У Миколаївському соборі та колишніх келіях монахів-францисканців цими днями тихо. У приміщеннях древньої сакральної споруди чути старовиною і ледве вловлюється запах хімічних речовин, за допомогою яких майстри зі Львова творять магію. Вони рятують старовинні, подекуди унікальні артефакти, деякі знайшли на горищі чи у коморі, які хтось викинув, як непотріб. Ми на власні очі побачили, як до життя повертають давно забуті раритети та розпитали фахівців про секрети цього відтворення.
Читайте також: Почаївському музею повернули 4 ікони після 2 років реставрації
Деякі роботи у критичному стані
Перша робота, реставрацію якої бачимо, у критичному стані. Ікону “Коронування Марії”, кінця XVIII – початку XIX століття, знайшли на горищі дзвіниці, де вона була приречена на суцільне знищення. На щастя, її виявили працівники ДІАЗу, тепер над нею працюють двоє фахівців.
- Ікона у критичному стані. Є здуття левкасу та фарбових шарів. Підводимо потрібні місця колагеном. Це етап консервації, пізніше буде сам процес реставрації. Залежно від складності він може тривати 2-6 місяців і більше, – розповідає художник-реставратор темперного живопису Євген Манько.
У колеги Євгена Марії Шпаківської запитую: чи не набридає така клопітка, навіть ювелірна робота.
- Наша робота дуже цікава, – каже Марія. – Це збоку вона може здаватися нудною. Тут зовсім не нудно. Коли доводиш ту чи іншу роботу до належного стану, охоплює почуття радості. Часто з-під верхнього шару ікони відкривається багато несподіваного.
Безпосередньо у соборі спілкуємося з завідувачем Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тарасом Отковичем. Тим часом його колеги працюють над унікальним барельєфом Св. Онуфрія.
-
- З Кременцем у нас досить тісна співпраця. Як із ДІАЗом, так і з краєзнавчим музеєм. Зараз ми робимо декілька ікон (4-5), які є найважливішими для цього храму і які найбільше потребують нашого втручання. Одна з ділянок, яку охоплює наша філія – це виїзди, де ми робимо консервацію. А потім, по можливості, беремо уже на реставрацію до Львова. Ця частина процесу може затягнутися на рік-два.
Здебільшого на стан творів сакрального мистецтва впливає температурно-вологісний стан, якого досить важко правильно дотримуватися у храмах, – зазначає Тарас Откович. Бо ж це не музей. Велика будівля, де з частою періодичністю збираються багато людей. За цим потрібно стежити, бажано, аби це робили професійні реставратори. Особливо, якщо це цінні речі.
- Попередні користувачі (орендарі) не дбали про збереження культурної спадщини та творів мистецтва, – каже директор Кременецько-Почаївського ДІАЗу Василь Ільчишин. Їх завдання були пропаганда і заробляння грошей. Зараз ми максимально залучаємо фахівців і намагаємося врятувати те, що бодай залишилося.
Тарас Откович трохи втаємничує у сам непростий процес консервації та реставрації. У Львівській філії працюють 12-15 спеціалістів. І це досить небагато, як на 8 областей, які вона охоплює.
-
- Ікони, скульптури, інші твори, які мають по кілька сотень років час від часу поновлюють. Їх підмальовують, перемальовують, утворюється нашарування фарб. Це поширена практика. Оці верхні шари ми забираємо, адже вони у 90% випадків художньої цінності не мають. Є досить складна реставраційна процедура – розшарування. Верхній шар знімається і переноситься на нову основу. Це роблять, аби зберегти обидва шари роботи. Але таке роблять надзвичайно рідко, – каже пан Тарас.
Найбільш незвичний серед творів у Миколаївському соборі – барельєф Св. Онуфрія
Рельєфна ікона святого Онуфрія до реставрації була розташована на північній стіні храму. Вона залишилась ще з часів, коли тут відправляли служби для офіцерів драгунського полку, що розміщувався тоді у Кременці. Зараз її вважають однією з найцікавіших пам’яток не лише Миколаївського собору.
-
- Усі ці ікони є цінні. Найбільш незвичний серед творів у Миколаївському соборі – барельєф Св. Онуфрія. Це напівскульптура, напівживопис родом з XVIII століття. Швидше всього реставрувати її будемо у Львові, – зазначає Тарас Откович. Є тут і фаретрони – переносні ікони, вони мають цікаві сюжети та унікальне різблення. Цікаві також ікони під металевими шатами. Робота майже суцільно покривалася металом, наприклад сріблом.
