Чому саме з Пужників починають ексгумацію жертв Волинської трагедії: історія села, якого немає на карті

У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.

Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.

У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.

«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.

Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.

У звітах УПА сказано:

«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».

Свідчення очевидців

За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».

А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.

У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.

Пужники, початок ХХ століття. Світлина із сайту puzniki.pl

У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.

Священник у Пужниках. Світлина із сайту puzniki.pl

Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.

8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.

Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.

Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.

About the author

ДТП Кременеччина
trending_flat
Двоє людей загинули на Кременеччині за одну годину

У Шумській громаді та Кременецькому районі протягом кількох годин сталися дві смертельні аварії. Обидва пішоходи загинули ще до того, як до них встигли доїхати медики. Перша трагедія сталася близько 18:45 у селі Сураж. Водій мікроавтобуса Volkswagen LT 35 переїхав чоловіка, який лежав просто на дорозі. Місцевий житель 1967 року народження помер на місці - врятувати його не вдалося. Про це повідомляють у пресслужбі поліції Тернопільщини. Менш ніж за годину, о 19:05, у Кременецький райвідділ поліції надійшло повідомлення про ще одну аварію. На вулиці Петлюри водій вантажівки MAN, який приїхав із Чернівецької області, збив 65-річного чоловіка. Той переходив дорогу не по переходу і загинув до приїзду швидкої. Поліція з'ясовує обставини обох аварій.

trending_flat
Сучасні системи мовного оповіщення в Україні: технології, що працюють під час кризи

Цивільна безпека в Україні сьогодні охоплює значно ширший спектр загроз, ніж лише воєнні ризики. Окрім повітряних тривог, міста регулярно стикаються з пожежами в житлових і комерційних будівлях, техногенними аваріями, витоками газу, задимленням у торгівельних центрах або на виробництвах. У всіх цих випадках вирішальним фактором своєчасне та зрозуміле інформування людей. Сучасні системи мовного оповіщення дозволяють організувати цей процес професійно й керовано. Вони забезпечують передачу чітких голосових інструкцій, які допомагають уникнути паніки та правильно спрямувати потоки людей до безпечних зон або евакуаційних виходів. Саме структуроване повідомлення формує правильну поведінку під час надзвичайної ситуації. Технологічна еволюція: від сирени до інтелектуального мовного комплексу Сучасна система оповіщення – це інтегроване рішення, яке працює в межах загальної архітектури безпеки об’єкта. Такі технології дозволяють реалізувати повноцінне мовне інформування для різних типів будівель – шкіл, лікарень, складських комплексів та бізнес-центрів. Такі рішення передбачають: трансляцію попередньо записаних або живих голосових повідомлень; […]

Антитіла
trending_flat
“Антитіла” у Тернополі зібрали повний зал і купу грошей на ЗСУ (відео)

Гурт «Антитіла» виступив у Тернополі в рамках всеукраїнського туру «Вдома». Зала була заповнена вщерть, а глядачі разом із музикантами співали відомі пісні. Під час концерту відбувся благодійний аукціон, який зібрав 156 тисяч гривень. Ці кошти підуть на придбання «Магурів» для Головного управління розвідки. https://www.youtube.com/watch?v=iZEkTXpRTjM Тур охопить понад 40 міст України. Програма включає пісні з усіх альбомів гурту - від «Будувуду» до «Дивись у мій екран». З початку повномасштабної війни «Антитіла» зібрали на підтримку Збройних сил понад 80 мільйонів гривень. Спільна пісня з Боно (U2) та Едом Шираном «2step» принесла ще 100 тисяч євро для України. https://youtube.com/shorts/QO-yvp2S2B0?si=s-_KHcA7DQ7tDiCy https://youtube.com/shorts/1MjznxU4AJs?si=eRn5Nt-2gEkjokGG https://youtube.com/shorts/qd6ZGfCwXQU?si=uUgxPqUB3PHOIoUc https://youtube.com/shorts/_VPRjNYuMwU?feature=share https://youtube.com/shorts/_DAbz0no1uw?feature=share

польща
trending_flat
Не просто меморандуми: польські громади заявили про бажання допомагати Тернопільській області

Делегація Скалатської громади завершила триденний робочий візит до польського муніципалітету Котунь. Голова громади Петро Савончак, Михайло Китай та амбасадор Тернопільської області в Польщі Денис Волошин провели низку зустрічей і домовленостей, що мають наповнити партнерство конкретними кроками. Про це Волошин повідомив у соцмережах. Учасники делегації відвідали пожежну частину, оглянули музей пожежної техніки та ознайомилися з роботою добровільних і державних підрозділів. Окремо обговорили питання пожежних автомобілів і техніки - сторони домовилися повернутися до нього з конкретними пропозиціями. До робочої програми другого дня долучився також голова Підгаєцької громади Ігор Мерена. Делегація також ознайомилася з інфраструктурою Котуня: комунальними установами, об'єктами соціальної сфери та адміністративними підрозділами. Обговорили фінансову модель і підходи до стратегічного планування розвитку громади. На завершення візиту відбулася зустріч із головами муніципалітетів і бурмістрами міст-партнерів, з якими раніше підписали угоди про співпрацю. Визначили наступні етапи взаємодії та заплановано подальші робочі зустрічі. Після підписання […]

trending_flat
Ні котлет, ні молока, ні лайки: як правильно тримати Великий піст у 2026 році, щоб не перетворити його на звичайну дієту

Великий піст — найдавніший і найголовніший піст у православному та греко-католицькому календарі. Він готує душу та тіло до найбільшого свята — Світлого Воскресіння Христового. У 2026 році він починається сьогодні, 23 лютого, у Чистий понеділок, і триває рівно 48 днів — до Великодня 12 квітня. 48 днів складаються з двох частин: Свята Чотиридесятниця (40 днів) — власне піст на честь 40-денного посту Христа в пустелі, та Страсна седмиця (7 днів) — тиждень перед Великоднем, коли згадуються останні дні земного життя Ісуса. Що не можна їсти під час Великого посту? Церковний статут передбачає повну відмову від їжі тваринного походження на весь час посту: Заборонені продукти (весь піст): М'ясо та м'ясні вироби: свинина, яловичина, курятина, ковбаси, шинка, паштети Молочні продукти: молоко, вершки, масло, сметана, йогурт, кефір, сири Яйця та всі продукти, що їх містять Алкоголь — у будні дні (у суботу-неділю допускається […]

Михайло Прийма
trending_flat
“Творить там небесну команду”: помер легенда футболу Тернопільщини Михайло Прима

Пішов з життя Михайло Прийма - один із тих, хто стояв біля витоків футбольного клубу "Нива" з Підгайців. Він належав до покоління гравців, які закладали фундамент команди, що згодом стала відомою в українському футболі. Михайло Прийма став черговою втратою серед піонерів підгаєцького футболу. До нього пішли Петро Прядун, Володимир Васечко, Петро Дідик, Іван Потупа і Віктор Ряшко - також засновники клубу. Про це повідомили у групі "Підгайці" у соцмережі фейсбук. Григорій Жибак, який знав покійного особисто, написав: "Дякую, що мав честь подавати Тобі м'ячі, а згодом виходити з Тобою на поле. Дякую, що навіть із нинішньої чужини Ти жив Підгайцями, цікавився, передавав вітання. Наша Легенда. Взірець. Символ. Прощаємо з вдячністю." Останні роки Михайло Прийма жив за кордоном, проте не переривав зв'язку з рідним містом. Довідка. ФК "Нива" Підгайці - футбольний клуб із міста Підгайці Тернопільської області. Команда пройшла шлях від […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025