Він збудував пів Тернополя, а совєтська влада “віддячила” йому в’язницею: історія архітектора Гронського та його “Сліз”

Тернопіль — місто з багатою історією та культурою, втіленою у його архітектурі. Однією з найвідоміших пам’яток міста є унікальний водоспад, який місцеві назвали «Сльозами Гронського».

Цей проєкт — творіння архітектора Едуарда Гронського, чия доля невіддільна від складного радянського минулого Тернополя. Його історію докладно описав журналіст та історик української естради Михайло Маслій.

Життя та діяльність

Едуард Гронський — не просто архітектор. Він був митцем у часи, коли бути митцем означало мовчати, ховати ідеї в шухляду і будувати не те, що хочеш, а те, що дозволять. Але у проєкті “Сльози Гронського” йому вдалося прорвати цю завісу мовчання — створити те, що справді відчував і думав.

Гронський вчився у Львівській політехніці, потім пішов у зяті у Тернополі. Тут і працював архітектором у 1950–1970-х роках. Саме він проєктував післявоєнну забудову міста, брав участь у створенні нових житлових кварталів, лікарень, шкіл і  багато іншого. Саме його руками з’явилися будівлі на вулицях Грушевського, Листопадовій, Руській, а також у мікрорайонах Новий Світ і Дружба.

«Гронський задумав водоспад не як банальний декор. У його уяві це мав бути гармонійний об’єкт — простір краси, де вода і архітектура говорять з людиною мовою емоцій», — розповідає Михайло Маслій.

Коли будівництво було завершено, життя Едуарда зазнало драматичних змін. Його заарештували, і за сфабрикованою справою він потрапив до в’язниці на сім років.

— Саме так. Чи були вони направду слізьми? Та й, повертаючись до тих сумних років, більшість вважає, що вас тоді просто підставили.
— Треба було всіх продати. Я взяв все на себе. Мені пришили хабарництво. Те, що мені давали, — усе пропивалось. Ті делегації, які приїжджали щотижня на обмін досвідом (ми називали тоді «абман опитом») були надто дорогими. Їх треба було поїти і годувати. А потім усе вилізло мені боком.
Я не мав стільки сили волі, як Олексій Церковнюк, 1-й секретар Тернопільського міського комітету кпу. Він відчував, що до нього добираються, — ліг у ванну, відкрив газову колонку і отруївся…
— Скільки відсиділи?
— Сім років. А треба було одинадцять. Знаючи, як і за що я сів, амністію підписала голова Верховної Ради Валентина Шевченко.

Відтоді хтось дотепно і зі співчуттям назвав водоспад «Слізьми Гронського». Попри це, архітектор не втратив сили духу і любові до рідної землі. Він пережив ці випробування і після звільнення повернувся до Тернополя.

«Сльози Гронського» стали улюбленим місцем жителів міста — тут часто приходять, щоб помилуватися красою і замислитися над історією.

Сучасний вигляд "Каскаду" або фонтану "Сльози Гронського"

Фото – Михайло Маслій; відкриті джерела

About the author

радянські місця тернополя
trending_flat
Цих назв немає на картах, але їх знали всі: легендарні місця Тернополя в епоху СРСР

Для кожного, хто називає Тернопіль своїм домом, це не просто назви на карті, а справжні коди пам'яті, що зберігають у собі сміх, цікавезні історії та цілу і взагалі - цілу епоху. Коли чуєш «Острів Кохання», «Сльози Гронського», «Китайська стіна», «Дворянські гнізда» та "Зустрінемось біля Молока", то ніби переносишся у минуле. А додайте до цього ще «У пана Юзика», відомого як «Гадючник», і кожен тернополянин, який пам’ятає ті часи, відчує, як напливають хвилі тепла та ностальгії. Це не просто слова, це ті ниточки, що зв’язують нас із нашим містом, з його історією, з його особливим, неповторним духом. У радянські роки Тернопіль активно розбудовувався. Та попри сувору архітектуру, бетонні моноліти й стандартизовані квартали, мешканці міста створювали власні назви для нових об’єктів — часто іронічні, саркастичні, але завжди влучні. Вони відображали не лише побут і мову часу, а й вміння знайти гумор навіть […]

trending_flat
Під покровом Богородиці: студентки коледжу яскраво представили Тернопіль у незвичному панно

У центрі — Богородиця з рушником, довкола — архітектура Тернополя та історичні постаті. Саме таким постає місто на великому панно, яке створили студентки Галицького фахового коледжу в межах своєї кваліфікаційної роботи. Розписували панно дві студентки — Марія Кирик та Ольга Романів. Вони мали спільну тему кваліфікаційної роботи, тож поєднали ідеї, таланти й навички. "Терміново" поспілкувалось з авторками аби дізнатися більше про те, як втілювався проєкт: від задуму до фінального мазка. Як розповідає Марія, ідея передати зв’язок міста з духовністю та його історичним минулим була їхнім спільним задумом, а викладачі запропонували зобразити у центрі композиції Богородицю як захисницю Тернополя. — Як виникла ідея створення такого панно? — Панно було частиною моєї кваліфікаційної роботи. Хотілось передати ідею, що Богородиця оберігає Тернопіль, тому вона в центрі — з рушником. Довкола ми зобразили історичних постатей і архітектуру Тернополя. Це була спільна тема кваліфікаційної — […]

trending_flat
“Шукаємо не цвіт папороті, а світло Перемоги”: як українці по-новому відзначили Івана Купала (фото)

