Тернопільську область у Верховній Раді представляють 5 депутатів-мажоритарників. Найменше субвенційних коштів отримав округ опозиційного “свободівця” Головка. Він твердить, що так влада душить опозиціонерів. Порівняно небагато отримав Тернопіль – округ Пастуха від “Самопомочі”. Мажоритарники від БПП отримали найбільше коштів на округи – 81 млн грн. БПП “Солідарність” і “Радикальна партія” не можуть поділити округ “свободівця” Головка.
Хто і як може отримати гроші на округ?
Виділення субвенції на округ могли ініціювати як самі депутати, так і інші суб’єкти. Народні депутати наголошують, що субвенції дають тим, хто підтримує голосування за бюджет.
“З року в рік субвенція на соціально-економічний розвиток територій розподіляється між регіонами нерівномірно. Існує тенденція, що округи депутатів коаліції та депутатів, що підтримують законопроекти щодо державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів. Фактично відсутність прозорого механізму розподілу, який є для інших субвенцій, призводить до того, що розвиток регіонів стає заручником політичної лояльності мажоритарників”, – розповідає аналітик Громадського руху ЧЕСНО Олексій Вєдров.
Помітний чіткий зв’язок між партією, яку представляє депутат та тим, скільки субвенцій виділяється на його округ. Відтак, більші субвенції отримали мажоритарники з БПП, значно менше грошей виділили на округи Тараса Пастуха з “Самопомочі” та позафракційного Михайла Головка. Окрім того, Пастух і Головко не голосували за бюджет 2017 року.
Громадський рух ЧЕСНО запитав у мажоритарників Тернопільщини, чи думають вони, що розмір субвенцій залежить від голосування за бюджет.
“Я не думаю, я знаю. Я отримав практично найменше з усіх мажоритарників з області. 3 роки поспіль не голосував за бюджет. Це є способом тиску на мажоритарників. Якщо мажоритарник хоче бути улюбленцем на окрузі, уряд таким чином дає гроші, для того аби можна було бігати по окрузі, якісь там майданчики, бруківку розставляти і хвалитися нібито це мажоритарник робить, хоча це кошти держбюджету. Це спосіб підкупу мажоритарників для голосування за бюджет”, – зазначає Тарас Пастух, нардеп від “Самопомочі”.
“Кошти спрямовуються на підтримку громад мери міст і депутати краще знають як ефективніше ними розпорядитись. Тому краще ці кошти передавати місцевим громадам, а вони вже нехай визначаються з пріоритетами – на що в першу чергу витрачати. Головна функція народних депутатів – написання законів, а не персональне вирішення на що витрачати кошти“, – додає Тарас Пастух.
Середній показник по Україні показує, що депутат-мажоритарник від “Самопомочі” у 2017 р. отримав найменше субвенцій на свій округ – 10,6 млн грн, найбільше – мажоритарник від “Народного фронту” – 41, 9 млн грн. Нагадаємо, що “Народний фронт” є членом провладної коаліції та як і БПП підтримує бюджет.
Позафракційний “свободівець” Михайло Головко теж підтверджує залежність розміру субвенцій від голосування за бюджет:
“Мені здається, що це правда, це відповідає дійсності. Тобто створений такий був для цього спеціальний фонд соціально-економічного розвитку. Це така політична корупція: “або ти підтримуєш владу і голосуєш за їхні закони, а якщо ні, то ми як мажоритарнику не будемо тобі на округ виділяти кошти для соціально-економічного розвитку”. Насправді це політична корупція, зроблена таким чином, що через коліно нагинають депутатів, щоб вони підтримувати дії влади інакше вони не будуть виділяти на округ”.
“А мажоритарщики до цього дуже чутливі, тому що треба на ремонт лікарень, школи, садочки і т.д. Для кожного депутата це додатковий бонус, коли він вибиває для виборців кошти, але це така умова політичної корупції. Розумію, на яку жертву йду, тому що не можу на своєму окрузі цим похизуватися. Я є в опозиції до влади, критикую уряд Гройсмана, дії Петра Порошенка, взагалі коаліції, їхні закони, підняття пенсійного віку, чи платну медицину. Через це вони максимально душать мене тим, що не дають грошей на округ”, – додає Головко.
