Внутрішній аудит в державному управлінні: слабка ланка чи запорука ефективного використання публічних ресурсів?

Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.

Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.

Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн.  Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.

Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.

Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.

Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.

Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.

Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.

На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?

Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні

Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.

Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:

  • незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
  • використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
  • реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
  • проведення незаконних виплат по заробітній платі;
  • списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
  • ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
  • незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.

Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?

Корені проблеми

Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:

  • недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
  • виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
  • поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
  • констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
  • охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
  • низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
  • відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.

На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?

Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.

По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?

У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.

Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.

Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.

Чи стане внутрішній аудит дієвим?                

Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.

Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.

Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.

 

Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.

Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.

 

Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів

About the author

trending_flat
Уламок російської ракети впав на будинок жительки Тернопільщини (відео)

На Тернопільщині під час атаки 29 червня частини ракети впали на подвір'я місцевої мешканки. Жінка розповіла, що кілька днів перебувала в шоці після інциденту. Про це повідомив телеканал Тернопіль 1. Уламки боєприпасу пошкодили стіни житлового будинку, сільськогосподарську техніку та огорожу на приватному обійсті. Наслідки падіння ракетних частин вже частково усунули. На місці події працювала спеціальна комісія для оцінки збитків та вжиття необхідних заходів. У місцевій громаді зазначили, що подібний випадок стався вперше за весь час війни. Представники влади пообіцяли надати постраждалій матеріальну допомогу для відновлення пошкодженого майна.

trending_flat
У Тернополі запустили великий проєкт зі збереження документів для майбутніх поколінь

У Тернополі запустили великий проєкт із збереження старих документів для майбутніх поколінь. Архівні матеріали відновлюють та переводять у цифровий формат. Про це повідомили у сюжеті телеканалу «Тернопіль1». Роботу виконують у Державному архіві Тернопільської області. Молода реставраторка Евеліна Дзюбановська щодня працює з 20 аркушами історичних паперів. Вона розпрямляє зім'яті сторінки, очищає їх від бруду та клею спеціальними інструментами. «Коли мені в руки потрапляють документи, перш за все я мушу їх розпрямити, тому що дуже часто буває, що вони десь пом'яті, загнуті. Бувають і залишки клею, або бруду – я маю їх почистити», – розповідає фахівчиня. Зараз Евеліна відновлює документи про людей з інвалідністю часів між двома світовими війнами. Після реставрації папери передають спеціалістам для створення цифрових копій. Операторка Олександра спочатку вносить дані з обкладинки у комп'ютерну програму, а потім фотографує кожну сторінку. На оцифрування однієї справи потрібно максимум п'ять хвилин. В […]

Тернопільська область
trending_flat
Цигани, Товстобаби, Цицори і не тільки: кумедні назви поселень Тернопільщини

На мапі Тернопільської області можна знайти десятки населених пунктів з незвичайними назвами. Деякі з них змушують усміхнутися, інші - замислитися над їхнім походженням. Історик та краєзнавець Віктор Уніят раніше склав рейтинг найкумедніших назв сіл області. За його словами, кумедні назви існують по всьому світу, тому не варто поспішати з висновками про їхнє значення. Села з географічними назвами У Тернопільській області є села та хутори, що носять імена далеких країн і континентів. Швейцарія, Французівка, Саджівка, Варшавка, Угорськ та Угринів нагадують про Європу. Сахалін, Курили та Кавказ - такі теж хутори є на Тернопільщині. Перейменовані села Багато сіл з незвичайними назвами отримали нові імена у радянський час. Село Повія носило таку назву до 1958 року (зараз - Набережне). Свинюхи перейменували на Очеретне у 1946 році. Назва походила від фільварка-свиноферми "Свиноберген" князів Збаразьких, де розводили свиней для продажу в Європу. Цапівці стали називатися […]

шкода довкіллю
trending_flat
Підписав необхідні документи: судитимуть керівника та лісника лісгоспу, які вирубали понад 6 тисяч дерев

На Тернопільщині судитимуть головного лісничого та директора держпідприємства, з дозволу яких було вирубано понад 6 тисяч дерев різних порід. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. "Під процесуальним керівництвом Тернопільської обласної прокуратури повідомлено про підозри головному лісничому та директору одного з державних лісопідприємств на Тернопільщині у вчиненні службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 2 ст. 367 КК України). За даними слідства, головний лісничий безпідставно вніс до лісорубних квитків дані про можливість проведення 41 рубки рідколісся, а директор видав лісорубні квитки на ці роботи", - йдеться у повідомленні. Унаслідок знищення 6267 різних дерев довкіллю завдано шкоди на 57 млн грн.

пожежа Бучач
trending_flat
У Бучачі 28 рятувальників гасили велику пожежу у пекарні (фото, відео)

У Бучачі спалахнула пекарня. Загоряння відбулось у середу, 2 липня.  Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Горіла покрівля хлібопекарні ТОВ «Бучачагрохлібпром» — вогонь охопив 400 м²", - кажуть рятувальники. Вогонь міг перекинутись на іншу будівлю. До гасіння було залучено 28 рятувальників та 8 одиниць техніки (зокрема автодрабина, газодимозахисна машина та 5 автоцистерн, а також місцева пожежна команда с. Трибухівці. Вогонь вдалось локалізувати о 17:48, повністю ліквідували пожежу о 20:09. "Сигнал про займання надійшов до Служби порятунку "101" о 16:24. Прибувши на місце події, пожежники виявили, що полум'я вже охопило елементи покрівлі хлібопекарні на площі 400 квадратних метрів. Існувала реальна загроза поширення вогню на сусідні будівлі. Для ліквідації пожежі було залучено значні сили Головного управління ДСНС України у Тернопільській області: 28 чоловік особового складу та 8 одиниць основної та спеціальної пожежно-рятувальної техніки. Серед залучених засобів – 5 […]

trending_flat
На Тернопільщині спиртзавод забруднив річку

На Тернопільщині спиртзавод забруднив річку Тайна у Хоростківській громаді на Тернопільщині. Місцеві мешканці поскаржилися у Спеціалізовану екологічну прокуратуру. Вона розпочала розслідування у зв'язку з порушенням правил охорони стічних вод. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. За даними слідства, до правоохоронців звернулися місцеві жителі зі скаргами на неприємний запах води у ставку біля місця впадіння річки Тайна та велику кількість загиблої риби у водоймі. Ймовірно, що забруднення річки здійснюється внаслідок скиду вод із території місцевого спиртзаводу. За результатами розгляду звернення того ж дня, 30 червня 2025 року, зареєстроване кримінальне провадження. Вживаються вичерпні заходи щодо всебічного дослідження вказаних обставин справи, притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування завданої шкоди довкіллю", - йдеться у повідомленні. Схожий випадок стався на Бережанщині - тут місцевий директор комунального підприємства допустив забруднення річки Золота Липа. Через його недбалість протягом 2024 року було забруднено річку, а збитки сягають […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025