У селі Біла провели традиційне святкування Івана Купала, поєднавши народні обряди з благодійною метою — збором коштів на потреби Збройних сил України. Захід організували місцеві волонтери, активісти та громада. Як розповіла волонтерка Василина Новосад «Терміново», яка була однією з організаторок заходу, цьогоріч свято мало особливу атмосферу. «Ми не шукаємо вже цвіт папороті. Ми шукаємо світло — світло Перемоги. І саме заради цього запалили купальські вогні», — каже Василина. Вона наголошує, що це свято — не просто розвага чи фольклор: «Це не релігійне дійство. Воно — глибоко народне, живе в піснях, у вогні, у руках, які тримаються у хороводі. Такі вечори дають відчуття ґрунту під ногами — і сили йти далі». Програма включала: виступи місцевих співаків і співочих гуртів; майстер-клас з плетіння віночків; старовинні ігри (перетягування канату, стрибки в мішках тощо); фотозону в купальських образах; символічне вогнище та пускання вінків на […]

погода в Україні
trending_flat
Літо не за розкладом: що готує для нас погода 23-26 червня

Найближчими днями Тернопільщина залишатиметься під впливом прохолоди, спричиненої надходженням арктичного повітря. Синоптики прогнозують переважно мінливу хмарність, без істотних опадів, та комфортну температуру повітря. Проте вже з початку нового тижня погода почне змінюватися — очікується поступове зниження температури та дощі. За інформацією Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, 23 червня в області та в Тернополі прогнозують мінливу хмарність, без опадів. Температура повітря в області вночі становитиме +16 +21°, вдень – +26 +28°. У самому Тернополі вночі очікується +16 +18°, вдень +25 +27°. Найближчі кілька днів збережеться тепла та суха погода, але вже з 25 червня очікується збільшення хмарності та місцями короткочасні дощі. Температура повітря буде комфортною, від 22 до 26 градусів, лише в суботу сильно похолодає - буде дощ та максимум +20 на стовпчиках термометрів. Прогноз на найближчі дні: 23 червня погода у Тернополі залишиться спокійною та комфортною. Мінлива хмарність, без істотних […]

trending_flat
У Тернополі попрощались із загиблим підполковником поліції Олександром Вінічуком (фото)

У глибокій жалобі Тернопільщина провела в останню путь поліцейського, підполковника Олександра Вінічука. Його життя обірвалося 20 червня на Донеччині, поблизу села Іванопілля Краматорського району, під час виконання бойового завдання. Захисник поліг, залишаючись до останнього вірним Присязі, обраній справі й своєму народу. Як повідомив очільник поліції області Сергій Зюбаненко, Олександр Вінічук був одним із найкращих. Стійкий, професійний, відданий — саме такими словами згадують його побратими. Прощання з воїном, співробітником корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) поліції Тернопільської області, відбулося з усіма військовими почестями. Вшанувати полеглого прийшли рідні, друзі, колеги, побратими-спецпризначенці з різних куточків України та мешканці громади. На Алеї Героїв, де поховали захисника, лунав почесний салют — символ вдячності й пошани. Олександр Вінічук присвятив майже 25 років свого життя службі в органах внутрішніх справ. Він пройшов непростий шлях у лавах елітних підрозділів спеціального призначення, демонструючи високий професіоналізм, силу духу та глибоку мотивацію. У […]

trending_flat
Ці види дерев найчастіше уражає блискавка: ніколи не садіть їх біля дому

Під час грози блискавка б’є не випадково — вона «обирає» найкоротший шлях до землі, зазвичай через високі об’єкти з добрим електропровідним середовищем. Саме тому дерева часто стають природними громовідводами. Але деякі види особливо приваблюють розряд — і можуть становити смертельну небезпеку. Розповідаємо, які дерева найчастіше уражає блискавка, чому це відбувається та як запобігти небезпеці. Чому блискавка б’є в дерева? Блискавка — це електричний розряд, який шукає шлях із найменшим опором. Високі дерева, особливо ті, що мають вологу або смолисту деревину, добре проводять струм і часто ростуть на відкритому просторі. Це робить їх ідеальними цілями для блискавки. За даними ДСНС України, під час грози особливо небезпечно перебувати під самотніми високими деревами — найчастіше ураження фіксують саме в таких випадках. Наукові дослідження показують, що: волога деревина має підвищену електропровідність; висота дерева напряму пов’язана з ризиком ураження; смолисті породи, як-от сосна, легко загоряються […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025