Привіт, діду. Тобі б сподобалась наша робота. Ми все вивеземо. Обіцяю як офіцер офіцеру
Привіт, діду! Кожного року в цей день якось по-особливому згадую тебе, може й правду казали завжди про те, що ми з тобою дуже схожі… У нас все так же, діду. Вони все так же лізуть, ми все так же огризаємось і даєм їм по зубам. Так, втрачаємо людей, зброю, техніку…але ти б знав скільки орків вкладаємо в грунт. Хоча про що я, ти й сам прекрасно це знаєш, хоч ніколи й не розповідав. Вберігав мене, пацана голопузого, від військових історій та спогадів. Тепер розумію чому. І точно своїм онукам не розповідатиму те що бачив і бачу, в поважному віці буду робити як і ти - тихенько випивати чарочку «з нагоди», крадькома витирати сльозу і казати дітлахам - «хоч би ви ніколи не бачили війни…» А поки хникати не на часі. Поки треба воювати. Гризти, ричати, передбачати і реагувати на те, […]