Історією про неймовірну сміливість тернопільського фельдшера з медицини невідкладних станів Віталія Гакало поділилися у Тернопільській станції Е(Ш)МД.
Віталія спитали, чому вирішив їхати в найгарячіші точки на фронт:
- Все дуже просто. – Відповідає хлопець з легкою усмішкою. – Коли ти перший раз там був, то бачив весь той об’єм роботи, яку ти робив, як багато допомагав. І зараз просто сидіти і розуміти, як там не вистачає людей, щоб зберігати життя нашим військовим чи покращувати його якість, дуже складно. Без нас, медиків, там буде важка ситуація. Кожного дня там багато травм, важких поранень, хтось гине. Ну і побратими там, брат за брата. Хоча те саме можна робити і тут, їздити на виклики, робити ту саму роботу, допомагати цивільним людям, але в умовах війни зараз для мене цього однаково недостатньо.
Гакало Віталій вдруге за останні пів року пішов добровольцем до БО «БФ «Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова». Був відряджений до стабілізаційного пункту 93 бригади Холодний Яр, яка базувалася поблизу самого Бахмуту.
Всіх з Бахмуту і околиць везли сюди для надання першої допомоги, а потім перенаправляли в найближчі шпиталі. В цьому місці кожен день наповнений такими банальними ситуаціями, як врятоване життя. Хтось дочекається тата з війни, а хтось зможе ходити, але більшість таки повернеться на фронт і боронитиме Україну від окупанта, щоб ми з вами мали шанс жити в своєму домі, і жити щасливо.
Зараз молодий чоловік не має часу на копання у своїй душі, адже окрім роботи на швидкій допомозі ще має відвідувати Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, де вчиться на другому курсі. Але впевнений, що реабілітація потрібна буде кожному, хто побував у цьому пеклі російської агресії.Здавалося б, в минулу свою подорож тернопільський медик був ще зовсім недосвідченим і юним, а цього разу відправлявся туди уже практично ветераном, але ні. Чому так?
- Перший раз я приїхав на фронт, як на роботу. Багато обдивлявся, освоювався. А от другий раз сприймав все набагато ближче. Хотілося дати кожному пораненому ще краще відношення, щоб вони відчували, наскільки ми хочемо їм допомогти. Бо всі маніпуляції болючі і не сильно знеболюються. І так важливо, щоб вони бачили, що всі навколо дуже стараються, що треба трішки просто потерпіти і все нарешті завершиться.
- Також більший досвід накладає на тебе більше відповідальності. Обдумуєш всі свої дії, щоб не нашкодити і зробити так, щоб бійці вийшли максимально здорові. А ситуації бувають дуже складні. Цей місяць на Донеччині був дуже дощовим. Доводилося по три пари рукавичок міняти, щоб просто оглянути рану. І от коли бачиш цих героїв по пояс в болоті, то вже не можеш спокійно переглядати стрічку новин у соцмережах, де так багато безтурботності. Це чудово, що тут є можливість піти на каву і не боятися прильотів, але важливо, щоб все це не переростало у байдужість, на яку я зараз особливо гостро реагую.
Коли спілкуєшся з Віталієм, то забуваєш в якийсь момент, що він всього лише студент, якому на долю випало дорослішання, до якого і не кожен чоловік доростає за все своє життя. Він настільки наповнений і мотивований, що мимоволі відчуваєш гордість за все молоде покоління, хоча далеко не всі такі, як він. Таких, як він, в першу чергу пожирає ця жорстока воєнна машина, яку сусід прикотив на нашу землю, бо саме їм важко залишатися байдужими. Та іноді крізь ці хмари задуми пробивається юнацький усміх, який різко забирає накинуті подумки йому зайві роки. То який ти, Віталій, насправді? Чи змінився ти за ці пів року?
- Я думаю, що змінився сильно. Багато банальних речей втратило для мене якийсь сенс, тому я просто перестав за це хвилюватися, адже нічого гіршого, аніж війна, уже точно не станеться. Мені все складніше розуміти людей, які нічим не переймаються. Багато навіть сміття після себе прибрати не можуть. Людина, яка викидає посеред тротуару цигарку – це людина, яка просто байдужа до своєї країни. І згадую, як ми на Сході всі старалися не смітити, мали смітники, машина приїжджала і все вивозила. А та територія вже завтра могла бути не наша. А тут людям жити. Багато таких моментів. Чого варті ті, які кажуть, що треба їхати звідси, бо тут немає майбутнього. За що ж тоді помирають всі ті воїни? І Бахмут пропонують віддати, щоб не було стільки жертв. Але ж ворог не зупиниться! І буде змітати всі нові населені пункти, які будуть траплятися йому на шляху. Кожен квадратний метр Бахмуту вартий наших зусиль.
