27.10.2020
Жінки Мандри Новини

“Я просто хочу, щоб люди побачили, яка це краса”: лавандове поле під Тернополем підкорює соцмережі

Фотографи з моделями приїжджають сюди вже о 5 ранку, щоб спіймати заворожуючий колір неба на сході сонця та м’яке світло. Тут фотографуються цілими родинами. А розкішні світлини серед лаванди останніми днями просто заполонили соцмережі. 

Сотні тернополян та жителів сусідніх областей їдуть на Тернопільщину намилуватися цією красою. Міні-Прованс заснувала всього за 18 кілометрів від Тернополя – у Зарубинцях Збаразького району квітникарка Оксана Федчишин. 

– Мені просто дуже подобається лаванда і я хотіла мати її багато, – зізнається жінка. – Тим більше кажуть, що це – аромат щастя. Зараз бачу як дівчата, які фотографуються, виходять звідси щасливі. То може, це справді так?

Ароматною лавандою засаджено 20 сотих поля, ще стільки ж – сотнями сортів різних квітів та декоративно-квітучих кущів. (фото: Євгенія Цебрій)

Лавандове поле цвістиме до 20 липня. Тому хто мріє про фіолетову фотосесію, ще встигає її організувати. Господиня поля є на місці постійно. Адже через велику кількість відвідувачів потрібно пильнувати, щоб квітів не потоптали та не обірвали. За вхід на лавандову територію жінка бере символічну плату – 50 грн, фотографуватися можна скільки душа забажає. Якщо ж хочете фотосесію з більшими можливостями на полі, приміром обрати найкращу фотозону, зайняти більшу територію – це коштує 350 грн. 

– Приїжджають сюди на машинах, велосипедах. Були гості з Чернівців, Львова, з різних куточків Тернопільської області, – розповідає Оксана Федчишин. – Я  просто хочу, щоб люди побачили, яка це краса. Тому ці два тижні цвітіння хочу присвятити тому, щоб показати лаванду усім охочим. Тим більше карантин, усі засиділися вдома. Дехто планував поїхати у Францію, але на жаль це не вдалося. От нещодавно у нас були дівчата зі Львова. Вони розповіли, що вже мали квитки куплені за кордон, але не змогли туди полетіти. Тому приїхали подивитися на лаванду сюди.

Оксана Федчишин вже понад 10 років займається розведенням різних квітів. Своє квіткове господарство назвала Kvitka Ross, яке походить від її дівочого прізвища Росипко. Близько 5 років тому захопилася лавандою. (фото: Андрій Вацик)

Зважаючи на популярність лавандового поля, пані Оксана облаштувала тут фотозони та привезла аксесуари – букети з сухоцвітів, кошики, капелюхи. 

– Це прості фотозони з підручних матеріалів, але людям вони дуже подобаються. Ми купили дві банки білої фарби  та пофарбували бамбетлі, які мабуть, ще мій прадід зробив, – розповідає квітникарка. – Хлопці нам збили з дощок стола, лавку і козлики, ми також пофарбували їх у білий. Стару альтанку пофарбували, повісили тюль, куплену на “секоді”. Все це таке, що можна тут залишити і не боятися, що його вкрадуть, адже тут не загороджено.  

На полі – зранку до ночі

Оксана Федчишин вже понад 10 років займається розведенням різних квітів. Своє квіткове господарство назвала Kvitka Ross, яке походить від її дівочого прізвища Росипко. Близько 5 років тому захопилася лавандою. Нині цією ароматною рослиною засаджено 20 сотих поля, ще стільки ж – сотнями сортів різних квітів та декоративно-квітучих кущів. Тут є гвоздики, лілії, айстри, очиток, адоніс, флокси, арабіс, шавлія та інші. Жінка продає квіти на ринку та через інтернет. 

Також закінчила курси ландшафтного дизайну і займається облаштуванням клумб на приватних подвір’ях. Водночас зізнається: квіти – це не тільки її спосіб заробітку, а й захоплення, якому вона готова присвячувати весь свій час. Адже робота з квітами нелегка – вона починається з ранньої весни і триває до пізньої осені.

