У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
Привид Бережанського замку: легенда, яка живе 400 років
У підземеллях Бережанського замку оживає історія, якій понад чотири століття. Тут мешкає привид Білої Пані - Софії Сенявської, яка, за легендою, досі шукає свого коханого. Заслужений художник України Олег Шупляк створив унікальну імерсивну експозицію, де за допомогою світла, звуку та проєкцій можна доторкнутися до цієї містичної історії. Легенда про Білу Пані: кохання, яке довічно живе у підземеллях За легендою, донька Адама Миколая Сенявського - Марія Софія - закохалася у бідного художника. Він саме малював потрет дівчини на замовлення, коли між ними спалахнуло кохання. Батько був категорично проти цього зв'язку. Він наполіг, щоб дочка вийшла заміж за князя Денгофа - свого друга та соратника. Шлюб тривав лише два роки, бо чоловік помер. Долю молодого художника легенда залишає в таємниці. За однією версією, його ув'язнили у замковому підземеллі. За іншою - він назавжди покинув Бережани, а Софія перетворилася на привида, який досі […]
На Тернопільщині вантажівка на трасі збила людину
На Тернопільщині сталася ДТП. Вантажівка збила людину перед в'їздом у місто Копичинці. Про це повідомляють у пресслужбі поліції Тернопільщини. "Дорожньо-транспортна пригода з потерпілими трапилася 3 грудня перед в'їздом в місто Копичинці. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група Чортківського райуправління поліції. У ході перевірки стало відомо, що близько 4:20 водій автопоїзда MAN із напівпричепом, рухаючись дорогою Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, допустив наїзд на пішохода. Потерпілий - житель села Котівка 1959 року народження. Чоловік переходив дорогу у забороненому місці", - йдеться у повідомленні. Він отримав серйозні травми. Водій тверезий, але в нього все одно взяли кров на вміст алкоголю.
Як вимикатимуть світло 4 грудня: графіки
Тернопільобленерго оприлюднило графіки планових відключень електроенергії на 4 грудня. У четвер відключення торкнуться частини споживачів області. Найтривалішими вони будуть для груп 5.1 і 6.1 – світло відключать двічі на день. Важливо! Обленерго попереджає, що графіки можуть змінюватися протягом дня залежно від ситуації в енергосистемі. Актуальну інформацію про стан електропостачання радимо відстежувати на офіційних ресурсах енергокомпанії. Дізнатися свою чергу відключень можна на сайті Тернопільобленерго. Для зручності оформили графіки в інфографіку.
Вогонь міг перекинутись на щільну забудову: у Почаєві ледь не сталося біди
У Почаєві сталася пожежа, яка могла наробити великої біди людям. Та, на щастя, трагедії не сталося. Про це розповіли у ГУ ДСНС у Тернопільській області. Існувала загроза, що полум'я перекинеться на інші будівлі, розташовані поруч. "О 14:44 виникла пожежа закинутої житлової будівлі в місті Почаїв на Кременеччині. Існувала загроза перекидання полум’я на щільну забудову поруч. Зусиллями надзвичайників пожежу ліквідовано, а від вогню врятовано 5 будівель, розташованих поруч", - йдеться у повідомленні.
Сім’я виростила ялинку та віддала її для громади на свята на Тернопільщині
У Підгороднянській громаді встановили головну новорічну ялинку та шопку. Дерево для свят надала місцева родина зі свого двору. Ялинку та шопку прикрасили працівники КП "Підгороднянське" разом із фахівцями "Центру культури, дозвілля, туризму та спорту", повідомляється на сторінці громади. Святкову атрибутику встановили напередодні Дня Святого Миколая. Декорації стоятимуть до завершення зимових свят. Пухнасту красуню для громади подарувала родина Коцур із села Підгороднє. Павло, Ірина та Мартуся Коцур виростили дерево у власному господарстві. Представники громади подякували родині за щедрість. Масових заходів цього року не планують. Винятком стануть лише невеликі програми для дітей.
Творець легендарного “Жигулівського” народився на Тернопільщині: тепер його спадщину відроджують у Козові
У селищі Козова на Тернопільщині варять пиво, яке тримає в собі історію цілої епохи. Тут народився Альфред фон Вакано - австрійський дворянин, який подарував світу легендарне "Жигулівське" пиво і заснував найбільшу броварню в Росії. Сьогодні в його рідному місті місцевий підприємець Володимир Ярема, засновник "Козівської ремісничої броварні", відроджує древні пивоварні традиції. Тож розповідаємо, як у Козові повертають автентичний смак Галичини. Австрійський дворянин з Козови, який змінив історію пивоваріння в Росії 12 травня 1846 року в Козові народився Альфред фон Вакано - людина, яка згодом прославила це маленьке містечко на весь світ. Його батько Філіп керував землемірчою експедицією, описував землі Козови, а мати походила з відомого австрійського роду баронів Стедліх. Після повернення до Відня хлопець здобув освіту у Віденській комерційній академії, навіть встиг повоювати в австро-прусській війні 1866 року. У 80-х роках ХІХ століття фон Вакано став першим, хто почав варити […]
