25.10.2020
Новини

“Зазвичай тягнемо до останнього, а потім – хірургічне втручання”, – експерт про підняття тарифів на громадський транспорт

Дмитро Ткачук - заступник міського голови Житомира

Тернопільські перевізники, начальник міського управління транспорту, громадські активісти зібралися в одному залі у Тернополі 8 травня під час  тренінгу «Муніципальний транспорт: українські реалії та польський досвід». Те, що ці люди прийшли разом поспілкуватися про транспортну сферу – дуже добре, кажуть організатори та спікери тренінгу. Адже часто буває так, що розмови між владою, перевізниками, громадою та активістами не закінчуються конструктивом.

– Ми як хлопці з іншого міста будемо намагатися віднайти конструктив у цьому залі, – сказав один зі спікерів – заступник міського голови Житомира Дмитро Ткачук. Він разом з керівником місцевого підприємства-оператора електронного квитка Іваном Фурлетом спілкувався з учасниками тренінгу про те, яким має бути зручний, доступний та якісний громадський транспорт.

Дмитро Ткачук та Іван Фурлет – експерти місцевого рівня, які в останні 5 років активно працюють у транспортній сфері і мають чим поділитися.

– Ми були в громадській діяльності, політичній, вивчали іноземний досвід, а нині працюємо в органах влади, комунікуємо з перевізниками і громадою. Тому спробуємо об’єктивно зробити так, щоб ви почули нас, а ми почули вас,  бо в кожної сторони є раціональне зерно, – звернувся до учасників тренінгу пан Ткачук. – Недостатньо володіти інформацією, важливо її використати. Всі ми можемо сісти в інтернеті і подивитися, як там в Польщі, у Франції, Китаї чи Америці. Але реальність така, що вийдемо на вулиці нашого міста, а у нас все по-іншому.

Не все, що на картинці, працює

Дмитро Ткачук має досвід навчального візиту до Польщі у 2015 році, де почерпнув багато позитивних речей і мав можливість впровадити ряд рішень уже в наших реаліях. Про це він розповів у інтерв’ю “Терміново”.

– Ми дивимося картинки, а у нас їх важко застосувати, бо у нас трохи інші обставини, – каже він. – І сьогодні ми маємо певний досвід і можемо сказати, що нам підходить, а що ні. Що, на жаль, залишається тільки на картинці або навпаки як його можна трансформувати, щоб воно запрацювало у нас. У нас часто кажуть: у них проїзд стільки, а у нас стільки. А в них зарплати такі, а в нас інші. А в них автобуси нові, а у нас іржаві маршрутки. Чому?  Маючи два різних досвіди (польський та український), а також досвід громадської діяльності, ми бачимо реальну картину з різних сторін медалі. На цьому заході склалася доволі унікальна ситуація – я думаю не так часто в діалозі зустрічаються активісти, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій. Як правило вони зустрічаються зі скандалами і навіть бійками. А донести аргументи кожного, будучи нейтральним до вашого міста – це сьогодні наше завдання. Де праві одні і це треба визнавати, де на шальках терезів переважають інші – на це треба теж зважити.

З слів Дмитра Ткачука, у транспортній сфері Житомира вже є багато запроваджень, запозичених у Польщі. Це принцип роботи громадського транспорту, оновлення транспорту, розклад руху, електронні квитки.

– Загалом шлях змін доволі повільний, – каже він. – Від “побачив і зробив” є ще багато рутинних моментів, моментів опору від громадськості, активістів, чиновників. І ми намагатимемося проговорити як з цими всіма моментами працювати, як боротися з тими каменями на шляху.

Про вартість проїзду

Нормальна вартість проїзду це скільки? Одне з питань, які піднімає під час тренінгу Дмитро Ткачук.

