Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.

Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.

У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.

«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.

Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.

У звітах УПА сказано:

«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».

Свідчення очевидців

За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».

А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.

У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.

Пужники, початок ХХ століття. Світлина із сайту puzniki.pl

У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.

Священник у Пужниках. Світлина із сайту puzniki.pl

Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.

8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.

Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.

Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.

About the author

поліція
trending_flat
У Борщеві стався вибух

У Борщеві на вулиці Данила Галицького пролунав вибух. Про це повідомляє пресслужба поліції Тернопільської області. "На лінію 102 надійшло повідомленні від диспетчера підрозділу ДСНС про те, по вулиці Данила Галицького у Борщеві пролунав вибух. На місце події виїхала слідчо-оперативна група відділення поліції №1 Чортківського районного управління та інші екстрені служби. За попередніми даними, до вибуху міг призвести витік газу у закинутому будинку. Загиблих та травмованих немає. На місці події працюють аварійні служби для ліквідації наслідків," - йдеться у повідомленні.

trending_flat
Житель Шумська зґвалтував свою 15-річну падчерку

Житель Шумська зґвалтував свою 15-річну падчерку. Поліцейські задокументували 2 факти сексуального насильства. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. "У ході досудового розслідування слідчі Головного управління Нацполіції Тернопільщини встановили, що підозрюваний був вітчимом потерпілої. Проживаючи з неповнолітньою в одній квартирі, він двічі чинив щодо неї сексуальне насильство. Зі слів потерпілої, вперше він став чіплятися до неї у червні минулого року, перебуваючи у стані алкогольного сп‘яніння. Тоді дівчина вирішила нікому не розповідати про цей випадок. Через декілька місяців знахабнілий вітчим зґвалтував неповнолітню", - йдеться у повідомленні. За скоєне йому загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.

Никодим
trending_flat
Помер знаний священник із Чортківщини

Прикра новина потрясла християнську громаду Заліщиків. У вічність відійшов ієромонах о. Никодим Гуралюк - знаний священнослужитель, чий життєвий шлях став прикладом щирого служіння Богові, Церкві та ближнім. Цю сумну звістку оприлюднила Церква Пресвятого Серця Христового. Для вірян храму Пресвятого Серця Христового у Заліщиках ця втрата особливо відчутна, оскільки саме отець Никодим був одним із засновників їхньої парафіяльної спільноти та долучився до зведення цього храму. У перші роки відновлення української державності та релігійної свободи отець Никодим виконав визначну роль у житті Заліщанщини: Початок служіння: У 1993–1995 роках о. Никодим Гуралюк був парохом церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках. У той час парафія Пресвятого Серця Христового ще тільки формувалася, а майбутній храм лише починали будувати, тож він узяв нову громаду під свою духовну опіку. Назва храму: Ідея назвати майбутню святиню на честь Пресвятого Серця Христового також належить йому — священник запропонував це […]

покупки до школи
trending_flat
Скільки батьки витрачають на зошити за 11 років навчання дитини в школі

Кожного серпня мільйони українських родин збираються до канцелярських магазинів за одним і тим самим списком: зошити, ручки, щоденники. Саме тому напередодні навчального року варто заздалегідь переглянути великий вибір шкільних зошитів, адже ціни на них за останні роки зросли в кілька разів, а витрати за всі 11 років навчання виявляються далеко не копійчаними. Спробуймо порахувати на прикладі нинішніх одинадцятикласників Нинішні одинадцятикласники, випуск 2026 року, пішли до першого класу у 2015 році. Саме тоді, після різкої девальвації гривні, ціни на канцтовари почали стрімко повзти вгору. На шкільних ярмарках того року звичайний зошит на 12 аркушів коштував близько 3 гривень, а на 18 аркушів — 4,5-5 гривень. Відтоді ціна зростала щороку, іноді повільно, іноді стрибками. У 2020 році тонкий зошит коштував уже 5,5 гривні, у 2022 році, з початком повномасштабної війни, ціна перескочила до 7 гривень. Сьогодні, у 2026 році, за звичайний зошит […]

Парк Легенд
trending_flat
Інтерактивні гіганти та магічний ліс: в Тернополі відкриють «Парк Легенд»

24 липня в парку ім. Тараса Шевченка відкриють унікальний тематичний «Парк Легенд» із велетнями, тролями та іншими фантастичними істотами, які оживуть завдяки сучасним технологіям аніматроніки. На відвідувачів чекатимуть інтерактивні гіганти заввишки до 5 метрів, які рухаються, розмовляють і реагують на присутність людей, створюючи ефект повного занурення в казковий світ. «Ми прагнули створити місце для відновлення внутрішнього ресурсу та теплих емоцій, де діти й дорослі можуть на деякий час поринути у світ добрих історій», - говорить організатор проєкту, засновник компанії Unipark Денис Погорєлко. Щовихідних на гостей чекатимуть видовищні шоу, інтерактивні виступи аніматорів, а для дітей передбачена безкоштовна солодка вата. Територію парку оформлено у стилі магічного лісу, а кожну локацію доповнено спеціальною табличкою. Достатньо навести камеру телефону - і перед вами оживе анімаційна історія, створена за допомогою сучасних технологій. Квитки можна придбати на офіційному сайті парку або на касі.  Подробиці - в […]

ДТП Скоморохи
trending_flat
Скоморохах сталася моторошна аварія: є загиблий

У селі Скоморохи у Великогаївській територіальній громаді зіткнулися легковик та мікроавтобус. Про це повідомляють у ГУ ДСНС у Тернопільській області. "О 19:18 рятувальники отримали виклик про дорожньо-транспортну пригоду в селі Скоморохи (Великогаївська територіальна громада). Зіткнулися мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter та легковик ВАЗ 2108. Від удару машини деформувало. Наші фахівці за допомогою спецобладнання деблокували водія з легковика, а також вжили всіх необхідних заходів, щоб автомобілі не спалахнули", - йдеться у повідомленні. Унаслідок аварії травмувалась одна людина, ще одна людина загинула.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025