Попри технологічний характер світових воєн останнього століття та прагнення усього цивілізованого світу до розв’язання міждержавних конфліктів дипломатичним шляхом, наш ворог вдається до жорстоких методів, аби домінувати у будь-який спосіб.
Одним із таких методів противника є сексуальне насильство проти цивільного населення, мета якого — принизити та знищити українців як націю. Травма насилля не лише здатна зруйнувати внутрішні опори жінки, але й, без належної терапії, може мати негативний вплив на життя її нащадків.
Як зарадити проблемі та які приклади нам пропонує історія, коли сексуальне насильство використовувалось як зброя під час війни, розповідає Анна Грубая, психологиня та кураторка проєкту психологічної підтримки жінок GIDNA.
Сексуальне насильство під час воєнного конфлікту та пов’язане з конфліктом (СНПК), офіційно вважається злочином проти людяності та розцінюється як геноцид. Уперше про це зазначається у міжнародно-правовому документі під назвою “Закон № 10 Контрольної ради”, який було ратифіковано після Другої світової війни.
До СНПК відносяться:
- зґвалтування або погрози зґвалтування;
- каліцтво статевих органів;
- примусова проституція;
- примус дивитися на сексуальну наругу;
- сексуальне рабство;
- примусова вагітність;
- примусовий аборт;
- примусове оголення.
Минуле століття дає нам багато жахливих прикладів, коли сексуальне насилля застосовувалося саме з метою «етнічної чистки».
Згідно з даними Human Rights Watch, на початку 90-х років, коли одна за одною спалахували війни за незалежність на Балканах, лише у Боснії зафіксовано близько 20 000 постраждалих осіб від СНПК. У звіті організації «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières) також зазначається: «Жінок ґвалтували, щоб вони могли народити сербську дитину».
Фотовиставка «Моє тіло: Зона війни» у Сараєво у 2015, присвячена жертвам війни на Балканах. Фото: Clara Casagrande
Багато задокументованих свідчень сексуального насилля маємо і за часів Другої світової війни — як з боку німецьких фашистських військ, так і радянських. У часи Голокосту зґвалтування могло бути одним зі способів покарання та приниження євреїв. Солдати гітлерівської армії, вчиняючи насилля над єврейськими жінками, були переконані, що єврейські жінки «заслужили» це своїм політичним вибором.
Зайшовши на територію Німеччини, радянські війська теж чинили своєрідну помсту, вдаючись до воєнного сексуального насилля над німецькими жінками. Як повідомляється у матеріалі від DW, червоноармійці хотіли помсти, зокрема і через культурний шок, який вони переживали, коли побачили, що за межами СРСР рівень життя набагато вищий. За оцінками істориків, під час просування радянських військ територією Німеччини було зґвалтовано до 2 мільйонів жінок.
Німецькі жінки пропонували себе радянським солдатам, аби вберегти собі життя.
Термін СНПК охоплює також і ситуації, коли ворожа армія примушує жінок до проституції або сексуального рабства, як це було в Японії під час Другої світової війни.
Жінка для втіхи в Японії
Імперська армія Японії, загарбуючи нові території, примусово залучала жінок до роботи у японських борделях. За різними підрахунками від 45 до понад 400 тисяч жінок з Кореї, Китаю, Філіпін, Таїланду, В’єтнаму пройшли через так звані “станції втіхи” для японських солдатів та офіцерів.
Жінок для втіхи (англ. Comfort women або comfort girls) тримали в нелюдських умовах, вони потерпали від голоду, венеричних захворювань та регулярно піддавалися насиллю.
Зґвалтування — навмисне спланована військова стратегія
У міжнародній організації Amnesty International, яка з 1961 року досліджує та бореться проти грубих порушень прав людин, переконані, що зґвалтування під час війни не є побічним продуктом воєнного конфлікту, а радше заздалегідь спланованою та навмисною військовою стратегією.
Так, у 2008 році Радою Безпеки ООН була проголошена Резолюція № 1820, яка визначає сексуальне насильство як тактику війни та загрозу міжнародному миру та безпеці, що вимагає вживання заходів реагування.
Згідно з матеріалом Think Global Health, у якому розповідається про звірства, вчинені окупаційними військами, зокрема на території України, сексуальне насильство під час війни можна поділити на 3 умовні категорії:
- чітка та спланована тактика війни, яка повсюдно вчиняється з навмисною метою;
- насильство толерується лідерами;
- солдати самостійно чинять сексуальне насильство (за замовчуванням), коли виникає нагода.
