Піч тандир (глиняний котел) використовується в Азії, на Близькому Сході, в Пакистані, Бангладеш, Індії для приготування страв з м’яса, риби, овочів або хліба. У Туркменістані її називають «тоно», у Таджикистані — «танур», у Вірменії — «тонір», у Грузії — «тон», в арабських країнах — «танур».
Тандир топлять деревним вугіллям, дровами та листям шпинату. Завдяки дуже високій температурі страви мають неповторний аромат і смак, готуються усього за кілька хвилин, зберігаючи надзвичайну соковитість і хрусткість. Вони називаються «тандирами» і є візитівкою й великою гордістю мережі закладів «Автопорт» у Тернополі.
Чим тандир-меню відрізняється від гриля?
У грилі приготування страв здійснюється на повільному та слабкому вогні з використанням деревного або вугільного диму за температури близько 225–250 °C, що займає дуже багато часу.
Тандирна піч топиться деревним вугіллям або дровами, які кладуть на дно, а потім підпалюють. Їжа піддається прямому впливу вогню при 480 °C, під час якого продукти повністю захищені від вітру та інших зовнішніх впливів. Крім того, вони коптяться за допомогою диму, що сприяє збереженню жиру та соку.
Переваги тандирних страв
- Приготування без води та олії, тому тандирне меню коштує дешевше за страви, приготовлені іншими способами. Основа тандира — біла каолінова глина. Пройшовши через очищення, дроблення та випалення вона перетворюється на шамотний порошок. Його вогнетривкість 1680 °C. Після ліплення та повторного випалу при 1200 °C, тандир стає керамічним. Повільно нагрівається і також повільно віддає тепло. Робота тандира залежить лише від вогню. Оскільки деревне паливо згоряє поступово, перетворюючись на вугілля, поверхня вогнища сильно нагрівається. Після закінчення горіння тандир довго віддає накопичену енергію, створюючи чистий і бездимний жар.
- Можливість одночасно приготувати кілька партій страв, не змішуючи їхній смак і аромат, якщо дозволяє розмір тандиру. Зерниста структура випаленої каолінової глини зберігає мікропори, що підтримує температурний баланс і запобігає появі мікротріщин дна і стінок.
- Зручне приготування коржів. Оскільки поверхня всередині тандира гладка та чиста, на ній добре тримаються борошняні вироби. До нижньої частини готових коржів нічого не прилипає та ніколи не пригорає.
- Економія паливних матеріалів і незалежність від погоди. Форма тандира розрахована для використання мінімальної кількості горючих матеріалів. Завдяки невеликому вихідному отвору жар поступово, з усіх боків впливати на продукт. Отримання потрібної температури і створення хрусткої скоринки регулюється верхньою кришкою та/або ступенем відкриття піддувала. Ізольований процес приготування їжі в тандирі, на відміну від багаття чи мангалу, не залежить від природних примх.
- Забезпечення усіх способів нагріву продуктів: верхній, середній і нижній жар, конвекція. Якщо м’ясо нанизане на шампур (його найкраща форма – плоска) або ялинку, інтенсивне нагрівання за рахунок високої теплопровідності металу відбувається ізсередини. Це значно прискорює приготування як м’ясних, так і овочевих і рибних страв.
- 100% безпечність та екологічність страв. Тандир — практично стерильне середовище, в якому патогенна мікрофлора не має шансів на виживання. Його розпалюють виключно дровами, а набирає температуру він завдяки деревному вугіллю. Ці матеріали натуральні та безпечні. Під час розпалювання не застосовують будь-які рідини, бо запах може залишитися на продуктах. Це стосується і бересту.
- Наділяє страви особливим та неповторним ароматом з димними нотками. Для цього кору фруктових дерев зволожують. Невелику її кількість у залежності від потрібного ступінь копченості підкидають через верхню кришку у процесі приготування.
- Збереження усієї користі та соковитості продуктів завдяки доведенню до готовності шляхом шокової термообробки. У високотемпературній атмосфері на поверхні м’яса утворюється колагенова скоринка, закриваються пори, що перешкоджає подальшій втраті вологи. Їжа з тандира — здорова та поживна, повністю зберігає мікроелементи, вітаміни та мінерали, що не встигають розкластися і втратити свої якості. Вони просто переходять в інше середовище. Це сприяє повному засвоєнню їжі та тривалому насиченню організму.
Велика кількість різних приправ, маринадів і пряностей щоразу розкриває нові смакові грані звичних шашликів, картоплі та риби, тому вони ніколи не набридають.
Спробуйте фірмові тандири, завітавши до одного з чотирьох закладів мережі ресторанів «Автопорт» (кафе-бару, колиби, ресторану, піцерії) або замовляйте доставку по місту Тернопіль — і переконайтеся в цьому.
Мінімальна вартість замовлення для доставки — 300 грн. Страви на суму 600 грн доставляються безкоштовно.
