trending_flat

Ініціатива: в Бережанах відновлюють двері, яким майже 120 років (фото)

Поки ми зачудовано і трішки з заздрощами переглядаємо світлини проєктів “Франківськ, який треба берегти” та “Тисяча дверей Одеси”, в містечку Бережани небайдужі також почали відновлювати те, що дуже легко можна було б замінити на “бронь” із кодовим замком. У місті рятують двері старих будинків. Хто і чому вирішив цим морочитись? У Бережанах – близько 30 старих дверей, які мають історичну цінність. Їхній вік – орієнтовно від кінця ХІХ сторіччя до 30-х років ХХ століття – такі дані наводить активіст Михайло Музичка. Він викладає історію та суспільствознавчі дисципліни у місцевій гімназії, розповідає про довоєнні Бережани у соцмережі, водить екскурсії “До клямки” та знає про своє місто стільки, що слухати-не переслухати. І саме Михайло – ініціатор проєкту з відновлення старих дверей. У радянські часи про збереження історичного обличчя міста дбали мало. Найчастіше ремонти були косметичними й полягали у нанесенні ще одного шару […]

trending_flat

Поблизу Заліщиків 17 художників зібралися на пленер

Про пленер "Світ очима художника" повідомляють на сторінці Туристично-відпочинкового комплексу "Мішин-Сіті", де зупинилися художники. Як повідомляють на сторінці Тернопільщина туристична, за тиждень перебування у Заліщицькому краї митці напишуть картини із зображенням різноманітних туристичних об'єктів. - Знаємо, що майстри пензля написали навіть картини, які їм наснилися і це надзвичайно епічні зображення, - пишуть на сторінці. -  До дня художника усі учасники пленеру, спільно намалювати картину із зображенням комплексу, який щиро відкрив для них двері і став гостинними на усі дні перебування. Кожен із художників має свій стиль, свою техніку і своє бачення оточуючого світу, тому ми надіємося отримати максимум цікавих творів. Пленер відбувається з 8 по 16 жовтня на Тернопіллі в комплексі "Мішин-Сіті" у селі Добрівляни. 17 художників з різних міст України (Київ, Івано-Франківськ, Кривий Ріг, Харків, Бердянськ) насолоджуються живописними краєвидами та передажть їх на полотнах - комплекс "Мішин-Сіті", Джуринський водоспад, […]

trending_flat

“Місто, в якому хочеться просто сидіти і спостерігати за людьми”: яким побачили Тернопіль творці шоу “Вдома краще”

В Тернополі вже третій день тривають зйомки тревелшоу "Вдома краще". Його автори – ті ж люди, які створюють іншу відому ТВ-програму "Орел і решка". Які ж були очікування від Тернополя і що в місті найбільше сподобалось, розповідають Женя Синельников і Сергій Гулейко. – Якщо говорити про враження після першого дня: місто доглянуте і видно, що тернополяни його люблять. Звісно, є місця, за якими не надто доглядають, але вони є всюди (сміється – авт.) Перехожі щиро відповідають на запитання, бо в багатьох містах люди часто відмовлялись, коли ми питали, що подивитись. Тут дуже легко йдуть на контакт, – розповідає Сергій Гулейко. – А дехто розповідав навіть коли його і не питали, – сміється Женя Синельников. – Просто самі підходили зі словами "я чув, що ви питаєте, куди піти, то от сюди сходіть!". Це насправді дуже круто. Бо згідно формату нашої програми, […]

trending_flat

Колекціонер-палеонтолог знайшов на Тернопільщині зуби динозаврів та крокодилів, яким мільйони років

Скам’янілі краби, скорпіони, риби, морські їжаки та лілії, корали, зуби крокодилів і динозаврів, головоногі молюски, - все це можна побачити у колекції доісторичних скам’янілостей, яку зібрав тернополянин Олександр Сталенний. Він з дитинства цікавиться палеонтологією (наука, що вивчає вимерлі організми - прим. ред). Останні 20 років серйозно займається пошуками скам’янілих рештків доісторичних тварин, а також їх відбитків на камінні. У його колекції близько 10 тисяч екземплярів молюсків та членистоногих, яким мільйони років. А також зуби динозаврів, крокодилів, серед яких є й знайдені на території Тернопільської області. Багато експонатів своєї колекції чоловік знайшов сам, а також купує, продає, обмінює. Як показує досвід Олександра Сталенного, палеонтологічні знахідки в наш час лежать просто під ногами, тільки треба вміти їх бачити. Пошуки він проводить зазвичай на кар’єрах, які тільки розкопали. Загалом у його колекції є знахідки з різних країн світу - України, Бразилії, Марокко, Китаю, […]

trending_flat

Бучач: місто, що живе в тіні ратуші (фоторепортаж)

"Що, дівчата, любите квіти?" , – ловить наш погляд на вазон із хризантемами, кольору стиглої вишні, чоловік у кашкеті. Квіти він дбайливо загорнув у целофановий пакет і навіть скотчем підклеїв, щоб не випали. Ми віджартовуємось і втуплюємо погляд у вікно автобуса. Ми їдемо в Бучач. Пінзель. Ратуша. І коньяк. Якщо питати в знайомих, що для них Бучач, то асоціативний ряд в моїх був приблизно таким. Хто більше цікавився книжками, назвав Шмуеля Аґнона – нобелівського лауреата, уродженця цього містечка. Декілька знайомих ще згадали Симона Візенталя – мисливця на нацистів, який народився на сусідній із рідним домом Аґнона вуличці. Але яким Бучач є зараз? Автобус плавно зупиняється на станції. Першим в очі впадає пагорб. Майже рік тому його обнесли муром. Бо це не просто пагорб, а єврейське кладовище. Над автостанцією – саме його найстаріша частина. Мацев майже не видно у високій траві […]

trending_flat

Buczacz: miasto żyjące w cieniu ratusza (fotorelacja)

