28.11.2020
Новини

10 пасток в Facebook, через які люди поширюють брехню

Facebook створювався з добрими намірами — об’єднати людей онлайн. Але зараз цю соцмережу масово використовують для іншого — розповсюдження інформаційних вірусів. І це робиться не тільки за допомогою ботів (штучно створених акаунтів). Основний їх розповсюджувач — це ми з вами, тобто, реальні користувачі. Маніпуляційну інформацію створюють так, щоб людина в неї емоційно включилася та потрапила в пастку.

Пастка — це тип посту, який найчастіше використовують для вкидання та розгонки (так фахівці називають стрімке поширення мережею) інформаційного вірусу. Якщо аудиторія повірить написаному брехливому посту, то сама почне його поширювати.

Нижче авторка Оксана Мороз описую 10 поширених пасток, які найчастіше використовують в Facebook. Розпізнавши їх, варто прискіпливо перевірити інформацію і лише після цього з нею взаємодіяти. Про це інформує сайт “Тексти.org.ua”

1. Історія жертви

Приклад типового допису: “Політик Микола Яремчук (персонаж вигаданий) штовхнув мене на заправці за те, що не пропустив його без черги. Я сильно вдарився і поранив голову. А він навіть не вибачився. Давайте зробимо політика “відомим”, щоб він більше так не робив”.

В такому дописі є: автор-жертва, який потрапив в складну ситуацію; агресор — як правило чиновник, політик, бізнесмен (той, хто має владу); прикра ситуація, в яку потрапила людина, а врятувати її може тільки розголос.

Для чого такі пости з’являються: для атаки та дискредитації політичного чи бізнес-конкурента. Навіть на людину з дзеркально чистою репутацією можна вигадати емоційний брудний компромат, який з вуст “жертви” буде звучати правдиво.

Як працює пастка: спекуляція на несправедливості та свавіллі щодо “звичайних людей”.

Користувачі Facebook включаються емоційно та не перевіряють фактів. Вони намагаються допомогти жертві лайками, коментарями, репостами. Але таким чином люди і розповсюджують вірус — натхненно та безкоштовно.

Як розповсюджують: сама “жертва”, в більшості випадків — це штучний акаунт. Спочатку її пост поширюють такі ж штучні акаунти, легітимізуючи його через створення видимої популярності. Далі підключаються реальні люди, які бачать, що багато хто поширив цю інформацію. Вони також починають “боротися проти свавілля” лайками, поширенням, коментарями.

Що з цим робити: звичайна людина може зрозуміти, що це неправда, через розпізнавання ботів, які розганяють пост. Для цього потрібно зайти на їхній акаунт і подивитися фото і стрічку новин. Як правило, фотографій буде мало, а пости — це різні дивні лінки.

2. Конспірологія

Приклад типового допису: “Чоловік моєї сестри працює охоронцем у Кабміні. Він чув, як Прем’єр, ідучи коридором із головою НБУ, обговорював крах банку “Укрпромспецфінанс” у понеділок. Людоньки, забирайте звідти гроші”.

В такому дописі є: проста людина, яка в силу своєї роботи має доступ до організації та людей; люди з впливовими посадами, які “вершать долі”; щось що може розвалитися і тим самим нанести значні збитки для простих людей. Як правило, це стосується безпеки чи грошей.

Для чого такі пости з’являються: для розхитування ситуації в країні, в окремій галузі, організації або компанії. Для модерування суспільних настроїв.Найчастіше така пастка з’являється тоді, коли в країні є нестабільність і немає зрозумілого пояснення причин та наслідків. Часто використовується в банківському та фінансовому секторах.

Як працює пастка: люди звикли не довіряти особам при владі (і не тільки політикам, але й великому бізнесу). Особливо в ситуаціях, коли це стосується власних інтересів (гроші, тарифи та інше). Вони схильні отримувати інформацію від таких самих простих людей, як вони. І довіряють такій інформації значно більше, ніж офіційним версіям.

Як розповсюджують: штучно, тобто ботами, і динамічно, тобто через через ЛОМів (з російської — лидеры общественного мнения). Вони пишуть проплачені пости і натяками або прямо говорять такі самі тези, які вже були вкинуті через “звичайну людину”.