В Україні від початку повномасштабної війни Генеральною прокуратурою України було зареєстровано 274 провадження за статтею 153 (“Сексуальне насильство”) Кримінального кодексу України. Про це зазначила Олена Зеленська у своєму виступі під час конференції “Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки”, яка відбулася 4-5 березня у Києві. Захід мав на меті, зокрема, обговорення можливих механізмів виплати репарацій росією для постраждалих від сексуального насильства українців та закликати до співпраці міжнародних партнерів. “Ми не можемо скасувати той біль, якого вже завдав агресор. Але можемо бути для цього болю знеболювальним. Показати, що допомога та підтримка є», — наголосила перша леді.
Психологічна підтримка жінок, які постраждали від сексуального насильства з боку російських окупантів.
Психологічні наслідки сексуального насильства для постраждалих та свідків не піддаються жодним оцінкам. Це втрата особистої гідності, безпеки, переконань і почуття ідентичності. Жінка, яка пережила насилля, потребує психологічної допомоги, аби відновити втрачену безпеку та повернутися до звичного життя, без нічних жахіть та спогадів, які хочеться стерти з пам’яті назавжди.
Тема постраждалих від СНПК жінок потребує нашої залученості та розголосу!
Не зважаючи на безпрецедентний рівень повідомлень про сексуальне насильство в Україні, жахаючі історії зґвалтування українських жінок, які перебували в російській окупації, травма та соціальна стигма навколо теми сексуального насильства змушує багатьох постраждалих мовчати.
Замовчування травми призводить до глибоких наслідків, які впливають не лише на якість життя жінок, але й транслюють слабкість, тривогу та відчуття незахищеності для майбутніх поколінь. Втрачене почуття безпеки, страх осуду не дають жінкам звернутися до психолога. Тому ми маємо говорити про сексуальне насилля та важливість звертатися по допомогу вголос! Інакше, як жінка може бути впевнена, що її зрозуміють та підтримають?
Проєкт GIDNA надає безоплатну та анонімну психологічну допомогу жінкам, які пережили сексуальне насильство від російських військових, або стали його свідками.
Кожна жінка отримує до 20 сесій з кваліфікованим психотерапевтом, що допоможуть відкритися, знайти свої інструменти для відновлення психологічної стійкості та нарешті зрушити з мертвої точки відчаю і рухатися далі!
Тому що ти гідна жити своє найкраще життя!
About the author
Військовий з Кременеччини нагороджений за бої на Сході «Сталевим Хрестом»
Іван – справжній герой нашого часу! З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань долучився до війська та служить у 211 понтонно-мостовій бригаді Сил Підтримки Збройних Сил України. Військовослужбовець родом із мальовничої Тернопільщини, Кременецького району, і його рішучість та відданість – приклад для кожного з нас. Про це повідомили "Терміново" у 211-понтонно-мостовій бригаді Сил Підтримки ЗСУ. Згадує той перший шок, коли не вірилось, що все це дійсно відбувається насправді: – «Все почалось неочікувано, жорстко та просто шокувало. Але вдома сидіти я не збирався, тому не задумуючись попрямував до найближчого ТЦК аби якнайшвидше долучитись до лав ЗСУ.» – каже Іван, розповідаючи про свій шлях. Раніше він служив у морській піхоті, у далекому 1995-1996 роках, що навчило його дисципліні та справжній залізній витримці, а цивільному житті майстрував на будівництві цілих 15 років. Тепер Іван – командир відділення буксирних катерів у 211 понтонно-мостовій […]
Нічні рейси Тернопіль-Прага: плюси та мінуси подорожі вночі
Відстань від Тернополя до Праги https://svdtrans.com/uk/routes/ternopil-praha автомобільними дорогами складає 985 км. Різні транспортні засоби проходять цей шлях по-різному. На туристичному автобусі подорож в середньому триватиме близько 15 годин без затримок на кордоні. Якщо скористатись послугами SVD Trans, купити квиток на рейс №513 та приєднатись до маршруту в Тернополі о 17:20, до Праги можна дістатися наступного дня о 8:15. Поїздка вночі має свої зручності та недоліки, які ми проаналізуємо в статті. Переваги нічного рейсу Для багатьох людей вирішальною зручністю нічного рейсу є економія часу: вдень можна зайнятися справами або гуляти містом. Якщо відправитись у подорож ввечері, можна завершити робочі справи, встигнути зібратись, сісти в автобус SVD Trans та до ночі насолоджуватися мальовничими пейзажами західної України за вікном, оскільки автобус прибуває на кордон з Польщею близько 22:30. Після нічного відпочинку в комфортабельному кріслі у зручний ранковий час, коли починають працювати установи, сервіси […]