Якщо зірвані стебла лаванди правильно висушити, вони будуть тішити кольором дуже довго, радить квітникарка. Щоб квітка зберегла свій колір, слід вішати букет в приміщенні, яке добре провітрюється без потрапляння прямого сонячного проміння. (фото: Євгенія Цебрій)

Пані Оксана на полі від ранку до вечора, адже тут постійно є робота. А коли почала цвісти лаванда, то часу біля неї треба затрачати ще більше. Адже квіти, які згодом продає декораторам, дизайнерам, флористам, треба зрізати, формувати в букети, висушувати.

– Лаванду використовують в різних цілях. Її додають до букетів, приклеюють до різних декорацій, листівок, – говорить жінка. – З самих квіточок без стебельця можна робити чай або використовувати їх на подушечки-саше, ароматизовані мішечки, які кладуть у шафу чи ванну. До речі, запах тримається не лише до наступного сезону. Такий мішечок треба просто розім’яти і знову відчуєте дуже сильний аромат. 

Спершу посіяла квасолю, потім квіти

Спершу Оксана Федчишин садила різні квіти у себе вдома в Збаражі на клумбі, а потім з’явилося ціле поле. До того займалася продажем іграшок. 

– Це були важкі 90-ті, як то кажуть: купи-продай. Ми їздили в Одесу на “Сьомий кілометр”, де купували іграшки, – пригадує жінка. – А за фахом я кондитер, технолог приготування їжі. Але жодного дня працювала за спеціальністю, тому що пішла на ринок торгувати – треба було за щось жити. 

Захоплення квітами прийшло під час переломного етапу в житті, зауважує пані Оксана. 

– Кажуть, щоб щось прийшло для тебе нове, іноді треба щось втратити, – озвучує народну мудрість власниця лавандового поля. – А в мене так сталося, що померли бабуся, дідусь, за ними раптово пішла мама. Мені залишилася у спадок хата та земля у Зарубинцях. І треба було щось з тим робити. 

У перший рік жінка вирішила посадити на полі квасолю. Але з нею було непросто, бо рослина вимагала дуже багато праці. 

Загалом на полі є 10-12 сортів лаванди – рожева, біла, насичено фіолетова. (фото: Ірина Небесна)

– Тато навіть говорив мені: “Не ходи і не збирай цю квасолю, я її переорю і на тому буде кінець, – пригадує співрозмовниця. – А я казала: “Та люди будуть сміятися, що я ціле літо тут сапала, а тепер ти це переореш”. І я таки зібрала цю квасолю. Потім я її здала і отримала копійки, а наробилася цілий рік. Тоді я зрозуміла, що сільське господарство – не для мене. Вже навіть була думка все це продати. А потім я почала тут садити квіти. 

Вдома на клумбах у пані Оксани росли кілька кущів квітів: арабіс кавказький, гвоздика, очиток. Вона їх поділила і посадила на грядках. 

– Потім вивезла кущики на базар, бо я ж торгувала іграшками. Продала і побачила, що люди таке купують, – розповідає жінка. – Думаю: може так можна заробляти? І так почалася моя квіткова справа.

Оксана Федчишин зізнається, що раніше землею не особливо цікавилася, хіба що допомагала бабусі в селі копати картоплю. Але все в її житті склалося так, що полюбила і землю, і рослинництво. І нині на своєму полі вона днює і ночує. 

– Щоб лаванда була гарна і кущ мав круглу форму, її треба стригти кожного року навесні або влітку після цвітіння. Інакше вона зробиться широка та крислата, ляже на землю, – розповідає Оксана Федчишин (фото: Андрій Вацик)

– Я ставлюсь  до поля як до роботи. У мене самодисципліна, – о 8 ранку я вже маю бути тут. Робочий день у мене 12-14 годин. Навіть коли нема лавандового буму, тут постійно тут є чим зайнятися, – запевняє квітникарка. – От зараз потрібно зрізати лаванду і висушувати букети на продаж. Якщо я її не розвішу на горищі і не висушу, вона спріє, почорніє, втратить колір. До слова, якщо зірвані стебла лаванди правильно висушити, вони будуть тішити кольором дуже довго. У воду зрізану лаванду ставити не можна, бо вона просто зігниє. Щоб квітка зберегла свій колір, слід вішати букет в приміщенні, яке добре провітрюється без потрапляння прямого сонячного проміння. 

