19.09.2020
Відео Новини Розслідування

У затопленні Тернополя винні тропічні дощі і … коронавірус: як влада міста (не)вирішує проблему (відео)

Гігантські калюжі, ріки та ставки утворюються в Тернополі після кожної зливи. Фото та відео фонтанів, водоспадів та бурхливої течії тернополяни публікують у соцмережах. Дощові ріки вже не перший рік накривають вулиці, які доводиться переходити у брід. Від підтоплень потерпають вул. Галицька, Коновальця, Крушельницької, Стадникової, Живова, Оболоня, Лесі Українки, Глибока, Миру, Мазепи, Бродівська та багато інших. 

Проблема затоплення міста під час злив відкрита вже роками. Влада міста посилається то на застарілу систему водовідведення, то на брак коштів на її відновлення, то на збільшення забудови, яка всі стоки спрямовує у вже існуючу мережу. Врятувати ситуацію має Галицький колектор, тендер на будівництво якого провели ще минулого року. І до кінця цього року проєкт, згідно з договором, вже мали б завершити. Проте знову з’явилися перешкоди. Цього разу реалізувати грандіозні плани з будівництва Галицького колектора, який є найголовнішим у місті, завадив карантин, виправдовуються у міськраді. 

Дощеприймальна система не справляється

За словами начальника управління житлово-комунального господарства міськради Олега Соколовського, система дощеприймальних колекторів у Тернополі будувалася ще приблизно в 60-ті роки минулого століття. Нині вона просто не справляється з такою великою кількість опадів. 

Вулиці Тернополя вкотре “попливли” після чергової зливи 11 серпня (фото: Терміново)

– Тоді не було такого поняття як тропічний дощ. Якщо падав дощ, то він був досить помірний, – каже Соколовський. – Щоб були дощі, які зупиняють рух транспорту – це були дуже рідкісні випадки. Клімат суттєво змінився через глобальне потепління, маємо елементи субтропіків в області. Тропічний дощ відрізняється від будь якого іншого, що йде зразу велика порція води. І якщо у вузьке горлечко налити відро води, то воно не зможе його пропустити, треба час, щоб вона стекла. Для того, щоб це горлечко було широке, їх треба зробити декілька, чим ми і займаємося. 

У Тернополі є 12 водовипусків або так званих колекторів. Кожен виконує свою функцію і кожен має різні зони каналізування. Це та територія, з якої збирається вода, поступає в колектор і після цього потрапляє в річку Серет чи став, пояснює Соколовський. 

– Це старі колектори, але вони оновлені. 10 практично відремонтовані. Ми їх ремонтували упродовж останніх 10 років, – стверджує чиновник. – Ми давно почали їх робити. Нам екологи  вже  давали прогнози про такі зміни, ми це знали. Була розроблена відповідна екологічна програма, де було передбачено в обов’язковому порядку ремонт всіх колекторів. В тому числі у зв’язку з тим, що Тернопіль суттєво розвивається – нові мікрорайони виростають як гриби. Вони ростуть, а куди все стікає? В ті самі колектори, чудес не буває. Тому ми розуміли, що треба вирішувати проблему водовідведення. До речі, у проєктах по будівництву нових мікрорайонів обов’язково передбачено водовідведення.

Розчищають решітки над колекторами

Місто під час злив затоплює тому, що колектори забиваються, пояснює Соколовський. Але це питання стараються вирішувати. 

Ввечері 18 червня у Тернополі випав рясний дощ з градом. Злива затопила вул. Бродівську, через що плавали автівки, пішоходам було складно перейти дорогу (фото: TV-4)

– Ми уклали угоду з ТОВ “Авакс Проф”. Вони закупили спеціальну промивочну машину, раніше такої не було в Тернополі. В колектор йде такий зонд, який промиває весь цей бруд, – розповідає начальник управління ЖКГ. –  Ці колектори практично не діяли, вони були номінально, а зараз вони всі прочищені і всі діючі. І ось під час останнього дощу на Стадникової, яку завжди заливало, вода піднялася, бо злива була шалена. Але минуло 20 хвилин і води вже не стало. Це говорить про те що, що колектор чистий. Те, що він не витримав стільки води і заблокувався, – це інше питання. Тільки дощ пройшов – розблокувався, і вода пішла. 

Прочищення решіток над колекторами у Тернополі проводять регулярно, запевняє посадовець. 

– Ми дивимося уважно за погодою, як тільки насувається сильний дощ – в нас усі трактори з щітками стоять вже  на старті. І тільки починається дощ – ми працюємо, – описує діяльність комунальників Соколовський. – Люди часто знімають відео  і кажуть: йде дощ,  а вони воду метуть, ідіоти якісь. Насправді трактор мете там, де стоять колектори. Техніка змітає листя і бруд, які зверху закривають решітку. 