На Тернопільщині найбільше коштів отримав округ кнопкодава Олега Барни з БПП, брата голови Тернопільської ОДА.
“Очевидно, що зараз державна підтримка по соціальних програмах соціально-економічного розвитку нагально потрібна”, – вважає Барна.
На другому місці Тарас Юрик із БПП, нагадаємо, що він як і його колега був помічений у кнопкодавстві. На ресурсі zvity.org є звіт Тараса Юрика за 2017 р., де йдеться лише про кількість отриманих коштів на округ, хоча основна річ, за яку мав би звітувати нардеп, – законотворча діяльність, а не субвенції.
Зауважимо, що округ Юрика у 2017 р. отримав 24,6 млн грн, а не понад 25 млн грн, як зазначено у звіті. Громадський рух ЧЕСНО намагався отримати в нардепа коментар щодо цього, проте він кілька днів поспіль не піднімав слухавку.
Третя позиція – теж за БПП “Солідарність”, у Миколи Люшняка.
“Багато чую чуток про фонди соціально-економічного розвитку. На своєму окрузі ми, в принципі, рухаємося прозоро, документи подають на фонди регіонального розвитку, вони проходять конкурси, хто виграє прозоро, той виконує цю роботу”, – зазначає Люшняк із БПП.
Нардеп заперечує те, що розмір субвенцій на його округ залежить від його партійної приналежності та голосування за бюджет.
“Я голосував проти бюджету“, – каже Люшняк.
Зазначимо, що за проект бюджету 2017 року, який ми аналізуємо, нардеп голосував “за” бюджет, кнопку “проти” Люшняк натискав вже за бюджет 2018 року.
Загалом на округи депутатів, які представляють провладну партію, виділили 81,8 млн грн.
Боротьба за округ №164: Головко, “Радикальна партія” чи БПП?
На 164 одномандатному виборчому окрузі (центр місто Збараж) нардепом обраний “свободівець” Михайло Головко, проте БПП і “ляшківці” приписують собі в перемоги отримані округом субвенційні кошти.
Нардеп Ігор Мосійчук опублікував пост у Facebook, де звинувачує БПП за розміщені борди з інформацією про відремонтовані садочки, школи і лікарські амбулаторії і зазначає, що це “залізна команда “Радикальної партії Олега Ляшка” вибила ці ремонти кошти з Кабміну”.
На бордах наголошується – “реформи в дії”. Щоправда незрозуміло, яким чином субвенції пов’язані із впровадженням реформ. Адже система міжбюджетних трансфертів річ не нова і виникла точно не за каденції Петра Порошенка.
Богдан Яциковський, голова фракції “Радикальної партії” в Тернопільській облраді теж опублікував пост з аналогічними фото бордів, а також додав копії звернень від місцевих рад округу до Олега Ляшка з проханням посприяти у виділенні коштів на ремонт об’єктів, на яких піарилась БПП “Солідарність”.
Депутат від округу Михайло Головко каже:
“Йде перетягування канатів, “ляшківці” піаряться, що вони вибивають кошти, БППшники – собі. Я на цій темі не граю, бо в опозиції. Це не є якась їхня заслуга, це – їхній обов’язок. Немає в нас децентралізації, тому що місцеві регіони є залежними від центральної влади, вони не функціонують самостійно. Всі чекають на субвенції. В місцевих громадах зріс рівень субвенцій на 54%, про яку децентралізацію може йти мова? Це говорить про те, що в нас ще більша централізація. Всі чекають з простягнутою рукою”.
Нагадаємо, що позафракційний Михайло Головко є в опозиції до влади. Його округ отримав як мінімум вдвічі менше коштів, ніж кожен з округів БППшників.
