Цікаву та водночас трагічну історію загадкового надгробка на кладовищі у Струсові дослідив Дмитро Полюхович для ГО “Україна Інкогніта”. Найунікальніший, можливо, єдиний такий в Україні, надгробок, центральною фігурою якого є скорботний янгол, який сидить біля, на перший погляд, відкритої труни, у якій лежить тіло жінки. Чому скульптура має саме такий вигляд і, що трапилося з молодою жінкою, яка тут похована?
Читайте також: Викрадені реліквії синагог Тернопільщини опинились в московському музеї
“Старий цвинтар екс-містечка Струсів – один з найцікавіших сільських некрополів Тернопільщини. Причина – прозора. Колись він був одним із центрів каменерізного промислу та постачало скульптури та пам’ятники для цвинтарів та храмів одразу кількох повітів.
Про цей некрополь можна написати чималу наукову працю, але ми зупинимося лише на спадщині колись відомого у цьому краї скульптора Люжвіга Зємського, який у міжвоєнні часи мав у Струсові велику майстерню.
Людвік Зємський походив із досить знаної на Тернопільщині митецької родини. Його батько Теофіл Зємський був відомим на Галичині художником, живописцем та скульптором. Свого часу він закінчив керамічну школу в Коломиї. Попри те, що його посуд користувався великим попитом, панові Теофілу незабаром набридло клепати лише банальні баняки та миски. Він проявився ще й як талановитий скульптор-кераміст. Серед його доробку, зокрема, фігури дванадцяти апостолів та 52 скульптури польських королів і князів.
Найунікальніший ж струсівський надгробок «від Зємського» (можливо, єдиний такий в Україні взагалі) розташовний метрів за тридцять від обезкриленого орла. Центральною його фігурою є звичний для цього скульптора скорботний янгол, який сидить біля, на перший погляд, відкритої труни, у якій лежить тіло жінки…
Епітафія сповіщає, що тут похована «Zuzannaz Ziemskich Dziurmanowa (1894–1933)».
Від початку автора дивувало, як саме зображена жіноча фігура. Якась вона не така… Можна було би все списати на недолугість автора, але що янгол, що медальйон з портретом дружини скульптора на сусідній стелі виконані майстерно. А тут маємо зображення, наче оригінал перед втіленням у камені обтягнули прозорою плівкою.
Від напершого з ним знайомства цей пам’ятник викликав якісь нечіткі асоціації зі знаменитою картиною англійського художника Джона Мілле «Офелія», написаною в 1851–1852 роках.
Як виявилося, ці асоціації небезпідставні. Людвік Зємський дійсно втілив у камені знамениту картину, що зображує утоплену героїню Шекспіра…
Цьому передувала досить сумна та трагічна історія молодшої сестри скульптора Зузанни Зємської (1894–1933). Зузанна працювала вчителькою, була одружена з учителем тієї ж струсівської школи – таким собі Петром Дзюрманом, від якого навіть встигла народити двох діточок. Все було у них добре, аж поки панові Петру не скочив «біс у ребро» й він не закрутив палкий роман з молоденькою секретаркою, яка працювала у тій же школі. Бідна Зузанна не змогла примиритися зі зрадою і кинулася з мосту в води Серету…”, – відкриває загадку дослідник.