Найважливіше, за словами чиновника, не допустити блокування колектора брудом.

– Доводиться все регулярно чистити, бо колектори забиває. Не всі, деякі довше витримують, а мілкіші колектори, – вони вже забиті. Їх треба чистити, – зауважує він. – Від цього нікуди не дітися. От їдемо по дамбі, вона вся в воді, бачимо всі труби забиті, коли вони встигли? Здається ніяких проблем не було. Терміново вийшли розчистили все, і вода зійшла. А якщо не їздити, не дивитися, не слідкувати –  вода поступає і вже маємо потоп. 

Вся надія на Галицький колектор

Проблему з підтопленням міста має вирішили Галицький колектор, будівництво якого розпочали ще минулого року і мали б завершити у 2020 році. Проте роботи заморозив брак коштів через коронавірус. 

Під час злив гігантські калюжі утворюються на вул. Грушевського та Крушельницької. До того ж там часто утворюються гейзери, тому що зриває люки від навантаження на каналізаційно-насосну станцію (фото: Терміново)

– У нас розроблений грандіозний, на мою думку, проєкт, – це головний Галицький дощовий колектор. Вартість його понад 100 млн, тендер виграв “Авакс-Проф”, який подав тендерну пропозицію понад 80 млн грн, – говорить Олег Соколовський. –  Отже, ми маємо переможця тендеру, але проблема в чому? В тому, що колектор не побудують так швидко – це дуже великі гроші, міськрада не зможе потягнути такі речі. Була не одна нарада по цьому колектору, ми викликали всіх забудовників. І розподілили так, що біля 30% дає міська рада, все інше розподіляється між забудовниками. І поступово ці питання втілюються у життя. Не тими темпами, якими б ми хотіли. Але  вони втілюються… Якщо ми наприклад, візьмемо територію підприємства “Тернопільбуд” на вул. Галицькій, то там вже зробили частину колектора. 

Зона каналізування Галицького колектора найбільша у Тернополі – це 60% всієї території міста. Інші 12 колекторів теж важливі, але їх зона каналізування суттєво менша, зауважує Соколовський. 

– А Галицький колектор – це колишня річка Рудка. Сюди стікають стоки з Сонячного масиву, Канади. Це дуже велика територія. Цей колектор дуже важливий для життєдіяльності міста, тому про нього найбільше розмов, – зазначає чиновник. – Думаю, що він буде на наступний рік. Взагалі то ми мали завершити його цього року, зупинив усе коронавірус. В нас на це пішло 60 млн з міського бюджету – це дуже велика сума. Самі розумієте всі наші амбіції щодо колектора, який ми хотіли ще швидше зробити, на жаль не виправдалися. Не знаємо, що буде далі, тому що бачимо  йде нова хвиля коронавірусу.  Думаю, що колектор буде вже на наступний рік…

Через неефективні очисні споруди забруднюється став

Разом з Галицьким колектором планують побудувати і очисні споруди. Адже зі стічними водами у став потрапляє багато бруду, що шкодить водоймі. Тому очистка води вкрай потрібна. 

Під час зливи 13 червня у Тернополі затопило Набережну, Центр, вул. Крушельницької, Глибоку, Оболоня, Миру, Карпенка (фото: Терміново)

– Є приємна новина – ми подали заявку на конкурс щодо фінансування з державного бюджету проєкту встановлення очисних споруд. І ми виграли цей конкурс, отримаємо 8 млн грн. Вже готуємось оголошувати тендер, – хвалиться начальник управління жкг. – Тут встановлять дві сітки механічного типу – тобто це перші потужні очисні споруди зливів у Тернопільський став. 

Олег Соколовський додає, що очисні споруди на ставі нині є, проте вони вже застарілі. Це два бензомасловловлювачі, які були встановлені у 2000 році. 

– Ми їх чистимо раз в місяць, вигрібаємо багато болота, – розповідає начальник управління ЖКГ.  – Не можна сказати, що у став все взагалі безконтрольно виливається. Але скажемо відверто – це не є та ефективність, якої ми хочемо добитися. Треба ставити нове обладнання, тому що цей бензомасловловлювач не витримує такої кількості води, яка зараз поступає з колектора. Нащо себе обдурювати. Де є проблема її не треба замовчувати, її треба вирішувати. Там приїхала машина , там вилив масло, там хтось вилив якийсь бруд. Дощ все зібрав і поніс вниз. Куди це все пішло? В Тернопільський став. 

Що робитимуть з фонтанами і гейзерами? 

Соколовський також пояснює, чому у Тернополі під час злив зриває каналізаційні люки і з’являються так звані фонтани та гейзери. Їх часто можна побачити на просп. Злуки, вул. Крушельницької, Миру, Оболоня. За словами чиновника,  Галицький колектор – це суто дощовий колектор, але у великій частині міста водовідведення йде в каналізаційний колектор господарсько-фекальної каналізації. 

