Не оплачувати на місці штраф за безквитковий проїзд, вимагати на руки постанову та оскаржувати її у суді – у такий спосіб можна боротись із небажанням влади зважати на рішення суду про завищені тарифи у громадському транспорті Тернополя. Адже хоча влада і легалізувала нові-старі тарифи через нові рішення, основа у них – єдина.
Нагадаємо, тернопільський адвокат Ростислав Небельський довів вже навіть у Верховному суді, що чинні тарифи на проїзд у громадському транспорті Тернополя – економічно необґрунтовані. Утім, місцева влада усілякими способами намагається обійти виконання рішення суду. Зокрема, замість скасованого у суді документа, вона приймає нове рішення з новим номером про встановлення того ж старого тарифу. Наразі дійшло до того, що виконком передав повноваження щодо встановлення тарифу управлінню транспорту, а те повидавало накази про встановлення тарифу для кожного! перевізника у Тернополі окремо. Та що б не вигадували, діючий тариф, з юридичної точки зору, неправочинний.
Один в полі – не воїн
Ті ж тернополяни, яка нагадують водіям і кондукторам про рішення суду, зустрічаються з нерозумінням, як з боку працівників перевізників, так і, буває, інших пасажирів. У середу, 18 вересня, із подібним ставленням зіштовхнулась тернополянка Наталія (прізвище ред. відоме – прим.ред.)
– Я зайшла в тролейбус. Підходить кондуктор і каже оплачувати за проїзд. Я перепитала, скільки коштує проїзд, – розповідає тернополянка Наталія. – Вона: “Шість гривень”. А я їй кажу: а я читала, що є рішення суду від 17 квітня 2019 року про те, що вартість проїзду 4 грн і якщо валідатор у тролейбусі не видає квиток за чотири гривні, то пасажир має повне юридичне право їхати безкоштовно. Тоді кондукторка заявила, що якщо пасажирка не оплачує, то на наступній зупинці ми зупиняємось і тролейбус далі не їде.
Пані Наталія, у свою чергу, нагадала присутнім про рішення суду. На людей це не подіяло, мовляв, у кожного свої справи і кожен поспішає. Кондукторка ж натомість сповістила пасажирам, що жінка – провокаторка. Мовляв, хтось зумисне збирає таких людей і вчить, що і як говорити, платить їм. І більше – одна із пасажирок – пенсіонерка, за словами співрозмовниці, навіть шарпала її. Мовляв, щоб та або платила, або виходила. Адже водій та кондуктор зупинили тролейбус і висадили через розбірки усіх пасажирів.
Загалом, на відстоювання права проїхати за 4 грн. у тролейбусі пішло близько години. Жінка просиділа у зачиненому тролейбусі. На неї кричали і тиснули, вимагали оплатити штраф, простій тролейбуса. Закінчилась історія у міському відділку поліції, звідкіля жінка вийшла без протоколу про вчинення адмінправопорушення. Начебто проїхала вона менше однієї зупинки.
– Прикро те, що люди не знають своїх прав і не хочуть знати, – додає пані Наталія. – Ніхто не підтримав. Всім ніколи. А ще й почали мене шарпати, як от та жінка. Бракує нам згуртованості.
У електротрансі кажуть, що діяли, як треба
За коментарем щодо цієї ситуації у тролейбусі ми звернулись до директора КП “Тернопільелектротранс” Андрія Мастюха. Очільник підприємства насамперед поцікавився, чи є діючим згадуване рішення суду. І заперечив у відповідь на нашу ствердну відповідь.
– Відповідно до законодавства, право на проїзд дає оплачений квиток, абонемент, або інше, – каже він. – У нашому випадку це є або картка тернополянина, або все, що встановлене системою АСОП. На сьогодні є діюче рішення виконавчого комітету про вартість проїзду – п’ять і шість гривень. Коли людина відмовляється оплачувати за проїзд, їй або пропонують залишити транспортний засіб, або оплатити. Крім того, контролери мають право викликати поліцію.
Кондуктор, за словами пана Мастюха, є посадовою особою, який працює відповідно до наказів підприємства, до затверджених рішень виконавчого комітету і встановленого тарифу. Вона не несе відповідальності за вартість проїзду. Вона повинна справляти рівно стільки, скільки встановлено.
– На мою думку, кондуктор нічого не порушила, – каже пан Мастюх. – Пасажир? Вона оплату провела? Ні, значить вона порушила. Вона не мала права пересуватись у транспортному засобі. І, враховуючи те, що викликали поліцію, значить, тролейбус мав бути зупиненим, бо вчинене порушення.
На питання, чи мали тоді право висаджувати інших пасажирів, пан Мастюх таки знову наголосив на тому, що якщо йдеться про вчинення порушення і виклик поліції, то тролейбус далі рухатись не може.
Радить не платити штрафу на місці
Що ж робити у такому випадку – коли ніхто не зважає на рішення суду, коли викликають контролерів і тиснуть, ми перепитали у Ростислава Небельського. Адвокат радить не сплачувати на місці ніякого штрафу і вимагати на руки документ про вчинення адмінправопорушення.
– По-перше, питання тарифу – спірне, як би там міська влада не заперечувала б це, – каже він. – Бо якщо ті нові рішення про встановлення тарифів зараз розглянути в контексті усіх судових справ і рішень, які були, то очевидно, що цей тариф у сім гривень в маршрутках при оплаті готівкою та у шість гривень у тролейбусі – неправочинний. Очевидно, що управління транспорту, приймаючи новий-старий тариф, діяло поза межами своїх повноважень. Тому звідси випливає очевидна протиправність того тарифу. І, якщо дивитись на те, що діючий тариф – не є обгрунтованим нараз, усі ці нові рішення є зневагою до цінності судового рішення.
Якщо у працівників таки виникають до пасажира претензії, то, за словами адвоката, хай складають протокол про вчинення порушення, зокрема за нібито безквитковий проїзд. Якщо ж людину не випускають чи зачиняють у маршрутці чи тролейбусі, вимагаючи таки на місці оплатити штраф, то варто повідомляти поліцію про незаконне позбавлення волі.
– Ці протоколи підлягають скасуванню, адже Адмінкодекс передбачає штраф у 20 кратному розмірі від вартості проїзду, – пояснює він. – А проїзд у нас деференційований, то від якої вартості визначати вартість штрафу? Неможливо. Тому всі ці штрафи підлягають безумовному скасуванню. Оскаржити їх треба у 10-денний термін з дня винесення.
