Поминальна хода до Дня пам’яті та примирення відбулась сьогодні у Тернополі. Організатори заходу наголошують – хода не для “галочки” і без представників влади.
- Сьогодні ми вирішили організувати ходу до Дня пам’яті та примирення, щоб вшанувати тих, хто загинув в російсько-українській війні, – розповідає співорганізаторка ходи Катерина Бойко. – Ми настільки вже звикли до того, що це все номенклатурно проводиться для “галочки”, що хлопці на покладання квітів з представниками влади не ходять. Де вони стоять і роблять 122 фотографії на цвинтарі, а потім їдуть в ресторан святкувати. Ми ж робимо це від душі. Ми відмовились від портретів, щоб все було в рівних умовах. Ми також запросили сім’ї загиблих та військового капелана.
Пані Мирослава теж взяла участь в ході. Її син загинув на Сході, хлопець служив у 80 окремій десантно-штормовій бригаді.
- Мій син працював в управлінні соціальної політики і був призваний шостою хвилею мобілізації, – розповідає жінка. – Спершу був у Рівному на полігоні. Потім його перевели в Житомир, а потім направили на Схід. Він був дуже радий, що потрапив саме в цю бригаду, в якій служив. 1 березня під час виїзду на завдання, рухаючись лісосмугою, їхній “Хамер” наїхав на потитанкову міну і підірвався. Через рік я була на тому місці. Там величезна яма. Його побратими там поставили хрест.
Учасники громадських організацій та матері загиблих вирушили ходою від пам’ятника С. Бандері через центр на Микулинецьке кладовище, там відбулась панахида. Пізніше хода вирушила до пам’ятника Небесній сотні, де відбувся молебень.