About the author
Пожежа на Теребовлянщині: загинув чоловік (фото)
На Тернопільщині пожежа знову забрала життя людини. Правоохоронці з'ясовують причини нещастя. Про це розповіли у поліції Тернопільської області. Повідомляється, що у пожежі загинув 55-річний чоловік. "Алкоголь, куріння в ліжку і як наслідок - отруєння чадним газом - попередня причина смерті жителя Теребовлянської територіальної громади. 7 січня близько 9:13 до старости села Мшанець зателефонували місцеві жителі та повідомили, що з вікон сусідської хати йде дим. Активного вогню не було, а тому місцеві жителі зайшли до приміщення і в одній з кімнат на підлозі виявили тіло односельця. Староста одразу викликала слідчо-оперативну групу Теребовлянського відділення поліції та службу з надзвичайних ситуацій," - йдеться у повідомленні. У ході перевірки стало відомо, що задимлення виникло в результаті куріння в ліжку. За словами сусідів, 55-річний чоловік зловживав алкогольними напоями. Експерт, який оглядав тіло, слідів насильницької смерті не виявив, а попередня причина смерті - отруєння чадним газом.
У Білій сталася масштабна пожежа
У селі Біла на Тернопільщині сталася масштабна пожежа на складах. Горіло близько 150 квадратних метрів. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Площа пожежі становила близько 150 кв. м. Вогнем частково знищено покриття будівлі, речі побутового вжитку та офісні меблі, пошкоджено облицювання стін. Завдяки злагодженим діям підрозділів ДСНС врятовано одну будівлю та п’ять одиниць техніки — чотири комбайни і вантажний автомобіль. До ліквідації пожежі залучалися шість пожежно-рятувальних автомобілів, автодрабина, автомобіль газодимозахисної служби та штабний автомобіль. Причина виникнення пожежі та розмір матеріальних збитків встановлюються", - кажуть рятувальники.
У Резерв+ з’явилося нове сповіщення
У застосунку "Резерв+" з'явилась нова можливість - отримувати попередження про паперові повістки від ТЦК та СП, які надсилають поштою. Тепер військовозобов'язані зможуть заздалегідь дізнаватися про те, що їм прийде рекомендований лист через Укрпошту. Ця функція працює на добровільних засадах - кожен користувач сам вирішує, вмикати її чи ні. Головне розуміти: таке повідомлення в телефоні не замінює офіційну повістку і не означає, що документ вручили. Про це повідомляють на сторінці Міністерства оборони України у соцмережах. Нова опція дозволяє бути в курсі подій та уникнути ситуацій, коли людина не знає про надіслану повістку. У такому сповіщенні вказують конкретну дату і час, коли потрібно з'явитися до ТЦК та СП. Сам процес відправлення повісток залишився без змін - їх як і раніше друкують на папері та доставляють через Укрпошту. Нововведення просто додає ще один канал інформування громадян про те, що документ вже в дорозі. […]
Загинув тернопільський медійник Павло Ящищак
На Донеччині, під час виконання бойового завдання, загинув телеоператор Павло Ящищак. Про втрату повідомили журналісти "Тернопіль1", де Павло працював довгі роки. Павло Ящищак не залишився осторонь долі країни та з перших днів повномасштабного вторгнення змінив професійну камеру на зброю, ставши на захист суверенітету України. Друзі та колеги згадують його як людину надзвичайної щирості, яка водночас була надзвичайно вимогливою до себе та оточуючих. Для медійників Тернополя він назавжди залишиться частиною великої професійної родини, адже, як кажуть у цій сфері, «колишніх» операторів не буває. Про місце та час прощання із захисником буде повідомлено додатково. Вічна слава та пам'ять Герою!
Вбивця-рецидивіст знову взявся за старе: деталі моторошної смерті 43-річної жінки на Тернопільщині
На Тернопільщині у ніч на 5 січня сталося вбивство. Близько 21:30 4 січня мешканець Товстенської громади викликав швидку - бригада виїжджала на виклик до непритомної жінки. Оглянувши її, медики з'ясували, що вона мертва. Про випадок розповіли у поліції Тернопільщини. "На місці події працювала слідчо-оперативна група. У ході перевірки стало відомо, що швидку викликав співмешканець потерпілої. Він заявив, що його подрузі стало погано і вона втратила свідомість. Під час огляду слідчі виявили на тілі жінки множинні тілесні ушкодження, характерні побиттю. Судово-медичний експерт підтвердив, що причина смерті жінки - травма грудноі клітки з численними переломами ребер та пошкодженням легені. У смерті жінки співробітники поліції підозрюють її співмешканця. Фігуранта затримали за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України та повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). Вирішується питання про обрання запобіжного […]
Помер знаний на Тернопільщині священник, протоієрей УГКЦ
4 січня пішов із життя священник Греко-Католицької Церкви протоієрей Олексій Полівчак. Він служив у Теребовлянському протопресвітераті Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. Про смерть священника повідомила пресслужба єпархії. Отцю Олексію було 80 років. 5 січня о 20:00 у Теребовлі на вулиці Глищавецькій відбудеться священничий Парастас. Його очолить владика Володимир Фірман у домі покійного. Похорон запланували на 6 січня о 14:00. Керівництво та духовенство Тернопільсько-Зборівської архиєпархії висловили співчуття родині отця Олексія. "Нехай Милосердний Господь прийме його душу до Осель праведних і дарує йому вічний упокій. Вічная пам'ять", - йдеться в повідомленні. Життєвий шлях отця Олексія Полівчака Олексій Полівчак народився 19 вересня 1944 року в селі Буданів. У 1970 році закінчив духовну семінарію і отримав свячення.Першим місцем служіння стало село Красіїв на Монастирищині. Через 10 місяців його перевели до сіл Лосяч, Іванків та Пилатківці на Борщівщині, де він працював сім років. Потім отець Олексій ніс […]
