Тернопільську область у Верховній Раді представляють 5 депутатів-мажоритарників. Найменше субвенційних коштів отримав округ опозиційного “свободівця” Головка. Він твердить, що так влада душить опозиціонерів. Порівняно небагато отримав Тернопіль – округ Пастуха від “Самопомочі”. Мажоритарники від БПП отримали найбільше коштів на округи – 81 млн грн. БПП “Солідарність” і “Радикальна партія” не можуть поділити округ “свободівця” Головка.
Хто і як може отримати гроші на округ?
Виділення субвенції на округ могли ініціювати як самі депутати, так і інші суб’єкти. Народні депутати наголошують, що субвенції дають тим, хто підтримує голосування за бюджет.
“З року в рік субвенція на соціально-економічний розвиток територій розподіляється між регіонами нерівномірно. Існує тенденція, що округи депутатів коаліції та депутатів, що підтримують законопроекти щодо державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів. Фактично відсутність прозорого механізму розподілу, який є для інших субвенцій, призводить до того, що розвиток регіонів стає заручником політичної лояльності мажоритарників”, – розповідає аналітик Громадського руху ЧЕСНО Олексій Вєдров.
Помітний чіткий зв’язок між партією, яку представляє депутат та тим, скільки субвенцій виділяється на його округ. Відтак, більші субвенції отримали мажоритарники з БПП, значно менше грошей виділили на округи Тараса Пастуха з “Самопомочі” та позафракційного Михайла Головка. Окрім того, Пастух і Головко не голосували за бюджет 2017 року.
Громадський рух ЧЕСНО запитав у мажоритарників Тернопільщини, чи думають вони, що розмір субвенцій залежить від голосування за бюджет.
“Я не думаю, я знаю. Я отримав практично найменше з усіх мажоритарників з області. 3 роки поспіль не голосував за бюджет. Це є способом тиску на мажоритарників. Якщо мажоритарник хоче бути улюбленцем на окрузі, уряд таким чином дає гроші, для того аби можна було бігати по окрузі, якісь там майданчики, бруківку розставляти і хвалитися нібито це мажоритарник робить, хоча це кошти держбюджету. Це спосіб підкупу мажоритарників для голосування за бюджет”, – зазначає Тарас Пастух, нардеп від “Самопомочі”.
“Кошти спрямовуються на підтримку громад мери міст і депутати краще знають як ефективніше ними розпорядитись. Тому краще ці кошти передавати місцевим громадам, а вони вже нехай визначаються з пріоритетами – на що в першу чергу витрачати. Головна функція народних депутатів – написання законів, а не персональне вирішення на що витрачати кошти“, – додає Тарас Пастух.
Середній показник по Україні показує, що депутат-мажоритарник від “Самопомочі” у 2017 р. отримав найменше субвенцій на свій округ – 10,6 млн грн, найбільше – мажоритарник від “Народного фронту” – 41, 9 млн грн. Нагадаємо, що “Народний фронт” є членом провладної коаліції та як і БПП підтримує бюджет.
Позафракційний “свободівець” Михайло Головко теж підтверджує залежність розміру субвенцій від голосування за бюджет:
“Мені здається, що це правда, це відповідає дійсності. Тобто створений такий був для цього спеціальний фонд соціально-економічного розвитку. Це така політична корупція: “або ти підтримуєш владу і голосуєш за їхні закони, а якщо ні, то ми як мажоритарнику не будемо тобі на округ виділяти кошти для соціально-економічного розвитку”. Насправді це політична корупція, зроблена таким чином, що через коліно нагинають депутатів, щоб вони підтримувати дії влади інакше вони не будуть виділяти на округ”.
“А мажоритарщики до цього дуже чутливі, тому що треба на ремонт лікарень, школи, садочки і т.д. Для кожного депутата це додатковий бонус, коли він вибиває для виборців кошти, але це така умова політичної корупції. Розумію, на яку жертву йду, тому що не можу на своєму окрузі цим похизуватися. Я є в опозиції до влади, критикую уряд Гройсмана, дії Петра Порошенка, взагалі коаліції, їхні закони, підняття пенсійного віку, чи платну медицину. Через це вони максимально душать мене тим, що не дають грошей на округ”, – додає Головко.
