
У Язловці на Тернопільщині є гідроспоруда, про яку майже ніхто не знає. Її основна частина схована під землею, а зовні вона виглядає як звичайний вхід до погреба.
Про цю пам’ятку розповіла команда громадської організації “Україна Інкогніта”. Вони зуміли потрапити всередину споруди та сфотографувати унікальну кам’яну таблицю з написами.
Язловець останніми роками приваблює багато туристів. Здається, що всі визначні місця тут давно описані та сфотографовані. Проте поруч з вірменським храмом 1551 року є “Вірменська криниця”. Ззовні це звичайне джерело з кам’яним муром і чавунною трубою, з якої тече вода. Місцеві називають такі джерела “цюркачами”.

Проте насправді це складна гідроспоруда, збудована вірменами у XVII столітті. Вода спочатку збирається у великому підземному резервуарі. Туди вона надходить з потужного джерела, яке знаходиться у невеликій мурованій споруді. Ця споруда зовні схожа на звичайний сільський льох. Двері закриті на замок, тому мало хто знає, що всередині.
Всередині є різьблена кам’яна плита з написами латиною та вірменською мовами. Зверху на таблиці зображений птах з розпростертими крилами та хрест з рослинним орнаментом.

Латинський напис говорить: “Вірменин Акоп для блага суспільства збудував 1611 р.”
Вірменський напис повідомляє: “Цей хрест і побудоване джерело – роботи Акопа та його брата Степана. Закінчені по вірменському літочисленню 1000 і 60 року. Абрам [майстер-різьбяр по каменю] виконав з відданістю”.
На таблиці також є дата 1787 року. Це рік реконструкції криниці.

Фундаційні таблиці храмів чи замків трапляються рідко. А фундаційна таблиця криниці – це справді унікальна річ. За структурою ця таблиця нагадує надгробок польського композитора Миколая Ґомулки (1535-1609). Надгробок вмурований у стіну язловецького костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії 1590 року. Його теж виготовили вірменські майстри.
Дослідники вважають, що різьблене оздоблення костелу та брами старого замку також зробили вірменські майстри Язловця. Вони були найкращими у роботі з каменем.