Хто платить за реставрацію?
Коли “Терміново” анонсувало роботу львівських фахівців у Кременці, у багатьох читачів постало питання, а хто усе це оплачує? Тож дізнаємося відповідь з перших уст.
-
- Ми – філія головної в країні організації з реставрації. Одне з наших першочергових завдань, які фінансуються державою, виїзна робота по музеях, або у цьому випадку історичних заповідниках. Під час воєнного стану у нас триває програма співпраці із закордонними благодійними організаціями, які фінансують наші відрядження. Міжнародний альянс із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту ALIPH (Швейцарія) допомагає та підтримує культуру в країнах під час військових криз. Зокрема, серйозно допомагають і фінансово, й обладнанням Україні. Нам купили мікроавтобус, на якому може приїхати більше наших фахівців, привезти з собою необхідне обладнання. Всіляко сприяє нашому перебуванню у Кременці директор ДІАЗу Василь Ільчишин. У нас є взаємна зацікавленість та інтерес до спільної роботи. Приватним організаціям можемо надавати послуги лише за гроші (наприклад, коли храм належить парафії). У Кременці є багато роботи. З ДІАЗом ми працюємо вперше, але приїхали сюди не востаннє, – наголошує Тарас Откович.
Наша сьогоднішня зустріч з реставраторами мала продовження. Несподівано для себе ми відкрили сумну історію древніх артефактів, які фактично викинули, як непотріб. Та є усі підстави вважати, що продовження та фінал у неї буде хороший. Який? – читайте найближчим часом на “Терміново”.
About the author
Діти – 8 грн, пенсіонери -10, решта -15: у Кременці знову підняли тариф на проїзд
Раніше "Терміново" повідомляло, що у Кременці планували підвищити тариф на проїзд у громадському транспорті. Розмови про це велися давно - перевізники вимагали збільшення від 12 до 17 грн. Їхню вимогу задовольнили частково - з наступного понеділка, 3 лютого, вартість проїзду в маршрутках знову зросте. Це уже вдруге за час війни. Разом з тим будуть й інші зміни у міських перевезеннях. Учора, 30 січня, на виконавчому комітеті Кременецької міської ради прийняли рішення "Про схвалення проєкту автоматизованої системи обліку оплати проїзду у міському та приміському пасажирському автомобільному транспорті". Проте фактично ця система запрацює не раніше травня, - повідомив міський голова Кременця Андрій Смаглюк. На тому ж засіданні виконавчого комітету погодили й новий тариф на проїзд у громадському транспорті - 15 грн (перевізники вимагали 17 грн), учні - 8 грн. Кременецька міська рада провела обстеження пасажиропотоку у місті та зробила висновок, що клопотання […]
“Передумали за одну ніч”: чому представники Почаївської лаври блокують інвентаризацію майна
Уже деякий час братія Почаївської лаври перешкоджає роботі комісії Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на території обителі. Директор Кременецько-Почаївського ДІАЗу - голова комісії Василь Ільчишин - замість того, аби з колегами займатися інвентаризацією майна, веде листування з представниками лаври та вкотре змушений доводити правомірність своєї роботи. Як і коли за таких умов продовжуватимуть інвентаризацію та чим усе може завершитися для незговірливих орендарів, "Терміново" розповів голова комісії. За останні кілька днів настоятель лаври разом з адвокатами оприлюднили декілька відео на YouTube, у яких всіляко заперечують правомірність дій комісії Міністерства. Усі наявні документи та закони, які регулюють роботу комісії, братія разом зі своїми захисниками трактують на власний розсуд. Лавра вимагала визнати доручення Міністерства "нікчемним" Одна з претензій представників лаври до підстави, на основі якої розпочали перевірку, - це доручення Державного секретаря МКСК. Цей документ через суд вимагали визнати "нікчемним". Проте, Ухвалою […]
Понад 100 питань – міський голова Кременця прозвітував про дороги, тарифи та премії працівників
