На їхню думку, мистецька робота може назавжди зникнути після завершення облицювальних робіт, які проводить новий власник. “Діло” з’ясувало, хто проводить ремонтні роботи і чи є загроза для знищення цього об’єкта.
“Роботу Валерія Ламаха для спорткомплексу «Текстильник» в Тернополі закривають/збивають утеплювачами. Уже зашита частина з національним орнаментом”, – написав на своїй Facebook-сторінці дослідник мистецтва радянського періоду з міста Дніпра Марк Семенюк.
На опублікованих фото видно, що до фасадної стіни із мозаїкою приставлено риштування для проведення ремонтних робіт.
Михайло Будзінський, директор ПП “Коммед”, якому від жовтня минулого року належить ця будівля, запевнив, що усі фігури мозаїки, що оздоблює будівлю, наразі збережено, хоч вони й перебувають в аварійному стані. Попри те, що мозаїчне панно не внесено в жоден перелік пам’яток, нові власники спорткомплексу обіцяють подбати про його подальше збереження, але наголошують на тому, що стан деяких фрагментів — критичний.
За словами Михайла Будзінського, у цій старій радянській будівлі десятиліттями не проводилися ремонтні роботи, стан залів, роздягалень, душових не відповідав сучасних вимогам, а через відсутність опалення псувалися стіни. Відсутність належного догляду призводила до обсипання декоративних елементів – зокрема, така доля спіткала частину орнаменту, який довелося закрити під час робіт з утеплення фасаду.
“Це був невеликий фрагмент, який буквально обсипався. Всі інші фігури — збережені, хоча їхній стан також аварійний. Залишати їх в такому стані небезпечно, але для повноцінного їх збереження необхідно залучати фахівців. На жаль, ні громадські активісти, ні представники влади поки не зверталися до нас із конкретними пропозиціями щодо того, як зберегти цю мозаїку від руйнування”, – зауважив Михайло Будзінський.
Після того, як у спорткомплексу з’явився новий власник, цей заклад не змінив свого функціонального призначення. Ці приміщення, зокрема, використовують обласні федерації боксу та важкої атлетики, оплачуючи тільки вартість комунальних послуг. У секціях, які тут працюють, як запевняє Михайло Будзінський, мають можливість безкоштовно займатися діти. У жовтні планується відкриття нових майданчиків для занять ігровими видами спорту. Прибуток власникам приносить лише робота тренажерних залів, заняття в яких є платними.
Після повноцінного відкриття спорткомплексу це місце може стати доволі багатолюдним. Саме тому у нових власників викликає занепокоєння аварійний стан панно — його подальше обсипання може стати причиною нещасного випадку. Дбаючи про збереження мистецької роботи на фасаді, власники будівлі водночас переймаються безпекою відвідувачів.
До речі, смальтові панно на будівлі “Текстерно” були останньою монументальною роботою Валерія Ламаха, який займався цим популярним в Радянському Союзі видом мистецтва упродовж тридцяти років. Його називають одним із визначних діячів того періоду, твори Ламаха можна побачити у різних містах України та колишнього СРСР.
Валерій Ламах також був відомим творцем радянських плакатів, які у 1950-60-х були ідеологічними “іконами” комуністичного ладу, прославляючи працю в колгоспах, на заводах та фабриках.
Серед монументальних робіт цього художника – панно “Дружба народів” в аванзалі головного павільйону ВДНГ УРСР (нині — Національний експоцентр України), панно “Життя” у Палаці культури хімкомбінату міста Дніпродзержинська, панно в інтер’єрі Київського річкового вокзалу та аеровокзалу аеропорту “Бориспіль”, мозаїка “Симфонія праці” на фасаді житлового будинку на проспекту Перемоги, 21 у Києві.
Про глибокі філософські смисли, які були закладені в його монументальних роботах почали говорити після виставки сучасного мистецтва Documenta 14, яка відбулася у 2017 році, майже через 40 років після смерті художника, в музеї Фрідеріцианумі німецького міста Касель.
