Історією про неймовірну сміливість тернопільського фельдшера з медицини невідкладних станів Віталія Гакало поділилися у Тернопільській станції Е(Ш)МД.
Віталія спитали, чому вирішив їхати в найгарячіші точки на фронт:
- Все дуже просто. – Відповідає хлопець з легкою усмішкою. – Коли ти перший раз там був, то бачив весь той об’єм роботи, яку ти робив, як багато допомагав. І зараз просто сидіти і розуміти, як там не вистачає людей, щоб зберігати життя нашим військовим чи покращувати його якість, дуже складно. Без нас, медиків, там буде важка ситуація. Кожного дня там багато травм, важких поранень, хтось гине. Ну і побратими там, брат за брата. Хоча те саме можна робити і тут, їздити на виклики, робити ту саму роботу, допомагати цивільним людям, але в умовах війни зараз для мене цього однаково недостатньо.
Гакало Віталій вдруге за останні пів року пішов добровольцем до БО «БФ «Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова». Був відряджений до стабілізаційного пункту 93 бригади Холодний Яр, яка базувалася поблизу самого Бахмуту.
Всіх з Бахмуту і околиць везли сюди для надання першої допомоги, а потім перенаправляли в найближчі шпиталі. В цьому місці кожен день наповнений такими банальними ситуаціями, як врятоване життя. Хтось дочекається тата з війни, а хтось зможе ходити, але більшість таки повернеться на фронт і боронитиме Україну від окупанта, щоб ми з вами мали шанс жити в своєму домі, і жити щасливо.
Зараз молодий чоловік не має часу на копання у своїй душі, адже окрім роботи на швидкій допомозі ще має відвідувати Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, де вчиться на другому курсі. Але впевнений, що реабілітація потрібна буде кожному, хто побував у цьому пеклі російської агресії.Здавалося б, в минулу свою подорож тернопільський медик був ще зовсім недосвідченим і юним, а цього разу відправлявся туди уже практично ветераном, але ні. Чому так?
- Перший раз я приїхав на фронт, як на роботу. Багато обдивлявся, освоювався. А от другий раз сприймав все набагато ближче. Хотілося дати кожному пораненому ще краще відношення, щоб вони відчували, наскільки ми хочемо їм допомогти. Бо всі маніпуляції болючі і не сильно знеболюються. І так важливо, щоб вони бачили, що всі навколо дуже стараються, що треба трішки просто потерпіти і все нарешті завершиться.
- Також більший досвід накладає на тебе більше відповідальності. Обдумуєш всі свої дії, щоб не нашкодити і зробити так, щоб бійці вийшли максимально здорові. А ситуації бувають дуже складні. Цей місяць на Донеччині був дуже дощовим. Доводилося по три пари рукавичок міняти, щоб просто оглянути рану. І от коли бачиш цих героїв по пояс в болоті, то вже не можеш спокійно переглядати стрічку новин у соцмережах, де так багато безтурботності. Це чудово, що тут є можливість піти на каву і не боятися прильотів, але важливо, щоб все це не переростало у байдужість, на яку я зараз особливо гостро реагую.
Коли спілкуєшся з Віталієм, то забуваєш в якийсь момент, що він всього лише студент, якому на долю випало дорослішання, до якого і не кожен чоловік доростає за все своє життя. Він настільки наповнений і мотивований, що мимоволі відчуваєш гордість за все молоде покоління, хоча далеко не всі такі, як він. Таких, як він, в першу чергу пожирає ця жорстока воєнна машина, яку сусід прикотив на нашу землю, бо саме їм важко залишатися байдужими. Та іноді крізь ці хмари задуми пробивається юнацький усміх, який різко забирає накинуті подумки йому зайві роки. То який ти, Віталій, насправді? Чи змінився ти за ці пів року?
- Я думаю, що змінився сильно. Багато банальних речей втратило для мене якийсь сенс, тому я просто перестав за це хвилюватися, адже нічого гіршого, аніж війна, уже точно не станеться. Мені все складніше розуміти людей, які нічим не переймаються. Багато навіть сміття після себе прибрати не можуть. Людина, яка викидає посеред тротуару цигарку – це людина, яка просто байдужа до своєї країни. І згадую, як ми на Сході всі старалися не смітити, мали смітники, машина приїжджала і все вивозила. А та територія вже завтра могла бути не наша. А тут людям жити. Багато таких моментів. Чого варті ті, які кажуть, що треба їхати звідси, бо тут немає майбутнього. За що ж тоді помирають всі ті воїни? І Бахмут пропонують віддати, щоб не було стільки жертв. Але ж ворог не зупиниться! І буде змітати всі нові населені пункти, які будуть траплятися йому на шляху. Кожен квадратний метр Бахмуту вартий наших зусиль.