На Тернопільщині найбільше коштів отримав округ кнопкодава Олега Барни з БПП, брата голови Тернопільської ОДА.
“Очевидно, що зараз державна підтримка по соціальних програмах соціально-економічного розвитку нагально потрібна”, – вважає Барна.
На другому місці Тарас Юрик із БПП, нагадаємо, що він як і його колега був помічений у кнопкодавстві. На ресурсі zvity.org є звіт Тараса Юрика за 2017 р., де йдеться лише про кількість отриманих коштів на округ, хоча основна річ, за яку мав би звітувати нардеп, – законотворча діяльність, а не субвенції.
Зауважимо, що округ Юрика у 2017 р. отримав 24,6 млн грн, а не понад 25 млн грн, як зазначено у звіті. Громадський рух ЧЕСНО намагався отримати в нардепа коментар щодо цього, проте він кілька днів поспіль не піднімав слухавку.
Третя позиція – теж за БПП “Солідарність”, у Миколи Люшняка.
“Багато чую чуток про фонди соціально-економічного розвитку. На своєму окрузі ми, в принципі, рухаємося прозоро, документи подають на фонди регіонального розвитку, вони проходять конкурси, хто виграє прозоро, той виконує цю роботу”, – зазначає Люшняк із БПП.
Нардеп заперечує те, що розмір субвенцій на його округ залежить від його партійної приналежності та голосування за бюджет.
“Я голосував проти бюджету“, – каже Люшняк.
Зазначимо, що за проект бюджету 2017 року, який ми аналізуємо, нардеп голосував “за” бюджет, кнопку “проти” Люшняк натискав вже за бюджет 2018 року.
Загалом на округи депутатів, які представляють провладну партію, виділили 81,8 млн грн.
Боротьба за округ №164: Головко, “Радикальна партія” чи БПП?
На 164 одномандатному виборчому окрузі (центр місто Збараж) нардепом обраний “свободівець” Михайло Головко, проте БПП і “ляшківці” приписують собі в перемоги отримані округом субвенційні кошти.
Нардеп Ігор Мосійчук опублікував пост у Facebook, де звинувачує БПП за розміщені борди з інформацією про відремонтовані садочки, школи і лікарські амбулаторії і зазначає, що це “залізна команда “Радикальної партії Олега Ляшка” вибила ці ремонти кошти з Кабміну”.
На бордах наголошується – “реформи в дії”. Щоправда незрозуміло, яким чином субвенції пов’язані із впровадженням реформ. Адже система міжбюджетних трансфертів річ не нова і виникла точно не за каденції Петра Порошенка.
Богдан Яциковський, голова фракції “Радикальної партії” в Тернопільській облраді теж опублікував пост з аналогічними фото бордів, а також додав копії звернень від місцевих рад округу до Олега Ляшка з проханням посприяти у виділенні коштів на ремонт об’єктів, на яких піарилась БПП “Солідарність”.
Депутат від округу Михайло Головко каже:
“Йде перетягування канатів, “ляшківці” піаряться, що вони вибивають кошти, БППшники – собі. Я на цій темі не граю, бо в опозиції. Це не є якась їхня заслуга, це – їхній обов’язок. Немає в нас децентралізації, тому що місцеві регіони є залежними від центральної влади, вони не функціонують самостійно. Всі чекають на субвенції. В місцевих громадах зріс рівень субвенцій на 54%, про яку децентралізацію може йти мова? Це говорить про те, що в нас ще більша централізація. Всі чекають з простягнутою рукою”.
Нагадаємо, що позафракційний Михайло Головко є в опозиції до влади. Його округ отримав як мінімум вдвічі менше коштів, ніж кожен з округів БППшників.
