Три роки умовно заробив чоловік, який хотів помститись своєму зятю та підпалив його автомобіль. На зятя він сердився через покинуту ним доньку та онуків. От тільки автомобіль виявився не зятів.
Випадок трапився ввечері 9 січня 2019 року у Бучацькому районі. Фігурант справи – Микола Т., будучи напідпитку, проходив повз господарства у селі Бариш. Там побачив автівку, якою, як йому здалось, користувався його колишній зять. На останнього він сердився, оскільки той покинув його дочку з двома дітьми та не допомагав їм, не підтримував. Тож повернувся додому, взяв паливно-мастильну суміш. З нею прийшов знову до автівки, полив та запалив. Вогонь погасили власними зусиллями власники авто. І, як пізніше дізнався пенсіонер, підпалив він автівку не колишнього родича, а візуальну схожу, тієї ж моделі та марки.
У суді чоловік свою вину визнав. Сказав, що з потерпілим примирився і шкодує, що саме йому підпалив авто, а не своєму зятю. Також у матеріалах кримінальної справи виявилась розписка від дружина авто, у якій йшлося про те, що їм уже компенсували 40 тисяч матеріальної та моральної шкоди.
Суд, допитавши обвинуваченого та проаналізувавши докази, прийшов до висновку про доведеність вини чоловіка за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України “Умисне знищення або пошкодження майна”. Відтак суд визнав його винуватим у вчиненні вище згадуваного злочину, дав 4 роки тюрми і на підставі ст. 75 КК звільнив від їх відбування, встановивши три роки іспитового строку.
Свою роль при призначенні покарання відіграло й те, що на питання головуючого судді “Чи жалкували б ви, якщо було б знищено автомобіль колишнього зятя”, відповів: “Так йому й потрібно”. Що, на думку суду, не свідчить про усвідомлений осуд чоловіком своєї поведінки та про щирість розкаяння.
Про це йдеться у вироку Монастириського райсуду від 17 вересня. Він наразі законної сили не набрав – оскаржити його можуть протягом 30 днів з дня проголошення.