Так багато запитань, і так мало відповідей. Ця війна добряче пройшлася по всіх, топчучи своїми кирзовими чоботами не тільки тіла, але і серця. І в момент нашої з Віталієм бесіди так щедро світить сонце і співають птахи, що все сказане сприймається на якомусь особливому контрасті і впивається голками в саму душу. Так би хотілося змести одним махом долоні росію із карти світу кудись подалі й засіяти все пшеницею, але, на жаль, це неможливо. Неможливо, так, так скаже більшість. А юний фельдшер нічого не скаже, але повернеться на Схід ще раз, якщо його життєві обставини йому дозволять. І знову робитиме самозречено те, що для більшості видається неможливим.
Віталію Гакалу не так складно примиритися зі своїми власними емоціями, як з тим жалем, який його бере за всіх, хто не повернеться додому, або повернеться згодом, але нікому не буде потрібен. Не буде, якщо ми це дозволимо. Наша країна в майбутньому стане осередком ветеранів і нам важливо не забувати це з першими нотами перемоги, яку ми неодмінно здобудемо. Зараз доброволець повернувся до свого чудового колективу медиків Центру екстреної медичної допомоги й на студентську лаву. Сьогодні його родина може видихнути на якийсь час. Але не може видихнути Україна, адже щомиті її синів і дочок вбиває ворог. Цей бій ще триває. Просто нам не варто забувати, що московиті – це не єдиний наш ворог. Не менш страшною може бути байдужість. Не ховайте руку допомоги тоді, коли її можна простягнути тим, хто її потребує. І пам’ятайте, сильні ми тільки разом. Слава Україні! Героям слава!
About the author
Замість в’язниці — клопотання про орден до президента: у Тернополі судили зброяра
У Тернополі відбувся унікальний судовий процес, який завершився не лише виправданням обвинуваченого, але й клопотанням про його нагородження державною відзнакою. 7 квітня 2025 року Тернопільський міськрайонний суд під головуванням судді Холяви О.І. ухвалив виправдувальний вирок щодо громадянина З., якого звинувачували у незаконному зберіганні вогнепальної нарізної мисливської зброї за ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України. Про це повідомляє пресслужба суду. Під час судового розгляду з'ясувалося, що обвинувачений є висококваліфікованим спеціалістом із налаштування високоточної зброї та встановлення оптики на різні види озброєння. Згідно з матеріалами справи, він безоплатно надає свої професійні послуги численним військовим підрозділам, включаючи КОРД, спецпідрозділ СБУ "Альфа", ССО ЗСУ, працівникам національної поліції та військовим ППО. Його майстерність підтверджена десятками подяк і грамот, доданих до матеріалів справи. Суд встановив, що зброя, вилучена під час обшуку, була передана громадянину З. лише для налаштування з метою подальшої передачі Збройним Силам України. Враховуючи виняткову […]
Померзли вишні, не буде абрикосів: мешканці Тернопільщини показали, якої шкоди наробила негода (фото, відео)
Квітневі заморозки на Тернопільщині знищили цвіт плодових дерев. Мешканці області активно діляться фотографіями та відео засніжених квітучих садів. Початок квітня приніс неприємний сюрприз для багатьох мешканців Тернопілля. Перші дерева вже почали квітнути, але різке похолодання до -5 градусів та сніг завдали значної шкоди садам. Тернополяни масово публікують у соціальних мережах світлини та відеозаписи засніжених квітів на деревах. Місцеві мешканці побоюються, що цьогоріч не зможуть поласувати ранніми абрикосами. "Абрикосів певно не буде. Квіточки не витримають морозів. Хоч стій, хоч плач", - надіслала фото "Терміново" підписниця Наталія з Вишнівеччини. Фото зліва зроблене 5 квітня, світлина справа - уже після похолодання, вранці 6 квітня. Яків Дідух в коментарі для РБК-Україна підтвердив ці побоювання: "На початку весни було доволі тепло, квітуючі дерева могли б уже опилитись, тоді б мали гарний врожай. Але в результаті знижень температури цього року ранніх абрикосів, мабуть, вже не буде". […]
На Тернопільщині “бізнесмен” продавав право оренди ставка за 8 тисяч доларів
У Чортківському районі правоохоронці викрили 39-річного місцевого жителя, який вимагав 8 200 доларів США неправомірної вигоди за сприяння в оформленні документів на оренду водного об'єкта. Чоловіка затримали під час отримання грошей. За інформацією пресслужби поліції області, підозрюваний пообіцяв допомогти місцевому мешканцю зареєструвати договір суборенди ставка через реєстратора сільської ради. Крім того, він гарантував отримання дозволу від селищної ради на проведення меліоративних робіт та вирубку дерев у прибережній смузі. Оперативники управління стратегічних розслідувань разом зі слідчими Чортківського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Чортківської окружної прокуратури задокументували протиправну діяльність зловмисника. Його затримали на гарячому під час отримання обумовленої суми. Слідчі вже оголосили затриманому підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище. За цей злочин передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Наразі триває досудове розслідування.
