Тернопільські активісти переконані, що е-петиції у Тернополі так і не стали інструментом демократії. Мовляв, незручні владі петиції модератори не затверджують і не виставляють для обговорення. У міськраді кажуть, що ситуація – зовсім не така і авторам петицій, які не виставляють для обговорення, дають пояснення.
Так, нещодавно місцева влада відмовила у реєстрації петиції Романа Валігури про заборону будівництва на галявині поблизу пивзаводу “Опілля” у парку Шевченка. Тут, нагадаємо, спершу зрізали дерева, що обурило жителів міста. А тепер влада заявляє про намір побудувати на цьому місці рекреаційно-відпочинковий комплекс.
– Створити петицію про “недопущення забудови парку шевченка” не вдалося. Її просто не опублікували посилаючись на те, що вже відкриті громадські обговорення в системі Е-консультацій, – написав у “Фейсбуці” автор петиції Роман Валігура. – У зв’язку з цим ми уже написали скаргу на урядовий портал.
Також активіст у своєму пості згадав і посадовця, за чиїм підписом отримав лист-відмову у реєстрації петиції. А ще поцікавився, де таке написано, що наявність обговорення в системі електронних консультації є підставою для відхилень петиції на ту ж тему.
Про небажання міськради виставляти для голосування незручні петиції написав й активіст Олег Синовець. Він зазначив, що й сам все частіше отримує відмови на власні петиції.
– Насправді відмовки є абсурдними, – каже він. – Приміром, коли у листопаді у місті виникла транспортна революція, то виплило таке, що, коли влада повернула старі тарифи, то й створила комісію, яка мала перевірити, чи є підстави для звільнення начальника управління транспорту міськради Ігоря Мединського, бо таку власне вимогу виставляли й мітингувальники. Попрацювавши, комісія дійшла до висновку, що порушення в його роботі були, оскільки громадськість була погано поінформована та порекомендувала міському голові винести догану Ігорю Мединському.
Отримавши таку інформацію, він вирішив створити петицію із пропозицією про проведення нормальних громадських слухань щодо вартості проїзду. Але йому відмовили у реєстрації цієї петиції.
Імітують демократію
– Аргументація була – абсурд повний, – каже він. Мовляв, це питання зміни тарифи було повністю висвітлено в ЗМІ, а в приміщенні залу було обговорення тарифів із депутатами, народними активістами, було запрошено аудитора…
Також згадує активіст і ті ситуації, коли міськрада давала відмови в оприлюдненні петицій щодо звільнення певних посадовців міської ради. Мовляв, аргументація була така, що текст петиції – ледь не зазіхання на Конституційний лад.
– Абсурд в тому, що на сайті Президента, Кабміну петиції про звільнення певних посадовців проходять без проблем, – додає Олег Синовець. – А в Тернополі – зовсім інша якась ситуація. Наприклад я отримав відмову на сім моїх останніх петицій. Я писав дві скарги на урядову гарячу лінію, намагався вияснити, хто модерує ці петиції в Тернополі і я вимагав, щоб людина була покарана, бо нам просто показують імітацію демократії. Однак результату від скарг немає.
Кажуть, керуються законодавством
Хто ж модерує та вирішує, якій громадській ініціативі бути на сайті петицій та чому відмовляють у створенні неугодних петицій активістам, ми поцікавились у начальниці відділу зв’язків з громадськістю та ЗМІ Мар’яни Зварич.
– Насправді, це – не так. Розгляд петицій відбувається на підставі чинного законодавства України та Положення про порядок розгляду електронних петицій, адресованих Тернопільській міській раді, – відповіла вона. – Відповідальним за модерування петицій є відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ. Процедура розгляду петицій міститься у Положенні.
Відповідно до нього, “текст петиції оприлюднюється після попередньої перевірки виконавчими органами Тернопільської міської ради до відання яких відносяться питання, підняті в Петиції, із залученням до перевірки управління правового забезпечення, на відповідність вимогам чинного законодавства. Що ж стосується конкретної петиції щодо парку, то тут пані Зварич як і у відповіді активістам, зісилається на обговорення цієї є теми в е-консультуванні на порталі https://consult.e-dem.tools/consultations/87. Вона каже, що електронні консультації з громадськістю є однією з форм електронної демократії та участі громадськості у вирішенні питань місцевого значення і обов’язково враховуються при прийнятті рішень. Та додає, що “ніхто не обмежує право жителя знову подати петицію”.
На питання, в чому ж виникає суперечність та чому ж одна і та ж тема не може розглядатись і серед е-петицій, і серед е-консультацій, відповіла:
– Що петиція, що е-консультації – це дві форми одного інструменту е-демократії. І що ті пропозиції, і що ті пропозиції рівноцінно враховуються при прийнятті рішення.
