Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.

Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.

У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.

«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.

Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.

У звітах УПА сказано:

«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».

Свідчення очевидців

За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».

А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.

У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.

Пужники, початок ХХ століття. Світлина із сайту puzniki.pl

У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.

Священник у Пужниках. Світлина із сайту puzniki.pl

Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.

8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.

Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.

Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.

About the author

ДТП Скоморохи
trending_flat
Скоморохах сталася моторошна аварія: є загиблий

У селі Скоморохи у Великогаївській територіальній громаді зіткнулися легковик та мікроавтобус. Про це повідомляють у ГУ ДСНС у Тернопільській області. "О 19:18 рятувальники отримали виклик про дорожньо-транспортну пригоду в селі Скоморохи (Великогаївська територіальна громада). Зіткнулися мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter та легковик ВАЗ 2108. Від удару машини деформувало. Наші фахівці за допомогою спецобладнання деблокували водія з легковика, а також вжили всіх необхідних заходів, щоб автомобілі не спалахнули", - йдеться у повідомленні. Унаслідок аварії травмувалась одна людина, ще одна людина загинула.

Надія Ніколаєва
trending_flat
Передчасно померла колишня працівниця Кременецької РДА

У Кременецькому районі сумна звістка: пішла з життя Надія Костянтинівна Ніколаєва, яка тривалий час працювала у Кременецькій районній державній адміністрації, а також значну частину життя присвятила учительській справі. Надія Костянтинівна запам'яталася оточуючим як добра та щира людина, яка залишила теплий слід у серцях колег, учнів та знайомих. Про втрату повідомила журналістка Зоя Карпюк. Найбільшою цінністю в житті жінки була родина. Вона виховала трьох дітей і була люблячою бабусею, даруючи рідним тепло, підтримку та турботу. Прощання з покійною відбудеться: Панахида — сьогодні, за адресою: с. Іква, вул. Шевченка, 15, о 20:00. Чин похорону — завтра, 12 липня 2026 року, з 12:30 до 13:00, вдома. Поховання — на кладовищі с. Іква.

проща до Зарваниці
trending_flat
На Тернопільщині стартувала піша проща до Зарваниці (фото, відео)

Вранці 11 липня на Тернопільщині стартувала піша проща до Зарваниці. Про це повідомляє кореспондент "Терміново". Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк благословив учасників прощі. Традиційно вона об'єднала тисячі паломників зі всієї України. Нагадаємо, загальнонаціональну прощу УГКЦ у Зарваниці очолить Блаженніший Святослав. Фото та відео "Терміново"

дуб
trending_flat
Унікальний 600-річний дуб у Заліщиках захворів: що відомо

Один із природних символів Заліщиків потребує допомоги. У 600-річного дуба, який росте в міському парку та є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення «Дуб над Дністром», виявили грибкове ураження. Про це повідомили у НПП "Дністровський каньйон". Щоб оцінити стан дерева, його обстежили представники Заліщицької міської ради, ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут», КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» та науково-дослідного відділу НПП «Дністровський каньйон». Фахівці відібрали зразки грибкової гнилі з дупла, що утворилося біля основи стовбура. Лабораторне дослідження має визначити вид грибка, після чого буде розроблено комплекс заходів для збереження вікового дерева. Попередньо вже запланували низку природоохоронних робіт: встановлення огорожі навколо дуба, розпушування ґрунту, облаштування підпори під одну з великих гілок, видалення сухостою з обробкою місць зрізів та встановлення охоронного знака. 600-річний дуб є однією з найвідоміших природних пам'яток Заліщицького парку, тож фахівці сподіваються, що своєчасні заходи допоможуть зберегти його для майбутніх […]

Тернопіль
trending_flat
Синоптики звернулись з важливим попередженням до тернополян

Синоптики оголосили штормове попередження для Тернопільської області. Що саме прогнозують на найближчу добу і яких правил безпеки варто дотримуватися — розповідаємо детальніше. За даними синоптиків, 11 липня на території Тернопільської області очікуються грози. Метеорологи оголосили I рівень небезпечності — жовтий. Як убезпечити себе під час грози Під час негоди фахівці радять дотримуватися таких правил безпеки: за можливості залишатися у приміщенні; щільно зачинити вікна та двері; уникати перебування під поодинокими деревами, поблизу ліній електропередач, рекламних щитів та інших нестійких конструкцій; не паркувати автомобілі під деревами; якщо негода застала на відкритій місцевості — знайти безпечне укриття. У разі виникнення надзвичайної ситуації синоптики радять телефонувати за номером 101.

пожежа соломи
trending_flat
На Кременеччині могло згоріти 200 га посівів: збитки – страшні

На Кременеччині вогонь наробив неабиякої шкоди фермерам.  Про це повідомляє пресслужба ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "9 липня о 07:17 до Служби порятунку надійшло повідомлення про пожежу в селі Борсуки Лановецької територіальної громади. На сільськогосподарських угіддях спалахнула солома. Вогонь надзвичайно швидко охопив площу у 600 квадратних метрів та знищив 433 тюки. Фахівці пожежно-рятувального підрозділу негайно розпочали гасіння. На допомогу також прибули місцеві працівники із сімома одиницями допоміжної техніки", - пояснюють рятувальники. Пожежники запобігли перекиданню полум'я на поле ріпаку площею 190 гектарів та врятували 600 тюків соломи. Раніше "Терміново" повідомляло про пожежу у багатоповерхівці у Тернополі. З вікон йшов густий дим.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025