
Смерть.
Вона ніколи НЕ вибирає, ніколи НЕ приходить вчасно і ніколи НЕ має жалю.
Вона підла, підступна і цинічна.
Їй байдуже на стать, вік, сімейний стан чи життєві цінності.
Для неї не мають ніякого значення місце, час чи обставини.
Вона не зважає на те, чи був він добрим чи злим, мудрим чи дурним, багатим чи бідним.
Їй байдуже на сльози, відчай чи прохання, та й молитов вона не чує.
Вона всеодно зробить те, що повинна. В найбільш непідходящий (для нас, не для неї) час, стоятиме за невидимою ширмою і зловтішатиметься.
Буває, вона має настрій жорстоко жартувати. Провести по самому краю, над прірвою, і піти. Але жарти з нею – погані.
Вона знає, як в одну мить перекреслити все, що було і стерти все, що мало бути, раз – і нема.
Вона не знає переживань чи якогось розуміння, що він не встиг передзвонити, сказати про якісь важливі речі, здійснити мрії чи виконати обіцянки.
Її то не цікавить.
Бо вона любить бути несподіваною, приходити раптово і бити боляче, настільки боляче, наскільки це можливо.
Часом здається, що вона грає якусь паскудну гру, чия карта випаде наступною? Сьогодні це не ти, бо за тебе помер хтось інший, а завтра смерть переграє знову.
Волонтерка Ольга Бітківська з Лановеччини