Олег Барна з БПП коментує ситуацію з бордами і субвенціями:
“Це підтверджує ще раз, що для депутатів партії БПП не існує “наші – не наші”, ми публічно заявляємо, що ми відстоюємо весь регіон, незалежно від своєї партійної приналежності. Якщо депутати фракції БПП навіть переймаються іншими округами, але нашого регіону, тобто Тернопільщини, то це тільки позитив. Навіть при розподілі об’єктів фонду регіонального розвитку, на окрузі Головка набагато більше об’єктів, ніж на моєму окрузі, хоча мій брат очолює Тернопільську ОДА. Це ще раз підтверджує об’єктивність направлення державних коштів на регіони, які найбільше цього потребують”.
Зауважимо, що субвенції для нардепів стають джерелом піару за державний кошт.
Мажоритарники про “мажоритарку”
Позиції мажоритарників Тернопільщини розділились. Пастух і Головко виступають проти виборів за мажоритарною системою, а також підтримують Виборчий кодекс, Барна – проти відкритих списків.
Позиція Миколи Люшняка розходиться з Виборчим кодексом, за який він голосував.
“У мене ставлення до мажоритарки позитивне. Змінами в Виборчий кодекс пропонується та сама мажоритарка, тільки за відкритими списками. Взагалі я за повну мажоритарку в Україні. Не 226, а 300 округів, без прив’язки до будь якої партії, люди, які представляють інтереси громади, двопалатний парламент”, – коментує Люшняк.
Олег Барна не голосував за Виборчий кодекс, він вважає, що в Україні повинна бути повна мажоритарна система виборів.
“Виборчий кодекс – ахінея повна. Якщо люди не довіряють жодній із партій, то як виборча система може бути партійною? Як ми можемо організовувати систему влади на підставі партій, де панує популізм, брехня, цинізм і лукавство. Такі розвинуті країни, як Англія, Америка, Франція – мають мажоритарну систему виборів”, – коментує Барна.
“Яка потрібна виборча система – залежить від реалій конкретної держави й цілей, які ставляться. Якщо хочемо в Україні стабільнішої роботи парламенту й розвитку партій, то потрібна пропорційна система. Найбільш ефективними для цього були б закриті списки, але вони відривають народних депутатів від регіонів і фактично встановлюють диктатуру партійних лідерів, які визначатимуть місця в списках. Тому Виборчий кодекс, який був прийнятий Верховною Радою в першому читанні й передбачає відкриті регіональні списки, – це компромісний варіант, який в довгостроковій перспективі перезапускає і посилює партії, зберігаючи зв’язок парламентарів з регіонами. Нам може подобатися, як живуть у Сполученому Королівстві чи Сполучених Штатах, але приймати рішення «Нам потрібна мажоритарка, адже там мажоритарка!» на цій підставі – ігнорувати сьогоднішню українську специфіку. У Штатах і Британії є сильні структуровані партії й фактично двопартійна система з тривалою історією. В Україні натомість майже кожні вибори до парламенту проходять нові політичні сили, і мажоритарка слабкість партій лише посилює”, – Єгор Поляков, аналітик ГО “Centre UA”
Тарас Пастух вважає, що народні депутати повинні займатися тими питаннями, які стосуються в цілому країни.
“На сьогодні якщо я входжу в Комітет національної безпеки і оборони, я повинен займатися тими питаннями, які будуть посилювати нашу обороноздатність країни. І я як мажоритарник одночасно маю розриватися на два напрямки. З однієї сторони мені треба їхати на Схід, спілкуватися з військовими, напрацьовувати ті законопроекти, які зараз допоможуть нашим хлопцям в війні проти Росії, з іншої сторони я як мажоритарник повинен їхати в Тернопіль і працювати тут безпосередньо зі своїми виборцями, проводити прийоми, ходити на зустрічі”, – коментує Пастух.
Зазначимо, він голосував за проект Виборчого кодексу. Депутат переконаний, що мажоритарка дає низьку ефективність роботи:
“Одномоментно бути там і там неможливо. Тобто, я або не виконую загальнонаціональних функцій, або не виконую тих функцій, які притаманні мені як мажоритарнику, і тому це дає таку доволі низьку ефективність роботи для депутатів. Життєдіяльність громади мають вирішувати місцеві депутати з міськими головами, а народні депутати повинні писати закони”, – додає Тарас Пастух.
