У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
На 15 Квітня сталося дві ДТП: є постраждалі
Учора, 11 листопада, у Тернополі сталося дві ДТП. В обох постраждали люди. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. "Близько 7:00 у Тернополі на вулиці 15 Квітня водій автомобіля Volkswagen Passat наїхав на 68-річну жінку, яка переходила дорогу в межах нерегульованого пішохідного переходу. Потерпілу з тілесними ушкодженнями доставили до медичного закладу. Ще одна аварія сталася близько 10:00 на вулиці 15 Квітня. 23-річна водійка автомобіля Peugeot, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, допустила зіткнення з вантажним автомобілем Renault Kerax. У результаті ДТП травмувалися кермувальниця легковика та її пасажирка", - йдеться у повідомленні.
Уродженцю Тернопільщини, священнику РПЦ, повідомили про підозру у співпраці з російською армією
49-річний священнослужитель Брянської єпархії Російської православної церкви родом із Тернопільщини, за даними СБУ, підтримував російських військових у війні проти України. Він постачав їм продовольство, техніку й спорядження та навідувався на їхні бойові позиції. Чоловікові заочно повідомили про підозру в пособництві державі-агресору. Про це повідомило Управління СБУ в Чернігівській області у Facebook. «Фігурант справи — 49-річний уродженець Тернопільщини, священнослужитель Брянської єпархії РПЦ. Він також очолює відділ взаємодії з Головним управлінням МНС росії по Брянській області. За матеріалами справи, чоловік не лише відкрито підтримує російських військових, а й забезпечує їх матеріальними ресурсами. Зокрема, передавав продукти харчування, побутові речі, канцелярське приладдя, ноутбуки, а також матеріали та засоби для обслуговування обладнання військових кораблів», — розповіли в СБУ. За даними спецслужби, священник продовжував допомагати окупантам і в 2026 році. Під час відвідин їхніх позицій він привозив маскувальні сітки, балаклави, бандани та інше військове спорядження.
Передчасно помер студент тернопільського університету Юрій Поп
Передчасно відійшов до вічності студент тернопільського університету Юрій Поп. Про це повідомили у ТНПУ. "Академічна спільнота ТНПУ, факультет педагогіки і психології глибоко сумують з приводу непоправної втрати – передчасної смерті студента освітньої програми «Психологія» Юрія Попа. Ця трагічна звістка болем відгукнулася в серцях викладачів, працівників і студентів. Важко прийняти й усвідомити, що життя Юрія обірвалося так рано, залишивши невимовний смуток і гіркоту втрати, неможливо знайти слова, ящоб передати біль і гіркоту цієї гіркої звістки. Життя, сповнене мрій, обірвалося надто рано. Попереду було стільки можливостей, задумів, надій і планів…", - йдеться у повідомленні.
Яке покарання отримали медики за смерть Єремія під час лікування зубів під наркозом
Суд у Тернополі ухвалив вирок медикам, яких судили через смерть маленького хлопчика під час лікування зубів під наркозом. Про це повідомляє "20 хвилин". Вирок оголосили 12 листопада в Тернопільському міськрайонному суді. Лікарю хірургу призначили два роки позбавлення волі, а анестезіологині - один рік. Також обох медиків на три роки позбавили права обіймати медичні посади та займатися медичною діяльністю. Вирок ще не набрав законної сили. Його можна оскаржити в апеляції. "Дитину це не поверне, але суд визнав, що смерть Єремійчика - це відповідальність медиків", - прокоментувала вирок мама хлопчика Руслана Пліш. https://terminovo.te.ua/news/106722/ Що відомо про справу Єремій Пліш помер 13 листопада 2023 року під час стоматологічної процедури під наркозом. Хлопчику було один рік і десять місяців. Мама привезла сина із села Трибухівці Чортківського району до Тернополя на заплановане лікування зубів. Перед цим дитина здала потрібні аналізи. Але додому Єремій не повернувся - […]
Долар і євро різко впали: оновлено офіційні курси НБУ на 11 листопада
Національний банк України оприлюднив оновлені офіційні курси валют. Порівняно з попереднім банківським днем долар і євро помітно знизилися в ціні. Які значення регулятор затвердив на 11 листопада, що нині з банкнотами номіналом 50 і 200 гривень та чи можна ними розраховуватися, пише РБК-Україна. Офіційний курс НБУ На 11 листопада НБУ встановив курс долара на позначці 45,32 грн. Це на 18 копійок менше, ніж 10 листопада, коли американська валюта коштувала 45,50 грн. Євро також подешевшало: із 51,07 грн напередодні до 50,48 грн на 11 листопада. Отже, європейська валюта втратила 59 копійок. Що з банкнотами 50 і 200 гривень старого зразка Нацбанк поступово замінює купюри попередніх випусків на сучасніші. Ідеться про банкноти номіналом 50 і 200 гривень зразків 2003–2007 років, на місце яких приходять купюри зразка 2014 року. Про старт заміни НБУ повідомив у жовтні 2024 року, а на практиці вона почалася […]
ДТП на Збаражчині – постраждала водійка та її неповнолітній син
Вранці у селі Чорний Ліс біля Збаража сталася ДТП з постраждалими. Про це повідомляють у ГУНП у Тернопільській області. "За попередніми даними, автомобіль марки «Ланос», яким керувала потерпіла, не дотримав дистанції з автівкою, що їхала попереду. Внаслідок зіткнення «Ланос» відкинуло на смугу зустрічного руху, де він зачепив авто марки «Рено». Обидва авто злетіли з проїзної частини в кювет. Внаслідок ДТП водійка «Ланоса» та неповнолітній пасажир отримали травми. Поліцейські перевіряють обставини аварії, а учасників дорожнього руху закликають бути уважними на дорозі", - йдеться у повідомленні правоохоронців. https://terminovo.te.ua/news/146912/
