Богдан Христинюк відвідав 71 країну, більшість з них завдяки своїй професії. Він – бортпровідник на Катарських авіалініях. Хлопець з Тернополя розповів “Українській правді. Життя” про те, яка витримка потрібна для такої роботи та як вона змінює життя та погляди на світ.
– Як розпочати роботу на авіалініях?
– В моєму випадку все сталося досить спонтанно.
Я завжди знав, що є така можливість – піти на кастинг, авіакомпанії їх проводять по всьому світу. Тобі має бути мінімум 21 рік, необхідне знання англійської мови, також є певні параметри ваги та зросту.
Я особливо не планував похід на кастинг, та мене запросив друг, пішов за компанію. Було цікаво, бо обожнюю подорожі, а ця робота дарує чимало можливостей побачити світ.
Та мені здавалося, що отримати цю роботу майже нереально. Взагалі не вірив, що зможу пройти. Дуже вільно себе почував, був самим собою. Не переживав, тож, можливо, все так легко відбулося. І я пройшов.
Думаю, це один з основних критеріїв відбору – не переживати, не проявляти сильних хвилювань.
Він – бортпровідник на Катарських авіалініях.
– Що взагалі оцінювали під час відбору?
– Кастинг складався з чотирьох частин.
Спочатку ти даєш своє CV, його розглядають буквально хвилину і говорять, чи проходиш ти далі. Потрібно скласти приємне перше враження.
Далі був тест з англійської: 30 запитань на граматику, читання, аудіювання. Вочевидь це необхідно для того, щоб зрозуміти, чи можеш ти працювати в міжнародній компанії.
Потім була робота в групах, щоб дізнатися хто як може співпрацювати в команді, у кого проявляються лідерські якості.
Останнім випробуванням була розмова один на один. Деталі про мій досвід, про плани на майбутнє, чому хочу працювати саме в цій компанії.
І після цього протягом доби тобі можуть дати відповідь: проходиш ти, чи ні.
– Як вважаєш, якими якостями має володіти стюарт?
– Повага до інших людей, незважаючи на те звідки вони, який у них колір шкіри чи релігія.
Катар розташований, так би мовити, посеред світу, і багатьом людям з різних країн зручно робити там пересадку. З Азії у Європу, з Америки в Африку, будь-які континенти.
У нас літають люди з різних куточків планети і потрібно зрозуміти: кожна людина має свої цінності, якості, особливості. Не потрібно нікого засуджувати, треба приймати людей такими, які вони є та ставитися з повагою.
Крім української, російської, англійської я також знаю польську, іспанську та німецьку мови. Часом спілкуюся з пасажирами їхніми мовами, і їм це приємно чути.
На тренінгах нас вчать як надавати першу медичну допомогу. Якщо інсульт, інфаркт, дитина народжується, нас навчили що робити за будь-якого сценарію.
На літаку ти і лікар, і пожежник, і поліція, і часом психолог, ти вирішуєш майже всі проблеми. Тому впевненість у собі – це важливо.
Ще я сказав би, що потрібна витривалість. Може здається, що це легенька робота, але тут дуже багато стресу. Часом реально дуже важко працювати, коли ти постійно в небі, змінюються часові пояси, клімат, країни. Потрібно дбати про себе.
– Чи складно виглядати добрим та приязним перед пасажирами, незалежно від того, в якому режимі ти працюєш?
– Це те, що відрізняє європейські авіалінії від арабських. Тут ти повинен мати такий вигляд, ніби ти щасливий 24 години на добу.
Останнім часом важко буває, особливо коли рейси тривалі та виснажливі, все одно маєш посміхатися. Свої емоції потрібно контролювати, бо все це має значення для пасажирів.
У компаніях Близького Сходу взагалі до цього досить суворе відношення. Якщо пасажир написав скаргу, то в тебе можуть бути проблеми, можуть і звільнити.
Напевно, я вже просто звик, що навіть не замислюючись посміхаюся. Хоча насправді зараз легше, бо частину емоцій можна приховати за захисною маскою.
– Як виглядає твій робочий графік?
– Якщо говорити про часи до коронавірусу, то стандарт – це 100 годин польотів на місяць. Протягом місяця можна відвідати мінімум 6-7 країн.
