17.09.2019
Історії Новини Файні люди

“Раніше це все викидати у сміття, а зараз збирають до купки”, – колекціонер старовинних цеглин з Копичинців

Рідкісне, але дуже цікаве і популярне у вузьких колах захоплення має Роман Василик із Копичинців. Чоловік колекціонує старовинні цеглини. На кожній з них своє, особливе клеймо

Збирати цеглини Роман почав кілька місяців тому і вже назбирав близько 200 штук.

– Почищених і поскладаних на полицю є більше сотні цеглин, а ще є купа, яка потребує очистки. Чищу сам, як розіб’ю, то на моїй відповідальності, – ділиться колекціонер.

За цеглину – 45 доларів

Чоловік розповідає, що ще зі шкільних років цікавиться антикваріатом. Займається його продажем, оцінкою, наданням характеристик. А також захоплюється пасікою – це водночас і його основний заробіток. У нього навіть є своя торгова марка – “Мануфактура меду”, авторський штамп якої – на кожній банці з медом, яку дарує чи продає.

– За освітою я менеджер, але ніколи не працював за фахом. Всьому, що знаю, вчився на помилках, – каже Роман Василик. – Бувало купував речі, а виявлялося вони нікому даром не потрібні. За всі свої помилки я платив сам. Коли у знайомого побачив колекцію цеглин і сам цим захопився. Вони дуже гарно дивляться!

Зараз у колекції Романа є цеглини з України, Польщі, Росії, Чехії. Більшість – з Тернопільської області (Гусятинський і Теребовлянський райони), а також знайдені на Івано-Франківщині, Львівщині.

– Деякі цеглини я знайшов сам, деякі купив, – каже чоловік. – Найбільша сума, яку віддав за одну цеглину – 45 доларів, а є такі, за які просто сказав “Дякую”.

До душі – цеглина з тризубом 

Найстарша цеглина з 1700-го року, знайдена у селі біля Гусятина на розвалинах старого костелу, я сам її знайшов. Є цеглина, яка не має клейма року, але вона знайдена в Гусятині на костелі 1610-го року, наймолодша цегла у моїй колекції – 1926-го року. Є у мене цікава цеглина з відбитою ногою собаки, кота чи лиса. Цю цеглу, яку вже планували вмурувати у камін, я купив.

Найбільше Романові лежить до душі цеглина з тризубом.

– Вона склеєна з двох кусків, була зроблена в Копичинцях  на замовлення тодішньої влади. Це було владне клеймо періоду Грушевського, – розповідає колекціонер. – Є у мене цікава цегла, якої мабуть, нема в більш потужних, ніж я, колекціонерів. На ній величезними буквами пише TARNOPOL. Я купив цю цеглу. Де конкретно вона знайдена, не знаю.

Дорога підбірка – “елиївка”

А ще Роману Василику дорога підбірка, яку він називає “елеївка”. Чоловік пояснює, звідки взялася така назва.

– У Копичинцях був відомий на всю Україну цегляр, який мав свою цегельню – Кость Елиїв, – каже він. – Колись на очі мені попалася цегла з написом Елиїв і я вмурував її в невелику нішу у своєму помешканні.  А тепер у мене в колекції є 9 різних цегол Костя Елиїва. Це досить недешева підбірка, за якою до мене вже телефонували колекціонери. Чотири цеглини із цієї підбірки я знайшов на території Копичинців у людей, які розбирали п’єци. А дві цегли викупив у старого колекціонера, який збирав різні старі речі, але не робив акценту саме на цеглі.

Такої цегли точно ніде не знайдеш, бо двічі в одну річку не ввійдеш – така життєва аксіома. Так само і той кіт чи пес навряд чи на дві цегли одинаково наступив. Як виготовляють цеглу? Спочатку робиться сирець, з якого формується цегла, потім ставлять клеймо майстра, їй дають на сонці сохнути. І коли волога покидає глину, тоді її запікають. І коли вона засихала, очевидно звір став на неї. Ця цегла була знайдена на розвалинах у Підгородньому. Їй не менше 100 років.

Мета – зібрати 2000 цеглин

Нецікавої цегли не буває , тому що кожна має свою цікаву історію, зауважує Роман Василик.

– На цеглі ставили різні клейма – це назви міст, прізвища майстрів, перша буква прізвища, ім’я та прізвище, номер зміни, пояснює чоловік. – Хоч моє захоплення рідкісне, але є групи однодумців. Зараз це набирає популярності. Раніше це все викидати у сміття, а зараз все збирають до купки.

Колекцію цеглин Роман Василик наразі зберігає в гаражі, проте з часом планує її оформити. Тоді організує виставку.

– Моя мета – 2 тисячі цеглин, – каже колекціонер. – Але як то кажуть, пан планує, Бог керує . Хоча, знаючи себе, я думаю у мене все вийде!

Довідка

Якщо маєте цікаву цеглину, можете подарувати її колекціонеру. Зв’язатись з ним можна у соцмережі Фейсбук – Роман Василик.

Ваш коментар

Схожі пости

На Тернопільщині вода знову забрала життя людини

З 1 вересня проїзд у тролейбусах для учнів та студентів, які мають “Картку тернополянина”, буде безкоштовний

Наталя Павлусик

Чим отруїлася тернопільська родина? З’явилися результати перевірки курки-гриль, яку придбали в “Сільпо”

Євгенія Цебрій