Так багато запитань, і так мало відповідей. Ця війна добряче пройшлася по всіх, топчучи своїми кирзовими чоботами не тільки тіла, але і серця. І в момент нашої з Віталієм бесіди так щедро світить сонце і співають птахи, що все сказане сприймається на якомусь особливому контрасті і впивається голками в саму душу. Так би хотілося змести одним махом долоні росію із карти світу кудись подалі й засіяти все пшеницею, але, на жаль, це неможливо. Неможливо, так, так скаже більшість. А юний фельдшер нічого не скаже, але повернеться на Схід ще раз, якщо його життєві обставини йому дозволять. І знову робитиме самозречено те, що для більшості видається неможливим.
Віталію Гакалу не так складно примиритися зі своїми власними емоціями, як з тим жалем, який його бере за всіх, хто не повернеться додому, або повернеться згодом, але нікому не буде потрібен. Не буде, якщо ми це дозволимо. Наша країна в майбутньому стане осередком ветеранів і нам важливо не забувати це з першими нотами перемоги, яку ми неодмінно здобудемо. Зараз доброволець повернувся до свого чудового колективу медиків Центру екстреної медичної допомоги й на студентську лаву. Сьогодні його родина може видихнути на якийсь час. Але не може видихнути Україна, адже щомиті її синів і дочок вбиває ворог. Цей бій ще триває. Просто нам не варто забувати, що московиті – це не єдиний наш ворог. Не менш страшною може бути байдужість. Не ховайте руку допомоги тоді, коли її можна простягнути тим, хто її потребує. І пам’ятайте, сильні ми тільки разом. Слава Україні! Героям слава!
About the author
Нова ера сторонньої оптики: як серії Viltrox Pro та LAB кинули виклик еталонам Sony GM і Sigma Art
Ринок змінної оптики для бездзеркальних камер переживає тектонічний зсув, коли сторонній виробник перестає бути компромісною заміною оригінального парку і виходить у вищу інженерну лігу. Новітні лінійки Viltrox Pro та LAB пропонують технічні рішення, які раніше вважалися виключною прерогативою преміальних серій на кшталт Sony G Master або Sigma Art. Йдеться не просто про механічне копіювання параметрів світлосили, а про інтеграцію звукових лінійних приводів фокусування, використання спеціалізованого скла HOYA та впровадження інтерактивних інтерфейсів керування. Технологічний стрибок сторонньої оптики: подолання бар'єра автофокусу Швидкість і надійність фокусування роками залишалися головним аргументом на користь покупки виключно фірмових об'єктивів від виробників камер. Традиційні сторонні бренди тривалий час використовували або повністю мануальні схеми, або повільні редукторні приводи, які суттєво обмежували роботу системи розпізнавання фаз на сучасних матрицях. Переломний момент настав тоді, коли інженери Viltrox розробили власні системи лінійного та крокового позиціонування лінзових груп. У ширококутному сегменті компанія […]
Температура різко впаде: на Тернопільщину йдуть похолодання та дощі
Тернопільський обласний центр з гідрометеорології оприлюднив прогноз погоди на найближчі три дні — з 10 по 12 вересня. Синоптики попереджають про сильний вітер та поступове похолодання. Про йде йдеться у прогнозі гідрометцентру у Фейсбуці. 10 вересня буде хмарно з проясненнями, вночі без опадів, а вдень місцями пройдуть невеликі короткочасні дощі. Вітер північно-західний, 7–12 м/с, удень місцями з поривами 15–20 м/с. Температура вночі становитиме 10–15°, вдень — 22–27° тепла. У Тернополі вночі очікується 12–14°, вдень — 25–27° тепла. У зв'язку з посиленням вітру синоптики оголосили попередження першого рівня небезпечності (жовтий рівень) як по області, так і по місту Тернополю — вдень 10 вересня очікуються пориви північно-західного вітру швидкістю 15–20 м/с. 11 вересня буде хмарно з проясненнями, без істотних опадів. Вітер південно-східний, 5–10 м/с. Температура вночі 7–12°, вдень — 18–23° тепла. 12 вересня також буде хмарно, часом дощі. Вітер північно-західний, 5–10 м/с. […]
На Тернопільщині нетвереза 21-річна водійка злетіла з дороги і перекинулась
На Тернопільщині трапилася дорожньо-транспортна пригода з потерпілими. Автопригода сталася близько 16:50 на автодорозі між селами Підзамочок та Медведівці. Про це повідомляє пресслужба поліції Тернопільської області. За попередніми даними, 21-річна кермувальниця автомобіля Opel Zafira на заокругленій ділянці дороги не впоралася з керуванням. Автомобіль з’їхав на узбіччя, після чого транспортний засіб перекинувся. Унаслідок ДТП водійка отримала тілесні ушкодження — її госпіталізували до лікарні. Результати освідування показали, що керманичка перебувала в стані алкогольного сп'яніння: у її крові виявили 0,92 проміле алкоголю, що майже у п'ять разів перевищує допустиму норму. Наразі поліцейські встановлюють усі обставини події.