Раніше "Терміново" повідомляло, що звіт міського голови Кременця відбувся ще 3 січня. Проте на зустріч прийшли небагато мешканців міста, не усі встигли поставити питання, що турбують громаду, адже тоді почалася повітряна тривога. Тому Андрій Смаглюк вирішив відзвітувати ще раз - онлайн. В ефір голова громади вийшов о 20.00 годині зі свого робочого кабінету, спілкувався з кременчанами понад 2 години. Близько години він розповідав про роботу міської ради та її структурних підрозділів за 2024 рік. За решту часу містяни поставили керівнику понад сотню питань. На більшість з них очільник відповів. Дороги, тарифи, автобуси Здебільшого кременчан цікавить стан доріг, тарифи на воду та на проїзд у громадському транспорті, стан автобусів. Також людей турбує проблема лікарні, яка досі без директора. Запитували й про дозвілля дітей та підлітків. Стосовно проїзду у маршрутках міський голова повідомив, що тариф однозначно зросте. Разом з тим зазначив, що […]
“Два тижні тому забрали працівники ТЦК”: родичі розшукують 30-річного чоловіка з Кременеччини
Уже майже два тижні родина шукає 30-річного Володимира Гасса, мешканця с. Іванківці, Лановецької громади, що на Кременеччині. Чоловік вийшов у домашньому одязі, без документів та грошей, при собі мав лише мобільний телефон. Рідні стверджують, що його забрали працівники Лановецького ТЦК і з того часу Володимира не бачили. Про зникнення чоловіка повідомили й місцеву поліцію. Проте, результату пошуку й досі немає. Журналісти "Терміново" поспілкувалися з мамою Володимира та сестрою. Реалії сьогодення такі, що хтось собі може дозволити викрасти людину і їм нічого за це не буде, а поліція, як виявилося, удає, що нічого не може зробити. Мій брат Володимир Гасса вийшов з дому 6.11.2024 і більше не повернувся до цього часу. Як стало відомо згодом, це було РТЦК м. Ланівці, яке спочатку сказало, що це не вони, та після заяви в поліції про викрадення та розшук повідомили, що його "запросили" у […]
Бігав голий по селу: біля Кременця вночі 44-річний зборівчанин вчинив акт вандалізму над могилами українських військових. Відео
Шокуюча подія трапилася у ніч на 27 вересня у с. Великі Млинівці, що біля Кременця. На ранок на кладовищі, де поховано багато українських захисників, виявили розкидані фото військових та квіти, порвані прапори. Поліція одразу взялася за пошуки зловмисників. Вранці родичі Героїв, які віддали життя за нас і країну, застали жахливу картину. Щоранку приїжджаємо відвідати наших рідних і побачили таке, - каже удова загиблого полковника Сергія Лі Людмила. Дуже прикро і боляче, що у когось підіймається рука на святе. В українців завжди було святим місцем могили рідних. Поламані хрести, порвані державні прапори, понищені фото наших Героїв - це для мене щось неймовірно шокуюче. Але я вдячний правоохоронцям, які так швидко зреагували і уже працюють на місці злочину, - каже настоятель Преображенського собору у Кременці о. Володимир Буграк. - Впевнений, що винуватці понесуть покарання. Очевидець, який зупинив вандала, розповів, що чоловік був […]
Право на обшуки та носіння зброї: міфи та реальність щодо повноважень шкільних офіцерів безпеки
Ще на початку квітня начальник ГУ Нацполіції Тернопільщини Сергій Зюбаненко анонсував появу освітніх офіцерів у кожній школі Тернопільщини. Перші офіцери безпеки з'явилися в українських школах ще наприкінці січня. На Тернопільщині вони узялися до роботи на початку вересня. Проєкт “Офіцер безпеки” реалізує Національна поліція спільно з Міністерством освіти і науки та має підвищити безпеку в школах. Тим часом як дехто з батьків вважає наявність таких фахівців у навчальних закладах виправданим, інші переконані, що це даремна трата грошей. Та, як одні, так і другі, цікавляться, якими законами регулюється робота офіцерів безпеки — про поліцію, охоронну діяльність чи ювенальну превенцію, чи може офіцер обшукати школяра, чи відвідувача і, чи носитиме у школі зброю? На усі ці питання відповів для "Терміново" старший лейтенант поліції, начальник сектору організації служби освітньої безпеки Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Максим Гуменюк. На початок навчального року на […]
