Від сьогодні, 3 червня відновлює роботу тернопільський пункт прийому візових анкет до Польщі. KredoBank та Idea Bank почали приймати сервісний збір з 2 червня, ПриватБанк – з 5 червня. Під банками очікувані черги заробітчан. Про те, яка робота і зарплата чекає заробітчан Тернопільщини, що для заробітчан після карантину змінилося на краще, а що – навпаки, ми писали у попередній публікації Терміново. Далі – продовження матеріалу.
“Бояться померти від голоду, а не від коронавірусу”
Страху їхати на роботу в іншу країну під час пандемії у людей немає, кажуть в агенціях працевлаштування. За словами менеджерки з персоналу Тернопільської Асоціації роботодавців Світлани Повар, в основному на роботу їдуть батьки дітей, які закінчують школу, тому що їм потрібні гроші. І ніхто не зважає на те, що є ризики заразитися коронавірусом.
– Люди готові їхати, не бояться. Можна сказати, що надто безпечні, – каже вона. – Очевидно, за два місяці карантину витратили всі грошові запаси.
– Люди бояться померти від голоду, а не від коронавірусу, – додає тернополянин Петро, який займається перевезенням та працевлаштуванням за кордоном.
Тернопільські заробітчани, з якими спілкувалася журналістка Терміново, кажуть, що пандемія коронавірусу, карантин і навіть потреба обсервації у Польщі їх не лякають. Їм потрібна робота та пристойна зарплата, а в Україні на неї розраховувати не можуть.
Тернополянин Олег на заробітки до Польщі їздить вже кілька років. Каже, в Україні низькі зарплати та погані умови роботи, а це його не влаштовує. Чоловік має запрошення на роботу, на якій працював до карантину, – збирати замовлення у супермаркеті. Поїде за біометричним паспортом, якраз днями закінчується тримісячний коридор перебування в Україні. Хоча ще на початку березня планував виготовити робочу візу і їхати назад, навіть сервісний збір оплатив.
– Але через карантин все “накрилося”, тому робочу візу я так і не зробив. Візовий центр був закритий, а вислати документи я навіть не пробував, бо дистанційно складно заповнити анкету, – каже Олег.
Зараз чоловік шукає способи, як добратися до Варшави. Каже, з цим трохи проблемно. Їхати треба з пересадками, до того ж тариф не тішить.
– Завжди їздив автобусом, раніше платив 700 грн, зараз вже бачу 2 тисячі, – каже Олег. – Такі ж ціни й у приватних перевізників. Але думаю, це тимчасово, тому що ще не всі їздять і немає конкуренції.
Чи зросте у нього зарплата, тернополянин ще не знає. Сподівається, що з червня все запрацює на повну силу. Відтак і заробітки зростуть.
– Взагалі там роботи купа і жоден комбайн чи трактор її не зробить, все треба ручками. А поляки не хочуть працювати за такі гроші, – зауважує чоловік.
Вже сидить “на валізах” і чекає інформації про роботу від фірми, яка займається працевлаштуванням тернополянка Надія. Вона планує працювати у сфері послуг – прибирання у готелі або миття посуду у ресторанах. У жінки робоча віза. Каже, встигла заплатити перед карантином сервісний збір. Оскільки візовий центр закритий, відправила анкету онлайн.
– Її перевіряють, якщо все добре, надсилаєш документи. Потім вони тобі надсилають візу, – розповідає Надія.
Жінка каже, що їде до Польщі, бо тут не так проблема з роботою, як із зарплатою.
– Там можна заробити 12-18 тис грн залежно від кількості робочих годин. В Україні таку зарплату знайти важко, – каже вона.
Коронавірус заробітчанським планам тернополянки пе перешкода.
– Маска, рукавички, антисептик є, – зауважує Надія. – Тут все залежить від тебе.
Ізоляція – умовна, а отже – безглузда
За словам Світлани Повар, у сфері сільського господарства люди проходять ізоляцію у роботодавців, які забезпечують житлом і харчуванням. Але вона швидше умовна, бо збір врожаю горить. Тому люди працюють, дотримуючись дистанції. І таким чином і вони не втрачають час та гроші, а фермеру не пропадає врожай.
