Історією про неймовірну сміливість тернопільського фельдшера з медицини невідкладних станів Віталія Гакало поділилися у Тернопільській станції Е(Ш)МД.
Віталія спитали, чому вирішив їхати в найгарячіші точки на фронт:
- Все дуже просто. – Відповідає хлопець з легкою усмішкою. – Коли ти перший раз там був, то бачив весь той об’єм роботи, яку ти робив, як багато допомагав. І зараз просто сидіти і розуміти, як там не вистачає людей, щоб зберігати життя нашим військовим чи покращувати його якість, дуже складно. Без нас, медиків, там буде важка ситуація. Кожного дня там багато травм, важких поранень, хтось гине. Ну і побратими там, брат за брата. Хоча те саме можна робити і тут, їздити на виклики, робити ту саму роботу, допомагати цивільним людям, але в умовах війни зараз для мене цього однаково недостатньо.
Гакало Віталій вдруге за останні пів року пішов добровольцем до БО «БФ «Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова». Був відряджений до стабілізаційного пункту 93 бригади Холодний Яр, яка базувалася поблизу самого Бахмуту.
Всіх з Бахмуту і околиць везли сюди для надання першої допомоги, а потім перенаправляли в найближчі шпиталі. В цьому місці кожен день наповнений такими банальними ситуаціями, як врятоване життя. Хтось дочекається тата з війни, а хтось зможе ходити, але більшість таки повернеться на фронт і боронитиме Україну від окупанта, щоб ми з вами мали шанс жити в своєму домі, і жити щасливо.
Зараз молодий чоловік не має часу на копання у своїй душі, адже окрім роботи на швидкій допомозі ще має відвідувати Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, де вчиться на другому курсі. Але впевнений, що реабілітація потрібна буде кожному, хто побував у цьому пеклі російської агресії.Здавалося б, в минулу свою подорож тернопільський медик був ще зовсім недосвідченим і юним, а цього разу відправлявся туди уже практично ветераном, але ні. Чому так?
- Перший раз я приїхав на фронт, як на роботу. Багато обдивлявся, освоювався. А от другий раз сприймав все набагато ближче. Хотілося дати кожному пораненому ще краще відношення, щоб вони відчували, наскільки ми хочемо їм допомогти. Бо всі маніпуляції болючі і не сильно знеболюються. І так важливо, щоб вони бачили, що всі навколо дуже стараються, що треба трішки просто потерпіти і все нарешті завершиться.
- Також більший досвід накладає на тебе більше відповідальності. Обдумуєш всі свої дії, щоб не нашкодити і зробити так, щоб бійці вийшли максимально здорові. А ситуації бувають дуже складні. Цей місяць на Донеччині був дуже дощовим. Доводилося по три пари рукавичок міняти, щоб просто оглянути рану. І от коли бачиш цих героїв по пояс в болоті, то вже не можеш спокійно переглядати стрічку новин у соцмережах, де так багато безтурботності. Це чудово, що тут є можливість піти на каву і не боятися прильотів, але важливо, щоб все це не переростало у байдужість, на яку я зараз особливо гостро реагую.
Коли спілкуєшся з Віталієм, то забуваєш в якийсь момент, що він всього лише студент, якому на долю випало дорослішання, до якого і не кожен чоловік доростає за все своє життя. Він настільки наповнений і мотивований, що мимоволі відчуваєш гордість за все молоде покоління, хоча далеко не всі такі, як він. Таких, як він, в першу чергу пожирає ця жорстока воєнна машина, яку сусід прикотив на нашу землю, бо саме їм важко залишатися байдужими. Та іноді крізь ці хмари задуми пробивається юнацький усміх, який різко забирає накинуті подумки йому зайві роки. То який ти, Віталій, насправді? Чи змінився ти за ці пів року?
- Я думаю, що змінився сильно. Багато банальних речей втратило для мене якийсь сенс, тому я просто перестав за це хвилюватися, адже нічого гіршого, аніж війна, уже точно не станеться. Мені все складніше розуміти людей, які нічим не переймаються. Багато навіть сміття після себе прибрати не можуть. Людина, яка викидає посеред тротуару цигарку – це людина, яка просто байдужа до своєї країни. І згадую, як ми на Сході всі старалися не смітити, мали смітники, машина приїжджала і все вивозила. А та територія вже завтра могла бути не наша. А тут людям жити. Багато таких моментів. Чого варті ті, які кажуть, що треба їхати звідси, бо тут немає майбутнього. За що ж тоді помирають всі ті воїни? І Бахмут пропонують віддати, щоб не було стільки жертв. Але ж ворог не зупиниться! І буде змітати всі нові населені пункти, які будуть траплятися йому на шляху. Кожен квадратний метр Бахмуту вартий наших зусиль.