– З приводу цього питання очікуємо палких дискусій, бо кожен переконаний у своєму, – каже він. – Дешево і комфортно, чи реальна вартість продукту і відповідний сервіс по тій ціні, яку ти платиш. Знайти золоту середину тут доволі непросто, але будемо намагатися донести здорові аргументи з однієї сторони і ті реалії, які стоять з іншої. Якщо ми говоримо про ринкове ціноутворення, будь-яка послуга має ціну. Такі поняття як безкоштовний проїзд нізвідки не беруться, якщо хтось їде безкоштовно, хтось за це платить. І це треба усвідомлювати. Це платить або інший пасажир або кошти компенсовують з бюджету, але вони є.  Споживач на жаль цього не сприймає, як і все, що стосується міських тарифів. Часто чуємо: ну не піднімайте тарифи, давайте з вересня, а не сьогодні. А ринок не питає, якщо зросло паливо, то воно зросло сьогодні. І ці моменти треба обговорити. Так само з оновленням рухомого складу. Усі прекрасно розуміємо, що той транспорт, який у нас їздить, він давно вже незадовільний. Кажуть: купуйте новий. Звідки купити, з чого заплатити і в яких умовах цей транспорт буде експлуатуватися? Бо якщо кожен кілометр, проїханий тролейбусом чи автобусом – це прямі збитки, то ніхто їх купувати не буде, ні приватний підприємець, ні місто, ні комунальне підприємство. І тут треба розуміти, що інвестуючи кошти, вони мають повертатися.

Зараз проїзд у тролейбусі в Житомирі коштує 3 грн, у маршрутці – 5 грн. Зростання тарифу буде, каже Дмитро Ткачук.

– Зростання треба планувати вже наступного дня після попереднього, – каже він. – У нас питання тарифів піднімають раз на кілька років і відтягуються до останнього. Коли заходимо в мінус, зразу стрибки на 2-3 грн і це доволі нездоровий підхід. Тариф треба змінювати на невеликі суми ледь не кожних півроку. А ми зазвичай тягнемо до останнього, а потім  – “хірургічне втручання”.

Якість послуг і ввічливість водіїв

Пан Ткачук порушує питання якості послуг і ввічливості водіїв.

– В будь якій сфері є соціальна складова, а є економічна. І тут так само. Якщо водій працює 16 годин на добу, то повірте, навіть якщо він вчора закінчив консерваторію і відпрацював ось так, наступного дня він буде нервовим і адекватної комунікації з пасажиром не буде. Тому умови праці і рівень оплати формують якість надання послуги. Цей зв’язок завжди є. Водій має працювати зміну 8 годин, але насправді у  99% випадків такого немає. Є служби, які мають це контролювати, але цього не відбувається. Палиця має два кінці – бо якщо посадити два водії на автобус, якщо дати дві зарплати замість однієї, якщо сплатити всі податки, то не прийдеться говорити про низькі тарифи, вони автоматично стануть більшими. Якщо ми купуємо новий транспорт, тариф автоматично стає більшим. І той зв’язок між сервісом і вартістю проїзду проходить скрізь червоною ниткою.

На заході також була присутня представниця польської сторони – президент Європейського інституту задля демократії Дорота Мітрус.

– Ми багато років співпрацюємо з друзями з України. Спікери, були учасниками поїздок в Польщу у рамках нашої програми. Вони розкажуть, що вдалося досягнути в Україні, – каже вона. – Я сподіваються, що ситуації з польського досвіду вони використали. І тому хочу поспілкуватися і дізнатися, що ще треба Україні і як ми можемо допомогти як сусіди, які співпрацюють з українськими неурядовими організаціями. Знаю, що певний польський досвід добре прижився в Житомирі. Кожна країна різна, але ми хочемо надихати, бо деякий досвід можна перекласти з Польщі на Україну. Ми можемо розповісти, які помилки зробили Польща, коли робили транспортні реформи і хочемо допомогти наших друзям, щоб вони тих помилок не робили.

Схожі пости

На Тернопільщині СБУ завадила контрабанді великої партії наркотиків

“У мене борщ венами тече”, – гуру української кулінарії Юрій Ковриженко розповів, що їсть, готує та чим дивує іноземців

Наталя Павлусик

Південь Тернопільщини окуповує небезпечний шкідник

Залишити коментар