01.08.2021
Історична спадщина Новини

Активісти намагаються зберегти панно відомого художника-монументаліста на вул. Текстильній

Під час утеплення фасаду будівлі колишнього спорткомплексу тернопільського промислового гіганта “Текстерно” активісти звернули увагу на стан мозаїчного панно, створеного у 1974-75 роках відомим київським художником Валерієм Ламахом.

На їхню думку, мистецька робота може назавжди зникнути після завершення облицювальних робіт, які проводить новий власник. “Діло” з’ясувало, хто проводить ремонтні роботи і чи є загроза для знищення цього об’єкта.

“Роботу Валерія Ламаха для спорткомплексу «Текстильник» в Тернополі закривають/збивають утеплювачами. Уже зашита частина з національним орнаментом”, – написав на своїй Facebook-сторінці дослідник мистецтва радянського періоду з міста Дніпра Марк Семенюк.

На опублікованих фото видно, що до фасадної стіни із мозаїкою приставлено риштування для проведення ремонтних робіт.

Михайло Будзінський, директор ПП “Коммед”, якому від жовтня минулого року належить ця будівля, запевнив,  що усі фігури мозаїки, що оздоблює будівлю, наразі збережено, хоч вони й перебувають в аварійному стані. Попри те, що мозаїчне панно не внесено в жоден перелік пам’яток, нові власники спорткомплексу обіцяють подбати про його подальше збереження, але наголошують на тому, що стан деяких фрагментів — критичний.

За словами Михайла Будзінського, у цій старій радянській будівлі десятиліттями не проводилися ремонтні роботи, стан залів, роздягалень, душових не відповідав сучасних вимогам, а через відсутність опалення псувалися стіни. Відсутність належного догляду призводила до обсипання декоративних елементів – зокрема, така доля спіткала частину орнаменту, який довелося закрити під час робіт з утеплення фасаду.

“Це був невеликий фрагмент, який буквально обсипався. Всі інші фігури — збережені, хоча їхній стан також аварійний. Залишати їх в такому стані небезпечно, але для повноцінного їх збереження необхідно залучати фахівців. На жаль, ні громадські активісти, ні представники влади поки не зверталися до нас із конкретними пропозиціями щодо того, як зберегти цю мозаїку від руйнування”, – зауважив Михайло Будзінський.

Після того, як у спорткомплексу з’явився новий власник, цей заклад не змінив свого функціонального призначення. Ці приміщення, зокрема, використовують обласні федерації боксу та важкої атлетики, оплачуючи тільки вартість комунальних послуг. У секціях, які тут працюють, як запевняє Михайло Будзінський, мають можливість безкоштовно займатися діти. У жовтні планується відкриття нових майданчиків для занять ігровими видами спорту. Прибуток власникам приносить лише робота тренажерних залів, заняття в яких є платними.

Після повноцінного відкриття спорткомплексу це місце може стати доволі багатолюдним. Саме тому у нових власників викликає занепокоєння аварійний стан панно — його подальше обсипання може стати причиною нещасного випадку. Дбаючи про збереження мистецької роботи на фасаді, власники будівлі водночас переймаються безпекою відвідувачів.

До речі, смальтові панно на будівлі “Текстерно” були останньою монументальною роботою Валерія Ламаха, який займався цим популярним в Радянському Союзі видом мистецтва упродовж тридцяти років. Його називають одним із визначних діячів того періоду, твори Ламаха можна побачити у різних містах України та колишнього СРСР.

Валерій Ламах також був відомим творцем радянських плакатів, які у 1950-60-х були ідеологічними “іконами” комуністичного ладу, прославляючи працю в колгоспах, на заводах та фабриках.

Серед монументальних робіт цього художника – панно “Дружба народів” в аванзалі головного павільйону ВДНГ УРСР (нині — Національний експоцентр України), панно “Життя” у Палаці культури хімкомбінату міста Дніпродзержинська, панно в інтер’єрі Київського річкового вокзалу та аеровокзалу аеропорту “Бориспіль”, мозаїка “Симфонія праці” на фасаді житлового будинку на проспекту Перемоги, 21 у Києві.

Про глибокі філософські смисли, які були закладені в його монументальних роботах почали говорити після виставки сучасного мистецтва Documenta 14, яка відбулася у 2017 році, майже через 40 років після смерті художника, в музеї Фрідеріцианумі німецького міста Касель.

ДжерелоДіло

Схожі пости

Впродовж ночі дороги Тернопільщини розчищали і посипали 123 спецмашини

В Тернополі запроваджують електронну систему запису дітей у перший клас

Не стало священника з Тернопільщини, за життя якого боролися у реанімації