На Кременеччині археологи виявили кладовище, монету Казимира Великого та інші важливі артефакти.
У Кременці завершився сезон археологічних досліджень, які проводила Охоронна археологічна служба Інституту археології НАН України. Роботи були зосереджені на двох об’єктах: руїнах Кременецького замку (IX–XVI ст.) та Миколаївському соборі (XVI–XVIII ст.). Дослідження проводились на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника. Про це повідомили в Інституті археології НАН України.
Читайте також: Нема води в криницях і може зсунутись ґрунт: на Тернопільщині скандал через розкопки
Під час археологічних досліджень на території замку було знайдено кладовище часів монгольської облоги 1241 року. За словами керівника заповідника Василя Ільчишина, наразі розкопано чотири поховання, що належать двом жінкам, чоловікові та дитині. Експерти не виявили слідів насильства на скелетах, що, однак, не виключає його. Причиною смерті також могли стати голод, інфекції та інші наслідки облоги.
Крім того, археологи виявили артефакти, що датуються X-XVII століттями. Серед унікальних знахідок — фрагмент срібної литовської гривні, монета Казимира Великого XIV століття, а також залишки кам’яного будинку XVII століття, де знайшли срібні монети, посуд і срібну чоловічу брошку, що, ймовірно, належали міському старості.
Дослідження проводились і на території Миколаївського собору, який нещодавно повернули Кременецько-Почаївському заповіднику. Археологи виявили поховання та дослідили крипти під храмом, пограбовані раніше. На верхньому рівні поховань знайдено останки понад 100 осіб, а загальна кількість похованих може сягати сотень. Переважно це були чоловіки та діти. Особливо цінними знахідками стали предмети одягу шляхти XVII-XVIII століть.
Під час дослідження крипт під Миколаївським собором археологи виявили лише п’ять випадків травм черепа. Три з них були загоєні, а отже, не стали причиною смерті. Однак у двох випадках пошкодження, завдані, ймовірно, шаблями або сокирами, не мали слідів загоєння і, найімовірніше, були смертельними.
Цікаво, що два черепи з незагоєними травмами знайшли на дні верхнього шару поховань, що може свідчити про те, що попередній ярус поховань належить до періоду активних бойових дій на території Кременця, ймовірно, до подій середини XVII — першої половини XVIII століття. Це припущення узгоджується з відносно невеликою кількістю травм, що вказує на мирний характер життя більшості похованих тут людей.
“У подальших планах науковців – продовження вивчення більш ранніх, непограбованих, шарів поховань в криптах, реставрація знахідок та одягу шляхти XVII—XVIII століття, організація виставок, а можливо й створення музею в криптах Свято-Миколаївського собору”, – йдеться у повідомленні.
About the author
Століття історії: як маленьке село на вигині Дністра пережило імперії
Історія села Губин почалася задовго до появи перших книг. Ще в епоху палеоліту на місцевих пагорбах горіли перші вогнища, а згодом ці землі стали домом для представників культури кулястих амфор та давніх слов'ян. Про це розповідає Люба Кульбіцька. У часи Київської Русі Дністер служив важливою дорогою, що поєднувала Губин із великим світом. Офіційно село з'явилося на сторінках документів у XVI столітті, і з того часу його коротка, але міцна назва стала символом незламності. У XIX столітті тут звели дерев’яну церкву Усікновення голови святого Івана Хрестителя. Святиня пережила війни та десятиліття релігійних заборон. Колись людне багатонаціональне село, де мешкало понад тисячу людей, пройшло крізь трагедії Другої світової війни та важкі роки радянського тиску. Хоча населення згодом скоротилося, село не втратило своєї гідності. Попри те, що мешканців стало менше, тут і надалі живе пам’ять предків, стоїть старовинна церква. "Губин не прагне величі. […]
Ще п’ятеро воїнів із Тернопільщини повернулися з полону
У межах другого етапу масштабного обміну додому повертається чергова група захисників із Тернопільщини. Наразі офіційно підтвердили звільнення п’яти мешканців області, а дані щодо ще одного земляка наразі проходять перевірку. Обмін приніс радісну звістку у Великодедеркальську громаду, куди повертається Костянтин Глінчіков, та у Шумську громаду, яка зустрічає Івана Дробоцького. Про це повідомив начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух. Читайте також: Чекали на волю з 2022 року: відбувся другий етап масштабного обміну "500 на 500" На Монастирищину повертаються одразу двоє захисників - Богдана Зарічняка та Анатолія Копчі. Також серед звільнених героїв є Володимир Колодій, представник Козівської громади. "Дякую кожному, хто витримав, хто не здався. Дякую Президенту і великій команді за наших Героїв, які вже скоро зустрінуться з рідними", - йдеться у дописі.
