Майже на тиждень у сніговій блокаді опинилися багато сіл Тернопільської області. Через те, що дороги замело, діти не ходили до школи, у магазини не привозили продукти. Люди, яким потрібно було на роботу, змушені були долати кілометри пішки. Дехто навіть пробував добиратися на санях, запряженими кіньми, але тварини просто тонули у снігових кучугурах.
У жительки одного з сіл області почалися передчасні пологи, ще в однієї раптово розболівся зуб і вона терміново потребувала медичної допомоги. Були випадки, коли в таку негоду доводилося ховати покійників.
Згадані вище випадки – непоодинокі на Тернопільщині. Щодня зведення рятувальників рясніли повідомленнями про те, як визволяли зі снігової пастки рейсові автобуси з пасажирами, карети швидкої, як допомагали транспортувати до медзакладів хворих та породіль.
Читайте також: «Нас кинули»: чому підрядники не справляються з розчищенням заметених снігом доріг.
Дорогу до багатьох сіл прогорнули тільки 15 лютого. Станом на 16 лютого, як пишуть користувачі соцмереж, ще залишалися заметені села.
Як пережили всі ці дні в заметах та з якими труднощами зіштовхнулися, люди розповіли інтернет-виданню Терміново.
У магазин не привозили хліба
Майже тиждень у сніговій пастці провели жителі села Августівка Зборівського району. Дорогу у селі розчистили лише 15 лютого під вечір. І то прогорнули лише центральну вулицю, а залишилися ще бічні, розповідає тернополянка пані Наталя. У неї в цьому селі живуть старенькі батьки, і вона весь цей час хвилювалася, чи з ними все добре.
– Люди тут жили, як під час льодовикового періоду. У неділю, 14 січня, замети були до трьох метрів, – стверджує жінка. – У нас на подвір’ї брама повністю заблокована, над нею височенний замет. Досить апокаліптична картина. Моєму 80-річному батькові треба, мабуть, тиждень, щоб це все розгорнути лопатою.
Він ішов по пояс в снігах, подекуди провалювався аж по шию
Августівка розташована за 50 км від Тернополя і 10 від Зборова. Село було відрізане від цивілізації. Востаннє рейсовий автобус, як каже співрозмовниця, приїздив у село ще у вівторок, 9 лютого, увечері. Станом на 16 лютого рух громадського транспорту ще не відновили, бо заметеними залишилися сусідні села.
– Люди стривожені, адже багатьом треба на роботу. Комусь – до Зборова, комусь – до Тернополя, – ділиться хвилюваннями жінка. – Дехто ходив пішки. Мій син мав термінові плани в Тернополі і 14 лютого змушений був йти 10 км до Зборова, а звідти вже добрався автобусом до обласного центру. Він ішов по пояс в снігах, подекуди провалювався аж по шию.
Пані Наталя дуже хвилювалася за батьків, які залишилися у заблокованому снігом селі. Адже мама – після коронавірусу і операції.
– Я телефонувала по 10 разів на день, запитувала як вона почувається, чи все добре, чи мають хліб, чи є дріжджі, щоб можна було спекти, – зазначає тернополянка. – Чотири дні в Августівку не привозили хліба, останній завіз був ще в четвер, 11 лютого. Добре, що в селі це не таке вже проблема, бо багато людей печуть самі. Але дріжджі в магазині розібрали. Також кілька днів у магазин не привозили ні м’ясопродуктів, ні молочки.
Жінка зазначає, що Козівська ОТГ спрацювала краще, ніж Зборівська.
– В Козівській села були на 90% розблоковані ще на другий день хуртовини, а Зборівська ще досі розгортає сніги, – каже пані Наталя.
“Я просто благала допомогти”
У ще однієї жительки Августівки на вихідних, коли село було заметене, погіршився стан здоров’я. Жінка потребувала термінової медичної допомоги – у неї болів зуб, утворився нарив, піднялася температура. Хвора три дні терпіла сильний біль і аж 16 лютого змогла потрапити до лікаря, розповідає її донька Марія, яка живе у Львові. Вона весь цей складний період добивалася, щоб у село розчистили дорогу. Жінка каже, що була просто в розпачі від того, що нічим не могла допомогти.
– На початку села були замети рівно зі зростом людини, – розповідає Марія. – Я телефонувала на урядову гарячу лінію, в Тернопільську облраду, у Зборівську райраду, до підрядників, які повинні розчищати ці дороги. Пояснювала, що мамі погано, що в неї підвищилася до 38 температура. Але всі тільки відправляли один до одного. Я сварилася, благала усіх допомогти. А у відповідь чула:”Ми розчищаємо, ми щодня працюємо”.
всюди дзвонила і Пояснювала, що мамі погано, що в неї підвищилася до 38 температура. Але всі тільки відправляли один до одного
За словами жінки, у її мами почав боліти зуб у п’ятницю, 12 лютого, в суботу їй стало гірше, а в неділю дуже погано.
– Через сильний біль мама не спала три ночі. Температура не спадала ні вдень, ні вночі, – каже Марія. – Ні медикаметів, ні лікаря, бо це – село. Мама навіть не могла говорити, вона плакала, стогнала, її обличчя розпухло. Я дуже переживала, щоб цей абсцес не тріснув і не пішло зараження організму.
Як каже Марія, на швидку вони навіть не телефонували, бо вона б не доїхала такою заметеною дорогою. Мама просила водія таксі, щоб спробував її відвезти до лікаря, але він теж не погодився.
Читайте також: “Загалом справлялися з розчищенням доріг, аж настав цей затяжний снігопад…”
– Знаю, що за людьми, які не могли добратися до села, виїжджали на санях з кіньми, але тварини погрузли по шию в снігу, тому довелося повертатися назад, – говорить Марія.
На щастя з її мамою вже все добре, вона потрапила до медиків і їй зробили міні-операцію.
– Лікарі сказали, що ситуація дуже запущена, якби звернулися швидше – такого б не було, – зауважує донька.
У негоду і народжували, і хоронили
Тільки з 15 лютого відновилося сполучення і з селом Тилявка Шумського району.
Староста села Наталія Затворнюк каже, що особливо складна ситуація була під час заметілі у п’ятницю і суботу – 12-13 лютого. З неділі, 14 лютого у селі вже почала працювати снігоприбиральна техніка. Зараз дороги розчищені, їздить громадський транспорт, в магазини постачають продукти.
Староста села дякує всім службам, які оперативно спрацювали у складній ситуації. Якраз коли село найбільше замело, в однієї жительки почалися передчасні пологи.
за людьми, які не могли добратися до села, виїжджали на санях з кіньми, але тварини погрузли по шию в снігу, тому довелося повертатися назад
– Але ми одразу звернулися в підрядну організацію і вони відгукнулися на прохання, буквально за 15 хвилин приїхали і до години часу прогорнули дорогу, – каже Наталія Затворнюк. – За ними одразу приїхали працівники ДСНС і доправили майбутню маму до лікарі. Через дві години в Шумському пологовому народився хлопчик.
А в сусідньому селі Жолобки, яке відноситься до селищної ради Тилявки, під час заметелі довелося ховати людину.
– На щастя, допомогло фермерське господарство, яке надало техніку, спасибі їм велике, – висловлює вдячність староста села. – Вони прогорнули сніг та допомогли поховати покійника. Бо в таку справитися без спецтехніки було б непросто. Так що у нас і хоронили в таку негоду, і народжували.