Олег Барна з БПП коментує ситуацію з бордами і субвенціями:
“Це підтверджує ще раз, що для депутатів партії БПП не існує “наші – не наші”, ми публічно заявляємо, що ми відстоюємо весь регіон, незалежно від своєї партійної приналежності. Якщо депутати фракції БПП навіть переймаються іншими округами, але нашого регіону, тобто Тернопільщини, то це тільки позитив. Навіть при розподілі об’єктів фонду регіонального розвитку, на окрузі Головка набагато більше об’єктів, ніж на моєму окрузі, хоча мій брат очолює Тернопільську ОДА. Це ще раз підтверджує об’єктивність направлення державних коштів на регіони, які найбільше цього потребують”.
Зауважимо, що субвенції для нардепів стають джерелом піару за державний кошт.
Мажоритарники про “мажоритарку”
Позиції мажоритарників Тернопільщини розділились. Пастух і Головко виступають проти виборів за мажоритарною системою, а також підтримують Виборчий кодекс, Барна – проти відкритих списків.
Позиція Миколи Люшняка розходиться з Виборчим кодексом, за який він голосував.
“У мене ставлення до мажоритарки позитивне. Змінами в Виборчий кодекс пропонується та сама мажоритарка, тільки за відкритими списками. Взагалі я за повну мажоритарку в Україні. Не 226, а 300 округів, без прив’язки до будь якої партії, люди, які представляють інтереси громади, двопалатний парламент”, – коментує Люшняк.
Олег Барна не голосував за Виборчий кодекс, він вважає, що в Україні повинна бути повна мажоритарна система виборів.
“Виборчий кодекс – ахінея повна. Якщо люди не довіряють жодній із партій, то як виборча система може бути партійною? Як ми можемо організовувати систему влади на підставі партій, де панує популізм, брехня, цинізм і лукавство. Такі розвинуті країни, як Англія, Америка, Франція – мають мажоритарну систему виборів”, – коментує Барна.
“Яка потрібна виборча система – залежить від реалій конкретної держави й цілей, які ставляться. Якщо хочемо в Україні стабільнішої роботи парламенту й розвитку партій, то потрібна пропорційна система. Найбільш ефективними для цього були б закриті списки, але вони відривають народних депутатів від регіонів і фактично встановлюють диктатуру партійних лідерів, які визначатимуть місця в списках. Тому Виборчий кодекс, який був прийнятий Верховною Радою в першому читанні й передбачає відкриті регіональні списки, – це компромісний варіант, який в довгостроковій перспективі перезапускає і посилює партії, зберігаючи зв’язок парламентарів з регіонами. Нам може подобатися, як живуть у Сполученому Королівстві чи Сполучених Штатах, але приймати рішення «Нам потрібна мажоритарка, адже там мажоритарка!» на цій підставі – ігнорувати сьогоднішню українську специфіку. У Штатах і Британії є сильні структуровані партії й фактично двопартійна система з тривалою історією. В Україні натомість майже кожні вибори до парламенту проходять нові політичні сили, і мажоритарка слабкість партій лише посилює”, – Єгор Поляков, аналітик ГО “Centre UA”
Тарас Пастух вважає, що народні депутати повинні займатися тими питаннями, які стосуються в цілому країни.
“На сьогодні якщо я входжу в Комітет національної безпеки і оборони, я повинен займатися тими питаннями, які будуть посилювати нашу обороноздатність країни. І я як мажоритарник одночасно маю розриватися на два напрямки. З однієї сторони мені треба їхати на Схід, спілкуватися з військовими, напрацьовувати ті законопроекти, які зараз допоможуть нашим хлопцям в війні проти Росії, з іншої сторони я як мажоритарник повинен їхати в Тернопіль і працювати тут безпосередньо зі своїми виборцями, проводити прийоми, ходити на зустрічі”, – коментує Пастух.
Зазначимо, він голосував за проект Виборчого кодексу. Депутат переконаний, що мажоритарка дає низьку ефективність роботи:
“Одномоментно бути там і там неможливо. Тобто, я або не виконую загальнонаціональних функцій, або не виконую тих функцій, які притаманні мені як мажоритарнику, і тому це дає таку доволі низьку ефективність роботи для депутатів. Життєдіяльність громади мають вирішувати місцеві депутати з міськими головами, а народні депутати повинні писати закони”, – додає Тарас Пастух.