Має бути принаймні по 8 вихідних в місяць, але це залежить від того, куди ти літаєш та від часових поясів.
Часто на авіалініях, якщо ти новачок, то літаєш лише на короткі рейси.
У нас всі бортпровідники літають всюди з перших днів: сьогодні можеш летіти у Бразилію, завтра в Китай, післязавтра у Росію, через тиждень – в Нову Зеландію.
Можна просити собі рейс, тож двічі-тричі на місяць можна злітати за твоїм запитом.
– Чи встигаєш насправді відвідувати якісь міста між перельотами?
– Все залежить від мотивації та від того, скільки триває відрядження.
Я з тих, які намагаються максимально скористатися можливостями, тож відвідую нові місця за будь-якої нагоди.
Є такі польоти, після яких є кілька днів вихідних, там точно можна встигнути прогулятися та щось побачити. Нещодавно був в Ірландії, там у мене було 5 днів.
Бували рейси, наприклад, в Мілан, де у нас було лиш 12 годин – це лише на сон вистачить. Тому все відносно.
– За майже три роки роботи на авіалініях чи бували у тебе вигорання?
– Я знаю людей, яким фізично та морально дуже важко витримати таку кількість рейсів. Та сам не маю таких проблем.
З першого місяця роботи я швидко звик, у мене не було джетлагу, коли не міг відійти від якогось часового поясу.
У мене нормальний сон, хоч іноді потрібно спати то вночі, то вдень або ж вранці. Дуже важливо давати собі час на відпочинок.
Попри все такий стиль життя затягує. Хочеться постійно літати в нові країни, і через карантин бував і депресивний настрій.
Взагалі непостійність – це одна з головних причин, чому я досі працюю на авіалініях. Кожен день відрізняється від попереднього.
– Побачивши немало, що ти зрозумів про світ, в якому бував?
– Люди з абсолютно різних куточків світу, з різних культур, можуть бути схожими. Нас усіх поєднує надзвичайно багато речей, просто є ті, що акцентують увагу лише на відмінностях.
Не скажу, що я не був толерантним раніше, але ця робота навчила мене відноситися з повагою до людей, культура яких мені здавалася такою далекою та дивною.
Не всі стюарди полюбляють літати в Бангладеш. Пасажири звідти, скажімо так, не завжди дбають про особисту гігієну. Та коли я побував у Бангладеші та побачив як там живуть люди, то мені стало шкода місцевих та соромно за свої думки. Вони не звикли до хорошого ставлення.
Після того в мені прокинулася вдячність за те, звідки я. Що в Україні можна жити, що здебільшого у людей є дах над головою, вода, їжа, можна отримати освіту та будувати плани на майбутнє.
А є країни, в яких мільйони людей навіть близько не мають всього того, що є в пересічного українця.
Фото з архіву Богдана Христинюка
Влад Яценко
About the author
“Його подвиг – це історія про мужність, самовідданість та безмежну любов до своєї країни”: Тернопільщина втратила молодого бійця
Чортківщина в скорботі, адже втратила свого молодого захисника Івана Попика. 17 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Єлизаветівка Покровського району Донецької області загинув Іван - житель села Капустинці Чортківського району Тернопільської області. Військовий був стрільцем-снайпером у 2-му аеромобільному відділенні 3-го аеромобільного взводу 4-ї аеромобільної роти військової частини А0224. Він віддав своє життя, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України. Про це повідомили у групі "Наш край - Чортківщина". "Україна знову втратила одного зі своїх найкращих синів. На фронті загинув Іван Попик – випускник Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету. Ця трагічна новина болем відгукнулася в серцях усіх, хто знав Івана, і стала черговим нагадуванням про жахливу ціну, яку платить наша країна за свою свободу. Його подвиг – це історія про мужність, самовідданість та безмежну любов до своєї країни. Іван Попик віддав найцінніше – своє […]
Вода на порозі, а замість городу – озеро: наслідки негоди на Тернопільщині
На Тернопільщині протягом доби негода наробила біди людям. Зокрема затопила житлові будинки, її наслідки ліквідовували рятувальники. На Лановеччині у селі Влащинці після сильного дощу підтопило два приватні будинки. Надзвичайники відкачали воду за допомогою мотопомпи. Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. Читайте також: Підтопило дорогу, городи та домоволодіння. Негода наробила сильної біди на Тернопільщині (фото, відео) Також 3 червня гроза з громом у селі Синява перетворили людські городи на озера, а у Чернихівцях частково обвалився міст.