Михайло Головко теж висловив свою негативну позицію щодо мажоритарки:
“Мажоритарка стимулює до політичної корупції, бо по-іншому просто не може депутат-мажоритарник працювати. Інакше вони не мають шансу переобратися. Як би там не було, виборці наші меркантильні в дуже великій мірі. На таких почуттях можна грати. Якщо залишається мажоритарка, то ситуація в країні не міняється. Відповідно, немає політичної відповідальності, депутат зацікавлений лише задовольнити потреби виборців, а які закони він там ухвалює, по великому рахунку це нікого не хвилює”.
Головко вважає, що Україні необхідна модель з відкритими списками, що передбачає новий Виборчий кодекс, за який він, як і троє його колег крім Олега Барни, проголосували “За”.
“У нас це перетворилось на купівлю на ринку, коли депутат або роздає якісь бонуси: гречку, конверти, або піддобрюється завдяки бюджетним коштам. Комусь направляють на округ більше субвенцій, відповідно, виборці через це знову голосують. Це ж безкінечна політична корупція. Якщо так залишиться, то нічого не зміниться в нашій країні. Я вважаю, що в умовах України зараз потрібна модель з відкритими списками, голосуючи за партію і за кандидата, от і все”.
Виборці мають перевіряти звіти своїх народних депутатів і найзручнішою для цього є платформа zvity.org, посилання на яку можна знайти на офіційному сайті Верховної Ради.
Проект zvity.org створено за підтримки проекту ЄС-ПРООН “Рада за Європу” у рамках діяльності Ініціативи “Відкритий парламент”.
Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував 2,5 роки роботи парламентарів у аналітичній статті “Екватор Верховної Ради: історія парламентської хвороби”, а також звіти мажоритарників Києва, Київщини та Вінниччини та субвенції, виділені на їхні округи.
Юлія Ковальчук, Громадський рух ЧЕСНО, ГО “Centre UA”
About the author
У Кременці та Збаражі підвищили вартість проїзду в громадському транспорті
Одразу два міста Тернопільщини з початку квітня підвищують вартість проїзду в громадському транспорті. Причина в обох випадках однакова — зростання цін на пальне та інші витрати, які загрожують зупинкою маршрутів. Про це йдеться у рішеннях виконавчих комітетів Збаразької та Кременецької міської ради. У Кременці тариф встановлено на рівні 20 гривень за готівку та 18 — при оплаті карткою або NFC. Школярі в навчальні дні їздитимуть за 10 гривень. Рішення діє з 6 квітня до кінця місяця — або до прийняття окремого рішення. У Збаражі проїзд на маршруті №1 також коштуватиме 20 гривень. Школярі — 10 гривень, дошкільнята — безкоштовно. Термін дії тарифу — до 30 квітня 2026 року. Обидва рішення ухвалені виконавчими комітетами міських рад як тимчасові — на період погодження регуляторних актів. Нагадаємо, раніше вартість проїзду підвищили і в Тернополі.
Фейк про мобілізацію з 18 та 16 років: пропагандисти поширюють ШІ-відео з Тарасом Пастухом
Російські пропагандисти поширюють відео, на якому голова Тернопільської ОВА Тарас Пастух нібито пропонує знизити мобілізаційний вік — спочатку до 18 років, а потім до 16. Це підробка, яку підтвердив Центр протидії дезінформації. За даними ЦПД, за основу росіяни взяли справжній запис з брифінгу, змінили його за допомогою ШІ-технологій та додали відеоматеріали зі сюжету «Суспільне. Тернопіль» про шкільне харчування. Аналіз спеціалізованими сервісами для виявлення дипфейків підтвердив: запис є штучно згенерованим. У Тернопільській ОВА заявили, що Пастух нічого подібного не говорив і не пропонував. ЦПД також нагадав: в Україні немає жодних рішень, ініціатив чи законопроєктів щодо мобілізації неповнолітніх — це питання не обговорюється навіть на рівні публічної дискусії. Мета таких фейків — підірвати довіру до української влади та дискредитувати мобілізаційні процеси в країні. Якщо бачите подібні відео — не поширюйте. Перевіряйте інформацію в офіційних джерелах.