– Тому що до дощового колектора дуже велика відстань і ви не будете рити через все місто траншею, щоб потрапити в цей колектор, – пояснює посадовець. – А дощі йдуть всюди одинаково. І дуже багато вулиць підключені в госпфекальну каналізацію. Так не повинно бути. І коли йде сильне навантаження на каналізаційно-насосні станції (КНС), які качають воду, тоді вони автоматично зупиняються. А вода продовжує текти і тоді вириває колодязі. Фонтанів б не було, якби качав насос. Але він вже не справляється з такою кількістю води і зупиняється.

Проблему гейзерів на вул. Крушельницької нещодавно спробували “вирішити”, просто закривши люк бетонною плитою (фото: Олег Синовець)

Зараз у міськраді працюють над цією проблемою, – розробляють ряд проєктів з відключення дощових стоків в КНС і переведення їх в дощовий колектор. 

– Звісно треба буде багато рити. Але такими чином буде відключена вул. Чорновола, Театральний майдан  в вул. Грушевського, – пояснює керівник управління жкг. – Тоді дощова вода не буде потрапляти в КНС, і вона  не буде відключатися. 

Що цікаво, про перелічені вище проєкти Соколовський розповідає з 2018 року, однак віз і нині там.

Обіцяють оперативно реагувати на скарги про підтоплення

За словами Соколовського, в управління жкг неодноразово надходять скарги про підтоплення. Причому топить навіті ті місця, де раніше ніколи такого не було. 

– Наприклад, перехрестя Новий Світ-Наливайка. Щоб там стояла вода, такого ніхто не пам’ятає взагалі. Недавно там зробився маленький ставок. Ми вивчили питання, поправили колектор, на даний час проблеми немає, – запевняє чиновник. – Найбільша проблема в нас – це найнижчі точки: Оболоня, Стадникової. Адже туди сходить вся вода. І ця проблема посилюється, тому труби входять в річку та озеро. Їх діаметр досить великий, але вони вже наповнені до середини річкою. Коли йде сильна вода, труба заповнюється і тоді відбувається зворотній ефект, вода вже не має куди тікати.


Якщо Серет підніметься, вся вода буде в Тернополі, зауважує Соколовський. Отже треба понижувати річку, копати дно. І такий проєкт є, але він коштує 230 мільйонів. Він передбачає пониження річки, в окремих місцях – до 3 м, щоб зливні труби були повністю вільними. 

Наразі для міста ця сумі непідйомна, зазначаютьв управлінні. Що не заважає керівництву міста роздавати задурно землю і комунальне майно, через що міська казна втрачає величезні суми, які б стали в нагоді для втілення подібного проєкту чи інших, не менш важливих.

У світі стараються робити побільше зелених зон 

Зауважимо, що затоплення під час злив є проблемою багатьох міст. Як показує український досвід, питання вирішують по-різному – хтось розчищає річку, щоб туди більше стікало води, хтось ставить дренажні труби, хтось водостоки. 

– Загалом світова практика показує, що у містах намагаються робити побільше зелених зон, які можуть затримувати міську вологу, – каже урбаніст Володимир Антків. – А система водостоків з будівель пріоритетно одразу під’єднана до міської каналізації. У Тернополі є кілька таких прикладів на частині вулиць після реконструкції, але це поки – рідкість.

У тернопільській міськраді визнають, що потопи зумовлені зокрема і посиленою забудовою міста. Адже зелені ділянки, які раніше вбирали воду під час дощів, тепер уже закриті будинками та бруківкою. Проте тут палиця з двома кінцями, зауважує начальник  управління житлово-комунального господарства міськради Олега Олег Соколовський.

– З однієї сторони зникає зелена зона, яка б вбирала в себе ці дощові води, а з другої – будь-яка забудова зразу створює нові дощові колектори, які незрівняти з вбиранням ґрунту, – каже він. – Тому десь гірше, десь краще. Але в загальному треба розуміти: ми не живемо в лісі, ми живемо в урбанізованій системі, де має бути гармонійне поєднання екологічного і сучасного механічного.

Саме на збільшенні кількості зелених зон, які вбирають воду під час сильних опадів, роблять ставку у інших містах України.  

– У нас є КП “Інститут просторового розвитку”, який займається проєктуванням багатьох просторів, вулиць, вуличок і до прикладу, біля дерев, де це дозволяє, не дають маленьких бордюрчиків, а роблять все в один рівень з доріжкою  і тоді ґрунт вбирає воду. Тому що висота все це трохи ускладнює, – розповідають  в  управлінні комунікації Львівської міськради. – Чи до прикладу, є розмежування вулиці на дві лінії острівцем безпеки, який засіюють травою і відповідно він також забирає воду. Коли у нас проєктують нові вулиці, де можливо застосовують більше зелені, більше ґрунтового покриття, а не плитку та бетон. Це також допомагає під час сильних опадів. 