Що з цим робити: перевіряти інформацію в нормальних ЗМІ (список дивіться тут). А також розпізнавати штучну розгонку, яка і є однією з ознак замовності даної інформації.

Найпоширеніші факти, які видають штучну розгонку: Коли коментарів та поширень понад третину від кількості лайків; аномальна залученість (термін, який означає те, як користувач “залучився” до обговорення, поширення, лайкання посту) в перші години. Її варто порівнювати з залученістю під попередніми постами. Наприклад, якщо під попереднім дописом всього було 50 лайків, шерів, коментів, а в сумнівному пості всього за першу годину набігло понад 100, то це аномалія. Сама по собі вона не свідчить про створення штучної популярності, проте є сигналом, щоб прискіпливіше вивчити пост; боти, які всю цю залученість (чи її частину) створюють. Як правило, їх легко впізнати: без аватарки, без фото на кавері, без власних постів чи лише з репостами, а дописи взагалі без реакцій. Це найбільш поширені критерії.

3. Невизнаний геній

Приклад типового допису: “Наш краянин Іван Шевченко переміг на всесвітній олімпіаді з фізики. Він став першим українцем, якому вдалося здобути таке світове визнання. Вже пройшов місяць, а про це не написало жодне медіа. Звісно, їм не до простих геніїв, їм би тільки політиків хвалити”.

В такому дописі є:маленька людина, яка досягла визначних результатів, навмисне чи з необережності замовчування цього факту

Для чого такі пости з’являються: базово — для просування сторінки в Facebook. Такий пост стає вірусним і приводить додаткову аудиторію на сторінку.

Проте може виконувати й функцію “підливання масла у вогонь”. Наприклад, при атаці на політика при владі такий пост може підсилювати ненависть до влади в цілому.

Як працює пастка: люди реагують на несправедливість до таких, як вони самі, бо на власній шкурі знають, як важко вибитися з низів і досягти чогось. Знають, що ніхто в цьому процесі їм не буде допомагати, а от заважати буде.

Як розповсюджують: органічно, самими ж людьми. На емоціях швидко розповсюджується. На цих же емоціях такі дописи переходять на сторінки ЗМІ, які не перевіряють фактів.

Що з цим робити: перевіряти інформацію. Такі події, якщо вони дійсно сталися, будуть висвітлені в ЗМІ, які дотримуються журналістських стандартів

Такі пости вже стали мемами в українському Facebook. Шаблон “про цього генія не написало жодне ЗМІ” тепер часто використовують, щоб висміяти якусь ситуацію або відому людину.

4. Вирвана з контексту фраза, яка викликає злість

Приклад типового допису: “Помпео заявив, що Крим для України втрачений. Варто змиритися з цим, раз чиновник високого рівня зі США таке каже. Треба просто брати й працювати в Україні, а Кримом хай подавляться”.

В дописі є: важлива для суспільства ситуація. Її обговорюють, шукають шляхи вирішення, проте ще не знайшли; вирвана з контексту фраза. Окремо вона викликає бурхливі емоції у людей; особа або орган, яка зробила заяву. Відома, наділена компетенцією та владою.

Для чого такі пости з’являються: як атака на конкретну людину (спікера), так і для зміни напрямку суспільного дискурсу.

Як працює пастка: всі говорять про фразу, проте ніхто не говорить про контекст. Відповідно, сама сфальсифікована фраза стає і заявою, і контекстом.

Як правило, вона починає трактуватися як вирішення проблеми. Це не подобається частині суспільства, і люди починають активно протидіяти такому сценарію.

Як розповсюджують: органічно, тобто, природньо — реальними людьми. Але дискусію модерують, коли вона відхиляється від наміченого курсу, її коригують новими вкидами. Щоб люди швидше долучилися до обговорення та розголос став широким, відразу за основною інформацією вкидаються її спрощені форми (меми, анекдоти, відео тощо).

За загальним галасом не чути поодиноких голосів тих, хто намагається розібратися в контексті. А ЗМІ, в гонитві за трафіком, спочатку тиражують заяви перших, а не других.

Що з цим робити: читати контекст, тобто, знайти оригінал тексту всього виступу, інтерв’ю чи заяви, звідки була взята цитата. І не реагувати на інформацію, поки остаточно не зрозумієте, про що йдеться.

