Небесне військо

З 12 листопада вважається зниклим безвісти поет та громадський діяч з Тернополя Микола Головенко. Та його побратими та командування підтверджують загибель захисника. Але зараз, на жаль, немає можливості забрати тіло, - повідомляє депутат Тернопільської міської ради Іван Сорокаліт. Третій день відмовляюсь вірити... Загинув наш Микола Головенко... Чоловік, який в цивільному житті для його друзів і знайомих ніколи не асоціювався з чимсь мілітарним/войовничим, швидше навпаки - й близько не намагався претендувати на роль героя чи великого сміливця. Війна стала тим найсуворішим екзаменом, який провалив не один "герой на словах" і несподівано успішно склали "аматори", серед яких і Микола. Спробую дати трішки характеристик Миколі: доброволець з перших днів повномасштабного вторгнення, маючи законні підстави для демобілізації; рядовий боєць на нулі-нулі, у самому пеклі на надскладному Покровському напрямку; - високо освічений інтелектуал й ерудит; інтелігент; письменник; активний і водночас скромний член нашої громадсько-політичної команди […]

На фронті поліг наш захисник Бохенко Ігор Олегович 1981 року народження. Життя Героя з Підволочиської громади обірвалося на Донецькому напрямку. Про втрату повідомили у Підволочиській селищній раді. "11 листопада 2024 року на Донецькому напрямку від отриманого поранення під час виконання бойового завдання, помер житель села Хмелиська, сержант 33-ї окремої механізованої бригади сухопутних військ ЗСУ, мужній воїн БОХЕНКО Ігор Олегович (1981 р.н). Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та друзям Героя. Нехай світла пам’ять про його відвагу, незламність і жертовність завжди живе в наших серцях. Ми розділяємо Ваш біль і схиляємо голови в скорботі за Воїном, який віддав своє життя за мир і свободу України. 🇺🇦Вічна памʼять та шана Герою! Герої не вмирають!", - йдеться у повідомленні.

Тернопільщина знову в жалобі. Від поранень, отриманих на фронті, поліг воїн Андрій Скочило - його тіло привезли додому на щиті. Відповідні фото опублікували на офіційній сторінці Байковецької громади, де проживав наш Герой. "Зустрічали, як і годиться зустрічати Героїв, на колінах. Не вистачить слів і не вистачить сліз, щоб розповісти про неймовірно історію його болю і про неймовірні зусилля його дружини Мар’яни у боротьбі за життя чоловіка. Після тяжкого поранення Андрій був оперований і лікувався у різних госпіталях України. Потім рік і три місяці перебував у другій лікарні Тернополя. І увесь цей час, щодня, вірна супутниця його життя була поряд з ним. І, мабуть, є у тому якийсь символізм, але помер Андрій напередодні річниці їхнього весілля. Сьогодні було дуже багато сліз, дуже багато, але те, як голосили за батьком його сини Юрій і Максим, не могло залишити байдужим навіть найтвердіших людей. […]

Тернопіль знову в скорботі. На фронті загинув тернополянин Ігор Мороз, випускник школи №11. Про втрату повідомила учителька чоловіка Інна Чернецька. "З глибоким сумом і безмежною шаною повідомляю шкільній спільноті про загибель на Покровському напрямку мого вихованця, сержанта Ігоря Вікторовича Мороза , 1993 року народження, який закінчив школу у 2009 році. У 2014 році одружився, у шлюбі народилося двоє синів. У січні 2023 року став на захист нашої держави. Ігор чесно і добросовісно ніс службу, відповідально виконував доручення командирів та був надійним побратимом", - йдеться у повідомленні. Загинув Ігор біля населеного пункту Покровськ, будучи вірним військовій присязі. Серце воїна перестало битися 11 листопада 2024 року.

На жаль, ангелом до рідного дому повертається наш Герой Олександр Вікторович Лазуренко 1976 року народження. Воїн загинув на фронті, повідомляють у групі села Петриків "Село Петриків - проблеми і радості" "Просимо усіх небайдужих зустріти тіло загиблого воїна з квітами та лампадками 12.11.2024 р., Кортеж з тілом загиблого проїде по вул.Тернопільська, Стефаника, Наливайка до будинку де проживав Олександр, вул.Л.Українки, буд. 29 А. Співчуття рідним. Вічна пам'ять герою!💙💛 Про час прибуття тіла Героя повідомимо згодом. А ти на небо зовсім рано полетів, В обійми Бога, що прийняв тебе до себе. Розлуки з рідними ти не чекав і не хотів, Залишив біль і смуток, що без тебе…", - написала Інна Бараневич.

