“Різдво в ДРК – одне з найвеличніших свят року. Відзначають його 25 грудня на державному рівні. В країні вихідний день, школи та більшість підприємств зачинені, магазини не працюють. Різдво тут не таке комерційне, як в інших країнах. Ви не знайдете гірлянд, що прикрашають усі закутки міст. В більшості дорослих, або дітей подарунків не буде, оскільки це витрати, на які заощаджень немає”, – пише Юрій Кульпа.
Святвечір у конголезців дуже важливий. В церквах організовують музичні вечори, співають хори, персонажі вертепів розповідають історією про те, як цар Ірод вбив хлопчиків. Люди, котрі беруть участь у виставі, дуже люблять демонструвати свої “найкращі” акторські здібності. Народження Ісуса відбувається ближче опівночі, після цього приходять пастухи, мудреці. Вистава зазвичай закінчується близько першої ночі. Однак подекуди будуть співати до світанку.
Різдвяна релігійна служба розпочинається о 9 ранку. До церкви приходить ще більше людей, усі разом оспівують народження Христа. Після святкової літургії повертаються по домівках. Більшість людей намагаються їсти краще, ніж зазвичай. Святкових столів з розмаїттям став немає, зазвичай готують м’ясо курки, або свинини. Більшість дня конголезці проводять у колі сім’ї, відпочивають, відсипаються після ночі проведеної в церкві!
Читайте також: “100 доларів невеликій сім’ї вистачить, щоб прожити місяць”: тернопільський миротворець розповів про життя в ДР Конго
Мовою лінгала, якою розмовляють у ДРК та деяких інших африканських країнах, веселим Різдвом є “Мботама маламу”, що в перекладі означає Щасливе різдво! Також можна почути, як за столом батьки дітям говорять: „ Ойо еза сосо дубіен таба я бонане ” (лінгала), що в перекладі означає “Яка смачна страва різдвяна!”, йдеться про м’ясо або курятину, яку приготували напередодні господарі, щоб пригостити дітей чи гостей. До роботи люди повертаються уже на наступний день – 26 грудня.
Близько 50 відсотків населення ДР Конго – римо-католики, тоді як 20 відсотків – протестанти. Решта 30 – це суміш мусульман та кімбанггістів. Культура цієї країни є віддзеркаленням різноманітних етнічних груп та способу їх життя. Близько 60 мільйонів її жителів перебувають в сільській місцевості, а хто мешкає у містах, дуже схильні до західного життя.