5. Контроверсійний пост, який відразу викликає діаметрально протилежні емоції

Приклад типового допису: “З 2021 року в Україні введуть другу мову — російську. У Львові російська стане обов’язковим предметом у школі. Ще дискутується питання про те, чи варто вводити обов’язкову українську на Сході”.

Тобто, в пості є: чутлива для загалу проблема; розділення суспільства за принципом ставлення до певної проблеми; варіант вирішення, який точно не подобається частині громадян;

Для чого такі пости з’являються: для підвищення градусу дискусії в обговорені болючої теми та загострення ненависті. Іноді використовують для того, щоб відвернути уваги від іншої проблеми.

Як працює пастка: такі теми історично мають своїх затятих послідовників, які готові витрачати час на те, щоб переконати іншу сторону у своїй правоті. Тому будь-яка інформація щодо такої теми — це сірник, піднесений до сухого сіна.

Як розповсюджують: люди самі розносять цю інформацію. Вірусмейкеру потрібно тільки правильно її вкинути: псевдо-звичайна людина (бот), ЛОМ, або через сітку сміттєвих ЗМІ.

Що з цим робити: пам’ятати, що в переважній більшості випадків такі теми виникають в інформаційному просторі не просто так, а в потрібний момент та для досягнення конкретної мети. Якщо хтось дійсно хоче вирішити гостру проблему, то він веде роботу поступово та тихо, щоб, навпаки, не спровокувати агресію.

6. Поширення вигаданого або перебільшеного факту щодо проблемної теми

Приклад типового допису: “Подивіться на цю яму! Тільки на тому тижні поклали асфальт, а вже ями по коліно. Як завжди, все розікрали! Тому зробили погано. Кожен рік одне й те саме. А вони ще кажуть, що реформи роблять”.

В такому пості є: фото/відео факти. Під певним ракурсом знімають проблему (наприклад, яму на дорозі). Насправді знімати можуть в іншому місці, або ж просто проблема не така масштабна, як показано на фото;  історія від очевидця подій; прив’язка до втрат конкретної людини (розікрали бюджет тощо).

Для чого такі пости з’являються: дискредитація чиновника, процесу, роботи. Для зміщення акцентів. Навмисно приділяють надмірну увагу до точкової, незначної події, яка є кричущою, проте мізерною в порівнянні з загальним процесом.

Як працює пастка: беруться факти, які дуже часто трапляються і які людина бачить щодня (ями на дорогах). В них легко повірити. Тиснуть на больову точку і нівелюють загальні зусилля щодо позитивних змін.

Наприклад, чиновник почав боротьбу з корупцією, а його звинуватили в розкраданні грошей на ремонті доріг.

Як розповсюджують: вкид через бота. Перше розповсюдження теж ботами. Далі люди самі розносять, емоційно включаються в процес.

Що з цим робити: перевіряти факти та стежити за штучною розгонкою (описано в пункті 2). Не вірити на слово очевидцям.

7. Прогнози

Приклад типового допису: “Астролог Євгенія склала прогноз на 2020 рік. І докладно розказала, які політичні сили переможуть в кожній області. Це перший такий грунтовний прогноз астролога. До цього вона передбачила перемогу Зеленського на виборах 2019 року”.

В такому пості є: образ мага, який володіє таємними знаннями; важлива для суспільства подія, від якої залежить доля багатьох; власне прогноз.

Ремарка: здається, що в такі пости вже ніхто не вірить. Проте вони ширяться під час виборів та перед важливими датами.

Для чого такі пости з’являються: для моделювання суспільних настроїв. Підштовхування людей до певного рішення або вибору.

Як працює пастка: ґрунтується на людському бажанні зазирнути вперед, дізнатися про свою долю. І якщо все вже вирішено, то як маленька людина може не піти за волею вищих сил?

Як розповсюджують: вкид штучний, а далі люди самі розносять. Вірусмейкер може лише моделювати дискусію, підкидаючи додаткові аргументи.

Що з цим робити: не вірити в паранормальні явища. Якщо вірите, то перевіряйте прогноз згаданого провидця щодо подій, які вже відбулися.