Насіння зійшло аж на  третій рік

Лаванду можна розмножувати способом живцювання, діленням корча. Оксана Федчишин вирощує її з насіння. Каже, тепер вже знає як це робити. Хоча йшла до цього довго. Перших два роки взагалі нічого не виходило. Насіння зійшло аж на третій рік.  

– Я кожного року розчаровувалася, бо витрачала насіння, кошти, працю, а результату не було, – пригадує пані Оксана. – За правилами, насіння лаванди перед посадкою має пройти замороження. То ж в січні я ставила його в холодильник і воно місяць лежало в морозилці. Потім навесні висівала, але воно так і не сходило. Тоді я подумала, що в природі ніхто його не ставить в холодильник, воно просто опадає на землю і лежить всю зиму, а весною сходить. На третій рік після невдалих спроб я посіяла насіння в листопаді. І от навесні у квітні мене покликав тато: “Йди сюди. Я хочу, щоб ти на це подивилася”! Я приходжу, а там така щіточка зійшла, як шерсть підстриженої собачки. Моїй радості не було меж!

Зважаючи на популярність лавандового поля, пані Оксана облаштувала тут фотозони та привезла аксесуари – букети з сухоцвітів, кошики, капелюхи. (фото: Андрій Вацик)

Жінка додає, що насіння, яке зійшло, ще й було зібране власноруч. 

– Одного разу мені вдалося зібрати насіння на лавандовій алеї мого знайомого. Я допомагала йому стригти кущі після цвітіння, щоб набули круглої форми, – розповідає вона. – Обрізані суцвіття я могла викинути, але я назбирала з них  насіння. До речі, його треба збирати в серпні в суху погоду. 

Кущам в Зарубинцях вже 5 років

Жінка пояснює, що сіяти насіння лаванди потрібно пізно восени  на маленькій грядочці. Навесні коли воно сходить, його розсаджують окремо по одному стебельцю на відстані 20 см один від одного. Повноцінний кущ зі стебельця буде через два роки. Цвіт з молодих кущів зрізають, щоб він не тягнув соки і рослина розвивалася. Щоб лаванда була гарна і кущ мав круглу форму, її треба стригти кожного року навесні або влітку після цвітіння. Інакше вона зробиться широка та крислата, ляже на землю. 

Розкішним кущам лаванди, які можна побачити на полі в Зарубинцях, вже 5 років. 

– Спершу вони були на окремих маленьких грядочках, а коли я побачила, що їх достатньо, ми висадили їх на полі. Загалом тут є 10-12 сортів лаванди – рожева квіточка, біла, насичено фіолетова, – говорить власниця квіткового поля. 

Доглядати за лавандою та іншими квітами пані Оксані допомагає ціла родина. Про свою роботу жінка розповідає у соцмережі Фейсбук, публікує фотографії квітів. Її донька веде сторінку про квіткове господарство у інстаграмі.  

– Працюємо без техніки, все робимо вручну, принципово  не отруєюмо землю хімікатами, – зауважує квітникарка. – От на полях ні одного маку, ні одного бур’яну, бо все це винищили хімією. Ми всі бур’яни  видаляємо вручну, викидаємо їх на купу, вони перегнивають. Потім отримаємо природне добриво без хімії. Кропити доводиться хіба що інші квіти від тлі, лаванду на щастя вона  не чіпає. 

Оксану Федчишин іноді запитують, чи може жити лаванда у квартирі.

– Ні, не може, – відповідає жінка. – Це гірська рослина. Їй потрібні всі природні процеси –  свіже повітря, зима, вітер, сонце. Взагалі вона теплолюбива, але в нас зараз клімат міняється, і вона тут чудово себе почуває.

На лаванді квітникарка не зупиняється. У її планах засадити ділянку гібіскусом та піоновим деревом. Але щоб ці рослини зацвіли, треба чекати 4 роки.  

– Тоді у травні поле зацвіте піоновими деревами, в липні буде лаванда, в серпні – гібіскус, – ділиться планами жінка. – Я б дуже хотіла і це усім вам показати!

Головне фото із Фейсбук-сторінки Оксани Федчишин

 

Схожі пости

Куди скаржитися, якщо правил карантину не порушували, а патруль зупинив

Медсестра із Заліщиків розвінчує міфи про коронавірус

Євгенія Цебрій

Тернопільські депутати закликають президента повернути Бандері звання Героя України