У квітні 2025 року на Тернопільщині розпочнуться ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники. Минулого року тут виявили дві могили з людськими останками – жертвами Волинської різанини в лютому 1945 року.
Село Пужники заснували у XVIII столітті як слободу для польської шляхти. До 1939 року тут проживало понад тисячу осіб, з яких 98% становили поляки. Поселення розташовувалося між містами Бучач і Коропець у нинішньому Чортківському районі, пише “Радіо Свобода”.
У роки Другої світової війни Пужники перетворилися на базу польської Армії крайової. Місцевий вчитель Мечислав Варунек організував тут потужний підрозділ АК. Перший збройний напад на село стався у вересні 1943 року – вояки УПА спалили 10 хат.
«Пужники були засновані як село, як слобода (різновид поселення-колонії – ред.). Воно було заселене вільною польською римо-католицькою шляхтою, яка, фактично, перетворилася у селян і мала свій шляхетський голос і герб. Пізніше вони себе гордо називали, що це був шляхетський закуток між Бучачем і Коропцем. Але, фактично, це було село, яке спеціально зробили як так звану слободу. Вони займалися сільським господарством», ‒ говорить український історик Микола Посівнич.
Після встановлення радянської влади у 1944 році в Пужниках створили “істрєбітєльний” батальйон НКВС, куди увійшли місцеві поляки. У ніч з 12 на 13 лютого 1945 року курінь УПА “Сірі Вовки” під командуванням Петра Хамчука здійснив напад на село. За різними даними, загинуло від 50 до 90 осіб. Вихідці з Пужників мають список 88 загиблих, серед яких жінки й діти.
У звітах УПА сказано:
«12.2.1945 р. курінь у складі сотень «Сірі Вовки» і «Чорноморців» під командуванням командира Бистрого зруйновано польсько-большевицький осередок Пужники, Коропецький р-н. Знищено кільканадцять большевицьких вислужників та спалено їхні забудування».
Свідчення очевидців
За спогадами очевидців тих подій, мешканців Пужників, які були переселені у Польщу, 11 лютого 1945 року в село приїхав високий чиновник Коропецького району зі ще двома посадовцями і міліціонерами. Вони провели перепис людей і наказали здати всю зброю, яку поляки мали. Посадовець заявив, «що полякам зброя вже не потрібна, тому що радянська влада гарантує безпеку і можуть спати спокійно, жодна банда більше не нападе».
А в ніч з 12 на 13 лютого 1945 року, коли змінювалась охорона села, Пужники були оточені і атаковані з кількох боків сотнею куреня УПА. Найбільше осіб загинуло в «Борковському рові», який пролягав через село, в якому були ями, які могли слугувати укриттям. Під час сутичок, як написано у спогадах селян, було вбито кілька десятків жінок і дітей, які були членами сімей бійців винищувального батальйону НКВС та польської самооборони, яких вояки УПА сприймали передовсім як учасників воюючої сторони.
У серпні 2023 року дослідники польського фонду “Свобода і демократія” та української організації “Волинські старожитності” виявили дві могили біля колишнього цвинтаря. Під час пошукових робіт знайшли рештки п’яти осіб. За словами експертів, жертви поховані у кілька рядів у могилі розміром 4 на 4 метри.
У червні 1945 року радянська влада примусово виселила вцілілих мешканців Пужників до Польщі. На їхнє місце поселили українців, депортованих із території Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни світової війни увійшли до складу Польщі). У 1949 році село ліквідували, а переселенців знову змусили переїхати.
Сьогодні про колись заможне село нагадують лише старий цвинтар і каплиця Богородиці. Пам’ять про Пужники бережуть нащадки колишніх мешканців, які проживають у Польщі.
8 січня 2024 року Міністерство культури України надало дозвіл на проведення ексгумації. Роботами займатимуться фонд “Свобода і демократія”, експерти Поморського медичного університету, фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські археологи.
Координує пошукові роботи Мацей Данцевич – заступник фонду “Свобода і демократія” та онук колишнього мешканця Пужників. Ексгумація має встановити точну кількість загиблих та обставини їхньої смерті.
Наприкінці січня у Львові відбудеться друге засідання українсько-польської робочої групи з історичних питань. Сторони працюють над уточненням списків та місць поховань жертв воєн і репресій.
