Після повені у XVII столітті у Залізцях Зборівського району шар мулу законсервував все, що тоді було на площі Ринок – починаючи від сміття, горіхової шкаралупи, вишневих кісточок до дерев’яних споруд, фрагментів одягу, взуття, прикрас, посуду. Цю унікальну знахідку виявили нещодавно під час археологічних досліджень. Про своєрідні Помпеї у Залізцях розповів науковий співробітник ДП “НДЦ “ОАСУ” Інституту археології НАН України Василь Ільчишин.
Сталося неймовірне!
– Продовження археологічних досліджень у Залізцях носили діагностичний характер. Їх мета – вияснення стану і перспектив досліджень культурного шару у центральній частині містечка, де розміщувалась колись площа Ринок, – каже він. – Зараз ця територія частково забудована, а в радянський час на цьому місці розміщувались гаражі, сільгосптехніка та автозаправка. Тому великих надій на те, що ми щось знайдемо, ми не покладали. Але вже із другого штика (глибина 40 см) здивуванню не було меж! У верхніх шарах ми натрапили на скупчення битого скляного посуду, бокали, килішки, кухлі, пляшки.
Така кількість на маленькій площі може свідчити про те, що тут ймовірно існувала якраз лавка із продажу цієї продукції. Трохи глибше було зафіксовано сліди дерев’яної будівлі – зрубу. У цій споруді ми виявили пічні кахлі, фрагменти горщиків, залізні цвяхи та інші побутові предмети. Ця споруда датується 2 половиною XVII ст. Під цією нею залягав стерильний шар мулу. Спочатку ми подумали, що це вже все! Материк! У археології це означає, що вже нічого нема, тобто це природній первісний горизонт! Але щось мене почали брати сумніви, адже місто засноване ще у XV ст і тому мусять бути раніші нашарування. Тому я і вирішив заглибитись і перевірити. Чи це дійсно материк. І тут сталося неймовірне! Під шаром мулу приховувався цілий міський світ і життя середини XVIІ. Ми знайшли кам’яну вимостку ринкової площі, поміж тих каменів були найрізноманітніші предмети, які характеризують побут мешканців, їхнє життя і ті історичні події, що тоді вирували.
Законсервувалося все, що було на площі
Цей шар мулу – це сліди величезної повені, яка затопила тоді місто, продовжує археолог. І цей мул законсервував, зберіг все, що тоді було, починаючи від простого сміття, що валялось під ногами на площі, до дерев’яних споруд, які там розміщувались.
Поміж каменів виявлено шкаралупу лісових та волоських горіхів, насіння гречки, кісточки вишні чи черешні, кору дерев, гілки, фрагменти трісок, дощок, шкіряного одягу, взуття, керамічного та скляного посуду, монети та предмети озброєння, прикраси – намистини, бісер. Але час і сильна кислотність погано вплинули на збереження металевих предметів. Монети і вироби із заліза і кольорового металу, особливо мідні, дуже сильно окислились і їх важко атрибувати.
– На тій же бруківці на площі середини XVII ст виявлено і предмети озброєння, – бойова сокира Алебарда, наконечник стріли, – каже Василь Ільчишин. – Вони підказують нам про те , з чим пов’язана та повінь – найімовірніше, що ця подія трапилась якраз в період Зборівської битви 1649 року.
У той час турки могли розграбувати місто і розібрати греблю. Залозецький став на той час мав більше 1000 га площі і був в 4 рази більший, ніж зараз. А старе місто знаходилось нижче по течії від ставу. І величезна кількість води і мулу миттєво заполонила долину Серету і відповідно й затопила місто, тим самим “заморозивши” ту мить міського життя і побуту. Така подія цілком реальна, про що свідчать грамоти львівського суду окружніх сіл, де люди дають свідчення про те, що села розграбовані і спалені, стави спущені, церкви, корчми і млини спалені, і вони не мають грошей платити податки. І тут на розкопках у Залізцях ми маємо яскраве підтвердження цих історичних подій. Хочу зауважити, що мабуть, археологічна пам’ятка Старі Залізці – це єдине місце на Тернопільщині, свого роду “Помпеї”, де збереглась дерев’яна забудова та дерев’яні і органічні предмети в археологічному культурному шарі. Це просто унікальний випадок! Подібні знахідки є на Львівщині та Поліссі. Це в основному характерно для болотистої місцевості. А на Тернопільщині тільки одне місто в Середньовічний час розміщувалося серед боліт як і зараз.
Знахідки ще цієї осені потраплять у фонди та експозицію музею Зборівська битва в м Зборів. А потім, коли у Залізцях відкриють музей, вони повернуться туди. Наступного року у Залізцях заплановані широкомасштабні дослідження. А 2019 рік – це розвідкові розкопи, мета яких – перевірити глибину шару і його насиченість та перспективи.
Василь Ільчишин дякує підприємцю Богдану Мельнику за те, що дозволив провести дослідження на його території. Адже не всі жителі ставляться із розумінням до археологів і не всі пускають на свій “город” копати.
