Внутрішній аудит в державному управлінні: слабка ланка чи запорука ефективного використання публічних ресурсів?

Чотири роки в Україні триває фінансова децентралізація. Уряд наголошує на зростанні бюджетів регіонів, проте як розподіляються ці кошти, чи їх ефективно використовують задля забезпечення потреб населення та розвитку регіону – надалі залишається певною загадкою, яку пересічні громадяни не поспішають розгадувати, а органи влади відверто про це говорити. Лише значні порушення чи зловживання привертають увагу загалу.

Однак, в системі управління публічними фінансами передбачений механізм, що покликаний упереджувати порушення та сприяти ефективному використанню фінансових ресурсів – внутрішній контроль та внутрішній аудит.

Відповідно до рішення Тернопільської обласної ради, видатки обласного бюджету у 2018 році передбачаються в сумі 6 млрд 20 млн 585 тис. грн.  Чи будуть ці кошти використані ефективно чи фактично освоєні – значною мірою питання до сектору внутрішнього аудиту області.

Починаючи з 2005 року в Україні відбувається реформа системи державного внутрішнього фінансового контролю – ухвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю; внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо базових засад організації та здійснення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту; прийнято Стандарти внутрішнього аудиту, Кодекс етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту тощо.

Логічним продовженням стало ухвалення на початку 2017 року Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки, яка, поміж іншим, передбачає підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та аудиту в органах влади на центральному та місцевому рівнях.

Протягом останнього десятиріччя відбувається доволі успішна співпраця державних органів України з міжнародними інституціями, що допомагають реформувати сектор загального державного управління (проекти Twinning, SIGMA, GIZ). В рамках цих програм експертами підготовлено коментарі та рекомендації щодо управління державними фінансами, включаючи бюджетну політику, фінансовий менеджмент і контроль, внутрішній і зовнішній аудит, державні закупівлі та адміністративні послуги.

Наразі реалізовується проект у рамках двостороннього співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Королівства Нідерланди – Програма розвитку внутрішніх аудиторів державного сектору України.

Крім того, розроблені та доступні на офіційному сайті Міністерства фінансів України методичні посібники з питань внутрішнього аудиту, зокрема: «Державний внутрішній фінансовий контроль: Україна та європейський досвід», «Внутрішній аудит ефективності: методичні засади та практичні аспекти», «Внутрішній фінансовий аудит», «Методологічні вказівки з внутрішнього аудиту в державному секторі України» тощо.

На сьогодні в Україні існує всебічна підтримка розвитку внутрішнього державного аудиту як з боку іноземних донорів, так і з боку законодавців. Здавалося б, за таких умов внутрішній державний аудит мав би результативно та ефективно функціонувати. Що ж відбувається насправді?

Внутрішній аудит ЦОВВ сьогодні

Запровадження підрозділів внутрішнього аудиту в ЦОВВ офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. Йому передували інтенсивне навчання відповідальних осіб, розробка методичних посібників, що проводилися під егідою міжнародних донорів. За цей час діяльність з внутрішнього аудиту вже мала б дати відчутні результати. Натомість, за звітом Державної аудиторської служби України (ДАСУ) за 2017 рік, виявлені втрати ресурсів сягають понад 2,3 млрд грн, на 1,5 тис. підприємств; в установах і організаціях встановлено більше 1,6 млрд грн незаконних і нецільових витрат та недостач матеріальних і фінансових ресурсів, у тому числі майже 818,0 млн грн – по операціях з бюджетними коштами.

Найбільш розповсюдженими фінансовими порушеннями є:

  • незаконні витрати внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт та/або наданих послуг, зайві виплати внаслідок завищення кількості чи вартості придбаних товарів;
  • використання грошових кредитів, позик міжнародних фінансових організацій, отриманих під гарантію Уряду України, всупереч їх цільовому призначенню;
  • реалізація суб’єктами господарювання товарів, робіт чи послуг безоплатно або за заниженими цінами;
  • проведення незаконних виплат по заробітній платі;
  • списання коштів на видатки/витрати без отримання товарів, робіт чи послуг або в обсягах, вищих від їх фактичної вартості;
  • ненарахування та неперерахування державними та комунальними підприємствами частини прибутку до бюджету;
  • незаконні виплати фізичним особам (компенсацій, допомог, пільг та субсидій, пенсій, стипендій), в тому числі які не мали права на їх отримання або у завищених розмірах.