Так багато запитань, і так мало відповідей. Ця війна добряче пройшлася по всіх, топчучи своїми кирзовими чоботами не тільки тіла, але і серця. І в момент нашої з Віталієм бесіди так щедро світить сонце і співають птахи, що все сказане сприймається на якомусь особливому контрасті і впивається голками в саму душу. Так би хотілося змести одним махом долоні росію із карти світу кудись подалі й засіяти все пшеницею, але, на жаль, це неможливо. Неможливо, так, так скаже більшість. А юний фельдшер нічого не скаже, але повернеться на Схід ще раз, якщо його життєві обставини йому дозволять. І знову робитиме самозречено те, що для більшості видається неможливим.
Віталію Гакалу не так складно примиритися зі своїми власними емоціями, як з тим жалем, який його бере за всіх, хто не повернеться додому, або повернеться згодом, але нікому не буде потрібен. Не буде, якщо ми це дозволимо. Наша країна в майбутньому стане осередком ветеранів і нам важливо не забувати це з першими нотами перемоги, яку ми неодмінно здобудемо. Зараз доброволець повернувся до свого чудового колективу медиків Центру екстреної медичної допомоги й на студентську лаву. Сьогодні його родина може видихнути на якийсь час. Але не може видихнути Україна, адже щомиті її синів і дочок вбиває ворог. Цей бій ще триває. Просто нам не варто забувати, що московиті – це не єдиний наш ворог. Не менш страшною може бути байдужість. Не ховайте руку допомоги тоді, коли її можна простягнути тим, хто її потребує. І пам’ятайте, сильні ми тільки разом. Слава Україні! Героям слава!
About the author
Сором громаді: на Тернопільщині односельці не приїхали на супровід Героя (відео)
Під час супроводу полеглого Героя в Тернополі від Підгаєцької громади до рідного дому на зустріч ніхто не виїхав. Про це повідомили волонтери місії «На Щиті Тернопільщина». Як зазначають у місії, у Тернополі в цей час зупинився рух, щоб віддати шану захиснику. Місто зустрічало Героя, а от земляки, до яких він повертався, до колони не долучилися. На відео видно лише патрульний автомобіль поліції та автомобіль волонтерів «На Щиті», у якому перевозять тіло загиблого. Жодного автомобіля чи представника громади в колоні немає. "З Підгаєцької громади повернути до рідного дому не приїхав ніхто....", - йдеться у заяві. Волонтери раніше наголошували, що система супроводів не може триматися лише на кількох людях. Громади мають самі формувати колону, залучати своїх представників та офіцера громади й проводити земляка в останню дорогу. Автомобіль «На Щиті» та координацію надають волонтери. Нагадаємо, волонтери закликали громади самостійно організовувати супроводи. З 1 […]
Серйозна аварія на Тернопільщині: ЗІЛ врізався в автобус з пасажирами
На Чортківщині вантажівка ЗІЛ врізалася в пасажирський автобус Neoplan. Внаслідок аварії травми отримали двоє водіїв автобуса, пасажири не постраждали. Про це повідомили в поліції Тернопільської області. Аварія трапилася у п’ятницю, 9 жовтня, близько 13:40 поблизу села Комарівка Чортківського району. За попередніми даними правоохоронців, кермувальник вантажівки ЗІЛ виїжджав на головну дорогу. Під час маневру він не надав переваги в русі автобусу Neoplan та зіткнувся з ним. Автобус здійснював нерегулярне перевезення пасажирів. У момент зіткнення в салоні перебували 16 осіб. Усі пасажири залишилися неушкодженими, однак травми отримали два водії пасажирського транспорту. Наразі правоохоронці з'ясовують усі обставини ДТП. Слідчі вирішують питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України.
