Реєстр територіальної громади Тернополя — альтернатива чергам за довідками

Не видавати тернополянам довідки через заборгованість оплати за ЖЕК – незаконно. Зберігати незахищену персональну інформацію в ЖЕКах і у голів ОСББ – також не можна. Дані проблеми уже вирішили органи місцевого самоврядування в Києві, Дніпрі та Рівному.

Кожен, хто зіткнувся з проблемою зміни місця проживання, знає який марудний процес отримання довідки: довгі черги, тривалий час на запит та відповідь, а інколи протидія чиновницького апарату. Особливо ситуація загострюється у період підготовки документів для одержання субсидій.

У деяких випадках, довідки про склад сім’ї містять недостовірну інформацію, або й узагалі застарілі дані. Що робити у таких випадках? Які шляхи спрощення процедури отримання довідок? Чи є можливість налагодити взаємодію між інстанціями, щоб уникнути горезвісного «оббивання порогів» мешканцями?

Громадськість неодноразово зверталася до міської ради із пропозицією створити Єдиний територіальний реєстр громади Тернополя із підключенням до нього всіх необхідних установ, які у разі потреби могли б самі отримувати необхідну  інформацію. Такий реєстр передбачає зберігання інформації про особу та місце її реєстрації. Метою сервісу є налагодження взаємодії між службами та спрощення системи обміну даними. Зручний інтерфейс, обмін інформацією лише в межах проблеми, оперування статистичними даними без персоніфікації. Існування такої бази унеможливлює зловживання своїм становищем приватних підприємств (наприклад ЖЕКів), які  апелюючи непогашеною заборгованістю, відмовляються видавати громадянам довідки.

Реєстр територіальної громади  вже діє у Києві, Дніпрі, починає впроваджуватись у Рівному. В Тернополі він також є, але інформація з нього, всупереч закону, потрапляє в приватні руки, а не до державних органів.

Як розповіла на особистій зустрічі з тернополянами Наталія Гайдамака, заступниця начальника управління Департаменту з питань реєстрації КМДА: «Реєстр значно спростив взаємодію між районами міста. Якщо особа виписалась із однієї адреси і зареєструвалась в іншому місці – система  зберегла ці зміни. Впровадження реєстру усунуло потребу письмових запитів для отримання інформації та прискорило процедуру обміну даними. Цей механізм інтеграції дозволяє обмінюватись інформацією між державними структурами  швидко і своєчасно».

Досвід Києва показує, що реєстр отримав схвальну оцінку Нотаріальної палати України. Сервіс  передбачає функцію валідування (перевірки) даних. Так, нотаріус, щоб отримати відповідь для інформаційного запиту повинен у зверненні вказати номер справи та завдання для системи, тоді дані електронного формату звіряються із картотекою і вже після перевірки надходять у відповідь. Для нотаріусів така послуга є платною, але враховуючи велику кількість підроблених письмових довідок, функція он-лайн запиту цілком себе виправдовує і убезпечує нотаріуса від завіряння неправдивого документа.

«Завдяки співпраці із Службою у справах дітей, яка надала інформацію про дітей сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки, нам вдалося перешкодити недобросовісним опікунам та батькам проводити махінації з майном. А ще перехід до користування електронним реєстром дозволив зекономити кошти на утримання картотеки. Адже згідно закону, якщо картотека переведена в електронну форму, то її непотрібно підтримувати в актуальному стані. Лише відділ приватизації та квартирний відділ і, в деяких випадках, нотаріуси за спадковими справами, подають запити на архівні дані. Тобто достатньо однієї штатної одиниці для її утримання» – зазначає Наталя Гайдамака.

У Тернополі, 26 червня 2018 року із залученням фахівців, представників влади, представників ОСББ, було проведено експертне обговорення «Прописка та довідки у Тернополі: перехід від паперів до сучасних технологій». Йшлося про можливості створення єдиного електронного реєстру з даними мешканців територіальної громади для оперативного отримання цієї інформації державними органами.

Експертка із даного питання у Коаліції ГО “Тернопільський центр реформ” Катерина Кондратюк розповіла про позитивний досвід інших міст України із запровадження реєстру, а також повідомила про труднощі, які виникають без наявності чіткої системи реєстру. Вирішення проблеми вона вбачає у створенні робочої групи при міській раді для напрацювання порядку роботи реєстру та визначення структур, яким надається доступ до реєстру і в яких межах.