Михайло Головко теж висловив свою негативну позицію щодо мажоритарки:
“Мажоритарка стимулює до політичної корупції, бо по-іншому просто не може депутат-мажоритарник працювати. Інакше вони не мають шансу переобратися. Як би там не було, виборці наші меркантильні в дуже великій мірі. На таких почуттях можна грати. Якщо залишається мажоритарка, то ситуація в країні не міняється. Відповідно, немає політичної відповідальності, депутат зацікавлений лише задовольнити потреби виборців, а які закони він там ухвалює, по великому рахунку це нікого не хвилює”.
Головко вважає, що Україні необхідна модель з відкритими списками, що передбачає новий Виборчий кодекс, за який він, як і троє його колег крім Олега Барни, проголосували “За”.
“У нас це перетворилось на купівлю на ринку, коли депутат або роздає якісь бонуси: гречку, конверти, або піддобрюється завдяки бюджетним коштам. Комусь направляють на округ більше субвенцій, відповідно, виборці через це знову голосують. Це ж безкінечна політична корупція. Якщо так залишиться, то нічого не зміниться в нашій країні. Я вважаю, що в умовах України зараз потрібна модель з відкритими списками, голосуючи за партію і за кандидата, от і все”.
Виборці мають перевіряти звіти своїх народних депутатів і найзручнішою для цього є платформа zvity.org, посилання на яку можна знайти на офіційному сайті Верховної Ради.
Проект zvity.org створено за підтримки проекту ЄС-ПРООН “Рада за Європу” у рамках діяльності Ініціативи “Відкритий парламент”.
Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував 2,5 роки роботи парламентарів у аналітичній статті “Екватор Верховної Ради: історія парламентської хвороби”, а також звіти мажоритарників Києва, Київщини та Вінниччини та субвенції, виділені на їхні округи.
Юлія Ковальчук, Громадський рух ЧЕСНО, ГО “Centre UA”
About the author
Скільки заробляють українці за кордоном: країни з найвищими зарплатами
Український ринок праці за останні роки пережив масштабні зміни. Повномасштабна війна, трудова міграція та поступова інтеграція України з Європейським Союзом вплинули як на рівень зарплат, так і на попит на окремі професії. Про це повідомляє Finance.ua. Попри зростання номінальних доходів в Україні, різниця із сусідніми європейськими країнами залишається відчутною. У деяких державах навіть мінімальна зарплата перевищує середній український дохід. Як відрізняються зарплати у 2026 році Якщо порівняти мінімальні та середні доходи, найбільший розрив спостерігається між Україною та Польщею. В Україні середня зарплата становить близько 23 тис. грн, або приблизно 505 євро до сплати податків. Для порівняння, середня зарплата у Польщі оцінюється приблизно у 2 050 євро брутто. У Словаччині цей показник становить близько 1 650 євро, у Румунії — 1 730 євро, а в Угорщині — близько 1 370 євро. Молдова за рівнем доходів значно ближча до України: середня зарплата […]
За підпал сухостою почали штрафувати: на Тернопільщині порушників шукають через супутники
На Кременецькому районі штрафують за спалювання пожнивних залишків. Про це повідомляє Кременецьке районне управління ГУ ДСНС України у Тернопільській області. На території Кременецького району виявили випадки самовільного спалювання пожнивних залишків та сухої рослинності на присадибних ділянках і землях сільськогосподарського призначення. За результатами перевірок, проведених спільно з працівниками Національної поліції та землевпорядниками територіальних громад, за кадастровими номерами встановили власників земельних ділянок, де здійснювали спалювання рослинних залишків. Порушників притягнули до адміністративної відповідальності. Кожному з них призначили штраф у розмірі 3060 гривень. Фахівці наголошують, що спалювання сухої трави та пожнивних залишків становить серйозну загрозу для людей і довкілля. Вогонь може швидко поширитися та спричинити масштабні пожежі, знищення майна, лісових насаджень і природних екосистем. Для виявлення осередків загорянь Кременецьке районне управління цивільного захисту та пожежної діяльності здійснює моніторинг природних екосистем за допомогою безпілотних літальних апаратів. Також проводиться цілодобовий супутниковий моніторинг. Громадян закликають не спалювати […]
