«В ході розгляду справи судом було встановлено, що Кабінет міністрів України при ухваленні вказаної постанови діяв поза межами своєї компетенції та із порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів», — зазначили в суді.
Першими про рішення ОАСК повідомили адвокат Дмитро Ільченко та проєкт PROSUD.
За словами Ільченка, позов направили «для захисту української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів». Адвокат заявив, що підставою позову було те, що уряд не має права змінювати правопис. Мовляв, це не є його компетенцією.
«Також під час розгляду з’ясувалося, що “мовна комісія” мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом. Тобто в наш правопис вносилися зміни фактично “на коліні”», — додав Ільченко.
Ільченко зазначив, що рішення суду набуде чинності після його апеляційного перегляду, якщо уряд подасть апеляцію.
У проєкті PROSUD таке рішення адмінсуду розкритикували.
«Цікаво, що позивачами в цій справі виступили учениця 7 класу з Херсону та ГО “Правова держава”, очільником якої є адвокат Ростислав Кравець. Кравець також фігурує на плівках з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, де його ГО використовують для подачі позовів та заяв, у яких зацікавлений сам Вовк», — заявили там.
Згодом з’явилася інформацію від Української правди, що Кабінет міністрів оскаржить рішення Окружного адміністративного суду Києва, що скасував постанову уряду, якою було схвалено нову редакцію “Українського правопису”.
Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць прокоментувала ситуацію наступним чином:
“28 січня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною та скасував постанову Кабміну про запровадження нового українського правопису. У зв’язку з цим хочу повідомити, що ми вважаємо незаконним відповідне рішення ОАСК та оскаржуватимемо його в апеляційній інстанції. На те, аби подати апеляцію, Уряд має 30 днів”, – йдеться в заяві від Мін’юсту.
Що це за правопис?
Новий український правопис уряд схвалив у травні 2019 року. Він замінив редакцію 1992 року. Нову редакцію розробила Українська національна комісія з питань правопису. Таке рішення ухвалили «з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм».
З травня 2019 року, коли нову редакцію оприлюднили на сайті МОН, в усному мовленні та письмі слід використовувати саме її. Мовознавці зазначили, що у новій редакції українського правопису 95% норм залишилися тими ж, що й були у попередній.
Нововведеннями правопису 2019 року, які українці найчастіше озвучували стали фемінітиви, невідмінюваний числівник “пів” почали писати окремо з іменниками, “священник” нарешті став із двома літерами Н, замість “проект” почали писати “проєкт”, дозволили варіативність літер Г і Ґ (Гегель і Ґеґель), Т і Ф (ефір та етер), У і В (аудієнція та авдієнція) у словах іншомовного походження та інші.
