Більше сотні пройдених в Італії пішки кілометрів, життя просто неба і нарешті щасливе повернення додому. 39-річний заробітчанин з Тернопільщини Михайло Зеленюк, якого нещодавно розшукували в Італії, розповів “Терміново”, як опинився на вулицях Рима без знання мови, грошей, мобільного та інтернет-зв’язку і як врешті добрався до рідного села.
Понад три тижні 71-річний Михайло Зеленюк із Золотого Потока Бучацького району розшукував свого сина – 39-річного Михайла, який за незрозумілих обставин зник в Італії 8 квітня. Врешті 4 травня син вийшов на зв’язок з рідними, а вже 8 травня приїхав до дому та обійняв згорьованого батька.
“Всі діти дома зі своїми батьками”, – так підписала у соцмережі “Фейсбук” відео з батьком та сином Alesya Tataryn, яка допомагала Михайлові добратися до дому.
Михайло Зеленюк старший щасливий, що його син вже вдома – з ним, дружиною та двома дітьми. Щоправда після повернення з-за кордону чоловік не може нікуди виходити, адже два тижні змушений перебувати на ізоляції.
– Я ночами не спав, так переживав за сина, – чи живий, чи не голодний, – каже батько. – Його могли викрасти, вбити, забрати у трудове рабство. Я звернувся за допомогою у пресу, поліцію, Посольство України в Італії. Врешті син сам вийшов на зв’язок. А 8 травня за допомогою волонтерів добрався до дому. Дякую усім небайдужим, хто допомагав шукати Михайла.
Опинився на вулиці через родинний конфлікт
Зі слів Михайла, він поїхав у Італію в лютому цього року до родички допомагати їй робити ремонту у будинку, який вона разом з чоловіком-італійцем придбала у місті Ладісполі, що за 34 км від Рима. Повинен був там провести водопостачання, електрику та встановити систему опалення. Проте родичі не знайшли спільної мови і розсварилися, через що Михайло пішов від них. Як пояснює чоловік, причиною конфлікту стали вимоги виконати усі роботи надто швидко, що для нього було неприйнятним. Опинившись без даху над головою, Михайло одразу зателефонувати рідним не зміг, тому що не мав доступу до інтернету і коштів на рахунку, а потім ще й розрядився телефон.
– Я просто не витримав того всього і пішов. Морально було важко. Я сказав родчиці, що мені її грошей не треба, – пригадує чоловік. – 8 квітня в 4.00 встав, взяв свої речі і пішов. Перед тим скачав карти Рима офлайн і пошукав, де є найближче українське консульство. Мені показало місто Вітербо, я пішов пішки туди, але «поцілував клямку». Там було написано, що у зв’язку з карантином консульство закрите, можна тільки дзвонити і писати онлайн.
До слова, на сайті Посольства України в Італійській республіці справді вказано, що закордонні дипломатичні установи працюють в дистанційному режимі до 11 травня. Є лише телефон гарячої лінії та електронна пошта на випадок, якщо виникне потреба негайного консульського реагування.
– Ну тоді я пішов у Рим. 80 км з Вітербо до столиці подолав за добу. Знайшов консульство, там також було оголошення з написом, що вони працюють тільки онлайн і по телефону. Приходив туди ще разів 5, але постійно було зачинено, – продовжує Михайло. – А карточки італійської я не мав, на рахунку у мене нічого не було. А потім телефон виключився, я шукав, де його зарядити. Там ніхто тебе не впустить просто так.
Коли Михайло йшов з Вітербо до Рима, його зупинили карабінери.
– Попросила показати документи. Один кудись телефонував, здається в консульство України, не знаю, що він там говорив, – розповідає чоловік. – Потім дав мені 5 євро і відпустив. Пояснив, де розташована зупинка, з якої їздять автобуси у Рим, щоб я вночі не йшов.
Порятунком став заледве знайдений Wi-Fi
Так Михайло Зеленюк скитався по Італії три тижні.
– Жив просто неба. А Рим місто небідне, там можна вижити. Зупинився в лісочку недалеко станції метро Ребібія. Спершу взагалі нічого не мав, потім матрац притягнув, один, другий, третій. Були дощі, але пристосувався. Знайшов таку вуличку, де італійці виносять в пакетиках хліб, часом сир, які не з’їли. Ці пакети вивішують на огорожу. Їх забирають потребуючі. Я румунів там часто зустрічав, ромів… Так і жив. Поліція мене не чіпала. Якщо ходиш, як роззява, то швидко вираховують. А я старався не викликати підозри, за собою доглядав. Воду набирав у пляшки у кранах, які є біля кожної станції метро. На сонці загрілася, шампунь є, помився.