Перелік є доволі неповним, але характерно, що на думку ДАСУ, ці фінансові порушення є найбільш масштабними, повторюються з року в рік. І саме внутрішній аудит покликаний упереджати виникнення цих порушень. Чому ж внутрішні аудитори не виконують покладені на них завдання?

Корені проблеми

Аналіз звітів ДАСУ дозволяє знайти відповідь на це питання. Причинами є:

  • недостатня чисельність працівників підрозділів внутрішнього аудиту;
  • виконання внутрішніми державними аудиторами несумісних завдань, що часто пов’язані з наявністю потенційного конфлікту інтересів;
  • поширене недотримання вимог Стандартів внутрішнього аудиту – проблеми документування, недостатність аудиторських процедур, неякісні аудиторські докази, неправомірність трактувань виявлених порушень тощо;
  • констатація виявлених фактів фінансових порушень без аналізу причин їх вчинення і наявності інших недоліків;
  • охоплення внутрішніми аудитами окремих малозначущих питань;
  • низький відсоток охоплення об’єктів аудиту (6 – 8%);
  • відсутність управлінських рішень за результатами внутрішніх аудитів, навіть при виявленні значних порушень та фактів шахрайства.

На фоні описаної вище ситуації з навчанням, підготовленими і оприлюдненими методичними рекомендаціями, здається дивним фактичний стан справ. Які ж дійсні причини неефективності та нерезультативності внутрішнього державного аудиту? Чому такий разючий контраст між теорією і практикою?

Відповідь на ці питання криється в достатньо тривіальних речах. По-перше, занадто низький рівень заробітних плат у державному секторі не дозволяє наймати висококомпетентних фахівців. Державний сектор у цих питаннях, на жаль, не здатен конкурувати з приватним.

По-друге, проблеми розгляду малозначущих питань та одночасне ігнорування важливих аспектів діяльності свідчать про порушення фундаментального принципу незалежності аудиторів. Інакше кажучи, внутрішні аудитори побоюються втратити роботу, якщо знаходитимуть всі ті факти, що виявляються під час перевірок зовнішніми контролюючими органами, зокрема і ДАСУ. Ця проблема також безпосередньо пов’язана з відсутністю дієвих управлінських рішень за результатами внутрішнього аудиту, що демотивують фахівців. Для чого ризикувати, вишукуючи проблеми в роботі організації та наражаючись на небезпеку бути звільненим, якщо це нікого не цікавить і не береться до уваги керівництвом?

У Тернопільській обласній державній адміністрації функціонує сектор внутрішнього аудиту, який в своїй організаційній структурі не спроможний вповні реалізовувати міжнародні стандарти проведення діяльності з внутрішнього аудиту, зважаючи на критично обмежену штатну структуру. В своїй роботі цей відділ має пріоритетною діяльність з аудиту відповідності та фінансового аудиту, що в українській реальності є фактично інспекційними заходами, а аудит ефективності відповідно до планів роботи на 2018 рік не передбачається взагалі.

Відтак, існує значна потреба у методичній та координаційній допомозі Мінфіну, оскільки немає організаційних шаблонів формування підрозділів внутрішнього аудиту, систематизації процесів та процедур, єдиної класифікації порушень. Немає законодавчого закріплення, хто має розробляти модель, системи та процеси внутрішнього аудиту на обласному рівні. На даний час такий обов’язок покладено на керівника ОДА, однак абсурдно вважати, що голова обласної державної адміністрації буде це робити особисто.

Чимало прогалин в законодавчому регулюванні та повільний діалог з центральним підрозділом гармонізації Міністерства фінансів, створюють як для фахівців внутрішнього аудиту, так і для керівництва області значне дискреційне поле, якого слід уникати.

Чи стане внутрішній аудит дієвим?                

