У мережі з’явилися унікальні кадри ексгумації тіл представників інтелігенції міста Кременець, розстріляних під Хрестовою Горою у Пісковому Яру. Відео зйомок, зроблених у липні 1944 року, опублікували у місцевій групі “Kremenicer Łeben”.
Згідно з опублікованими матеріалами, розслідувальна комісія ЦДАЖР СРСР працювала на місці масових розстрілів у Кременці з 1 по 5 липня 1944 року. До місця ексгумації сходилися місцеві жителі, деякі з яких могли впізнати жертв, незважаючи на сильний трупний запах, що перешкоджав наближатися до місця розкопок.
Серед ідентифікованих жертв — викладач Мончак, скаут-інструкторка Гелена Паливодянка та викладачка й скаут-інструкторка Яніна Понятовська.
Оригінал фільму – без звуку. Наразі ці кадри аналізує проєкт “Візуальна історія Голокосту”, що координується Інститутом цифрової історії Людвіга Больцмана у Відні. Проєкт створив спеціальну платформу для доступу дослідників до цих архівних матеріалів.
Докладний аналіз відеоматеріалів провела французька дослідниця Марі Мутьє-Бітан, докторка сучасної історії, яка спеціалізується на вивченні Голокосту на окупованих радянських територіях. Її дослідження “Роздуми про географію Голокосту на основі радянських кіноматеріалів: Справи Кременця і Вишнівця (липень 1944 р.)” опубліковано 14 лютого 2025 року в рецензованому онлайн-журналі “Дослідження кіно та історії” Бременського університету.
Марі Мутьє-Бітан є авторкою дисертації про початок Голокосту у Східній Галичині (червень-липень 1941 р.), опублікованої 2023 року під назвою “Le Pacte antisémite”. Після отримання докторського ступеня вона стала стипендіаткою програми Saul Kagan Fellowship від Claims Conference для поглиблених досліджень Шоа, а зараз очолює кафедру “Дослідження Голокосту та геноциду” в Університеті Кан (Франція).
Місцеві жителі в коментарях до публікації діляться своїми спогадами. Зокрема, одна з кременчанок, Наталя Петраніч, згадує, що близько 1966 року під час будівництва дороги до трампліна випадково розкопали одне з поховань, де можна було побачити людські кістки та рештки шкіряного взуття з поржавілими цвяхами.
Kremenicer Łeben (Ірина Данилюк) пише, що вона давно знала про існування фільму, але не мала до нього доступу, оскільки перегляд був дозволений лише науковим співробітникам. “Аж днями новина! Моє ім’я згадано у проєкті за підтримки Bundesministerium für Bildung und Forschung та Universität Bremen”, — поділилася вона.
Ці архівні матеріали є важливим документальним свідченням трагічних подій, що відбувалися на території України під час Другої світової війни, та нагадуванням про необхідність збереження історичної пам’яті.
About the author
Цигани, Товстобаби, Цицори і не тільки: кумедні назви поселень Тернопільщини
На мапі Тернопільської області можна знайти десятки населених пунктів з незвичайними назвами. Деякі з них змушують усміхнутися, інші - замислитися над їхнім походженням. Історик та краєзнавець Віктор Уніят раніше склав рейтинг найкумедніших назв сіл області. За його словами, кумедні назви існують по всьому світу, тому не варто поспішати з висновками про їхнє значення. Села з географічними назвами У Тернопільській області є села та хутори, що носять імена далеких країн і континентів. Швейцарія, Французівка, Саджівка, Варшавка, Угорськ та Угринів нагадують про Європу. Сахалін, Курили та Кавказ - такі теж хутори є на Тернопільщині. Перейменовані села Багато сіл з незвичайними назвами отримали нові імена у радянський час. Село Повія носило таку назву до 1958 року (зараз - Набережне). Свинюхи перейменували на Очеретне у 1946 році. Назва походила від фільварка-свиноферми "Свиноберген" князів Збаразьких, де розводили свиней для продажу в Європу. Цапівці стали називатися […]
Підписав необхідні документи: судитимуть керівника та лісника лісгоспу, які вирубали понад 6 тисяч дерев
На Тернопільщині судитимуть головного лісничого та директора держпідприємства, з дозволу яких було вирубано понад 6 тисяч дерев різних порід. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. "Під процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури повідомлено про підозри головному лісничому та директору одного з державних лісопідприємств на Тернопільщині у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 2 ст. 367 КК України). За даними слідства, головний лісничий безпідставно вніс до лісорубних квитків дані про можливість проведення 41 рубки рідколісся, а директор видав лісорубні квитки на ці роботи", - йдеться у повідомленні. Унаслідок знищення 6267 різних дерев довкіллю завдано шкоди на 57 млн грн.
