
У 1747 році у Кременці винищили цілу родину. Причина – звинувачення у “чаклунстві”. Жінок катували, чоловіків стратили, а діти лишилися сиротами.
Адвокат Віталій Сідоров з Кременця розповів про реальний судовий процес 8 листопада 1747 року. Тоді страх і забобони стали зброєю проти звичайних людей.
Перед Кременецьким міським судом постали Гапка та Марішка разом із чоловіками. Їх звинуватили у чаклунстві, крадіжках та підпалі через хвороби худоби, смерть сусіда та дивну поведінку. Хтось бачив, як Гапка “кинула землю і плюнула за спину” чоловіка, який невдовзі помер. Для тогочасної громади цього вистачило.

3, 6 та 8 листопада 1747 року жінок катували. Їх розтягували та палили свічками, щоб вибити зізнання. Гапка крізь сльози повторювала: “Я не знаю… Я не чарувала…”. Одного чоловіка обезголовили, другого після катувань спалили. Марішку побили 200 різками та попередили про спалення живцем, якщо “знову зчарує”.
Документи про цей процес зберігаються у Чорній книзі Кременця. Їх проаналізував історик Мар’ян Міколайчик у праці “Proces przed krzemienieckim sądem miejskim w Leśniowie w 1747 r.”. Дослідниця Катерина Диса у книзі “Historia z Wiedźmami” (2024) пояснює: такі процеси показують злам старої системи мислення, коли люди почали розуміти, що не все незрозуміле – це зло.
Суд підкорився не закону, а натовпу. Громада вимагала “очищення”, і родину знищили без доказів. Діти лишилися сиротами, а місто вважало себе врятованим від “злих духів”.
Фото – Як Краєвський