Ми уже розповідали про незабутній відпочинок дітей українських захисників у дружній Албанії. Окрім ніжного сонечка та просторих пляжів у місті Дуррес, гості отримали нагоду ближче познайомитися з традиціями та культурою балканської країни, відвідавши древні міста-фортеці, історія яких сягає кількох тисячоліть та столицю Албанії Тирану.
Читайте також: Незабутня подорож: діти українських захисників відпочили в Албанії
Тирана
Своє знайомство із найвідомішими туристичними місцями Албанії юні українці розпочали зі столиці – Тирани. Сьогодні це досить велике місто, де мешкають близько 1,5 млн людей. А ще 30 років тому населення налічувало всього 150 тис.
- Якщо подивитися на Тирану зверху, чи зробити фото з дрона, то помітно, що місто, посередині якого розташована площа, нагадує сонце, від якого напрямки вулиць відходять, наче промені, – розповів гід Арбер. – Тож кожна вулиця має назву міста, до якого веде її напрямок.
Під час двогодинної прогулянки діти побачили та побували у найвизначніших місцях столиці Албанії. Зокрема й у соборі Воскресіння Христового. Зовнішній вигляд комплексу гармонійно вписався в архітектуру цента міста Тирани, храм видно практично з будь-якого місця центру міста. Це найбільший православний храм в Албанії та один з найбільших на Балканах.
Комплекс нового православного собору побудований у самому центрі столиці, на ділянці, яку виділила державна влада Албанії в 2001 році, як компенсація за втрачену землю старого кафедрального собору в Тирані, який був зруйнований безбожною владою в 1967 році.
24 червня 2012 року відбулось відкриття нового кафедрального собору. Подію приурочили до 20-річчя відродження автокефальної Албанської православної церкви та вибору глави Албанської православної церкви — архієпископа Анастасія. На відкритті собору був присутній президент країни Бамір Топі.
Діти зайшли до собору та за бажанням поставили свічки та помолилися, зокрема, і за свою країну, наших захисників та нашу найшвидшу Перемогу.
Далі екскурсійний маршрут пролягав через центральну вулицю та площу Скандербега. Діти мали вдосталь часу, аби зробити фото на пам`ять та придбати сувеніри на власний смак.
Берат
Берат – це місто-фортеця, історична частина якого занесена до Каталогу Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Назву міста тисячі вікон Берат отримав через безліч вікон на фасадах. Йому близько 3000 років. Засновували поселення християни, але під владою Османської імперії Берат був аж 500 років. Тож, тут є як християнські, так мусульманські храми, та віруючі між собою живуть мирно.
Потрапивши на гору старовинної фортеці, відчуваєш себе ніби у середньовічній казці. До речі, там досі живуть люди. На території працють кілька ресторанів та кав`ярень, де пригощають традиційними албанськими стравами за дуже помірними цінами.
Також діти отримали нагоду відвідати музей візантійських ікон, який розташований в церкві Святої Марії, побудованої в 14 столітті. У музеї зібрані роботи багатьох відомих майстрів, зокрема ікони відомого албанського іконописця – Онуфрія. Побачили й чудово збережений з 14 століття позолочений дерев’яний іконостас. З висоти фортеці споглядали міст Гориця, який з 18 століття розділяє місто на два квартала – мусульманський і християнський.
Круя
Круя – місто розташоване високо в горах, його називають столицею національного героя Скандербега. Більшість цікавинок сконцентровано в замку та біля нього.
Круя в перекладі з албанської означає – весна. Це місто справді можна назвати весною албанського народу, адже саме воно було першою столицею Арберії (стара назва Албанії) у 1190 році. Пізніше країна потрапила під владу греків, а згодом – османів. І в османський період Круя стала знову дуже відомою – її зробив своєю столицею легендарний Скандербег.
Георгій Кастріоті був молодшим сином албанського князя Гьона Кастріоті, і з дитинства потрапив у заручники до турків. Для останніх це була традиційна практика, брати заручників від васалів, як гарантію покірності та отримання данини. Георгій змушений був прийняти іслам (від народження був православним). Відомо, що він зробив блискучу офіцерську кар’єру у турецькому війську, й отримав ім’я Іскандер (Олександр) – а Іскандером турки називали найславетніших воїнів – це ім’я було синонімом слова герой. Але у 1443 році Іскандер (Скандербег албанською) зрікся ісламу й під час угорсько-польського хрестового антитурецького походу, зрадив турків. Забравши три сотні вершників, які були під його керівництвом, повернувся у рідну Крую. Тут його проголосили володарем князівства Кастріоті та вождем усіх албанців. Скандербег неодноразово відбивав напади турків, вміло маневруючи між прихильністю європейських правителів, та прийнявши католицтво. Круя стала символом опору албанців, а тутешній замок і нині його символізує.
Наша група ознайомилася з героїчною історією Скандербега, який на кілька десятиліть призупинив ексапансію османів у Європі. На пам`ять про чудову мандрівку зробили світлини з мальовничих гір з видом на місто.
У дітей залишилися прекрасні враження та спогади про Алюбанію. Це країна контрастів, де гармонійно живуть два світи – християнський та мусульманський. Албанія, як добрий друг, завжди зустріне посмішкою та доброзичливою гостинністю. Тож побувати тут хоч раз дуже навіть варто!
