– Він лежав майже два місяці. Зараз наново вчиться ходити. Воджу його за ручку, як малу дитину. Ходимо вулицею, подвір’ям. Лікар сказав йому розходжуватися, – розповідає, не стримуючи сліз, мама 8-річного Юрчика з Прошової Тернопільського району Наталія Чорна.
Реанімація, 9 місяців лікування, 5 операцій і страх до автомобілів, особливо червоного кольору. Все це довелося пережити хлопцеві, якого у липні минулого року збив нетверезий водій Volkswagen.
Намагався втекти з місця аварії
За кермом був 38-річний житель села Смолянка Тернопільського району. Він втратив контроль над автомобілем, виїхав на узбіччя та збив дитину. Причому ще й намагався втекти з місця аварії, але проїхавши 300 метрів, злетів в кювет. Залишити автівку порушнику завадили люди. На момент ДТП в салоні авто перебував і знайомий водія. Але він був настільки п’яний, що впродовж двох годин не міг ні говорити, ні вийти з машини. Від людського самосуду кермувальника врятував приїзд правоохоронців.
Хлопчик, якого збив цей чоловік, потрапив у реанімацію. У дитини медики діагностували тріщину черепа і крововилив, переломи таза, ніг, пошкоджені внутрішні органи. Поруч з хлопчиком в момент ДТП стояла його старша сестра, але дівчинка встигла відскочити і уникнути удару.
Поліція встановила, що водій перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння. Алкотестер “Драгер” показав 2,26 проміле алкоголю. А згідно з результатами лабораторного дослідження у крові чоловіка було виявлено 3,17% етилового спирту.
Свідка приводили в суд примусово
Нині триває судовий процес у цій справі. Обвинувачений Володимир С. – під вартою у Чортківському СІЗО. Чоловіка судять за порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження ( ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України) та залишення в небезпеці ( ч. 1 ст. 135).
коли прокинувся у реанімації і мене до нього пропустили, він запитав мене:”Чому я тут лежу? Що сталося?”
Справа вже на стадії допиту свідків. Проте цей процес затягується. Спершу в суд не з’явився один свідок – пасажир, який сидів у автівці разом із обвинуваченим. За це суд наклав на нього 3 тис. грн штрафу та ухвалив застосувати до нього примусовий привід, оскільки його неявка перешкоджає судовому розгляду. Врешті чоловіка допитали, проте він мало пригадав, адже на момент аварії був нетверезий.
– Він практично нічого не сказав, того не пам’ятає, того не пам’ятає, – розповідає Наталія Чорна.
Також суд допитав інших свідків – сусідку, старшу сестру Юрчика, яка була біля нього на момент аварії, та товариша, з яким він тоді спілкувався. На попередньому засіданні мали допитати ще двох свідків. Але вони з різних причин не з’явилися, тож слухання перенесли на 24 березня. Проте і воно не відбулося, його перенесли на 9 квітня через карантинні обмеження в суді.
– Малого (Юрчика – ред.) хотіли допитати, але він не пам’ятає моменту аварії, – зазначає мама хлопчика. – Навіть коли прокинувся у реанімації і мене до нього пропустили, він запитав мене:”Чому я тут лежу? Що сталося?”. Уявіть, як мені важко було це все розповідати.
На чергове слухання 9 квітня двоє свідків, один з яких на момент аварії на дереві зривав вишні, вже прийшли. Проте їх допитати не змогли, тому що захворів захисник обвинуваченого, а без нього буде порушене право підсудного на захист. Оскільки невідомо скільки часу хворітиме адвокат, суд вирішив призначити захисника із центру безоплатної правової допомоги. Відтак судовий розгляд довелося перенести на 19 квітня. Тоді вирішуватимуть питання про продовження міри запобіжного заходу, адже тримання під вартою Володимира С. закінчується 23 квітня. Свідків допитуватимуть пізніше. Чоловіки кажуть, що їм накладно їздити до суду туди-сюди, адже мають вдома багато роботи. До того ж один з них збирається до Польщі на заробітки.
Ні разу не просив пробачення
Мама травмованого у аварії хлопчика каже, що втомилася від судових засідань, які тривають вже 7 місяців. Проте жінка дякує Богові, що її син вижив у аварії і зробить усе, щоб він став на ноги і повернувся до звичного життя. Хлопчик мріє побігати разом з однолітками, пограти футбол.
– Я вже разів 8 приїжджаю в суд, – каже Наталія Чорна. – Коли Юрко лежав у лікарні, з ним сиділа сестра, поки я ходила на засідання. А коли він вдома, то дочка залишається, то сусідка.
Пані Наталя каже, що відколи сталася аварія, обвинувачений з нею ні разу не спілкувався, не просив пробачення.
– Коли Юрчик ще на початках лежав у реанімації, приходила мама цього чоловіка і казала, що по мірі можливості вони нам допомагатимуть, але до сьогоднішнього дня немає нічого, – зазначає жінка.
На лікування сина вона витрачає дуже багато коштів. Принагідно дякує усім небайдужим, які відгукнулися на її біду: сусідам, односельцям, волонтерам, церкві.
“Була на городі, раптом почула страшний удар”
У Наталії Чорної – шестеро дітей. Юрчик – наймолодший. Жінці дуже важко згадувати той день, коли сталася аварія. Як каже вона, тоді син стояв на узбіччі неподалік будинку і спілкувався через дорогу з сусідським хлопчиком, у якого був коронавірус.
– Заглянула раз, дитина є, на вулиці говорить. Юрчик був разом із старшою сестрою, сидів на велосипеді. Вони стояли, спілкувалися. Я пішла на город полоти, чую на раз такий страшний удар, – пригадує жінка. – Вибігаю, а тут мала кричить: “Мамо, Юрчик в аварію потрапив”. Я навіть не пам’ятаю, як опинилася біля нього. Він нічого не говорив, тільки стогнав…
навіть не пам’ятаю, як опинилася біля нього. Він нічого не говорив, тільки стогнав
За словами мами, донька встигла відскочити, а син потрапив під колеса. Хлопчик дивом залишився живий, його велосипед розлетівся на частини. Днями вже минуло 9 місяців, як хлопчик лікується від травм, отриманих під час аварії. Він переніс 5 операцій, останню зробили 14 березня.
– Юрчик практично весь цей час пролежав у лікарні, може три місяці був удома. Спершу робили одну операцію, вставляли апарат Ілізарова (апарат для з’єднання і зрощення переломів кісток – ред.). Потім робили дві нараз операції на дві ніжки, щоб двічі наркоз не давати – ставили пластини, – описує пережите дитиною Наталія Чорна. – Далі знову дві операції нараз. Попереду ще лікування, реабілітація, маємо в санаторій їхати. Дуже дякую медикам обласної дитячої лікарні за допомогу та всім людям, які нас підтримали.
Довідка
Кошти на лікування Юрчика Чорного можна перерахувати на картку його мами: 5355280202374599.
Фото: Головне управління Нацполіції в Тернопільській області, Євгенія Цебрій.