А от тернополяни, які поїхали на роботу на завод металоконструкцій, вже 7 днів просиділи на ізоляції і тільки через тиждень підуть на роботу. Житлом їх забезпечив роботодавець, продукти привозять, але їх вони мають оплатити з власних кишень.
Як виглядає ізоляція і роботу у Польщі з середини, розповідає перевізник Петро. Чоловік вже 10 років займається перевезеннями і працевлаштуванням за кордоном. Карантин і йому вдарив по кишені, адже на роботу не возив нікого. Хіба що забирав з кордону людей, коли вони масово поверталися додому на початку карантину.
У суботу, 23 травня Петро здійснив першу поїздку до Польщі із заробітчанами після карантину. Зараз він відбуває 14-денну ізоляцію, хоча вона пом’якшена. Возить з поля полуницю і таким чином підробляє.
– На кордоні температуру міряють кожному пасажиру в бусі перед тим як в’їжджати під польський шлагбаум, – розповідає чоловік. – Також кожен надає адресу, куди їде на роботу і номер телефону роботодавця. Після прибуття заробітчанина на місце, роботодавець має заявити про кожного в поліцію та санстанцію. Після цього можна йти в поле на роботу, а от в магазин – ні.
Така “ізоляція” взагалі дуже відносна і непотрібна, вважає чоловік.
– От я з товаришем живу у невеличкій кімнатці, він тут ще з лютого, – розповідає Петро. – Ми контактуємо, їмо з однієї каструлі, спимо на ліжках по сусідству, на роботі разом, спілкуємось з полячкою, в якої працюємо, а вона контактує з людьми на базарі. Але я не маю права піти в магазин та нікуди їхати, а вона має.
Перевезення подорожчало на 100 злотих
За словами перевізника, послуги перевезення до Польщі подорожчали.
– Зараз діє стандарт: з точки А в точку В – 300 злотих, незалежно чи це Івано- Франківськ, Львів чи Тернопіль, – каже він. – В цю суму входить перевезення і працевлаштування. Я возив заробітчан у Познань, але нема різниці куди. До карантину ця послуга коштувала дешевше, наприклад, Варшава з роботою – 200 злотих.
Чоловік пояснює причину здорожчання. Річ у тім, що потрапивши до Польщі він має бути на ізоляції 14 днів і якщо після цього поїде в Україну, змушений і там перебувати на карантині 14 днів. Це геть невигідно. Тому заробітчан до кордону доставляє його колега, а Петро їх везе далі до польських міст і сіл на роботу.
– Я привожу їх на місце, і вони оплачують мені кошти, – каже він. – Тож 300 злотих ділимо з колегою на половину. Чому послуга перевезення і працевлаштування подорожчала? Тому що бус їде в одну сторону пустий. Колись ти віз людей у Варшаву, звідти брав інших і повертався назад. А зараз я їду пустий до кордону, а колега їде пустий від кордону додому. Від Шегинів не набереш пасажирів, щоб їхати назад. Місцева мафія не дає взяти людей, вимагають платити по 200-150 грн з пасажира. Приміром, нещодавно через це були серйозні розбірки на кордоні.
Чоловік додає, що на рахунок заходів безпеки і водії, і заробітчани вже дещо розслабилися. Мовляв, ніхто зі знайомих не захворів на коронавірус, то навіщо його боятися?
– Пасажири мають маски і рукавички, на випадок, якщо потрібно буде одягнути на кордоні. А у бусі маски одягають не всі. Один одягає, троє – ні, – каже перевізник. – Я казав, щоб брали маски, але ними практично ніхто не користується.
За словами Петра, українці вдаються до різних способів, аби потрапити на добре оплачувану роботу за кордоном.
– Дехто їде до Польщі, там відбуває карантин і їде собі далі. Зі мною їхав чоловік, який планував відсидіти ізоляцію у Польщі на полуниці. А далі у Варшаві сідає на потяг і їде до Берліна, де ремонтує вантажівки, – розповідає перевізник. – Ще є варінт отримати запрошення від польського роботодавця, фірму якого найняли робити ремонти, приміром у Голландії, де значно вищі заробітки. Вітак роботодавець надсилає українцям запрошення, вони їдуть до нього до Польщі, а потім він їм оформляє відрядження в іншу країну.
Головне фото: shoppingpl.com