Суд у Кременці повністю виправдав директорку гімназії через помилку в документі
У Кременецькому районному суді оголосили виправдувальний вирок директорці Сапанівської гімназії. Освітянку обвинувачували за статтею про службове підроблення документів. Про рішення суду повідомив адвокат обвинуваченої Віталій Сідоров. Що сталося Правоохоронці звинувачували керівницю навчального закладу за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Підставою для справи став тарифікаційний список. За версією слідства, директорка вказала в документі, що вихователь гімназії має вищу освіту. Слідчі розцінили це як видачу завідомо неправдивого офіційного документа. Під час судового розгляду склад кримінального правопорушення не підтвердився. В діях посадовиці не знайшли умислу, корисливої мети чи заподіяної шкоди. Зокрема, тарифний розряд працівника залишився десятим. Це означає, що бюджетні кошти не втрачено і незаконного збільшення виплат не відбулося. “Між помилкою в документі та злочином існує величезна юридична різниця”, - заявив адвокат Віталій Сідоров. Кременецький районний суд ухвалив повністю виправдати директорку гімназії та повернути їй добре ім'я.
ТОП-5 продуктів для сяючої та здорової шкіри: що додати до щоденного раціону
Краса та молодість шкіри починаються зсередини, і щоденне харчування відіграє в цьому вирішальну роль. Нутріціологи та дерматологи виділяють кілька продуктів, регулярне вживання яких допомагає підтримувати водний баланс, еластичність та природне сяйво шкіри. Ось п'ять головних продуктів для здоров'я та краси шкіри: Жирна риба (лосось, скумбрія, оселедець) Джерело омега-3 жирних кислот, які зменшують запалення, утримують вологу в клітинах та запобігають сухості шкіри. Збагачена вітаміном E та цинком. Авокадо Містить корисні жири, вітаміни C і E, які захищають клітини від окислювального стресу та впливу ультрафіолету, покращуючи пружність шкіри. Горіхи (зокрема волоські) Багаті на жирні кислоти, цинк, селен та вітамін E. Вони прискорюють регенерацію тканин і допомагають боротися з дрібними висипаннями. Ягоди (чорниця, полуниця, малина) Потужний заряд антиоксидантів та вітаміну C, який бере участь у природному синтезі колагену, підвищуючи тонус і гладкість епідермісу. Зелений чай Містить катехіни — речовини, що покращують мікроциркуляцію крові, […]
Малина по 200 гривень за кіло: хто заробляє на ягідному бумі на Тернопільщині
На Тернопільщині малина з домашніх городів дає родинам до 200 тисяч гривень за сезон завдяки рекордним цінам на експорт. Попит у Європі зріс через неврожай у Польщі, проте фахівці застерігають від швидкого падіння ринку. Про це повідомив голова правління ягідного кооперативу "Файна поляна" з Тернопільщини Тарас Андрійчук, також дані підтверджує статистика Євростату та асоціація "Ягідництво України", пише "Економічна правда". Цього сезону переробники купували свіжу малину за рекордними цінами - до 195 гривень за кілограм, а звичайні домогосподарства Тернопільщини заробляють на 10-20 сотках більше, ніж на основній роботі. Загалом за сезон 2025-2026 років Україна поставила до Євросоюзу замороженої малини на 250,8 мільйона євро, ставши одним із найбільших експортерів у Європі. Чому виросла ціна Стрибок цін стався не через зростання виробництва, а через проблеми в конкурентів. Польща втратила власний урожай через весняні морози й літню спеку, тому польські переробники масово скуповують українську […]
Гарбузи, хліб та допомога ЗСУ: яким був фестиваль гарбуза та хліба в “Агроленді” (фото)
Гарбузова каша, сотні відвідувачів, музика та благодійний аукціон – у селі Великий Ходачків відбувся фестиваль гарбуза та хліба. Розважальна програма для гостей була продумана до дрібниць: 3 сцени з концертами, ввечері запрошений гість – Роман Скорпіон, перегони на тачках з гарбузами, стрільба з лука, аніматори, дегустація 5-тьох видів хліба та сирів, розважальні атракціони для дітей та головна родзинка фестивалю – приготування близько 4000 кілограмів гарбузової каші. Подія відбувалася на території “Агроленду”. Як і повідомляли раніше у Благодійному фонді “Покрова”, під час події відбувалися заходи на підтримку українських захисників. О 14:00 – передача військовим спецпризначенцям спорядження, 18:30 – благодійний аукціон для потреб “Азову”. На подію можна було потрапити безкоштовним автобусом, який відправлявся з міста Тернопіль до локації. Курсував декілька разів. На фестивалі виступало багато артистів, музикантів, гість вечора – Роман Скорпіон, ведучим став – Гриць Драпак, також було багато блогерів. Функціонував […]
