У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
У центрі Тернополя велосипедист збив жінку і втік: її забрала швидка
У центрі Тернополя сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій постраждала жінка. Велосипедист, який її збив, зник з місця події, а потерпілу госпіталізували. ДТП сталася 18 червня близько 13:20 на бульварі Тараса Шевченка. Про це повідомляє Відділ комунікації поліції Тернопільської області. До травмпункту бригада швидкої допомоги доправила тернополянку 1955 року народження. У жінки діагностували перелом та інші ушкодження. На місце події прибула слідчо-оперативна група Тернопільського райуправління поліції. Вони з'ясували, що велосипедист рухався пішохідним тротуаром у напрямку вулиці Князя Острозького. Водій двоколісного транспорту наїхав на пішохода, після чого жінка впала. Натомість велосипедист не зупинився і втік з місця пригоди. Наразі правоохоронці встановлюють особу велосипедиста. За цим фактом відкрито провадження за частиною 1 статті 291 Кримінального кодексу України (порушення чинних на транспорті правил). Триває розслідування.
Серйозна пожежа на Чортківщині: могло згоріти три будівлі
У селі на Чортківщині сталася серйозна пожежа. Майже опівночі, коли більшість людей вже спали, спалахнула господарська будівля у селі Синьків. Площа загоряння склала 55 квадратних метрів. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Майже опівночі, о 23:56, коли більшість людей вже спали, наші рятувальники отримали терміновий виклик із села Синьків. На місці вони побачили господарську будівлю, охоплену полум'ям. Площа пожежі — 55 квадратних метрів, а головне — вогонь вже був готовий перекинутися на три сусідні будівлі, зокрема й на житловий будинок! Завдяки миттєвій реакції та злагодженій роботі, хлопці не лише приборкали пожежу, але й відстояли у вогню три споруди! Це і є те, що називається "врятовано"", - йдеться у повідомленні.
У селі на Кременеччині московський патріархат будує церкву
На Тернопільщині, у селі Сураж Кременецького району під виглядом звичайного будинку будують церкву. Та ще й московського патріархату. Про це розповів журналіст з Тернополя Сергій Сінкевич. Зазначимо, що село ще в 2019 році перейшло до Православної церкви України. "Все добре чув. Бачив на власні очі. І констатую патологічне самодурство, юридичну профанність, або зухвалу бравуру місцевих московських священників. Все настільки очевидно, що вважаю: є усі підстави, аби до Суража приїхали нарешті й якісь компетентні контролери з відповідних структур. З яких завгодно. Наприклад, з прокуратури. Варто не ігнорувати, а лише спробувати. Поговорити з людьми. Глянути на великий хрест, встановлений біля майбутнього нібито просто будинку. І зовсім не складно буде переконатись, що замовники цього будівництва давно вже наплювали на документи, і справді будують там церкву", - пише журналіст на своїй сторінці у фейсбуці. "Командир" будівельної бригади, Сергій, відкрито розповів, що вони є спеціалістами […]
Чи потрібне загартоване скло на смартфон: практичний аксесуар чи маркетинговий хід?
Смартфони стали нашим щоденним помічником, але варто цьому розумному пристрою впасти і вже можна втратити не лише настрій, а й значну суму грошей. Саме тому захист дисплея виходить на перший план одразу після купівлі нового телефону. Найпопулярніший спосіб — встановлення загартованого скла. Проте чи справді воно необхідне, чи це просто модна тенденція? Екран під загрозою: навіщо взагалі додатковий захист? Більшість нових смартфонів оснащуються екранами з високою роздільною здатністю, які одночасно є найкрихкішими деталями пристрою. Хоча виробники рекламують наявність захисного скла (найчастіше це Gorilla Glass різних поколінь), у реальному житті цього буває недостатньо. Падіння навіть з висоти столу може спричинити появу мікротріщин або повністю розбити екран. Вартість заміни дисплея в деяких моделях може досягати 40–60% вартості всього смартфона. У такому контексті загартоване скло, яке коштує в рази дешевше, виглядає цілком логічним і практичним рішенням. Загартоване скло проти плівки: битва за дисплей […]
Зняття з розшуку та оформлення непридатності до служби: тернопільські поліцейські знешкодили незаконні оборудки у ТЦК
Поліція Тернопільщини викрила корупційні схеми у двох територіальних центрах комплектування. Зловмисники обіцяли громадянам допомогу з уникненням мобілізації. Правоохоронці оголосили підозру трьом особам, серед яких двоє нинішніх та один колишній працівник ТЦК. Їм загрожує до восьми років ув'язнення за такі дії, як зняття з розшуку та оформлення фіктивної непридатності до служби. Про це повідомляє Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України. Схеми ухилення від мобілізації: як це працювало Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та слідчі поліції Тернопільщини, спільно зі співробітниками СБУ, викрили осіб, які організовували незаконні схеми. Цього разу під підозру потрапили двоє працівників військової установи та їхній колишній колега. Один із військових районного ТЦК, разом зі спільником (колишнім військовослужбовцем цього ж підрозділу), обіцяв чоловікові оформити документи про непридатність до служби. За цю «послугу» вони вимагали 20 тисяч доларів. Змовники запевняли, що мають вплив на посадовців центру комплектування, які б "виготовили" необхідні […]
Стало відомо, хто переміг у першому турі виборів ректора ТНПУ
У середу, 18 червня, відбулися вибори ректора Тернопільського національного педагогічного університету імені Гнатюка. Голосування і підрахунок голосів завершені - при цьому 4 бюлетені визнали недійсними, 9 виборців не підтримали жодного кандидата. Перемогу у першому турі здобув Богдан Буяк. Він отримав 192 голоси. "Терміново" інформує читачів з місця події. Друге місце, з великим відривом від першого зайняла Ірина Задорожна - 95 голосів. Ігор Гевко майже так само - 93 голоси, Надія Дробик - 57 голосів. Древніцький Юрій - 33 голоси. Андрій Кузишин набрав 79 , Світлана Калаур - 39. Жоден з кандидатів не набрав 50%, отже буде другий тур. Вибори ректора ТНПУ відбулися у середу, 18 червня, серед семи претендентів, шестеро з яких – професори, і один – доцент. Читайте також: “Доктор Копіпаст”: що кажуть в ТНПУ про звинувачення ректора у плагіаті Богдан Буяк вже очолював педагогічний університет з 2017 року, а потім […]
