У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
Світла буде більше! Графік вимкнення на 25 грудня на Тернопільщині (інфографіка)
25 грудня на Тернопільщині, як і по всій Україні, вимикатимуть електроенергію. Обмеження стосуватиметься усіх груп. Про це розповіли в АТ "Тернопільобленерго". Журналісти "Терміново" традиційно підготували інфографіку для зручного перегляду годин відключення. Зберігайте і діліться зі знайомими!
Volvo XC40: компактний преміум-SUV для міського ритму
Volvo XC40 — це приклад того, як сучасний автомобіль може поєднувати функціональність, стиль і технологічну зрілість. Компактний кросовер створений для життя у великому місті, де важливі маневровість, комфорт і впевненість у кожній ситуації. Його скандинавський характер виявляється в чистих лініях дизайну, продуманому інтер’єрі та інтелектуальних системах, що роблять керування інтуїтивним. Баланс дизайну та практичності Volvo XC40 втілює сучасний підхід бренду до міського транспорту. Його пропорції поєднують компактність і місткість, створюючи відчуття стабільності навіть у динамічному потоці. Продуманий силует, характерні світлодіодні фари «Молот Тора» й чіткі форми кузова додають моделі впевненості та елегантності. Інтер’єр побудований за принципами скандинавського мінімалізму, де кожна деталь має функціональне призначення. Простір організовано так, щоб водій та пасажири почувалися комфортно навіть у тривалих поїздках. До переваг салону варто віднести: високу посадку, що покращує оглядовість і безпеку; ергономічні сидіння з м’якою підтримкою для природного положення тіла; матеріали оздоблення преміум-класу, […]
Старовинний рецепт пампухів з вишнею, які не черствіють усі свята
Українці споконвіку печуть на Різдво пампухи з солодкою начинкою - вишнею, маком, варенням. Цю страву обов'язково готують на Різдво, у пісному варіанті - ще й на Святвечір. У наших записах завжди залишаються старовинні рецепти, які передаються українськими жінками з покоління в покоління. Цей рецепт різдвяних пампухів - один із них. Так готували наші бабусі і прабабусі, і пампухи виходили ніжними і не черствіли до закінчення свят. Пропонуємо цьогоріч приготувати різвяні пампухи за цим переписом (так колись називали рецепти, бо їх переписувала одна господиня від іншої). У вас повинно вийти близько 20 пампухів. Спочатку готуємо опару. Інгредієнти для опари: 50 г дріжджів; 2 ч. ложки цукру; 2 ложки борошна. У кімнаті, де готуються пампухи, повинно бути тепло. Беремо кастрюльку, вкидаємо туди дріжджі, заливаємо 1 склянкою теплої (не гарячої) води, додаємо цукор, борошно, розмішуємо. Дріжджі повинні зашипіти, почати працювати. Далі приступаємо до […]
На Тернопільщині раптово померла головний бухгалтер комунального підприємства
У Борсуківській територіальній громаді сталася трагедія - несподівано пішла з життя Наталія Зварич, головний бухгалтер комунального підприємства "Наш добробут". Про це повідомила Борсуківська сільська рада у своїх соціальних мережах. Смерть колеги стала важким ударом для всього колективу. Ще вчора вони разом працювали, обговорювали плани та вирішували повсякденні робочі питання. Колеги згадують Наталію Зварич як відповідальну працівницю та щиру людину. Вона завжди підтримувала теплу атмосферу в колективі та професійно виконувала свої обов'язки. Керівництво та працівники Борсуківської сільської ради висловили співчуття родині та близьким покійної.
Не лише дідух: які обереги мають бути у кожному домі на Різдво (фото)
Українське Різдво неможливо уявити без особливих символів, які наші предки передавали з покоління в покоління. Кожен з них має глибоке значення та захищає домівку від лиха. Ці прикраси та обереги створюють атмосферу свята й нагадують про найважливіші речі. Серед усіх різдвяних атрибутів особливе місце посідає дідух – сніп пшениці, який встановлюють у хаті напередодні свят. Він символізує добробут родини та зв'язок із предками. Але окрім дідуха, є ще багато речей, які мають бути в кожній українській оселі під час святкування. Розповідаємо про них детальніше. Різдвяна зірка Різдвяна зірка – головний атрибут колядників. Вона нагадує про Вифлеємську зорю, яка сповістила світу про народження Христа. В Україні робили восьмикутні зірки, що оберталися навколо своєї осі. Таке обертання символізувало рух сонця та безперервність життя. Солом'яний павук Солом'яний павук – це складна геометрична конструкція, яку підвішують під стелею. Наші предки вважали його моделлю Всесвіту […]
Замість храму — багатоповерхівка: як прості тернополяни у Верховному суді “дали по руках” забудовникам
Верховний суд поставив крапку у трирічній боротьбі жителів мікрорайону «Східний» проти забудови церковної землі багатоповерхівкою. П'ятеро мешканців довели незаконність будівництва житлового комплексу на ділянці, яку виділили для храмових споруд. Суд скасував зміни до рішення Тернопільської міськради, які дозволяли будувати на церковній землі не лише храм, а й житлові будинки. Рішення стало прецедентним і може допомогти іншим громадам зупинити подібні випадки, повідомляє видання "20 хвилин". Як розвивалась ситуація Йдеться про ділянку біля церкви Пресвятої Трійці УГКЦ на вулиці Малишка-Чайковського. У 2020 році депутати передали парафії пів гектара землі для розширення території під будівництво храмового комплексу. Через рік до рішення внесли зміни. Четвертий пункт доповнили словами "та парафіяльних, житлових і громадських споруд" замість лише "храмових споруд". "Тобто фактично відбувається якась зміна цільового призначення, виду використання земельної ділянки, якої взагалі немає в законі", - пояснює адвокат позивачів Олександр Фльорків. У 2022 році на […]
