16.09.2019
Мандри Новини

Фотографи з моделями мандрували цікавими місцями Тернопільщини. Їхні світлини вражають

Багато з нас неодноразово мандрували Тернопіллям і нам вже так добре відомі замки та палаци нашої області, мальовничі краєвиди Дністровського каньйону, екзотичні водоспади. Та фотосесії, які нещодавно провела у цих місцях компанія фотографів, дозволяє подивитися на них по-іншому, відкрити для себе багато нового та надихнутися на подорож рідним краєм.

Вони – люди різних професій, яких об’єднує спільне захоплення – фотографія. Восьмеро українських фотографів на початку травня подорожували Тернопіллям під час проекту “Тернопільські ФотоМандри”. Вони відвідали цікаві місця нашої області і зробили вражаючі фото, якими захоплюються користувачі соцмереж.

Про подорож Тернопільщиною розповів один з організаторів проекту Геннадій Клименко. Фотографія – його хобі. Цією справою він зацікавився ще з дитинства, останніх 11 років займається більш професійно. Разом з фотографами у мандрівку нашою областю відправилися декілька членів їхніх сімей і три моделі, які заздалегідь продумали свої образи.Тому спільна творча робота вдалася.


– Ми друзі, які захоплюються фотографією. Ми збираємося, думаємо, куди поїхати і так народжуються наші фотопроекти, – розповідає Геннадій Клименко. – Зазвичай стараємося організовувати подорожі цікавими місцями України під час тривалих вихідних. Так ми відпочиваємо, фотографуємо, спілкуємося. Вже були фотопроекти “Тараканівський форт”, “Надслучанська Швейцарія” у селі Більчаки на Рівненщині, “Південно Бузькі пороги” у Мигії Миколаївської області.


У компанії є фотографи, які займаються виключно пейзажами, розповідає Геннадій Клименко.

– Я переважко фотографую людей. Фото розміщуємо на ресурсах для фотографів, у соцмережах, деякі роботи відправляємо на виставки. Я б сказав – ми фотографи напівпрофесіонали. Чому? Тому що не всі цим заробляють, – каже він. – Більшість із нас – це якісні фотолюбителі, які знімають професійно, але мають інші джерела доходів і на фото не заробляють. Наприклад, я займаюся виробництвом м’яких меблів у Києві, серед нас є люди різних професій: кораблебудівник, виробник надувних човнів, спортивна фоторепортерка, турагент, актриса.  Як правило, коли на фотографії не заробляєш – це творчість, яка приносить задоволення. А коли це рутинна праця – це вже творчістю не назвеш, це робота. Більшість з моїх друзів займаються цим ради свого задоволення.

У подорож на Тернопільщину вирушили 4 машини, які розділилися на різні маршрути.

– Ті, хто займається пейзажною зйомкою, охопили більше місць, – розповідає Геннадій Клименко. – Ми встигли менше, але результатом задоволені. Були в Бучачі, Заліщиках,  на Джуринському та Русилівських водоспадах. Також зупинялися у селах по дорозі, де бачили цікаві місця, але всіх назв вже не пригадаю. Наприклад, у одному з сіл неподалік турбази “Над Стрипою” Бучацького району ми знайшли розвалини старого костелу, де зробили фотосесію. Загалом нам дуже сподобався весь комплекс навколо Джуринського водоспаду  разом з вежами Червоногородського замку та костелу. Я був там вперше, тому це місце мене дуже вразило. Там дуже цікаво з точки зору фото, є дуже багато варіантів для зйомок пейзажів, архітектури, портретів, навіть містичних образів. Ми завжди стараємося зробити не просто портрет, наше завдання – створити наче кадр з фільму, щоб він ніс історію. Тоді таке фото цікаве, його цікаво розглядати. Воно викликає певні асоціації.

Фотографів також дуже вразило село Пожежа у Бучацькому районі, продовжує Геннадій. Це закинуте село, де все заростає, будинки поволі руйнуються.  Це місце викликало багато вражень та обговорень у “Фейсбук”.

– Коли фотографи завантажили фото, багато людей впізнали своє рідне село, дехто почав впізнавати свою хату, почали організовуватися в групи тих, хто є вихідцем звідти, – каже Геннадій. – Загалом, усі наші фото, які ми розмістили у соцмережах, дуже сподобалися користувачам. Нам це дуже приємно. Багато людей вражені красою Тернопілля і хочуть теж сюди приїхати.

Серед труднощів мандрівки Тернопільською областю – погані дороги, через які іноді доводилося пересуватися дуже повільно.

– Були випадки,  що ми їхали 5 км/год. Це було якраз у селі Пожежа, там дорога жахлива, – каже Геннадій Клименко. – Але питання навіть не в тому, що у нас погані дороги. Шкода, що ми не все встигли побачити. Тому приїдемо ще, обов’язково!

Учасники проекту “Тернопільські ФотоМандри” вдячні Тернопільській облдержадміністрації в особі Ростислава Яцківа за допомогу в організації мандрівки. А також за теплу гостинність власнику турбази “Над Стрипою” Василю Юрківу. Подорожі по основних об’єктах області стануть не тільки новими світлинами у колекції, а ще будуть базою для нового фотоальбому і романтично-туристичної фотовиставки із чарівними етно-моделями.

Ваш коментар

Схожі пости

Тернопільський юрист сказав всю правду Надалу

Наталя Павлусик

Які місця відвели партії тернополянам у виборчих списках. Шукайте знайомі прізвища

Наталка Колтун

“Останній шанс, щоб в країні щось змінилося” – головні вимоги акції за виборчу реформу

Наталя Павлусик