У понеділок 4 травня Михайло знайшов автомобільну зарядку біля смітника і нарешті зарядив мобільний
– Тоді пішов шукати інтернет, потрапив на таку вулицю, де вдалося знайти доступ до WI-FI, – розповідає він. – Бо там все платно, всюди просить номер карточки. А де її взяти? Я ж її не маю. А тут включив, пише: підключено. Я на Viber – не працює, Whatsapp – не працює, Facebook запрацював! На messenger дзвонити, а воно не йде. Тоді давай писати, написав сестрі, попросив поповнити рахунок. Вона дуже зраділа, що я знайшовся, давай дзвонити мені. Брат спершу не повірив, то я скинув йому фото. Потім подзвонила племінниця і сказала: “Тільки ніде не йдіть і не пропадайте, зараз за вами приїдуть”. За пів години приїхала волонтерка Леся – заробітчанка з нашого села. Вона орендувала мені кімнату на три дні, подзвонила, домовилася за буса в Україну.
За тих три тижні в Італії Михайло багато находив пішки.
– Більше як половину Рима обійшов, до Ватикану ходив, щоправда в середину не заходив, бо там поліція, а я не дуже хотів з нею зв’язатися, – каже чоловік. – Обходити обходив, але що це були за місця, не знаю. Шкода, що телефон був розряджений, то нема фото. Одне потім зробив, як вже зарядив телефон. Я не дуже втомився від того, що ходив так багато. Тяжкої роботи не було, тільки треба було думати, шукати, що, куди і як.
***
Михайло Зеленюк раніше бував на заробітках у Польщі і в Росії. Найближчим часом знову збирається до Польщі. Каже, вже має запрошення. Про Італію чути не хоче.
– Ноги моєї там більше не буде, – каже він. – Зараз я щасливий, що вдома! А гроші я собі ще зароблю.
About the author
Із кранів текла “кава і віскі” : чому тернополяни не змогли набрати чистої води перед її відключенням
Фото ванн з брудною водою, яку набрали напередодні відключення водопостачання у Тернополі, публікують користувачі соцмереж. Як тільки не називають з іронією рідину, яка тече з кранів: кавою, віскі, шампанським, фантою. Брудна вода увечері 18 травня з'являлася у різних мікрорайонах міста, пишуть у соцмережах. Тернополяни цікавляться, чому вода такої поганої якості. Нагадаємо, у Тернополі на два дні припинене водопостачання мікрорайонів “Сонячний”, “Аляска”, “Східний”, “Канада”, “Дружба”, “Кутківці”, “Пронятин”, “Березовиця”, а також довколишніх сіл у зв’язку з плановим промиванням водопровідних мереж і ремонтними роботами на насосних станціях та мережах. Як повідомили у КП “Тернопільводоканал”, постачання води припиняється з 00 год 19 травня до 24 год 20 травня. Проте багато тернополян розповідають, що брудна вода почала тексти з кранів ще з 20.00 18 травня. “Або ванну мити, або сидіти без води 2 дні” “То навіщо писати, що відключають в 00.00 год 19 травня, якщо ти […]
П’ятирічна Злата з Тернопільщини віддала 34 см свого волосся на перуки онкохворим дітям (відео)
Своє довге волосся заради перук для онкохворих діток вирішила підстригти 5-річна Злата Воробель із Заліщиків. Дівчинка цілий рік виношувала цю ідею і нарешті втілила її у життя. - Якось донечка побачила по телебаченню сюжет, де дівчинка віддала своє волосся на виготовлення перук для онкохворих дітей, - пригадує мама Злати Юлія Воробель. - Тоді моя чотирирічна дитина почала розпитувати: що таке онко? Чому діткам необхідні перуки? Чому її ровесники такі бліденькі і сумні? Ми намагались їй все пояснити. А згодом Златочка повідомила, що відмовляється підстригати кінчики, бо хоче відростити достатню довжину, щоб пожертвувати свою косу. На добру справу Злата віддала 34 см волосся. Заплетені дитячі кіски відправили до Львова для проєкту Hair for Share. Як розповідає Юлія Воробель, у її доньки змалечку довге волосся, лише час від часу їй підрівнювали кінці. Проте у останній рік, відколи дитина загорілась мрією стати донором, […]
На Тернопільщині таксист висадив пасажирку з авто, коли вона попросила його одягнути маску
