Реєструвати собак та котів на території Тернопільської міської територіальної громади та чіпувати їх пропонують автори нових Правил утримання домашніх та безпритульних тварин.
Згадувані правила Тернопільська міськрада виставила 11 липня на електронне обговорення та запрошує долучитись до нього усіх жителів громади. Триватиме воно до 21 липня.
Що ж нового пропонують і чи стосуватимуться вони і сіл, які увійшли до громади, розповідає начальник управління стратегічного розвитку міськради Юрій Дейнека.
– Ці правила теоретично мають стосуватись Тернополя і сіл. Але до сіл громади ми поки що не дійдемо по фізичній причині з точки зору промоції і роз’яснення, – каже він. – Велика проблема Тернополя в чому: в людей є маса тварин – собак і котів. Але вони не зареєстровані, не чіповані, багато з них не стерилізовані і тому у місті з’являється велика кількість безпритульних тварин.
Пропонована програма утримання є насамперед промоційною для того, щоб розповісти людям і про стерилізації, вакцинації, про важливість чіпування, про контакт з домашніми тваринами і тваринами, які живуть в межах міста. Адже, згідно з цим документом, якщо він прийметься, дай Бог сесією, всі тварини, які живуть в місті – і безпритульні в тому числі, будуть віднесені до екосистеми міста. Зараз вони не належать, відповідно до закону, до неї. Відповідно, безпритульні матимуть права на рівні із домашніми і таке інше.
Програма, за словами пана Дейнеки, є державною вимогою. Мовляв, раніше правила утримання домашніх та безпритульних тварин регулювались правилами благоустрою. Однак сьогодні регуляторна служба вимагає “викинути” це питання та створити окремий документ.
– До створення програми долучались і активісти-зоозахисники. Однак не всі їхні пропозиції були взяті до уваги, – додає він. – Активісти, як всі знають, хочуть багато, але не всі їхні пропозиції можна зробити в законодавчих рамках. Як приклад, активісти казали, що треба відкрити підвали, не заварювати вікна у них для того, щоб там могли проживати коти. З одного боку – це гуманно, але наші житлово-експлуатаційні компанії кажуть, що такого робити не можна, бо виникнуть проблеми, в тому числі й екологічні.
Тому ці правила, за словами Юрія Дейнеки, й виставлені на консультацію, аби люди дали ще свої пропозиції, висловили своє бачення щодо запропонованого. Ще є час до сесії, на якій програму розглядатимуть, і буде можливість щось виправити.
– Ми до сьогодні не знаємо, скільки ж у місті є тварин, – продовжує він. – І дуже хотілося б, щоб через ветеринарні аптеки і клініки люди приходили і чіпували тварин для того, щоб ми бачили, скільки їх є, які у них проблеми із здоров’ям. Бо дуже часто люди хворих тварин викидають. Ми їх виловлюємо, але ми не знаємо, хто власник цієї тварини. А чіп це дозволятиме зробити. Також йдеться про створення електронної бази тварин.
Однак автори програми розуміють, що так швидко це питання не вирішиться, бо постане питання про фінансування такої справи, додає він.
– Буває, що бабусі у Тернополі мають кількох котів, – каже Юрій Дейнека. – А чіпування – це штука недешева. Один чіп коштує в середньому від 200 до 300 гривень. Тому далеко не всі люди підуть на це, бо це вартуватиме грошей. Але це насправді важливо. Тому ми розуміємо, що програма не реалізується за рік чи два.