Джерело – Діло
About the author
Життя без гаджетів: як захопити дитину корисними розвиваюльними іграми вдома
Надмірне споживання цифрового контенту знижує здатність дітей до тривалої концентрації, що робить цифровий детокс необхідним елементом режиму дня. Розвиток когнітивних навичок та логіки найбільш ефективно відбувається через фізичну взаємодію з об’ємними предметами. Заміна екранного часу на роботу з реальними структурними елементами стимулює аналітичне мислення та фокусування уваги. Тренування дрібної моторики та просторового мислення Тактильний контакт із дрібними деталями безпосередньо впливає на формування нових нейронних зв’язків у корі головного мозку. Робота зі складними формами вимагає від дитини підключення просторового мислення та планування послідовності дій для досягнення результату. Для складання рухомих механічних моделей використовують металевий конструктор, такі набори представлені за адресою https://rozetka.com.ua/ua/building_kits/c97420/material=8797/. Робота з гвинтовими з’єднаннями розвиває точність рухів та розуміння базових принципів механіки. 3 правила організації домашньої ігрової зони Ефективність розвивальних ігор залежить від правильної підготовки простору. Порушення ергономіки призводить до швидкої втоми дитини та зниження інтересу до процесу конструювання. Для облаштування […]
На Тернопільщині військовий заявив про замінування ТЦК
На Тернопільщині чоловік зателефонував до поліції з повідомленням про замінування ТЦК. Зокрема, він сказав, що заміноване приміщення у місті Ланівці. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Фахівці ретельно обстежили будівлю та прилеглу територію - жодних вибухонебезпечних предметів не було виявлено. У ході оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили особу зловмисника. Ним виявився 24-річний житель Кременецького району. Як з’ясувалося, чоловік є військовослужбовцем та перебуває в розшуку за самовільне залишення військової частини", - йдеться у повідомленні. У поліції також зазначили, що фігуранта затримали в порядку статті 208 ККУ. Під час обшуку його місця проживання виявили 35 набоїв доавтомата Калашникова. Чоловіку повідомили про підозру за двома статтями - ч. 2 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального […]
У Тернополі відзначають Обливаний понеділок: традиції, жарти та народні звичаї
У Тернополі сьогодні відзначають Обливаний понеділок - другий день після Великодня, який у народі супроводжується веселими звичаями та водяними забавами. Зранку молодь і діти виходять на вулиці, щоб обливати одне одного водою. За традицією, найбільше «дістається» дівчатам — вважається, що це приносить їм здоров’я та красу. З Обливаним понеділком пов’язані й народні прикмети: якщо цього дня облити людину водою — вона буде здоровою протягом року; чим більше води — тим більше щастя і достатку; вважається, що вода цього дня має очищувальну силу; якщо день теплий і сонячний — літо буде погожим; не варто ображатися на обливання — це вважається доброю прикметою.
Великдень у жалобі. Тернопільщина втратила шістьох Героїв
Цьогорічні Великодні свята для Тернопільщини затьмарені важким болем втрат. Після тривалого очікування та експертиз ДНК підтверджено загибель шістьох воїнів, які до останнього подиху боронили Україну. Іван Кацюк та Роман Лаус Тернопіль прощається з двома досвідченими воїнами, які понад чотири роки стояли на захисті держави. Обидва вважалися зниклими безвісти з 6 лютого 2026 року після боїв у Харківській області. Лише ДНК-експертиза поставила крапку в болючому очікуванні. Івану Кацюку було 38 років, Роману Лаусу — 48. Товариш загиблих, Роман Яриш, згадує, що Іван завжди був готовий прийти на допомогу, а Роман врятував його після першого поранення. Тіла Героїв доправляють до Тернополя. Попередньо, прощання відбудеться у вівторок, а чин похорону — у середу. Дмитро Лозовський Копичинецька громада отримала офіційне підтвердження загибелі старшого солдата Дмитра Лозовського (1983 р.н.). Радіотелефоніст польового вузла зв'язку загинув 8 вересня 2025 року в ході стрілецького бою під час облаштування […]
Україна святкує Великдень: що символізує свято та як його правильно провести
Сьогодні віряни відзначають Великдень - одне з найбільших християнських свят, що символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. До храмів міста прийшли сотні людей, аби взяти участь у великодній літургії. Після служби традиційно відбулося освячення кошиків — віряни приносили паски, писанки, ковбаси та інші святкові страви. Значення свята для вірян Священники наголошують, що Великдень — це не лише освячення їжі, а передусім духовне очищення, віра та надія. Вони зазначають, що на Великдень особливо цінують можливість зібратися разом із родиною та помолитися за мир і спокій в Україні. У зв’язку зі святкуваннями в місті посилили заходи безпеки. Правоохоронці чергують поблизу храмів та закликають громадян дотримуватися порядку. Народні прикмети на Великдень Зі святом пов’язано чимало народних вірувань і прикмет: якщо на Великдень сонячно — літо буде теплим і врожайним; дощ цього дня віщує хороший урожай зернових; якщо першою до хати […]
Заступник начальника ТОВА оголосив про відставку
Заступник голови Тернопільської ОВА Павло Журба залишає посаду після понад півтора року роботи в команді обласної адміністрації. Журба підбив підсумки роботи і подякував усім, з ким співпрацював. Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці. За його словами, цей час виявився насиченим - відповідальними рішеннями, складними викликами і командною роботою. На посаді Журба відповідав за напрям євроінтеграції та цифровізації. Він вивчав досвід європейських регіонів і намагався впроваджувати його в громадах Тернопільщини. Посадовець подякував: начальнику Тернопільської ОВА Тарасу Пастуху - за довіру; колишньому керівнику ОВА В'ячеславу Негоді - за співпрацю та спільне бачення розвитку області; обласній раді, керівникам громад, правоохоронцям, рятувальникам і військовим. Окремо Журба відзначив міжнародних партнерів і їхню підтримку України під час війни. "Продовжу працювати заради України вже на іншому напрямку", - зазначив посадовець. Читайте також: Кабмін погодив нову заступницю для начальника ОВА Тараса Пастуха Нагадаємо, Павло Журба та Степан […]
