Археологічні розкопки тривають в історичній частині біля руїн костелу св. Антонія XVI-XVII ст у смт. Залізці Зборівського району на Тернопільщині. Волонтерська експедиція проводить дослідження старого кладовища, яке було розташоване біля костелу.
Як розповів виданню Терміново керівник експедиції – науковий співробітник Науково-дослідного центру “Охоронна археологічна служба України” Інституту археології НАН України Василь Ільчишин, на прикостельній території виявили поховання XVI- XIX ст.
Вервиця, ікона, перстень і розп’яття
Серед знахідок – поховання католицького священника кінця XVIII-поч. XIX ст.
– На рештках отця збереглася бронзова ікона Ченстоховської Матері Божої, яка була нашита на ризах на спині. Також – вервиця, яку він носив на поясі, – зауважує Ільчишин.
Біля священника виявлене поховання дівчини, якій було 18-20 років. Її вік, як пояснює археолог, вирахували по зубах та розміщенню суглобів, які ще не до кінця зрослися.
– Із знахідки можна зрозуміти, що ця дівчина була ревна католичка. Вона носила хрестик з розп’яттям, яке збереглося у неї на грудях. Сам дерев’яний хрестик зігнив, а олов’яне розп’яття залишилося до нині, – описує знахідку науковець. – Також на пальці лівої руки у дівчини був бронзовий перстень із імітацією синього каміння, хоча насправді це звичайне скло. Перстень дуже красивий, ми вже його відреставрували.
Дитина похована у вишиванці бісером
У шарі XVII ст. археологи знайшли поховання дитини, якій 4-5 років, про що свідчать молочні зуби.
– Дитина була похована у сорочці чи пеленці, вишитій бісером. Адже збереглося дуже багато намистин, – ми вже знайшли близько 50, – розповідає Василь Ільчишин. – Про те, що це поховання XVII ст. свідчать знайдені монети. Тому цей горизонт датований дуже чітко.
Взагалі біля костелу св. Антонія є 4-5 поверхів поховань, повідомив археолог.
– Цей цвинтар існував з моменту заснування костелу, а це XVI-XVII ст., до кінця XVIII ст, – говорить він. – З приходом австрійської імперії на ці землі поховання в містах і селах було заборонене. Відтак всі цвинтарі винесли за межі населених пунктів. Тобто ми точно знаємо, що після кінця XVIII ст. там вже нікого не ховали.
За словами Ільчишина, в розкопі багато кісток, які просто перевернуті, зрушені з місця і засипані землею.
– Пізніші поховання руйнували раніші, це все переверталося, і зараз ми це все відмежовуємо – розшаровуємо по горизонтах, – пояснює науковий співробітник. – Наша експедиція волонтерська. Тут працюють переважно студенти-археологи з Тернополя, Золочева, навіть Черкаської та Івано-Франківської областей.
Знайдені останки перепоховають
Всі ці артефакти зберігатимуться у Залозецькому краєзнавчому музеї, який планують відкрити у жовтні цього року.
– Кістки ми зараз чистимо і передамо на антропологічну експертизу у Інститут археології в Київ, – ділиться планами Василь Ільчишин. – Антропологи нам скажуть точний вік померлих, стать, хвороби, травми, можливу причину смерті, професійні навантаження та деформації, бо кожна професія дає відбиток на кістках. Потім ми ці кістки заберемо в Залізці і перепоховаємо на тому ж місці. Але це буде вже наступного року, тому що експертиза тривала.
Нагадаємо, Залізці не вперше дивують унікальними археологічними знахідками. Минулого літа археологи виявили тут справжні “Помпеї”. Сміття, горіхова шкаралупа, вишневі кісточки, дерев’яні споруди, фрагменти одягу, взуття, прикрас і посуду. Усе це в неушкодженому вигляді законсервувала в Залізцях повінь у XVII столітті.
Також археологи знайшли у цьому селищі залишки фундаментів палацу-ратуші XVI-XVIII і провели розкопки біля бокового входу руїн костела св. Антонія. Тут виявили керамічний матеріал того часу та сліди давнього католицького цвинтаря. Зокрема, поховальну кістницю. Це яма квадратної форми розміром 2×3 м, заповнена людськими останками, де було знайдено кілька десятків скелетів.
Головне фото: Василь Ільчишин, https://ternopoliany.te.ua