У Тернополі працівник ТЦК завдав 320 тисяч збитків державі
На Тернопільщині вручили підозру працівнику ТЦК. Чоловік завдав збитків у розмірі 320 тисяч гривень. Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру військовослужбовцю Тернопільського обласного ТЦК та СП за службову недбалість, що призвела до значних збитків під час воєнного стану. Про це повідомили в Теруправлінні ДБР у Львові. Слідство встановило, що у травні-липні 2022 року підозрюваний, будучи начальником продовольчого забезпечення, оформлював накладні на видачу харчів військовим, які фактично не проходили службу. В результаті таких дій було безпідставно видано продовольство на понад 3 тисячі осіб, що завдало державі збитків на суму майже 320 тисяч гривень. Через недбалість посадовця, частина продуктів, замість того, щоб потрапити до захисників, які їх потребували, опинилася на смітнику. Наразі слідчі ДБР вживають заходів для відшкодування завданих збитків. Читайте також: СБУ та ДБР проводили масштабну операцію: кого затримали у Тернополі "Дії військовослужбовця кваліфіковано за ч. 4 ст. 425 Кримінального […]
На Покровському напрямку загинув захисник з Тернопільщини Іван Березнюк
На Чортківщині прощатимуться із захисником Іваном Березюком, який боронив українську землю від загарбників. Загинув воїн 3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі н.п.Новоекономічне Покровського району Донецької області. Про це повідомили у фейсбук-групі "Наш край - Чортківщина". "Звістка про смерть українських захисників завжди є важкою і болісною… Ще один український військовий, ще один наш земляк, що воював за мир та свободу нашої країни, пішов від нас. Зі скорботою повідомляємо що боронячи державний суверенітет і територіальну цілісність загинув наш земляк, Березюк Іван Ярославович 10.08.1969 року народження, житель села Красне Гримайлівської громади. Світлий спомин про нього назавжди залишиться в наших серцях. Щирі співчуття рідним та близьким нашого славного Героя", - йдеться у дописі. Читайте також: Небесне військо поповнилось ще трьома Героями: загинули Анатолій Панасюк, Василь Ющишин і Захар Венчур
Били руками та ногами, тягали за волосся: у Тернополі жорстоко познущались з дівчини-підлітка (відео)
У Тернополі підлітки жорстоко побили дівчину. Відео конфлікту поширюють у соціальних мережах. 3 червня в одному із телеграм-каналів з'явилось відео, на якому група підлітків штовхає, тягає за волосся та всіляко ображає дівчину. Працівники Тернопільського районного управління поліції, за допомогою аналітиків кримінального аналізу та інспекторів ювенальної превенції, оперативно встановили особу постраждалої та двох кривдників, які завдали їй тілесних ушкоджень. "За фактом побиття вже розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України, яка стосується хуліганства, вчиненого групою осіб. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років", - повідомляють правоохоронці. У соцмережах повідомляють, що це не перший інцидент з кривдницею. Раніше вона неодноразово била дівчат. Читайте також: За побиття матері тернополянину загрожують громадські роботи, обмеження або позбавлення волі
Трагічна втрата для однієї з тернопільських лікарень: померла Світлана Придаткевич
Обірвалось життя працівниці Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні Світлани Придаткевич. На 60 році життя та після важкої хвороби померла сестра медичного ортопедо-травматологічного дитячого відділення з травматологічним пунктом Світлана Юліанівна Придаткевич. Про це повідомили у КНП "Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня". "Адміністрація та весь колектив лікарні висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати близької людини. У цей скорботний час ми поділяємо Ваше горе, підтримуємо та сумуємо разом із Вами. Віримо, що Господь прийме її світлу та щиру душу в Царство Небесне. Світла пам’ять про Світлану Юліанівну назавжди залишиться в серцях колег. Світла пам’ять", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Помер шанований священник з Кременеччини Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Світлани. Хай спочиває з миром. Вічна пам'ять.