Про трагічну втрату повідомляють у Товстенській громаді. У бою з ворогом загинув 27-річний захисник Іван Попіль. "З великим сумом та жалем інформуємо вас про загибель уродженця села Буряківка, військовослужбовця, молодшого лейтенанта – ПОПІЛЯ Івана Володимировича, 16.07.1997 року народження. У Збройних Силах України він перебував на посаді командира стрілецького взводу стрілецької роти однієї з військових частин. Життя нашого земляка обірвалося 28 жовтня 2024 року під час стрілецького бою з ворогом, на Сході України. Це був мужній, сміливий, відданий військовій присязі Воїн, надійний товариш і бойовий побратим, який віддав найдорожче, що мав – своє життя, за нас і наших дітей, вільну і незалежну Україну. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого… Вічна слава, шана та світла пам'ять нашому захиснику! Про дату і час зустрічі Героя та прощання з ним ми повідомимо додатково", - зазначають у повідомленні.

Бережанщина втратила воїна Івана Барну. Він служив навідником 1 мінометного відділення 2 роти морської піхоти 2 батальону морської піхоти військової частини А4765. Він героїчно загинув поблизу населеного пункту Миколаївка, що на Донеччині. Сумну звістку повідомили у Бережанській міській раді. "З глибоким сумом сповіщаємо про загибель нашого земляка, жителя м. Бережани Івана БАРНИ. Матрос БАРНА Іван Миколайович (03.07.1991 р. - 25.10.2024 р.) , навідник 1 мінометного відділення 2 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти військової частини А4765 героїчно загинув 25 жовтня 2024 року під час захисту Батьківщини в зоні виконання бойових завдань поблизу н. п. Миколаївка Покровського району Донецької області. В смутку залишилися мати, дружина та синочок, а також брати та сестри. Щирі співчуття родині, друзям та близьким! Сили та міцності пережити цю важку втрату… Про час та місце чину похорону буде повідомлено додатково", - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" […]

Знову трагічна звістка прийшла у Скалатську громаду. Після довгих місяців надії додому на щиті повертається захисник з с. Городниця - Тихоліз Володимир Ярославович 05.07.1991 року народження, - повідомляють у громаді. "Зв'язок із захисником обірвався у квітні 2024, ця звістка перетворилася для рідних у довгі місяці пошуків та сподівань. На жаль, підтвердилося найгірше. Низько схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю нашого захисника та приносимо свої щирі співчуття батькам, рідним, друзям, побратимам та усім, хто знав воїна Володимира. Вічна пам'ять та вічна слава Герою! Інформацію щодо зустрічі домовини полеглого повідомимо додатково", - зазначають у повідомленні.

25 жовтня у Вишнівецькій громаді оголошено Днем жалоби. Після довгих місяців щирих молитов рідної мами та всієї родини повертається додому захисник Попов Сергій Вікторович, - повідомляють у Вишнівецькій громаді. "Сергій народився 18 лютого 1997 року на території росії. Та дитинство і юність провів в Україні. Навчався в Старовишнівецькій школі, а згодом закінчив місцеве училище, де здобув професію будівельника. Добрий, щирий, мав багато друзів, любив футбол, займався боротьбою. Після повномасштабного вторгнення, шукав різні шляхи, щоб стати на захист землі, яка стала йому рідною. Сергій був розвідником групи спеціального призначення. Виконував надскладні завдання. Загинув воїн 18 березня 2024 року (до цього часу вважався безвісти зниклим) під час виконання бойового завдання, проявивши безмірну мужність і героїзм під час захисту Батьківщини. Просимо вийти й гідно зустріти Героя, який повертається на щиті, 25 жовтня: ✅о 9:45 - траса М-19 біля с.Великий Кунинець. ✅о 10 год […]