Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.

Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.

У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.

«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.

Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.

У звітах УПА сказано:

«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».

Свідчення очевидців

За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».

А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.

У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.

Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті
Пужники, початок ХХ століття. Світлина із сайту puzniki.pl

У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.

Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті
Священник у Пужниках. Світлина із сайту puzniki.pl

Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.

Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.

Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.

Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.

About the author

60021
trending_flat
На Тернопільщині керівник лісгоспу дозволив незаконно вирубати дерев на 4,5 млн грн

Кременецька окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо директора комунального лісогосподарського підприємства. Через його дії держава втратила понад 4,5 мільйона гривень. Чоловікові інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). Про це повідомляє пресслужба Тернопільської обласної прокуратури. За версією слідства, посадовець видавав дозволи на вирубку дерев, хоча обов'язкові документи на ліс оформлені не були. На підставі підписаних ним лісорубних квитків провели рубки, під час яких було реалізовано 3 178 кубометрів деревини різних порід, зокрема сосни, дуба та граба. Загалом упродовж 2022 року на Кременеччині незаконно вирубали ліс на суму 4 млн 533 744 гривні. У вересні 2026 року директору повідомили про підозру. Досудове розслідування проводили слідчі Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області. Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати […]

Screenshot
trending_flat
На Бережанщині виникла пожежа на господарстві (фото)

На Бережанщині сталася пожежа - горів господарський будинок. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "12 листопада о 12:13 рятувальники отримали повідомлення про пожежу господарської будівлі у селі Котів Саранчуківської громади. Вогонь охопив 25 кв. м. Частково знищено покрівлю та речі домашнього вжитку. Завдяки оперативним діям надзвичайників вдалося врятувати дві будівлі. Причини пожежі та суму збитків встановлюють фахівці", - йдеться у повідомленні.

Photo 2026 09 24 21 57
trending_flat
Як підготуватися до НМТ з української мови: поради для випускників

Українська мова входить до обов'язкових предметів НМТ, тому готуватися до неї краще заздалегідь. Якщо потрібна допомога фахівця, потрібен репетитор української мови онлайн або офлайн. З чого почати підготовку до НМТ Спершу оцініть, скільки ви вже знаєте, і повторіть базові правила зі шкільної програми. Потім складіть план і поступово переходьте до тестових завдань. Підготовка до НМТ з української мови передбачає такі розділи - орфографія, пунктуація, синтаксис і морфологія. Правила слід повторювати регулярно, а помилки розбирати одразу. Корисно також писати власні висловлення: так швидше з'являється грамотність. Чому варто обрати онлайн репетитора Індивідуальні заняття дають змогу без поспіху розібрати складні теми. Викладач підлаштовує програму під рівень учня й контролює його прогрес. Онлайн-формат економить час на дорогу, а розклад можна узгодити зі шкільним навчанням. Додаткові уроки з української мови в TeachME У школі діє програма підготовки до НМТ, яка охоплює всі теми, визначені МОН. […]

Screenshot
trending_flat
Домашня майстерня: як підібрати інструменти під свої завдання

Полицю можна прикріпити за годину, якщо кріплення відповідає стіні, а свердло – матеріалу. Заміна плінтуса потребує вже іншого набору насадок і вимірювальних інструментів. Через це універсальний комплект із багатьма предметами не завжди корисніший за кілька правильно підібраних пристроїв. Перед покупкою варто записати, які роботи ви виконуєте регулярно, а які лише зрідка. Сайт pobuduj.com.ua може слугувати прикладом інтернет-магазину, де поруч представлені електроінструменти, оснастка, кріплення та засоби захисту. Для домашніх робіт важливі зручність, сумісність і безпека. Компактний шурупокрут доречний під час збирання меблів, а бетонна стіна може потребувати перфоратора. Потужність сама по собі не визначає результат: важливі режим роботи, тип патрона й відповідне оснащення. Для довгих робіт зверніть увагу на масу пристрою, баланс і можливість утримувати його обома руками. Зручний хват допомагає контролювати рух та точніше виконувати операцію. Інструмент добирають до матеріалу та операції Завдання Що використовують Що перевірити Збирання меблів Шурупокрут […]

Screenshot
trending_flat
На 15 Квітня сталося дві ДТП: є постраждалі

Учора, 11 листопада, у Тернополі сталося дві ДТП. В обох постраждали люди. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. "Близько 7:00 у Тернополі на вулиці 15 Квітня водій автомобіля Volkswagen Passat наїхав на 68-річну жінку, яка переходила дорогу в межах нерегульованого пішохідного переходу. Потерпілу з тілесними ушкодженнями доставили до медичного закладу. Ще одна аварія сталася близько 10:00 на вулиці 15 Квітня. 23-річна водійка автомобіля Peugeot, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, допустила зіткнення з вантажним автомобілем Renault Kerax. У результаті ДТП травмувалися кермувальниця легковика та її пасажирка", - йдеться у повідомленні.

Screenshot
trending_flat
Уродженцю Тернопільщини, священнику РПЦ, повідомили про підозру у співпраці з російською армією

49-річний священнослужитель Брянської єпархії Російської православної церкви родом із Тернопільщини, за даними СБУ, підтримував російських військових у війні проти України. Він постачав їм продовольство, техніку й спорядження та навідувався на їхні бойові позиції. Чоловікові заочно повідомили про підозру в пособництві державі-агресору. Про це повідомило Управління СБУ в Чернігівській області у Facebook. «Фігурант справи — 49-річний уродженець Тернопільщини, священнослужитель Брянської єпархії РПЦ. Він також очолює відділ взаємодії з Головним управлінням МНС росії по Брянській області. За матеріалами справи, чоловік не лише відкрито підтримує російських військових, а й забезпечує їх матеріальними ресурсами. Зокрема, передавав продукти харчування, побутові речі, канцелярське приладдя, ноутбуки, а також матеріали та засоби для обслуговування обладнання військових кораблів», — розповіли в СБУ. За даними спецслужби, священник продовжував допомагати окупантам і в 2026 році. Під час відвідин їхніх позицій він привозив маскувальні сітки, балаклави, бандани та інше військове спорядження.