Трагічна звістка сколихнула Чортківщину – ще один захисник України поліг у боротьбі за свободу. Степан Джердж, уродженець села Возилів Золотопотіцької громади, загинув на Донеччині у віці 38 років.
Згідно з повідомленням Чортківської районної військової адміністрації, Степан Григорович Джердж, 16 вересня 1985 року народження, віддав своє життя 24 червня 2024 року поблизу Старомайорського на Донеччині, протистоячи російським загарбникам.
Про дату та час вшанування пам’яті Героя, який пожертвував найціннішим – власним життям – заради миру та спокою в Україні – повідомлять пізніше.
У Степана залишилися брат-близнюк, який також на фронті, сестра, 2 брати, мама та велика родина.
Повертається додому Герой на Щиті ДЖЕРДЖ СТЕПАН ГРИГОРОВИЧ
с.Возилів
Вона, як всі, була щаслива мати.
Дітей ростила, в долю вірила свою.
Та двох із них прийшлось їй проводжати
З тривогою і болем на війну.
Шалена спека у душі їй обпікала.
І біль гіркий спокою не давав.
Щодня дзвінків від них обох чекала.
Що роз’єднає доля близнюків- ніхто не знав.
Вони обоє скрізь усюди разом.
Разом до школи, разом у село.
І один одного в житті ніколи не образив.
Тримались по- братерськи, щоб там не було.
Коли прийшлося Батьківщину захищати
І брати зброю в свої мужні руки,
Їх не хотіли в військоматі двох із хати брати.
Та близнюки сказали твердо- ми тільки ра’зом, без розлуки!
На місяць в Англію поїхали навчатись,
А потім в Чехії продовжили вони
Воєнний досвід за кордоном переймати,
Щоби душити ворога могли.
Пішли за правду й волю України
Відважні хлопці, славні близнюки.
Славік в лікарні, Степан в бою загинув.
А мамі- біль у серці навіки’.
-Синочку мій коханий! Боже мій,
Ну як тепер без нього маю жити?
Мій світ від нині просто почорнів,
Бо мого Янгола везуть додому вбитим.
В сестри і брата йде земля з- під ніг.
Не можуть Його вбитим уявити.
А Він- Герой, інакше би не зміг
Із ворогом в одній країні жити.
Вже скоро край дороги ляжуть квіти,
А поміж них- лампадки воскові’.
Чекатимуть Героя на колінах дорослі й діти.
І тіло віддадуть сирій землі.
-Пробачте, рідні, стрінемось в Раю.
Я знаю, важко буде нам прощатись.
Але я вже в небесному строю.
А вам- щасливо на землі лишатись.
-Не покидай нас, Янголе! Не треба…
Чекай, наш рідний! Чом так рано йдеш?
Та Він полинув з хмаркою у небо
Один із близнюків- Степанко Джердж.