Виманив мільйон у сестри безвісти зниклого воїна: на Тернопільщині судитимуть шахрая
На Тернопільщині судитимуть 34-річного чоловіка, який ошукав сестру зниклого безвісти військовослужбовця. Користуючись відчаєм жінки, зловмисник виманив у неї понад мільйон гривень, обіцяючи допомогу у визволенні брата. Шахрай дізнався про біду сім’ї через знайомих і розробив схему. Він створив кілька акаунтів у месенджерах і переконав жінку, що її брат живий і перебуває в полоні. Про це повідомили в пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Щоб остаточно втертися в довіру, фігурант навіть імітував листування від імені самого зниклого військового. За «пришвидшення обміну» та «вирішення питань» він постійно вимагав гроші. Постраждала, сподіваючись на порятунок рідної людини, здійснила 34 перекази на загальну суму 1 211 000 гривень. Як з’ясували кіберполіцейські, отримані кошти чоловік одразу витрачав на купівлю криптовалюти. "Поліцейські повідомили фігуранту про підозру за ч. 5 ст. 190 (Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах) та скерували кримінальне провадження з обвинувальним актом до суду для обрання […]
Чекали на волю з 2022 року: відбувся другий етап масштабного обміну “500 на 500”
Додому повертаються ще 300 українських воїнів, яких вдалося визволити з російського полону. Це велика група воїнів зі Збройних Сил, Нацгвардії та Прикордонної служби - від рядових солдатів до офіцерського складу. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Усі вони тримали оборону на найгарячіших ділянках фронту: билися за Маріуполь, захищали Донеччину, Луганщину, Харківщину, Запоріжжя та Херсонщину. Більшість воїнів перебували в неволі понад рік, а частина з них чекала на повернення ще з 2022 року. "Дякую всім нашим воїнам, які забезпечують цей результат, поповнюючи обмінний фонд для України. Дякую всій команді, яка працює за рахунок цього результату. Вдячний Сполученим Штатам за посередництво. Важливо, що домовленості працюють. Пам’ятаємо про кожного та кожну й обов’язково маємо повернути всіх наших людей", - йдеться у повідомленні.
У передмісті Тернополя горів житловий будинок
Біля Тернополя сталася пожежа житлового будинку. 5 березня у селі Великі Гаї загорівся житловий будинок. Вогонь встиг поширитися на площу 20 квадратних метрів, створюючи загрозу повного знищення оселі. Про це повідомили в пресслужбі Головного управлінні ДСНС України у Тернопільській області. Читайте також: Біля Тернополя горів поїзд На місце події оперативно прибули рятувальники 26-ї державної пожежно-рятувальної частини. Загоряння вдалося ліквідувати у найкоротші терміни. Вогнеборці врятували будівлю від значних пошкоджень та не дали полум’ю розповсюдитися далі. "Причини виникнення пожежі та розміри матеріальних збитків встановлюються", - йдеться у повідомленні.
Восьмеро захисників із Тернопільщини повернулися з полону: назвали імена воїнів
Під час масштабного обміну полоненими, який відбувся 5 березня, додому повернулися вісім захисників із Тернопільської області. Серед звільнених героїв є представники різних районів Тернопільщини. Зокрема, повернуться додому Андрій Гладкий із Бережанської громади та Андрій Коваль із Борщівщини. Разом із ними з полону визволили Миколу Кошелю, який представляє Бучацьку громаду. Радісні новини отримали також родини Володимира Кушніра з Вишнівецької громади та Михайла Медведика з Чортківщини. Про це повідомив керівник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух. Читайте також: 200 воїнів повернулись з російського полону: перші подробиці обміну До списку звільнених земляків увійшли Віталій Прокіпчук із Борщівської громади та Володимир Теренда зі Скалатчини. Також серед повернених воїнів є Микола Хархан із Бучацької громади. Це повернення стало справжнім святом для всієї Тернопільщини та кожної родини, яка чекала на своїх захисників. "Низький уклiн кожного, хто пройшов тяжке випробування полоном та не зламався", - йдеться у […]