Чому матч “Ниви” у Тернополі скасували за три дні до гри: що кажуть у мерії міста
ФК «Нива» Тернопіль офіційно заявив, що домашній матч 22-го туру Першої ліги проти «Прикарпаття» зірвано через відмову міської влади надати дозвіл на його проведення. Про це йдеться у повідомленні на сторінці клубу у соцмережах. "Тернопільська міська влада тільки що не надала дозволу на проведення зазначеного матчу, дочекавшись триденного терміну перед його проведенням та фактично в останній момент надавши відмову, попри те, що клуб у повному обсязі виконав усі передбачені вимоги та своєчасно подав необхідний пакет документів", - йдеться у заяві. За словами клубу, відмову отримали в останній момент — за три дні до гри, попри те, що «Нива» вчасно подала повний пакет документів і виконала всі необхідні вимоги. Жодних правових підстав для відмови клуб не називає. Клуб нагадує, що за власні кошти вклав понад 20 мільйонів гривень у спортивну інфраструктуру Тернополя, зокрема створив перше в місті повнорозмірне футбольне поле зі […]
Підтримка ветеранів: нардеп Василів передав важливе обладнання у Тернопіль
У Тернополі ветеранський простір «Незламні духом» поповнився веслувальним тренажером Concept2. Його передав народний депутат Ігор Василів — після знайомства з ветеранами на форумі «Вектори розвитку ветеранської спільноти». Про це розповів очільник поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко. На форумі учасники говорили про реальні проблеми: лікування, протезування, повернення до цивільного життя, адаптацію в родині. Тренажер — один із практичних результатів цих розмов. Придбати його вдалося спільними зусиллями влади, бізнесу та громадськості. Concept2 — серйозне реабілітаційне обладнання, яке дає рівномірне навантаження на все тіло і широко використовується у відновленні після поранень та тривалих фізичних навантажень. У «Незламних духом» зазначають, що ветеранський простір має бути не формальністю, а місцем, де людина може відновитися, попрацювати і відчути себе серед своїх.
На фронті загинув випускник гімназії імені Івана Франка Руслан Лялик
Тернопіль втратив ще одного захисника. На полях бою загинув Руслан Лялик - випускник Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка. Про це з болем повідомила його вчителька Ірина Гудима. «Пам'ятаю його очі - щирі, світлі, трохи задумливі», — написала педагог, для якої Руслан був не просто учнем, а частиною серця і шкільної родини. З першого дня повномасштабного вторгнення він став на захист України — без вагань, без оглядання назад. Пішов туди, де страшно, щоб інші могли жити. Гімназія, де він навчався, стала для нього частиною життя. Тепер він — частина її пам'яті. Тієї, що болить. Руслану було відміряно замало. Але він встиг стати справжнім — і це, як кажуть ті, хто його знав, було головним у ньому. Вічна пам'ять Герою. Тернопільщина схиляє голову. Редакція «Терміново-новини Тернопільщини» висловлює щирі співчуття рідним, близьким та всьому педагогічному колективу гімназії.
На Тернопільщині урочисто зустріли захисника, який повернувся з полону РФ
На Бережанщині урочисто зустріли прикордонника Андрія Гладкого, який повернувся після майже трьох років російського полону. Про радісну подію повідомили у Жуківському ліцеї імені Богдана Лепкого. Житель села Жуків Андрій Гладкий опинився в неволі у березні 2023 року — після того як зник безвісти під час виконання бойових завдань на сході України. Довгі місяці родина не мала жодних звісток про його долю: поодинокі відомості вдавалося отримати лише від інших звільнених бійців. Аж до 5 березня 2026 року, коли відбувся черговий обмін і Андрій нарешті ступив на рідну землю. Повернення додому стало справжнім святом для всієї громади. Односельці вийшли назустріч захиснику з українськими прапорами — зі сльозами радості та словами, що чекали майже три роки. На зустріч приїхав і міський голова Бережан Ростислав Бортник, який особисто подякував військовому за службу та підтримав його родину. У Жуківському ліцеї імені Богдана Лепкого, де цю […]