Для вирішення проблем потрібне широке залучення внутрішніх аудиторів до навчальних програм, де вони могли б отримати не лише теоретичні знання, а й практичну підготовку, – як здійснювати оцінку ризиків, провести анкетування, писати звіт, щоб він був зрозумілим і точним. Особливо важливим є поширення кращого досвіду колег щодо успішної реалізації функції внутрішнього аудиту.

Внутрішні аудитори наголошують на необхідності навчання керівників ЦОВВ та їх підрозділів. Наразі відчутним є нерозуміння сутності та завдань внутрішнього аудиту. Лише незначний відсоток керівників розуміють корисність внутрішніх аудиторів, які здатні не лише запобігти незаконним, нецільовим та неефективним витратам публічних ресурсів, а й взяти участь у розробці стратегічних документів, внутрішньої антикорупційної політики тощо.

Значною і довгоочікуваною підтримкою розвитку внутрішнього аудиту у державному секторі стане виконання Департаментом гармонізації внутрішнього фінансового контролю координаційних функцій у сфері фінансового управління та контролю.

 

Наразі в Україні закладено лише фундамент для розбудови функції внутрішнього аудиту в державному управлінні, яка може стати реальним інструментом забезпечення ефективного використання публічних ресурсів.

Створене законодавче підґрунтя, напрацьовані методичні підходи, започатковане навчання внутрішніх державних аудиторів. Утім потребують подальшого вирішення проблеми, що заважають повноцінному функціонуванню внутрішнього аудиту. Витрачені мільйони доларів міжнародних донорів на реформування цієї сфери в Україні, а також кошти власного бюджету – коштів платників податків, можуть виявитися марними втратами, якщо справу не буде доведено до логічного завершення.

 

Автор: Юлія Слободяник, доктор економічних наук, професор КНЕУ, ОНЕУ, експерт з контролю публічних фінансів

About the author

trending_flat
У начальника Тернопільської ОВА з’явився новий радник з питань безпеки

У начальника ОВА Тернопільської області з'явився новий радник з питань безпеки та підготовки населення до національного спротиву. Цю посаду на громадських засадах очолив Вадим Ластовицький - полковник та начальник професійного коледжу з військовою підготовкою. Вадим Ластовицький керує Тернопільським професійним коледжем з посиленою військовою та фізичною підготовкою, який розташований у Збаражі. Про призначення розповів В'ячеслав Негода. Основні завдання нового радника стосуються організації роботи обласного центру підготовки населення до національного спротиву. Він займатиметься розробкою та впровадженням заходів з оборонної підготовки жителів області. Під час зустрічі обговорили питання співпраці з комунальною установою Тернопільської обласної ради "Тернопільський обласний центр підготовки населення до національного спротиву". Важливим напрямком роботи стане виконання програми заходів з територіальної оборони. План дій включає проведення навчань, тренувань та вишколів для цивільного населення. Такі заходи мають підвищити готовність жителів області до можливих загроз та навчити основам самозахисту. Призначення нового радника має посилити […]

trending_flat
Помер колишній начальник Кременецького районного відділу Пенсійного фонду України Костянтин Макаренко

Відійшов до вічності колишній начальник  Кременецького районного відділу Пенсійного фонду України в Тернопільській області Костянтин Макаренко. Про це повідомили на сторінці установи у фейсбуці. "Колектив працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з великим жалем і смутком висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу смерті – МАКАРЕНКА КОСТЯНТИНА ПЕТРОВИЧА, начальника Кременецького районного відділу Пенсійного фонду України в Тернопільській області (1994-1997) Вічна та світла пам’ять про Костянтина Макаренка назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, друзів та колег," - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" також повідомляло, що помер працівник ТНПУ Михайло Петрович Непийвода.