Про неприємний інцидент з водієм таксі у Теребовлі художниця Марія Ворончак написала у фейсбуці. 12 травня на автостанції жінка взяла таксі місцевої фірми “Княже”. “Проїхавши декілька метрів, я помітила, що водій був без маски і попросила його одягнути її. Він не тільки відмовився виконати моє прохання, але розвернувся і висадив мене знову на автостанції”, - написала обурена пасажирка. Жінку не розуміє, чому кожного разу потрібно просити таксистів одягати маски. - Чому керівництво таксі в Теребовлі не зобов'язує водіїв одягати маски при посадці пасажира? Яке право мав водій висадити мене з машини лише за те, що я попросила одягнути маску? - запитує Марія Ворончак. Вона також просить фірму таксі розібратися з поведінкою водія. “Відповів, що не повезе мене” Про цей випадок, як розповіла Марія Ворончак журналістці Терміново, вона одразу повідомила диспетчера служби таксі, де їй сказали, що у ситуації розберуться. Проте […]
“Збив і залишив помирати”: потерпіла у ДТП на Тернопільщині вимагає покарати сина поліцейського
19-річна Олена Хрещук з Тернопільщини добивається покарання винуватця ДТП, в якій вона отримала серйозні травми. Аварія сталася в серпні минулого року. Дівчина за цей час пережила дві операції, наново вчиться ходити, а водій, який є сином заступника начальника Шумського відділення Кременецького відділу поліції розгулює на волі. Про це Олена Хрещук написала на своїй сторінці в Instagram. Аналогічний пост опублікувала її мама Людмила Хрещук у фейсбуці. Матеріал містить фото з елементами насильства (ред.). “Він далі їздить на машині, мотоциклі, тракторі” “8 місяців тому, 24 серпня син замначальника поліції Андрій Д., житель с.Бриків Шумського району на службовому автомобілі батька збив мене і залишив саму помирати на вулиці, - написала у соцмережі Олена Хрещук. - Якби не почули люди в придорожній хаті, то не знаю, що було б зі мною до ранку. У мене внаслідок аварії вибиті зуби, перелом коліна зі зміщенням, струс […]
“Єдина надія – на Всевишнього і добрих людей”: на лікування Арсенка з Тернопільщини вже зібрали перший мільйон доларів
Тисячі людей з Тернопільщини, всієї України та світу об’єдналися заради того, щоб зібрати кошти для маленького Арсена Бориса зі Скалата, в якого діагностували рідкісне захворювання СМА - спінально м’язова атрофія. Небайдужі люди надсилають кошти на рахунки батьків хлопчика, організовують конкурси, ярмарки, розіграші, марафони, розпродажі, благодійні вечори. До доброї справи підключаються школярі, церковні парафії, волонтери, співаки, блогери, політики та підприємці. Нещодавно вдалося зібрати перший мільйон доларів на придбання ін'єкцї, яка коштує 2 млн 300 тис. доларів. “Раніше ми думали, що це нереально...Але завдяки кожному з Вас за три місяці ми зібрали майже половину потрібної суми! Навіть не можу уявити СКІЛЬКИ людей подали нам руку допомоги ! Люди, ми щиро просим, не залишайте нас...Зустрівшись з родиною, розкажіть їм історію Арсенка... У нас єдина надія на Всевишнього і на добрих людей” , - написала у соцмрежі фейсбук мама Арсена Надія Борис. На другий […]
У міськраді чекають на заяву мами залишеного у “Вікні життя” хлопчика
Інформація про те, що мама залишеного у “Вікні життя” хлопчика за кілька днів повернулася за сином, з’явилася у деяких тернопільських ЗМІ. Проте наразі офіційно цього не підтверджують ні у пологовому, ні у міськраді. - Станом на 5 травня до нас із заявою мама не зверталася, - повідомила виданню Терміново начальниця міського управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей Христина Білінська. - Офіційного листа із лікарні про появу мами ми теж не отримували. Дітей переводять з пологового Медична директорка з дитинства та пологової роботи міської лікарні №2 Ольга Сидорчук також не підтвердила зацікавленість матері покинутим сином. Як каже вона, лікарня не займається усиновленням, відтак таких питань вона коментувати не може. Нагадаємо, 28 квітня у "Вікні Життя", що в тернопільській міській лікарні №2, залишили здорового двотижневого хлопчика. Його назвали Володимир Великодній. А наступного дня у “Вікні життя” з’явилися ще новонароджені двійнята. Тут […]