Підтвердилась загибель молодого воїна з Кременеччини, який зник 2 роки тому
Кременеччина втратила молодого воїна Павла Супрунюка. Про це повідомив міський голова Шумська Вадим Боярський. "Павло Супрунюк народився у с. Михайлівка Дубенського району. Після одруження проживав у селі Рохманів. Був учасником АТО, декілька років продовжував службу за контрактом. З 25 лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини, проходив службу на Донецькому, Херсонському та Луганському напрямках. Мріяв про міцну велику сім'ю, про спокійне життя під мирним небом", - розповідає мер. Днями родина отримала офіційне повідомлення про загибель Героя. Трагедія сталася 14 ипня 2024 року під час ведення бойових дій. Довгих 2 роки рідні надіялись, що захисник повернеться додому, але дива не сталось. https://terminovo.te.ua/news/143794/ "26 серпня 2026 року прийшла важка звістка, яка підтвердила найгірші побоювання. Після проведення необхідних ДНК-експертиз загибель нашого захисника підтвердили офіційно. Супрунюк Павло мужньо загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Залізне на Донеччині, до останнього подиху […]
Кременеччина втратила молодого воїна Андрія Владимірського
На Донеччині загинув захисник із Почаєва Андрій Владимірський. Про це повідомляє Почаївська міська рада. Почаївська громада отримала трагічну звістку — у боях за свободу та незалежність України загинув військовослужбовець, житель міста Почаєва Андрій Миколайович Владимірський. Захисник народився 1 лютого 1993 року. Він проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки однієї з військових частин. 10 травня 2024 року поблизу Костянтинівки Покровського району Донецької області Андрій загинув під час виконання бойового завдання. До останнього він залишався вірним військовій присязі та мужньо захищав Україну. Редакція "Терміново" висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам полеглого воїна. Про час зустрічі загиблого Захисника та чин поховання повідомлять додатково. Вічна та світла пам’ять Герою, який віддав життя за Україну.
Синоптики дали прогноз на останні дні літа на Тернопільщині
На Тернопільщині найближчими днями очікується переважно тепла погода. 28 серпня буде малохмарно та без істотних опадів, однак вночі та вранці місцями можливий слабкий туман. Про це повідомили у Тернопільському обласному центрі з гідрометеорології. У четвер, 28 серпня, температура повітря в області вночі становитиме 7–12° тепла, вдень — 21–26°. У Тернополі вночі очікується 8–10°, вдень — 24–26° тепла. Вітер південно-східний, 3–8 м/с. 29 серпня прогнозують хмарну з проясненнями погоду без істотних опадів. Вітер посилиться до 7–12 м/с, а вдень можливі пориви до 15–20 м/с. Температура вночі — 10–15° тепла, вдень — 22–27°. 30 серпня на Тернопільщині буде хмарно з проясненнями. Місцями очікуються невеликі короткочасні дощі та грози. Вітер південно-східний, 3–8 м/с. Вночі температура становитиме 12–17°, вдень — 22–27° тепла.
У Кременецькій громаді оголосили День жалоби через загибель Героя
Кременецька громада отримала трагічну звістку про загибель військовослужбовця, жителя села Попівці Дунаївського старостинського округу Віктора Процюка, 1988 року народження. Про це повідомляє міський голова Кременьця Андрій Смаглюк Захисник загинув 26 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Різниківка Бахмутського району Донецької області. Віктор Процюк служив навідником 1-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону військової частини. Громада закликає мешканців гідно зустріти та провести в останню путь Героя, який віддав своє життя за волю та незалежність України. 28 серпня о 13:00 біля Трьох Валетів зустрічатимуть загиблого захисника. О 13:30 відбудеться прощання на Майдані Волі. Після цього траурний кортеж вирушить до родинного дому у селі Попівці, де відбудеться панахида. 29 серпня о 11:00 проведуть літію біля будинку родини. Чин похорону відбудеться у храмі Святого Миколая. Поховають Віктора Процюка на місцевому кладовищі в селі Попівці. У громаді 29 серпня 2026 […]
