У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
Смертельна ДТП на Чортківщині: загинув 21-річний хлопець
У середу, 21 жовтня, на Чортківщині сталася смертельна ДТП, в якій загинула людина. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. · "Дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув 21-річний чоловік, трапилася у середу, 21 жовтня, близько 13:40 на автодорозі в селі Свидова Чортківського району. За попередніми даними, водій автомобіля Peugeot не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, а далі - на узбіччя, де зіткнувся з припаркованим автомобілем Volkswagen Golf", - йдеться у повідомленні. У результаті 21-річний пасажир з Peugeot загинув одразу, ще одна пасажирка, 19-річна дівчина, отримаала травми. "Правоохоронці затримали водія Peugeot відповідно до ст. 208 КПК. На місці події працюють слідчі поліції, які встановлюють обставини аварії. Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними […]
Під час атаки на Чортків постраждали троє людей, серед них діти
Під час атаки на Чортків постраждали троє людей. Про це розповіли у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "21 жовтня внаслідок російської атаки БпЛА по місту Чортків постраждали 3 людей, серед них 2 дітей, 2010 року народження. Пошкоджена господарська будівля, виникла пожежа. До ліквідації наслідків атаки залучені пожежно-рятувальні та піротехнічні підрозділи ДСНС, поліцейських і представників інших служб", - йдеться у повідомленні.
Поблизу Чорткова збили російський безпілотник: пошкоджені будинки
Уночі сил оборони збили російський дрон біля Чорткова. На щастя, люди не постраждали, але вибух пошкодив два будинки в селі Біла. Про це повідомили під час засідання комісії з питань ТЕБ та НС при Чортківській міській раді, яке провела перша заступниця міського голови Наталія Войцеховська. Уранці в селі Біла рятувальники знайшли залишки збитого безпілотника «Герань-4». На місці працюють підрозділи ДСНС та поліція. Далі територію обстежать піротехніки, щоб переконатися у безпеці. Вибухова хвиля пошкодила у двох домогосподарствах вікна, двері та дахи. “Власникам пошкодженого майна повідомили про можливість подати інформаційне повідомлення через застосунок «Дія» в межах державної програми «єВідновлення» для подальшого отримання компенсації відповідно до її умов”, - зазначили у міській раді. Із постраждалими мешканцями вже зв’язалися представники благодійних фондів «Право на захист» та «Рокада». Вони готові надати необхідну допомогу з ліквідацією наслідків атаки.
Під завалами каплиці Бережанського замку знайшли втрачені роботи Йогана Пфістера (фото)
Під завалами замкової каплиці в Бережанах на Тернопільщині знайшли роботи відомого скульптора, які вважали втраченими. Одна з них так і лишилася незавершеною. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на слова директорки Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Ірини Мигович. "Йоган Пфістер - один з найвідоміших скульпторів кінця 16 - першої половини 17 століття. Бережани стали одним із найважливіших осередків творчості Пфістера. Саме завдяки його роботам наше місто посіло особливе місце в історії української та європейської скульптури першої половини XVII століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку та замкової каплиці у 1615-1642 роках. Саме у нашому місті завершився довгий шлях творчого становлення скульптора та викристалізувався його унікальний стиль", - зазначила Мигович. Від Бережанського замку збереглися лише руїни, тому багато цінних скульптурних елементів пошкодили або втратили. Команда заповідника відновлює пам'ятку й хоче зробити з неї сучасний артпростір, туристичний центр і майданчик для соціальної […]
Яка ситуація з електропостачанням на Кременеччині станом на 21 жовтня
Тернопільщина продовжує оговтуватись від наслідків ворожих атак. Станом на ранок 21 жовтня частина споживачів на Кременеччині все ще без електропостачання. Про це повідомили у Тернопільській обласній військовій адміністрації. "За інформацією АТ “Тернопільобленерго” станом на 06:00 21 жовтня 2026 без електропостачання в Кременецькому районі залишається 21 населений пункт (7 з них частково), всього 7949 абонентів", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/145981/
На фронті загинув 29-річний Василь Левенець з Тернопільщини
На війні загинув захисник із села Буданів Василь Левенець. Його вважали безвісти зниклим майже півтора року. Про це повідомила Білобожницька сільська рада. Василь Левенець народився 6 серпня 1995 року. На фронті він служив стрільцем-санітаром стрілецького відділення. Захисник зник безвісти 30 травня 2025 року під час виконання бойового завдання. Це сталося біля населеного пункту Богатир Волноваського району Донецької області. Захисник вважався зниклим безвісти півтора року. За результатами ДНК-експертизи підтвердили, що він загинув у день зникнення. У загиблого воїна залишилися цивільна дружина, донька, син і сестри з сім’ями. Про дату зустрічі кортежу та чин похорону Василя Левенця у громаді повідомлять додатково.