8. Диванна експертиза = смерть експертизи реальної.

Приклад типового допису: “Економічний експерт Ониксюк проаналізував ситуацію з курсом долара та дійшов висновку, що з понеділка він буде різко знижуватися та подолає позначку в 22 грн за 1 долар. Цьому сприяє політика НБУ та макроекономічні фактори. Він порекомендував українцям тримати свої заощадження в гривні. Та додав, що сьогодні обміняв свої долари на гривню”.

В такому пості є: мавпування структури аналізу реального експерта: факти та висновки; особа, яка вважає себе експертом; як правило, експертність підкріплена тільки популярністю в соціальних мережах (штучно створеною). Зазвичай ця людина дуже продуктивна і таким чином створює ілюзію своєї обізнаності.

Для чого такі пости з’являються: причин декілька: від “нічим себе зайняти” — до свідомого викривлення інформаційного простору. Це паразитування на загальному тренді “люди вірять людям”.

Як працює пастка: люди вірять словам, не перевіряючи фактів та не звіряючись з контекстом. Як правило, такі експерти говорять красиво, впевнено та переконливо.

Як розповсюджують: спочатку штучно нарощують атрибути експерта — стрімкий ріст аудиторії, купівля залученості під пости (замовлення штучних лайків, поширень, коментарів для створення штучної популярності посту). Потім вони потрапляють в ЗМІ. А далі паразитують на своїй аудиторії через трансляцію їй потрібних думок.

Що з цим робити: дивитися що, коли і в яких ЗМІ говорив “експерт”. Можна також перевірити в базі псевдосоціологів та прихованих піарників.

9. Тисни лайк

Приклад типового допису: “Підтримуєш наших військових — тисни лайк”, “Тисни лайк, якщо ти проти корупції”.

Це короткі пости-слогани, в яких є: популярні серед широкої аудиторії твердження; заклик до дії, яку можна відразу виконати, тим самим погодившись із цим твердженням.

Для чого такі пости з’являються: це дрібне шахрайство. Натиснувши лайк, ти підписуєшся на сторінку. Саме для нарощування її аудиторії й робиться така реклама. Вона ґрунтується на інформаційній неграмотності людей в соціальних мережах, на невмінні відрізнити пост від рекламного оголошення. Потім на цю аудиторію будуть направлятися рекламні кампанії, упродовж яких будуть показувати маніпулятивний контент.

Як працює пастка: це спосіб зібрати ваші дані (так само, як тести та інші подібні форми).

Як розповсюджують: реклама.

Що з цим робити: уважно читати і не тиснути лайк (не репостити, не коментувати) тільки тому, що вас просять це зробити.

10. Стадний інстинкт

Приклад типового допису: “Сьогодні наш голова партії привітав всіх залізничників з професійним святом. Побажав їм міцного здоров’я та сімейного благополуччя. Вручив найкращим працівникам пам’ятні подарунки”. І під таким постом за годину вже 1000 лайків та 100 коментарів. Ніби всі залізничники несподівано зайшли в Facebook, щоб подякувати за привітання. Таких випадків безліч. Тут головне не зміст чи форма, а те, що вони начебто підтверджуються популярністю серед аудиторії.

Що об’єднує такі пости: автор посту є недостатньо популярним в Facebook або його висловлювання можуть отримати різну реакцію, і варто перестрахуватися (створити подушку штучної популярності); сам пост базується на суперечливій інформації, і її потрібно легалізувати через штучну масову підтримку (100 000 людей вже повірили — і ти теж повинен вірити).

Для чого такі пости з’являються: для формування штучної популярності, коли немає реальної.

Як працює пастка: люди йдуть за більшістю, не розібравшись у суті та не сформувавши власної думки.

Як розповсюджують: за допомогою штучно створених акаунтів.

Що з цим робити: ігнорувати, коди бачите офіціоз із багатьма лайками.

Авторка: Оксана Мороз, засновниця ініціативи “Як не стати овочем”, авторка книги “Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців”

Схожі пости

На Теребовлянщині через нетверезого водія трапилася ДТП: кермувальник іншого авто – в реанімації

Опалювальний сезон у садочках призупинять

Синоптики попереджають про погіршення погодних умов