Через 4 роки після загибелі 16-річної пасажирки суд виніс вирок п’яному водію: подробиці
Тернопільський міськрайонний суд засудив до шести років ув'язнення чоловіка, який у стані алкогольного сп'яніння скоїв смертельну аварію. У ДТП загинула 16-річна дівчина Вікторія Штамбурська, яка була сиротою та навчалася в медичному коледжі. Крім позбавлення волі, суд заборонив водію керувати будь-якими транспортними засобами протягом десяти років. Також чоловік має виплатити 845 тисяч гривень компенсації моральної шкоди родичці загиблої. Про це йдеться у у вироку Тернопільського міськрайонного суду від 5 лютого. Трагедія сталася 15 травня 2022 року в селі Медова Козівської громади. Водій Василь Гук втратив контроль над автомобілем Mitsubishi Lancer на дорозі Глинна–Медова–Будилів. Машина з'їхала з дороги і перекинулася. Вікторія отримала відкриту черепно-мозкову травму з переломами кісток основи черепа. У неї стався крововилив у мозок. Дівчина померла на місці ще до приїзду швидкої допомоги. У салоні авто перебували четверо пасажирів. Троє з них також отримали травми різного ступеня тяжкості. Всі молоді люди […]
Ще у двох прокуратурах Тернопільщини призначили нових керівників
У Теребовлянській та Бережанській окружних прокуратурах призначили нових керівників. Обидва очільники мають значний досвід роботи в правоохоронних органах. Теребовлянську окружну прокуратуру з 10 лютого 2026 року очолив Олександр Федчишин. Бережанську окружну прокуратуру з 11 лютого керуватиме Роман Артимович. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. Олександр Федчишин народився у Києві та здобув освіту в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. У прокуратурі він працює з 2007 року. За цей час встиг попрацювати слідчим, помічником та старшим помічником прокурора. Також обіймав різні посади у військовій прокуратурі Західного регіону України, зокрема був заступником та військовим прокурором Тернопільського гарнізону. З 2021 року Федчишин керував Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Безпосередньо перед новим призначенням він очолював Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону. Роман Артимович родом із Сокаля на Львівщині. Освіту здобув у Львівському державному університеті внутрішніх справ […]
Під сталінкою в Тернополі є залишки старовинного цвинтаря XVII століття (відео)
У самому центрі Тернополя, на вулиці Острозького, 45, стоїть сталінка п'ятдесятих років зі всією тогочасною розкішшю — колонами та ліпниною. Але під цією будівлею ховаються залишки старовинного єврейського цвинтаря, заснованого на початку 1600-х років. Кіркут, як називали це місце поховань, проіснував понад два століття. До 1939 року тут можна було побачити найстаріший надгробок 1675 року. Цвинтар розташовувався між вулицями Острозького, Стрімкою та Шпитальною. У 1770 році по Тернополю прокотилася епідемія, яка забрала життя тисячі людей. Їх поховали на цьому невеликому клаптику землі. Тут була могила Йозефа Перля ( єврейський письменник, просвітитель, теолог, громадський діяч, засновник першої в Тернополі та всій Галичині школи) з великим пам'ятником. До 1840 року це було головне місце вічного спочинку євреїв у місті. У 1840 році єврейська громада перенесла поховання на новий кіркут, на кінець вулиці Острозького. Старий цвинтар залишився порожнім і так простояв понад сто років. У 1941 році німецькі […]
На Тернопільщині – новий керівник окружної прокуратури: хто ним став
На Тернопільщині представили нового керівника окружної прокуратури. Ним став Віталій Гопинич. До цього призначення він працював на посаді начальника відділу в Тернопільській обласній прокуратурі та має значний досвід роботи в органах військової прокуратури. Про це повідомляють на сторінці Тернопільської обласної прокуратури у Фейсбуці. Віталій Горпинич — уродженець Житомирщини (с. Замисловичі). Вищу освіту здобув у НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, а професійний шлях у прокурорській системі розпочав у 2008 році. За час кар'єри пройшов шлях від слідчого до керівних посад: працював заступником прокурора Житомира та обіймав посади в Головній військовій прокуратурі ГПУ. Очолював прокуратуру Львівського гарнізону та Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони. Безпосередньо перед призначенням на посаду очільника Тернопільської окружної прокуратури керував одним із відділів в обласному апараті Тернопільщини.
