На жаль, скандальна ситуація навколо Пантеону Героїв у Тернополі, де здавалося б, скандалам геть не місце, триває уже понад рік. Якщо коротко, то родина одного з загиблих воїнів Віталія Стадника хоче спорудити захиснику пам’ятник, який вирізнявся б на фоні інших. Бо можуть собі дозволити. Попри переважний осуд громадськості такого рішення, втручання поліції та уже численні суди батьки військового стоять на своєму – меморіал для їхнього сина має бути особливим. І от учора їм назустріч пішов Восьмий апеляційний суд у Львові. Про це розповів журналіст, редактор Вахтанг Кіпіані.
“Сьогодні у Львові сталась подія, про яку не скажуть у всеукраїнських новинах. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення в інтересах родини Стадників – скасувати п. 17 положення про Пантеон героїв Тернополя. І це плювок у майже 240 родин воїнів Сил оборони України, які поховані на почесній дільниці Микулинецького цвинтаря.
А тепер простими словами. У місті влада та родини загиблих ініціювали створення величного меморіалу, де знайшли вічний спочинок герої російсько-української війни. Був там днів десять тому. Це справді гарно зроблено. Козацькі хрести зі світлого природного каменю, вічнозелений ялівець, прапори національні та підрозділів, рівна повага до всіх – від солдата до полковника. Дуже делікатно і сильно все зроблено. Всі навіки в одному строю. Але. Є три могили без хрестів. Одна з них – Віталія Стадника, матроса ВМС, до війни – прокурора. Його батьки (судді у минулому) спочатку погодились “бути як всі”, але потім вирішили, що вони трішечки не як всі. І що їм вдасться встановити не пам’ятник встановленого зразка, а великий з двометровою бронзовою фігурою. “Бо можуть собі дозволити”. Це майже дослівна цитата. Яку повторюють з болем мами й близькі інших вояків. Була спроба силою продавити встановлення з… тітушками. Активісти, рідні загиблих і навіть вояки, які перебували у відпустці, мали чергувати на цвинтарі, щоб не дати цій родині порушити спільні домовленості і єдиний стрій хрестів. Тоді панство Стадників, юристи – нагадаю, пішли в суди. Одночасно відбувається п’ять (!) судів.
Родини полеглих витрачають гроші і час на те, щоб відвоювати право своїх близьких на гідність. Щоб хоча б на кладовищі ніхто не мав ексклюзивної вищості над іншими. І от тепер рішення суду. У цьому, нині скасованому 17-му пункті міського положення написано дослівно таке – “Самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону героїв Тернополя заборонено”. І от колишнім суддям дуже важливо, щоб цієї норми не було. Бо вони не ніщеброди якісь, а солідні забезпечені люди й поставлять своєму синові фігуру в повний зріст. Ще й з автоматом. Зрештою – мають право. Буквально у п’яти метрах від пантеону є вільна ділянка землі. Там можна встановити і цю фігуру, і щось інше. Ні, вони не хочуть. Вони хочуть поламати спільне рішення, яке ухвалене в інтересах всіх загиблих.
Історія не закінчена. Але вона показова. І знову – державі Україна це байдуже. Вона не зацікавлена захистити поле почесних поховань. Вона з висоти спостерігає за битвою між згорьованими батьками. Очевидно ж – якщо одні зможуть поставити пам’ятник не такий як в інших, то тоді кожен буде робити, що хоче. І тоді одним буде скромний хрест, іншим – “по багатому”. Бо можуть”, – пише Вахтанг Кіпіані.