо обговорювати все те, з чим син не згідний у підручнику.
Спитали думку батьків та учнів
То хто ж відповідатиме за викладання таких важливих, але складних тем? Як розповіла директорка Тернопільського комунального центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Галина Литвинюк, а саме там готують фахівців для “Основ сім’ї”, мова йде про психологів, вчителів біології та “Основ здоров’я”. Загалом у Тернополі зголосився 41 вчитель. Як розповіла очільниця Центру, програма побудована так, аби перегукуватися із темами, що їх викладають на уроках біології, правознавства, предметів “Основи здоров’я” та “Людина і світ”.
Навчання вчителів стартувало на початку квітня, проводить його сам автор курсу – Адріан Буковинський. Триватиме воно до липня, впродовж всього часу педагоги навчаються на інтерактивних лекціях.
За словами Галини Литвинюк, зголосилися вчителі усіх шкіл міста, де є 9-11 класи. Перед цим відбулося анкетування батьків, потрібен такий курс у шкільній програмі чи ні.
– Ми від загальної кількості учнів не відштовхувалися, бо є діти різних конфесій, – зауважує пані Литвинюк. – Хто хотів, той брав участь в опитуванні. Що ж до попереднього досвіду викладання цього предмету в кількох тернопільських школах, то в основному відгуки були позитивними як зі сторони батьків, так і учнів. Там дуже хороша програма.
“Декому з вчителів можуть і відмовити”
Психологиня Олена Нагірна на питання, чи потрібен такий курс у школах, однозначної відповіді не дає. Погоджується: говорити на такі теми із підлітками треба обов’язково. Але грає роль, якими словами та як доносити їм ці теми.
– Ідея насправді ж хороша, – пояснює свою позицію психологиня. – Але будь-яку хорошу ідею можна реалізувати по-різному. Як на мене, то все ж варто робити менше посилань в сторону релігії, але більше в сторону моралі. Не звинувачувати когось, а показувати взаємозалежність, чому так може трапитися. Рубати з плеча узагальненнями – це надто просто і це слизький шлях. Так можна багато нашкодити. Тому правки в курс точно варто буде вносити і не раз.
Галина Литвинюк запевняє: вчитель може вносити корективи до програми, вона скоріше є базою, від якої варто відштовхуватися.
– Згідно з законом про освіту, відповідно до нових держстандартів та концепції Нової української школи, вчителі мають право зміщувати кількість годин і дивитися, для якої теми їх потрібно виділити більше, наприклад, 10 годин замість 5. Натомість з іншої, навпаки, можуть зменшити, – уточнює директорка центру науково-освітніх інновацій .
Що ж до компетентності вчителів, які викладатимуть “Основи сім’ї”, то навіть після завершення підвищення кваліфікації, яка й дасть їм право його викладати, це ще не 100%-ва гарантія, що вони справді це робитимуть.
– По завершенню курсів зробимо мініспівбесіду, щоб зрозуміти, чи ці люди справді зможуть викладати всі ці теми, адже курс є далеко не філософським, – продовжує Галина Литвинюк. – Тут потрібен певний досвід. Бо деколи так буває, що людина все знає, але не може донести ці теми. Є багато науковців, які не можуть провести звичайний урок в школі. Тож ми плануємо поспілкуватися з людьми, надамо їм якісь ситуативні завдання, щоб зрозуміти, як вони зможуть це доносити учням. Зразу буде видно рівень фахівця і його можливостей, перспективи. Можливо, комусь навіть доведеться відмовити.
курс спрямований, аби старшокласники могли зрозуміти, що сім’я – це про співпрацю і про роботу над помилками, і що не всі проблеми вирішуються розлученнями
Галина Литвинюк також пояснює, що “Основи сім’ї” – це точно не про предмет, який варто вивчати лише за шкільними партами. Пояснює, що для розуміння деяких тем учні, можливо, спілкуватимуться із медиками, яким зможуть поставити запитання.
– Або поговорити з фахівцями з психології чи психіатрії, щоб їм пояснили певні моделі поведінки людей. Щоправда, цьому наразі перешкоджає пандемія, однак це також можна зробити і в онлайн-режимі, – озвучує різні варіанти Литвинюк. – Бо ж курс спрямований, аби старшокласники могли ширше дивитися на речі, без паніки та конфліктів. Зрозуміти, що сім’я – це про співпрацю і про роботу над помилками, і що не всі проблеми вирішуються розлученнями.
Всі зображення: фото сторінок робочих зошитів з курсу “Основи сім’ї”, зразка 2019-го року