У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
Відремонтують старовинну дорогу у центрі міста на Тернопільщині
На Тернопільщині відремонтують частину траси М-19, яка розташована у центрі Теребовлі. Проце керівник ТОДА Тарас Пастух розповів журналістам на брифінгу 17 лютого, де перебувала журналістка "Терміново". "Ми сьогодні з очевидно з ними (іноземними партнерами - Ред. ) працюємо по напрямках відбудови наших доріг. І одним з проєктів, які ми зараз найближчим часом будем реалізовувати, я думаю, більшості з вас відома частина дороги через центр Теребовлі, ...де важко проїхати по тій бруківці. Ми плануємо найближчим часом підписати угоду і отримати фінансування для повністю перекладання цієї частини дороги, для того щоб вона була не тільки для мешканців міста зручною, а це є транзит з Тернополя на Чернівці, відповідно, це є міжнародна траса", - сказав Пастух. Центральна дорога (вулиця Князя Василька) у місті Теребовля (Тернопільська область, Україна) із кам’яною бруківкою має історичне походження, пов’язане з початком XX століття: 🔹 Бруківку на центральній вулиці […]
Чи відбудують санну трасу у Кременці – начальник ОВА Тарас Пастух пояснив
Тернопільська обласна адміністрація не має грошей на ремонт єдиної в Україні дерев'яної санної траси у Кременці. Про це заявив голова ТОДА Тарас Пастух на прес-конференції. "Насправді виклик є тільки один на всю цю історію - це кошти. Сказати, що сьогодні цих коштів є достатньо в обласному бюджеті - ні, я цього сказати не можу - їх немає. Ми не можемо її самостійно поремонтувати. І так я буду говорити про це відверто і щиро. Але є партнери, з якими ми маємо домовленості, підписуємо договори, так ми зараз будемо старатися максимально залучити ресурси. На даний час такого ресурсу в області немає. Це тільки спільна робота має бути", - наголосив Тарас Пастух. Чиновник також додав, що знайомий із ситуацією на трасі, зокрема зі страшними нещасними випадками, які там траплялися. За його словами, попри все трасу варто зберегти. У травні 2023 року на ній […]
До 550 грн за тариф: 18 лютого один з мобільних операторів суттєво підвищує ціни на послуги
До 550 грн за тариф: з 18 лютого lifecell підвищує ціни на популярні тарифи lifecell підвищує з 18 лютого ціни на популярні тарифи — але не для всіх — оператор змінює умови тарифних пакетів «Максі» та «Мега». Про це йдеться на сайті мобільного оператора. Ціни для тарифу "Максі": ▪️270 грн — для номерів, перенесених до lifecell; ▪️350 грн — для ідентифікованих або персоніфікованих номерів; ▪️400 грн — стандартна вартість для всіх інших номерів. Ціни для тарифу "Мега": ▪️550 грн — стандартна вартість для нових абонентів. ▪️При цьому для номерів, перенесених до lifecell або персоніфікованих — 450 та 350 грн відповідно, без змін. Нові умови тарифів «Максі» та «Мега» діятимуть лише для нових абонентів lifecell. Для тих, хто користується ними до 17 лютого 2026 року, ціна не зміниться.
Кадрові зміни в поліції: хто очолив підрозділи на Тернопільщині
У двох підрозділах поліції Тернопільської області відбулися кадрові зміни. Нові очільники заступили на посади в Чортківському районному управлінні та у відділенні поліції №2 міста Зборів. Начальник ГУНП в Тернопільській області Сергій Зюбаненко особисто представив колективу Чортківського райуправління нового керівника. Ним став полковник поліції Сергій Гаврилюк, якого призначено тимчасово виконуючим обов'язки начальника підрозділу. Про це повідомляє пресслужба ГУНП у Тернопільській області. У Зборах нового керівника особовому складу відділення поліції №2 представив заступник начальника - начальник кримінальної поліції ГУНП Олександр Славгородський. На посаду т.в.о. начальника цього підрозділу призначено підполковника поліції Мирона Кольбу.
Брифінг нового начальника ОВА Тараса Пастуха: головні заяви (оновлюється)
У вівторок, 17 лютого, новий очільник ОВА Тарас Пастух проводить брифінг для журналістів. Тема - проведена робота за місяць після призначення на посаду та робочі плани. Журналістка "Терміново" працює на місці події. Головні тези з брифінгу (оновлюється) «Хочу подякувати нашим повітряним силам, які фактично збили майже основну кількість цілей, що йшли по нашій енергетичній інфраструктурі». «Я хочу відійти від сухого, формального формату і говорити з вами по-дружньому — про те, як ми проживемо час, який мені доручили очолювати область». «Я на посаді місяць і хочу поговорити про зміну певних парадигм у роботі обласної адміністрації». «Бізнес, який працює заради процесу, стає банкрутом. Влада, на жаль, може собі дозволяти працювати без результату». «Ми повинні перестати працювати заради табличок і звітів, а почати працювати заради результату». «Кожне управління має розуміти, як в кінці зміниться область у зоні їхньої відповідальності». «Для мене важливо не […]
У Кременецькому суді оголосили вирок у справі вбивства Іринки Мукоїди
У Кременецькому райсуді оголосили вирок у вбивстві 17-річної Іринки Мукоїди, яку жорстоко вбили у червні 2017 року. Суди тривали майже 10 років. Василю Гнатюку присудили 15 років ув'язнення: вирок у справі вбивства випускниці з Вишнівця. Про це повідомляє видання "20 хвилин", журналісти якого перебувають в залі суду. 17-річну Ірину Мукоїду, випускницю школи зі смт Вишнівець (Тернопільська область, Україна), жорстоко вбили у ніч з 25 на 26 червня 2017 року. Тіло дівчини з ознаками насильницької смерті було виявлено 26 червня 2017 року на узбіччі траси у Вишнівці. Після святкування Дня молоді та випускного вечора Ірина не повернулася додому, а наступного ранку її тіло знайшли місцеві жителі. Через кілька днів правоохоронці затримали підозрюваного — юнака на ім’я Василь Гнатюк, якому на момент подій було близько 16 років. Йому інкримінували вбивство та зґвалтування у неприродний спосіб Ірини Мукоїди. Впродовж цього часу судовий розгляд […]
