23.07.2024
Новини

Речі ніхто не пакує: які настрої панують у Почаївській лаврі і для чого там найняли адвоката

Того дня, коли Комітет Верховної Ради офіційно підняв питання про розірвання договору оренди Почаївської Свято-Успенської лаври, “Терміново” навідалося у святиню. Чи справді там усі вже сидять на валізах? Чи дійсно лавра – досі розплідник ворожої пропаганди? Чи може уже готові до змін, яких не уникнути? Відповіді на ці питання для багатьох очевидні. Та вирішили поглянути, які настрої в обителі.

Почаїв – це перш за все і переважно лавра. У 6-7 років мені було там добре і затишно. Могла бігти по території, ніхто за це не сварив і не смикав.

Оце, мабуть, й останній спогад, коли на території лаври мені було добре. Бо дивилася на все очима дитини.

Дорослою теж часто бувала у святині. Але чим старшою ставала, тим менше душевного комфорту відчувалося тут. Востаннє була в лаврі, мабуть, роки три тому. Після того, як одна дуже “свідома і правильна” тітка-паломниця зробила зауваження, на яке вона не мала права, і на її злісні слова не відреагував священник, бажання відвідувати святиню як святиню відпало.

Та цікавіть узяла гору. А раптом нарешті щось змінилося?

Перед воротами купа бідуючих, які просять грошей. “Подайтє мілостиню Хріста раді во славу Божю!”, – просить не стара і не хвора з вигляду жінка.

  • Пані, треба вдягнути спідницю! Дивіться, всі жінки в спідницях! – зауважує охоронець.

Та моє категоричне “Ні!”, мабуть, було досить переконливим і наполягати він не став. А ще кілька років тому мене або насильно запхнули б у спідницю, або випхали б за ворота лаври. Тож, певні зрушення у бік здорового глузду є вже з воріт.

На подвір`ї не надто людно, як на день великого свята. Паломники на службі в головному, Успенському храмі. Більшість вірян, схоже, не місцеві. Адже після завершення вирушають до готелю лаври, а не у бік міста.

Так, на території лаври є готель, або, як його називають в обителі, странноприймальня. Там пропонують номери різних рівнів комфорту. Проживання у загальному 10-місному номері вартує 60 грн за добу, номери зі зручностями на поверсі – від 220 до 490, залежно від кількості гостей. Номери зі зручностями коштують 350-800 грн. Такі ціни вказані на сайті лаври. Додатково до послуг паломників – екскурсовод, стоянка з охороною та трапезна.

Поїсти вірянам на території лаври можна у двох місцях. Неподалік входу зі стоянки є безкоштовна трапезна, у приміщенні готелю – платна. Ціни різні, а меню, як на час посту, досить різноманітне. Інтер`єр у трапезній більше нагадує непоганий ресторан. Розрахунок лише готівкою.

Купую каву. Хлопчина, який робить напої, спілкується російською. На українську не переходить, але люб`язний. Чого не скажеш про жінку, одіту як монашка, котра бере розрахунок на касі. Вона навіть не намагається приховати свою відразу: чи то від того, що я не у спідниці, чи від моєї української. На “Дякую” просто відвертається…

Написи та оголошення у лаврі тепер здебільшого українською мовою, щоправда, подекуди з дублюванням російською. У храмах деякі священники, як розповіли почаївчани, досі читають проповіді російською. Хоча більшість все ж перейшли на українську мову.

В іконних лавках уже не видно літератури (якої раніше було чимало), яка натякала б на єдність “братніх народів”. Проте книг російською удосталь.

Ціни на деякий церковний крам вражають. Але, як мовиться, на кожен товар є купець. Можна купити просту іконку за 20 грн, а можна письмо на перламутрі за 77 тис. грн.

Та головного, за чим сотні років у Почаїв приїздили люди – умитворенням, душевним спокоєм, не купити. Хтось і досі знаходить порятунок у святині. Сюди привозять хворих в інвалідних візках, людей з психічними розладами. Чимало паломників з дітьми.

А комусь для того, щоб зайти в один з лаврських храмів і звернутися з молитвою, треба, щоб на нього не дивилися з осудом, не міряли глибину віри і відданості Богу довжиною спідниці. І, зважаючи на події останніх тижнів, схоже, такий день не забариться.

Та разом з тим, якогось хвилювання щодо того, що лавра незабаром може стати українською, не відчувається. Речі ніхто не пакує. Очевидно, просто так звідти ніхто не піде. Днями юрист Почаївської лаври скерував адвокатський запит до Голови ВРУ Руслана Стефанчука. Йдеться про те, що захисник лаври, начебто, виявив порушення у законопроекті Верховної Ради щодо розірвання договору з монастирем.

Нагадаємо, нещодавно на брифінгу після Ради оборони Тернопільської області повідомили, що відкриті кримінальні провадження щодо Почаївської лаври та Миколаївського собору у Кременці.

“Терміново” й надалі стежитиме за ситуацією в одній із найбільших святинь України та розповідатиме про події та зміни на Почаївській горі.

Перейти до панелі інструментів