У Бучачі 28 рятувальників гасили велику пожежу у пекарні (фото, відео)
У Бучачі спалахнула пекарня. Загоряння відбулось у середу, 2 липня. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Горіла покрівля хлібопекарні ТОВ «Бучачагрохлібпром» — вогонь охопив 400 м²", - кажуть рятувальники. Вогонь міг перекинутись на іншу будівлю. До гасіння було залучено 28 рятувальників та 8 одиниць техніки (зокрема автодрабина, газодимозахисна машина та 5 автоцистерн, а також місцева пожежна команда с. Трибухівці. Вогонь вдалось локалізувати о 17:48, повністю ліквідували пожежу о 20:09. "Сигнал про займання надійшов до Служби порятунку "101" о 16:24. Прибувши на місце події, пожежники виявили, що полум'я вже охопило елементи покрівлі хлібопекарні на площі 400 квадратних метрів. Існувала реальна загроза поширення вогню на сусідні будівлі. Для ліквідації пожежі було залучено значні сили Головного управління ДСНС України у Тернопільській області: 28 чоловік особового складу та 8 одиниць основної та спеціальної пожежно-рятувальної техніки. Серед залучених засобів – 5 […]
На Тернопільщині спиртзавод забруднив річку
На Тернопільщині спиртзавод забруднив річку Тайна у Хоростківській громаді на Тернопільщині. Місцеві мешканці поскаржилися у Спеціалізовану екологічну прокуратуру. Вона розпочала розслідування у зв'язку з порушенням правил охорони стічних вод. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. За даними слідства, до правоохоронців звернулися місцеві жителі зі скаргами на неприємний запах води у ставку біля місця впадіння річки Тайна та велику кількість загиблої риби у водоймі. Ймовірно, що забруднення річки здійснюється внаслідок скиду вод із території місцевого спиртзаводу. За результатами розгляду звернення того ж дня, 30 червня 2025 року, зареєстроване кримінальне провадження. Вживаються вичерпні заходи щодо всебічного дослідження вказаних обставин справи, притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування завданої шкоди довкіллю", - йдеться у повідомленні. Схожий випадок стався на Бережанщині - тут місцевий директор комунального підприємства допустив забруднення річки Золота Липа. Через його недбалість протягом 2024 року було забруднено річку, а збитки сягають […]
Муасанітова каблучка: як зберегти блиск на довгі роки?
Уявіть каблучку, що ловить світло так, наче в ній живе маленьке сонце. І це не обов'язково ювелірний виріб з діамантом. Є ще один більш доступний варіант, і це — муасаніт. Камінь, який прийшов із космосу, а тепер підкорює серця тут, на Землі. Але навіть найяскравіші зірки потребують турботи, аби не згаснути. І муасаніт каблучка зовсім не виключення. Що робити, щоб вона тішила погляд не лише на фото, а й через багато сезонів? Дізнайтеся далі. Лайфхаки з догляду: прості засоби — блискучий результат Муасаніт виблискує так, що важко відвести погляд, і ви точно захочете, щоб цей ефект залишався надовго. Добра новина: для цього не обов’язково мати цілий арсенал професійної хімії. Догляд за каблучкою з муасанітом можна перетворити на простий ритуал із приємним результатом. М’яке мило і тепла вода — класика, яка працює безвідмовно. Замочіть каблучку на 10–15 хвилин, потім обережно прочистіть […]
На в’їзді у Кременець змінили дорожні знаки: мешканці обурені
На в'їзді до Кременця встановили новий дорожній знак, який забороняє поворот від цукрового заводу на вулицю Захисників України. Тепер водії не можуть проїхати до поліклініки та торгового центру "Панорама" звичним маршрутом. Про зміни повідомили у групі "Типовий Кременець". Віктор Панфілов звернувся до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України та Андрія Смаглюка з проханням звернути увагу на реакцію громади. Тепер для проїзду до цих об'єктів потрібно заїжджати від Полкової церкви або через Підлісці з розворотом. Мешканці міста обурюються через нові обмеження. "А чим керуються наші можновладці, коли придумують такий брєд??? Хотілося б отримати роз'яснення, на підставі чого встановлюють такі обмеження?", - пише один з коментаторів. "До прикладу швидка, яка везе хворого з Млинівець повинна об'їхати коло, просто тому що хтось собі щось придумав і встановив обмеження???", - обурюється житель. Люди не розуміють логіку нового маршруту. "Якщо, наприклад, я зі сторони […]