“Co, dziewczęta, lubicie kwiaty?” – łapie nasze spojrzenie na doniczkę z chryzantemami o kolorze dojrzałych wiśni, mężczyzna w czapce. Pieczołowicie owinął kwiaty w celofanową torbę a nawet przykleił taśmą samoprzylepną, aby zapobiec ich wypadnięciu. Żartujemy i patrzymy w okno autobusu. Jedziemy do Buczacza. Pinzel. Ratusz. I koniak. Jeśli zapytać znajomych, czym jest dla nich Buczacz, to seria skojarzeń dla moich znajomych była czymś takim. Kto bardziej interesował się książkami, wymieniał Shmuela Agnona – laureata nagrody Nobla pochodzącego z tego miasteczka. Kilku znajomych wspomniało także Szymona Wiesenthala – myśliwym polującym na nazistów, który uroził się przy sąsiedniej z ojczystym domem Agnona uliczce. Ale jakim Buczacz jest teraz? Autobus powoli zatrzymuje się na stacji. Jako pierwsze wpada w oko wzgórze. Prawie rok temu zostało otoczone murem. Ponieważ to nie zwykłe wzgórze, to jest cmentarz żydowski. Nad dworcem autobusowym znajduje się jego najstarsza […]

trending_flat

На Театральному майдані триває ремонт дощової каналізації

Капітальний ремонт дощової каналізації розпочали на Театральному майдані. Раніше там були пластикові лотки, тепер роблять бетонні, які будуть міцніші, повідомляють в управлінні житлово-комунального господарства міськради.  - Система відведення дощових вод облаштована по периметру Театрального майдану, - пояснюють в управлінні. – Під час попередньої реконструкції площі тут облаштували пластикові лотки, на які були встановлені решітки для дощових вод. Втім, такі лотки виявилися не дуже надійними, адже вони пошкоджувалися від дії зовнішніх факторів. Зокрема, від заїзду приватного чи технологічного транспорту на Театральний майдан.  Тріщини, що виникали від механічних пошкоджень, збільшувалися, через що решітки могли провалюватися, становлячи небезпеку пішоходам. Тепер після заміни пластикових лотків на більш надійні бетонні сподіваємось, що таких проблем не виникатиме.  

trending_flat

Німецький фотограф відкрив у Києві виставку світлин з єврейською спадщиною. Половина з них – зроблені на Тернопільщині (фото)

Виставку під назвою "У згасаючому світлі: слідами євреїв Східної Європи" днями відкрили у галереї "Триптих" на Андріївському узвозі в Києві. Її автор – німецький фотограф Крістіан Геррманн. Він роками їздить Європою, аби зафіксувати те, що залишилось від місць, де жило колись чисельне єврейське населення. В Україні буває досить часто, зокрема, і на Тернопільщині. Тому й не дивно, що цього разу значна частина світлин зроблені саме тут. Для цієї виставки відібрали 14 фото. 7 із них показують єврейську спадщину саме Тернопільщини. Вишнівець, Скалат, Озеряни та Скала-Подільська, Чортків – до Другої світової частина євреїв становила третину, а подекуди навіть половину населення кожного з цих містечок. Дані зображення не є коментарем про стан утримання та збереження об'єктів єврейської спадщини, яки залежить від багатьох факторів і відрізняється залежно від місцевості. Деякі локації були в центрі уваги міжнародних європейських, національних та місцевих організацій та ініціатив, […]

trending_flat

На Тернопільщині рятують 9 закинутих костелів

Одразу 9 костелів-руїн на території Тернопільщини хочуть довести до ладу небайдужі. Задля цього навіть створили благодійний фонд. Склади міндобрив, меблеві магазини і навіть пологові будинки – таке нове застосування отримали за Радянського Союзу залишені католицькі костели. Після розпаду "совка"  одиниці таки почали функціонувати знову. Однак більшість храмів залишились сиротами. Те, що не зруйнували до 90-х років, тепер донищують дощі та місцеві жителі. Адже колишні костели стали місцями для розпивання алкоголю, сміттєзвалищами та туалетами. Костелам не вистачає католицької громади, а Україна традиційно не має коштів для утримання руїн. Врятувати ситуацію можуть хіба приватні ініціативи та небайдужі волонтери. Цього літа одразу декілька костелів Тернопільщини отримали шанс на збереження. Першим став костел на Збаражчині, в селі Залужжя. Невеликий храм, який кілька десятиліть стояв руїною, зараз чекає на оновлення: новий дах і укріплені стіни. Кому це потрібно і нащо? Розповідає директор благодійного фонду "Пам'ять […]

trending_flat

Тернополянам і гостям міста пропонують оцінити велич Архикатедрального собору

Вже цієї неділі (6 жовтня) відбудеться збірна екскурсія "Велич Тернопільської Катедри", повідомляють у Тернопільському Туристично-інформаційному центрі. Під час екскурсії відвідувачі почують про історію та унікальну архітектуру головного греко-католицького храму міста, піднімуться на оглядовий майданчик (висота 22 метри) і спустяться у підземелля (глибина 5 метрів під землею). Початок екскурсії о 19:00. Тривалість 1 година. Вартість 60 грн. Реєстрація в ТІЦ \ Туристично-Інформаційний центр м.Тернополя за адресою вул. Грушевського, 2, або за телефоном 0980520729.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025