Тернопільщина оплакує загибель 26-річного військового з Тернопільщини
У Микулинецькій громаді на Тернопільщині оплакують смерть захисника України Михайла Злочевського, уродженця села Тютьків. Військовослужбовець загинув 29 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роздолівка на Донеччині. Михайло Іванович Злочевський народився 20 листопада 1998 року. На момент загибелі йому було лише 26 років. До лав Збройних сил України він вступив 26 червня 2023 року, кажуть у громаді. Захисник віддав своє життя за Україну в Бахмутському районі Донецької області, де наразі тривають інтенсивні бойові дії. Молодий воїн прослужив у війську майже два роки, захищаючи територіальну цілісність України в умовах повномасштабної російської військової агресії. У понеділок, 7 квітня, у громаді зустрічають тіло загиблого Героя. Орієнтовний час зустрічі — 15:30, місце — центр селища Микулинці. Колона з тілом Героя рухатиметься через населені пункти Дружба, Струсів, Тютьків. Про чин похорону обіцяють повідомити додатково. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, […]
На Кременеччині моторошна аварія: постраждало двоє молодих хлопців
На Тернопільщині сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої постраждали двоє молодих людей. Інцидент трапився пізно вночі 6 квітня в одному з сіл Почаївської територіальної громади. За інформацією відділу комунікації поліції Тернопільської області, близько 1:30 ночі 22-річний водій Renault MEGAN не впорався з керуванням та врізався у бетонну плиту на мосту. Удар був такої сили, що обох молодих чоловіків довелося негайно госпіталізувати. Водія з численними переломами доправили до травматологічного відділення лікарні. Його пасажир-одноліток отримав травми і перебуває на лікуванні у хірургічному відділенні. Про потерпілих правоохоронцям повідомили медики екстреної допомоги. На місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група Кременецького райвідділу поліції. У кермувальника взяли зразки крові для перевірки на вміст алкоголю. Наразі триває розслідування за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України. Поліція встановлює всі обставини аварії та ступінь відповідальності учасників дорожнього руху.
У Тернополі в пожежі постраждала людина
На вулиці Приміській у Тернополі сталася пожежа в житловому будинку, внаслідок якої постраждав власник оселі. Чоловіка госпіталізували до лікарні. Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Тернопільській області. Вогонь знищив меблі, речі домашнього вжитку та пошкодив конструкції будівлі. Також зазнали шкоди зовнішнє утеплення, покрівля, пластикові двері, електролічильник і дерев'яна вагонка. Пожежа на вулиці Приміській — не єдиний випадок загоряння за минулі вихідні. Упродовж 5-6 квітня рятувальники також ліквідували пожежу в селі Звенигород Чортківського району та загоряння сміття на відкритій території. Окрім боротьби з вогнем, підрозділи ДСНС виконували й інші завдання. Зокрема, 5 квітня піротехніки знищили 82-мм мінометну міну часів Другої світової війни, яку виявили в полі біля села Чернихівці Збаразької громади. У Кременці рятувальники витягли коня, що впав у двометрову яму.
