Нещодавно журналісти інтернет-видання “Терміново” опублікували матеріал про збір персональних даних у с. Бліх та Мильне Зборівського району Тернопільської області. Після того журналістку, яка є автором матеріалу, запросили у міський відділ поліції дати свідчення щодо побаченого у селах.
На сайті ГУНП Тернопільської області з’явилась інформація про те, що слідчі виїхали на місце подій та поспілкувались із місцевими жителями.
“Під час моніторингу інтернету на одному із тернопільських сайтів правоохоронці виявили публікацію та відеосюжет про те, що у двох селах Зборівського району невідомі особи розповсюджують агітаційні листівки одного із кандидатів в Президенти. Також вони пропонують людям заповнити анкети, у яких потрібно зазначити анкетні та паспортні дані виборців.
У публікації також йдеться, що поза камерою агітатори начебто розповіли, що їм за чотири анкети платять 200-250 гривень.
Правоохоронці виїхали у дані населені пункти та поспілкувалися з місцевими жителями. Люди підтвердили, що селом ходили двоє незнайомих хлопців, які роздавали агітаційні матеріали одного із кандидатів в Президенти. Проте, як вказали селяни, ніяких анкет їм не пропонували заповнювати.
Поліцейські встановлюють осіб, котрі, як зазначалося у матеріалі, займалися агітацією та отримували гроші за заповнення анкет виборцями”,- зазначено на сайті ГУНП у Тернопільській області.
Правоохоронці внесли інформацію в Журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події. Наразі триває перевірка.
Додамо, що у неділю, 10 березня, близько 3 години дня у селах Бліх та Мильне агітатори від Блоку Петра Порошенка проводили збір персональних даних. Для чого проводять анкетування хлопці не відповіли. Агітатори не на камеру розповіли, що за 4 заповнених анкети отримуть від 200 до 250 гривень.
Як зазначає омбудсмен Громадянської мережі Опора Ольга Мазаєва, агітатори за свої дії можуть отримати кримінальну відповідальність.
“Сам по собі збір персональних даних не є порушенням законодавства при умові наявності згоди особи, яка надає свої персональні дані. Інше питання – отримання коштів. Тут також багато нюансів. Якщо під час такого збору персональних даних відбувається агітація і агітатор за здійснення такої агітації отримує кошти – це порушення ч.2 ст. п. 6 ст. 64 ЗУ “Про вибори президента” і розцінюється як підкуп виборця.При доведеності дій учасники такої “схеми” можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 160 КК України і отримати до 7 років позбавлення волі. Якщо ж агітації не відбувається, тобто не мають місце заклики або пропозиції голосувати за або неголосувати за певного кандидата або згадування його імені, а просто збір анкет з персональними даними – відповідальності не буде”, – зазначає Ольга Мазаєва.