Воїни тилу

"Щоб не зійти з розуму від страху — почала щось робити". Ці прості, але сповнені глибокого змісту слова стали відправною точкою для героїні цієї історії, чиє волонтерство розквітло у найскладніші часи для України – з перших днів повномасштабного вторгнення. "Волонтер — це не одна людина, це всі, хто її підтримує, це сила спільноти. І саме завдяки їй ми тримаємось", – підкреслює волонтерка. "Моє волонтерство розпочалося у лютому 2022 року. Чоловік на той момент був за кордоном, і декілька днів, поки він зміг повернутись в Україну, я була сама — з дитиною та собакою  у новобудові, де, крім нас, майже ніхто ще не жив. Усі виїжджали, було дуже страшно, і щоб не зійти з розуму від страху — почала щось робити. Я їздила в магазини, купувала продукти й відвозила їх у штаби. Так усе й почалося" - розповідає Любов Атласюк. Згодом […]

Голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський призначив керівницю «Дому Ветерана» Ольгу Коновал своєю радницею. Новопризначена радниця має значний досвід у волонтерській діяльності та допомозі військовим. Вона активно підтримує захисників України та їхні родини, а також керує «Домом Ветерана» у Тернополі. Про це Бутковський написав на своїй сторінці у Фейсбуці.  "Її практичні знання та розуміння потреб військовослужбовців є цінними для розробки та впровадження ефективних соціальних програм на обласному рівні.Дружина Героя України, Сергія Коновала, яка продовжує та розвиває багато починань та проєктів свого чоловіка та мого побратима", – зазначив Богдан Бутковський. За словами голови облради, Ольга Коновал має налагоджені зв'язки з громадськістю, молоддю, волонтерськими організаціями та діючими військовими. Це допоможе покращити взаємодію між владою та населенням області. Нагадаємо, чоловік Ольги – лейтенант Сергій Коновал (позивний «Норд»), який командував другою стрілецькою ротою «Сталева сотня», загинув 6 квітня минулого року біля Часового Яру на […]

Нещодавно кременецькі правоохоронці вкотре довели, що завжди готові допомогти тим, хто цього потребує. У неприємну ситуацію потрапили волонтери з Івано-Франківська, які везли авто для військових.  Екіпаж зведеного наряду Управління поліції охорони й Кременецького відділу поліції ГУНП в Тернопільській області в складі Олександра Пасіули та Анни Тимощук отримав подяку від Івано-Франківського благодійного фонду «Червоне серце». Цій приємній новині передувала прикра ситуація, що трапилася з представниками фонду: на виїзді з Кременця поламався їхній автомобіль – обірвалася подушка двигуна. А на лаветі – військова машина. Про це поліцейському охорони Олександру Пасіулі повідомив телефоном товариш. Олександр негайно під’їхав до місця пригоди та допоміг водієві підтягнути двигун. Потім зателефонував знайомому автомайстрові, домовився з ним про безкоштовний ремонт, здійснив супровід волонтерів до станції техобслуговування і запропонував їм нічліг. Адже до Івано-Франківська, куди вони прямували, залишалося ще понад двісті кілометрів.

Сьогодні у Бережанах прощаються з відданою волонтеркою, котра щодня наближала Перемогу України. Попри свій поважний вік у благодійну працю вона вкладала багато сил та душі, - розповідають у ГО "Бережанський Майдан" Волонтерський центр "Бережани". "Невимовний біль і сум огорнув нашу волонтерську родину Організації. Сьогодні, 29 жовтня закінчила свою земну дорогу життя одна з-поміж найстарших, Волонтерка - Ганна Пашуля. Постійно працювала, молилася, наближала нашу Перемогу. Завше усміхнена, привітна, обов’язкова, натхненна, працьовита, відповідальна. Як важко зараз це писати в минулому часі про нашу дорогу волонтерку Ганю. Щирі співчуття рідним, близьким і знайомим покійної. Нехай милостивий Господь прийме її у Своє небесне лоно. Вічна пам’ять! Чин похорону відбудеться 30 жовтня о 13:00 годин", - зазначають у повідомленні.

Студенти та колектив Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка активно підтримують захисників від початку повномасштабного вторгнення. Для цього проводять благодійні акції, збирають гроші. Нещодавно на фронт вирушило авто, яке придбали за ці кошти. Долучилися і випускники, - розповіли у виші.  "Перебуваючи у короткочасній відпустці у Кременці, викладач Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, а нині старший солдат однієї із бригад Кременецької територіальної оборони, діловод автомобільної служби логістики військової частини Віталій Галішевський замовив у колективу академії автомобіль у зв’язку з нагальною потребою в автомобільній техніці та для виконання бойових і службових завдань. Завдяки коштам, зібраним колективом академії під час благодійних акцій та добровільним внескам працівників, студентів та випускників, нашим захисникам передали автомобіль VOIKSWAGEN TRANSPORTER Т4. Транспортний засіб доставила викладач Фахового коледжу Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка Вікторія Якимович. Віталій Галішевський перевіз авто до місця призначення і воно вже працює у […]

Подружжя підприємців з Кременецької громади зробило щедрий подарунок для наших захисників. Про це розповідає редакторка місцевого радіомовлення Зоя Карп`юк.  "Підприємці с. Жолоби Ганна Петрівна та Микола Іванович Тімочко подарували автомобіль для воїнів - односельчан на Запорізький напрямок. Жителі села долучилися до збору солодощів для військових. Щира всім подяка, міцного здоров'я та Божого благословіння. Разом до перемоги!", - йдеться у дописі.

Печальною і реальною історією одного бійця з Кременця поділилася волонтер Світлана Трофимлюк. Вона розповіла, що після року війни, досі є захисники, які змушені повністю самостійно забезпечувати всім необхідним на фронті. Все через те, що до них просто не доносять необхідної інформації. Реальні факти після року повномасштабного вторгнення. У Кременецький Будинок культури (там надають волонтерську допомогу військовим та переселенцям - авт.) прийшла літня жінка і несміливо запитала, чи можна вибрати речі для свого сина і побратимів, які знаходяться з перших днів вторгнення в гарячих точках і є добровольцями... Дівчата враз почали допомагати, щоб підібрати необхідне. І, розговорившись, жінка розповіла, що син вивчився в інституті в Тернополі і міг би ухилитися (проблеми з спиною) і не йти на війну, але він вибрав захист України. Але так, як він був добровольцем і ще було все нерегульовано і не було забезпечення, то рідні віддавали […]