Також, Катерина Кондратюк наголосила, що попри Положення Закону України від 10 грудня 2015 року №888-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», яке зобов’язує до квітня 2016 року житлово-комунальні органи повністю здати картотеки, ЖЕКи вимоги  не виконали.

Передача інформації у ЖЕКи здійснюється з порушенням Закону України “Про захист персональних даних”. Хоча представники міської ради запевняють, що вся інформація, передана у ЖЕКи  знеособлена, бо містить прізвище з ініціалами, а не повне ім’я. Насправді ж це таки порушення, оскільки будь які дані, за якими можна ідентифікувати особу, визначаються як персональні дані. Так, на запит експертки, Представник Уповноваженого з дотримання інформаційних прав та представництва в Конституційному Суді України В.Барвіцький у відповіді на запит визначив що “знеособлення персональних даних – це вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Отже, із сукупності інформації про прізвище та ініціали, місце реєстрації та дати народження особи можна ідентифікувати особу і така інформація є персональними даними”.

Представники ОСББ активно підтримують ініціативу удосконалення механізму роботи Реєстру територіальної громади Тернополя і висловили бажання співпрацювати у цьому руслі та надати інформацію по своїх будинках для наповнення бази даних, але дієвої підтримки з боку міськради пропозиція не отримала.

Не вбачає нагальної потреби у повноцінному функціонуванні  Реєстру територіальної громади Антон Горохівський, керівник відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської ради. На думку керівника, доцільно використовувати реєстр громади на сайті Державної міграційної служби.

Спрощення процедури отримання довідок чиновник вбачає у тому, що відділ державної реєстрації самостійно підготував необхідну заяву на отримання довідок, громадянам достатньо лише уважно її перечитати та засвідчити підписом. Посилаючись на прогалини у законодавстві, Антон Горохівський вважає, що закон не регулює процес синхронізації внутрішніх реєстрів міськради із реєстром територіальної громади.

Здійснюючи порівняльний аналіз Реєстру Державної міграційної служби (ДМС) та Реєстру територіальної громади слід відзначити такі функціональні відмінності:

– реєстр створений ДМС існує для внутрішнього забезпечення служби, а Реєстр громади, шляхом підключення комунальних служб, квартирних відділів, служби у справах дітей, управління соцзахисту, тощо, забезпечує взаємодію структур, створює власну мережу;

– реєстр територіальної громади передбачає ведення муніципального реєстру: осіб, які сплачують податки у місті, але зареєстровані в інших містах. Така функція особливо актуальна для Тернополя, оскільки дозволяє відобразити реальну картину складу працездатного населення міста.

Єдина система реєстру територіальної громади міста, при правильному створенні функціоналу, може надавати можливість для органів місцевого самоврядування завантажувати витяг даних за певною адресою. Приміром, кількість дітей шкільного віку, що проживають на вулицях, які межують з обраним навчальним закладом. Система може надавати можливість отримувати дані щодо кількості зареєстрованих/знятих з реєстрації за певний місяць, за адресою чи за районами міста в цілому. Інформація щодо кількості зареєстрованих – знеособлена (вказано лише адресу та кількість осіб). Можливість вибірки та статистики за певною адресою (приміром, у обраному будинку зареєстровано 500 осіб), тощо.

Таким чином, створення єдиної бази даних, використовуючи інформацію ЖЕКів, ОСББ, ДМС дозволяє зекономити  ресурси та налагодити систему взаємодії структур державної влади міста. Чітке регламентування роботи реєстру трансформує непридатну  бюрократизовану схему “реєстрація >> жек >> довідка >> орган, що вимагає” на пряму передачу інформації за зразком “реєстрація >>орган, що вимагає”.

Подальше удосконалення роботи та інформаційного наповнення електронного Реєстру територіальної громади Тернополя можливе лише за партнерської взаємодії влади із громадськістю та спільного прагнення усунути рудименти бюрократії із суспільного життя.

Довідка: Ця аналітична стаття представлена Коаліцією ГО «Тернопільський центр реформ» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цієї статті є винятковою відповідальністю Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ» i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Поширити:

email

Попередня

trending_flat

Роботи Пінзеля та Борщівську вишиванку презентують у зоні ООС (фото)

Новини

Наступна

trending_flat

Найкраща транспортна модель. Лайфхак.

Блоги