About the author
Загинув боєць “Правого сектора” “Дуб” з Тернопільщини
На фронті загинув боєць "Правого сектора" з Тернопільщини Олег Шелетин з позивним "Дуб". Про це повідомили на сторінці "Правий сектор Тернопільщина" у фейсбуці. "Друг Дуб був активним бійцем НВР «Правий сектор» ще від початків руху з 2014/15 рр. Брав участь у російсько-українській війні в час АТО/ООС у складі Добровольчого українського корпусу. Завжди поміркований, спокійний, послідовний у словах і вчинках, братерський, готовий на різну працю для добра справи", - йдеться у заяві. З перших днів "Дуб" вирушив на захист України, брав участь у визволенні Київщини та Чернігівщини, боях за Харківщину. "У 2023-2025 рр. активно ліквідовував ворога у складі артилерійської батареї 2 батальйону ім. Т. Хаммера 67 омбр. Без нарікань чи сумнівів, впевнено і послідовно виконував бойові завдання на Донеччині і Курщині. У 2026 році служив у цивільно-військовому співробітництві батальйону, де проявляв велику ініціативу і ефективність. 2 серпня 2026 року загинув, захищаючи […]
Помер відомий плавець, рекордсмен з Тернопільщини Ростислав Ласюта
На 46-му році життя помер відомий спортсмен з Тернопільщини Ростислав Ласюта. Про це повідомили у клубі Ternopillia SWIM Masters, членом якого був Ласюта. "З великим сумом повідомляємо, що на 46-ому році життя не стало члена нашого клубу, рекордсмена області з плавання серед мастерс Ростислава Ласюти. Найщиріші співчуття сімї, рідним та близьким... Світла память", - йдеться у заяві. Про причину смерті не повідомляють. https://terminovo.te.ua/news/142347/
Курйозна аварія у Кременці: авто опинилось на даху іншого (відео)
У Кременці сталася дивна ДТП, унаслідок якої одне авто опинилося на даху іншого. Відповідні відео опублікував у соцмережах місцевий мешканець user7fzkmh1kce. Як видно на відео, унаслідок аварії автівка, ймовірно, з'їхала з дороги і опинилась на даху іншого автомобіля, що рухався дорогою нижче. Втім, точні обставини ДТП наразі не відомі.
Зневажив єпископа і чинив розкол: ПЦУ покарала священника з Тернопільщини
Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор заборонив священнослужіння священника Олексія Николишина. Про це йдеться в указі від 4 серпня, повідомляє Тернопільська єпархія ПЦУ. "За грубе порушення канонічного порядку, непослух та зневагу до свого єпископа, участь у незаконних зібраннях та діях, спрямованих на розділення Православної Церкви України, позаштатний клірик Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) священник Олексій Зеновійович Николишин відповідно до 15, 31, 39 правил Святих Апостолів та правила 5 Святого Помісного Собору Антіохійського забороняється у священнослужінні в очікуванні його повного і щирого покаяння та повернення у лоно Православної Церкви України" - йдеться в указі митрополита Нестора. Наразі не відомо, які саме порушення вчинив священник.
Багато загиблих і постраждалих: наслідки атаки на Київ та область 5 серпня
У ніч проти 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ та Київську область, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Розповідаємо все, що відомо про обстріл Києва та Київщини 5 серпня. У столиці протягом кількох годин працювали сили протиповітряної оборони, однак падіння уламків і влучання спричинили пожежі та руйнування. Що відомо про наслідки у Києві Пошкодження зафіксували в Оболонському, Святошинському, Голосіївському та Деснянському районах столиці. Основні наслідки атаки: Загинула одна людина. Постраждали щонайменше 27 людей, 16 із них госпіталізували, четверо перебувають у тяжкому стані. Виникли пожежі у житлових і нежитлових будівлях, складських та офісних приміщеннях. Пошкоджено цивільну інфраструктуру, автомобілі та інші об'єкти. У Голосіївському районі стався витік аміаку, через що на місці працювали спеціалізовані служби. Які наслідки на Київщині У Київській області найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони. Через ворожу атаку виникли масштабні пожежі на складах, логістичних підприємствах […]
Поліцейський з Тернопільщини отримав дві почесні відзнаки за службу Україні
Поліцейський з Тернопільщини Олександр Гайдукевич отримав дві відзнаки за служіння Батьківщині. Про це повідомляє начальник ГУНП Тернопільщини Сергій Зюбаненко. "Свій бойовий шлях у складі стрілецького батальйону поліції Тернопільщини він пройшов на Торецькому напрямку - одному з найгарячіших відтинків фронту. Разом із побратимами мужньо тримав оборону, виконував бойові завдання, стримував ворога та зазнав поранення", - пише Зюбаненко. За мужність та службу він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест». Після лікування та реабілітації Гайдукевич продовжує службу дільничним офіцером у Бережанах, допомагає людям.