Як зуби впливають на форму обличчя: симетрія обличчя та молодість шкіри
Зуби нам потрібні не тільки для пережовування їжі, а й для формування пропорцій нижньої частини обличчя. Гармонійний вигляд профілю обличчя залежить від їхнього положення, стану прикусу та об’єму кісткової тканини. Якщо є помітні зміни чи дискомфорт, то визначити причину цього допоможе щелепно лицевий хірург, який оцінить стан зубів та взаємодію щелеп і м’яких тканин. Як зуби впливають на форму обличчя: вплив неправильного прикусу При неправильному прикусі навантаження на щелепи розподіляється нерівномірно, а м’язи поступово адаптуються до нового положення. Тому часто відбуваються зміни контуру підборіддя та положення губ. Необхідне звернення до спеціаліста при: помітному зміщенні зубного ряду відносно центральної лінії; нерівномірному стиранні або пошкодженні зубів; складнощах із повним змиканням губ; дискомфорті чи напруженні жувальних м’язів; поступовій зміні профілю або контуру нижньої щелепи. Відсутність зубів і втрата кісткової тканини: причина глибоких зморшок Кісткова тканина щелепи отримує функціональне навантаження через зуби, тому після їх […]
Відійшов у вічність засновник «Тернопільської меблевої фабрики» Михайло Бородюк
Сумна звістка сколихнула громаду: пересталo битися серце засновника «Тернопільської меблевої фабрики» Бородюка Михайла Степановича. Усі, хто знав, поважав та шанував Михайла Степановича, можуть віддати йому шану та попрощатися. Поховають Михайла Степановича сьогодні, 9 вересня о 12:00. Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, колегам та всім, хто знав Михайла Степановича. ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» — одне з найстаріших деревообробних підприємств регіону, розташоване в Тернополі на вулиці Білецькій. Профіль діяльності: виготовлення корпусних і м'яких меблів для дому та офісу, деревообробка та випуск меблевої фурнітури й комплектуючих. Спеціалізується на серійному та індивідуальному виробництві меблів з натуральної деревини та сучасних плитних матеріалів.
На Тернопільщині 47-річний чоловік помер під час перевірки документів мобільною групою ТЦК
У Товстенській громаді Чортківського району 47-річний чоловік помер на вулиці під час заходів з оповіщення, які проводила мобільна група ТЦК та СП. Судово-медична експертиза встановила, що причиною смерті стала серцево-судинна недостатність. Про трагічний випадок повідомив начальник Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Сергій Зюбаненко. За його словами, до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному із сіл громади на вулиці виявили тіло 47-річного місцевого жителя. На місце події виїхали правоохоронці та медики. Як встановили під час першочергових слідчих дій, у громаді мобільна група ТЦК та СП проводила заходи з оповіщення. Під час перевірки документів чоловік поскаржився на погане самопочуття. Медики, які прибули на виклик, констатували його смерть. Видимих ознак насильницької смерті на тілі не виявили. Для встановлення точної причини смерті призначили судово-медичну експертизу. Наразі експерти встановили, що чоловік помер внаслідок серцево-судинної недостатності. За фактом смерті відомості внесли до Єдиного […]
