
На Кременеччині археологи виявили кладовище, монету Казимира Великого та інші важливі артефакти.
У Кременці завершився сезон археологічних досліджень, які проводила Охоронна археологічна служба Інституту археології НАН України. Роботи були зосереджені на двох об’єктах: руїнах Кременецького замку (IX–XVI ст.) та Миколаївському соборі (XVI–XVIII ст.). Дослідження проводились на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника. Про це повідомили в Інституті археології НАН України.
Читайте також: Нема води в криницях і може зсунутись ґрунт: на Тернопільщині скандал через розкопки
Під час археологічних досліджень на території замку було знайдено кладовище часів монгольської облоги 1241 року. За словами керівника заповідника Василя Ільчишина, наразі розкопано чотири поховання, що належать двом жінкам, чоловікові та дитині. Експерти не виявили слідів насильства на скелетах, що, однак, не виключає його. Причиною смерті також могли стати голод, інфекції та інші наслідки облоги.
Крім того, археологи виявили артефакти, що датуються X-XVII століттями. Серед унікальних знахідок — фрагмент срібної литовської гривні, монета Казимира Великого XIV століття, а також залишки кам’яного будинку XVII століття, де знайшли срібні монети, посуд і срібну чоловічу брошку, що, ймовірно, належали міському старості.
Дослідження проводились і на території Миколаївського собору, який нещодавно повернули Кременецько-Почаївському заповіднику. Археологи виявили поховання та дослідили крипти під храмом, пограбовані раніше. На верхньому рівні поховань знайдено останки понад 100 осіб, а загальна кількість похованих може сягати сотень. Переважно це були чоловіки та діти. Особливо цінними знахідками стали предмети одягу шляхти XVII-XVIII століть.
Під час дослідження крипт під Миколаївським собором археологи виявили лише п’ять випадків травм черепа. Три з них були загоєні, а отже, не стали причиною смерті. Однак у двох випадках пошкодження, завдані, ймовірно, шаблями або сокирами, не мали слідів загоєння і, найімовірніше, були смертельними.
Цікаво, що два черепи з незагоєними травмами знайшли на дні верхнього шару поховань, що може свідчити про те, що попередній ярус поховань належить до періоду активних бойових дій на території Кременця, ймовірно, до подій середини XVII — першої половини XVIII століття. Це припущення узгоджується з відносно невеликою кількістю травм, що вказує на мирний характер життя більшості похованих тут людей.
“У подальших планах науковців – продовження вивчення більш ранніх, непограбованих, шарів поховань в криптах, реставрація знахідок та одягу шляхти XVII—XVIII століття, організація виставок, а можливо й створення музею в криптах Свято-Миколаївського собору”, – йдеться у повідомленні.