У Рівненській міськраді визнають, що проблема підтоплення і Тернополя, і Рівного і інших міст з подібною кількістю населення практично однакова. Проте на будівництво дощової каналізації потрібні не те що мільйони, а мільярди. Тому наразі стараються робити хоча б те, що доступно.

– Можливо, у якихось районах зробимо екопарковки, щоб вода стікала, бо зараз місто забудували і воді нема куди діватися, – коментує радник міського голови Рівного Олександр Джигирей. – Будемо робити клумби, спеціальні дренажі, щоб вода спускалася через  ґрунт і траву.

В Івано- Франківську добудовують колектор

Застаріла водоприймальна система та відсутність дощової каналізації – проблема не лише Тернополя, а у багатьох інших міст, в яких ми поцікавились, як вони рятуються від затоплень під час злив. 

– У нас дощова каналізація застаріла і не витримує навантаження, – каже начальник управління з надзвичайних ситуації Івано-Франківської міськради Ігор Влізло. – Ця каналізація розрахована на 80-90 роки. А в нас набудували будинків ще на одне місто і всі  врізаються в стару каналізацію та систему водовідведення.  А ми нічого нового тут не збудували, ось так і мучимось. 

У Івано-Франківську є один мікрорайон, де забудовник, який звів ціле містечко, збудував свою каналізацію. Тому там проблем немає, зауважує посадовець. На відміну від центральної частини міста та інших мікрорайонів. Хоча у деяких місцях у центрі міста ще стара австрійська система і вона до речі, досить добре справляється.

Ігор Влізло зауважує, що в Івано-Франківську, де протікають дві гірські річки, ризик підтоплення дуже великий. І дощовий колектор просто не витримує такого навантаження. 

– Під час нещодавніх злив за три години у нас випала місячна норма дощу, – пригадує чоловік. – Зрозуміло, що ні одна каналізація не розрахована на таку кількість води. 

У місті є слабкі місця, де вже знають, що буде підтоплення під час сильної зливи. Це приміром, вулиця Надрічна. Відтак, у цьому районі вже кілька років триває будівництво колектора, який буде розрахований на велику кількість води і має вирішити проблему. Колектор планують запустити до Дня Незалежності.

– Роботи зроблені на 90% і вийшли на фінішну пряму – вже зробили прокол до річки Бистриці, куди мають стікати води, – розповідає Ігор Влізло.

“Цю проблему не вирішать в найближчі 40 років”

Радник міського голови Рівного Олександр Джигирей каже, що проблеми з відведенням дощових вод однакові що в Тернополі, що в Рівному, Луцьку чи Житомирі. 

– Практично у всіх містах України відсутня повноцінна зливова каналізація, є тільки господарсько-фекальна з маленьким діаметром труби, тоді як ливнева каналізація має мати метрову трубу. Відповідно міста топить, – пояснює радник мера. – Якщо йде величезний потік води, а труба маленька, то вона не може одномоментно спутитися. Це проблема всіх міст, ні одного міста в Україні нема, де б працювала ливнева каналізація. Її не побудували, їх немає в природі. 

І Тернополю, і Рівному, як каже посадовець, потрібно приблизно мільярд гривень на вирішення цієї проблеми. Він каже, що не варто тішити себе надіями, що найближчим часом щось зміниться.

– І жоден мер, який прийде на місце теперішнього, ніколи цього всього не зробить, – переконаний Джигирей. – І що б там хто не казав перед виборами, ця проблема не вирішиться в найближчі 40 років.

Радник міського голови Рівного додає, що у місті неодноразово обговорювали дане питання, створена спеціальна комісія, залучені провідні науковці місцевого Національного університету водного господарства. Проте коштів на будівництво ливневої каналізації просто немає. 

 – Щоб прокласти трубу, треба все місто перекопати, зупинити весь транспорт, обірвати весь асфальт, а потім закласти гроші на відновлення. Це мільярди, – каже Джигирей. 

З ним погоджується і Ігор Влізло з Івано-Франківська. 

– Для того, щоб все зробити ідеально, треба переривати всі дороги і все з нуля робити. На це треба сотні мільйонів гривень, – каже він. – Міські бюджети таких коштів не мають…


Головне фото: TV-4

Схожі пости

У Тернополі взялися за водіїв маршруток, які в час карантину перевозять забагато пасажирів

Тернопільські парки готують до теплого сезону (Фоторепортаж)

В області зафіксували 28 нових випадків COVID-19. 6 із них у Тернополі