ДТП
trending_flat
Брат і сестра загинули в жахливій аварії в селі Синява, і вони далеко не перші: місцеві кажуть, що місце злощасне (відео)

Троє молодих людей та їхній водій загинули в страшній аварії на Тернопільщині 9 липня близько 16-ї години. Легковик зіткнувся з вантажівкою біля села Синява, автомобіль розтрощило вщент. Як повідомляє телеканал "Тернопіль 1", всі загиблі жили в селі Верещаки. Серед жертв 30-річний водій, 20-річний хлопець та дві дівчини 17 і 19 років. Очевидиця трагедії Марія живе поряд з місцем аварії. Жінка розповідає, що почула гучний удар і побачила розтрощений автомобіль. "Чую бабах. Я оглядаюся, машина лежить", - згадує Марія. За її словами, трагедія сталася за лічені секунди. Жінка була на городі, перейшла через дорогу нарвати черешень, а коли обернулася - побачила аварію. "Та то секунда була, поки я зігнулася і вломила гіллячку за черешнями і вже машина в тому рові", - каже очевидиця. У Верещаківській сільській раді підтвердили особи загиблих. Односельці говорять про трагедію неохоче та зі сльозами на очах. Місцеві […]

доходи
trending_flat
Доходи місцевих бюджетів області значно зросли в першому півріччі: цифри

Місцеві бюджети Тернопільщини отримали на 757 мільйонів гривень більше власних доходів у першому півріччі 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зростання склало 18,5%, а загальна сума власних надходжень досягла 4,9 мільярда гривень. Про це повідомив голова Тернопільської ОДА В'ячеслав Негода у своєму дописі в соціальних мережах. Він підкреслив, що 53 із 59 місцевих бюджетів перевиконали план за перші шість місяців року. Додатково до власних доходів громади отримали 340 мільйонів гривень понад запланований рівень. Область також отримала 2,7 мільярда гривень трансфертів з державного бюджету. Структура державних трансфертів включала 532,7 мільйона гривень дотацій та 2,2 мільярда гривень субвенцій. Такі показники свідчать про стабільне фінансування регіону з центрального бюджету. Негода подякував платникам податків та бізнесу Тернопільщини за сплачені податки. Він зазначив, що кожна гривня є інвестицією у соціально-економічний розвиток регіону та посилення обороноздатності України.

епылятори
trending_flat
Епілятори проти бритви: чому жінки обирають довготривалий результат

Епілятори  - один з ефективних та недорогих пристроїв з видалення небажаного волосся в домашніх умовах. Ці пристрої дозволяють отримати гладку шкіру на тривалий час без походів до салонів, де щоразу треба платити великі гроші. Сучасні моделі епіляторів представлені у широкому асортименті на спеціалізованих торгових майданчиках, наприклад, на сайті "Фокстроту": https://www.foxtrot.com.ua/uk/shop/epilyatory.html. Проте вибір правильного пристрою залежить від індивідуальних потреб та особливостей шкіри кожної людини. Розповідаємо, що треба про це знати і як обрати класний пристрій на роки. Кому потрібні епілятори Епілятори підходять жінкам та чоловікам, які прагнуть мати гладку шкіру протягом тривалого часу. Пристрої особливо корисні для людей зі швидким ростом волосся, які втомилися від щоденного гоління. Епілятори ефективні для видалення волосся на ногах, руках, під пахвами та на інших ділянках тіла. Власники чутливої шкіри також можуть скористатися цими пристроями, адже сучасні моделі оснащені функціями зменшення болючих відчуттів. Крім того, епілятори […]

trending_flat
19-річний юнак з Тернопільщини зрадив Україну, підпаливши об’єкт інфраструктури на замовлення Кремля

19-річний юнак з Чортківщини продався ворогу. На замовлення кремлівських спецслужб він підпалив релейну шафу "Укрзалізниці". Про це повідомляють у прокуратурі Тернопільської області. " За процесуального керівництва прокурорів Тернопільської обласної прокуратури повідомлено підозру жителю одного з сіл Чортківського району у диверсії та готуванні до вчинення терористичного акту (ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України) За даними слідства, 19-річного безробітного жителя Чортківського району завербував ворог у травні 2025 року через Телеграм-канал, коли юнак шукав можливість швидкого заробітку. Куратор запропонував йому спочатку за винагороду спалити релейну шафу на залізничному перегоні неподалік м. Борщів, а наступним завданням мало бути вчинення теракту", - йдеться у повідомленні. Після того як він підпалив шафу і відзвітував замовникам про це, йому сказали виготовити саморобну вибухівку, надали інструкції. Він мав вчинити теракт. Зараз зловмисник перебуває під вартою.

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025